Україна у 2013-му: очікування і прогнози

 

2012 рік видався для українців багатим на події: Євро-2012, вибори до парламенту, новий уряд. Наступний рік буде не менш насиченим: Україна головуватиме в ОБСЄ, підписуватиме Угоду про асоціацію із ЄС, визначатиметься зі вступом у Митний союз.

 

У 2013 році українці вперше отримають біометричні паспорти, що стане ще одним кроком до вступу у ЄС. iPress.ua подає п'ять знакових подій наступного року.

 

Головування в ОБСЄ

ОБСЄ – організація, одним з головних завдань якої є захист прав людини у країнах Європи.

Важко собі уявити, що Україна, яку звинувачують у вибірковому правосудді, переслідуванні політв’язнів, країна, у якій судді кидають за грати невинних людей, а міліція катує затриманих буде головувати у організації, яка найбільше її критикувала.

Саме через вибіркове правосуддя у справах Юлії Тимошенко і Юрія Луценка цього року не була підписана Угода про асоціацію із Євросоюзом.

Європейські політики вбачають у головуванні України нагоду перевірити, наскільки вона реально виконує зобов’язання в рамках ОБСЄ.

"Аби країну сприймали серйозно у ролі головуючої, вона має реагувати на критику діями. Від цього залежить не лише репутація України, але і репутація, правдоподібність ОБСЄ", - заявив нещодавно заступник голови Ради Організації Об'єднаних Націй з прав людини Кристіан Штрогаль.

Тобто, Україні натякають, що Луценка й Тимошенко треба звільнити.

 

Митний союз vs Європейський союз

У 2013 році Україна далі перебуватиме у ситуації, коли доведеться обирати зовнішньополітичний вектор розвитку.

Як відомо, Росія дала Україні пів року на роздуми про вступ до Митного союзу (МТ). Левова частка експорту України припадає саме на ринок країн МТ. Не будучи членом союзу, Україні буде вкрай важко торгувати із учорашніми партнерами. Разом з тим керівництво країни добре розуміє, що вступивши до МТ доведеться віддати частину функцій національних держав на наднаціональний рівень. Саме цим і зумовлений опір української влади вступові у МТ.

У Євросоюзі теж неодноразово нагадували Україні про неприпустимість членства одночасно у ЄС та МТ і що зі вступом в останній про євроінтеграцію можна забути.

25 лютого 2013 року у Брюсселі відбудеться саміт Україна-ЄС. Про це вже домовилися Президент Віктор Янукович та Президент Європейської Комісії Жозе Мануель Баррозу. Востаннє саміт Україна-ЄС відбувся у грудні 2011 року в Києві. Тоді лідери ЄС не підписали Угоду про асоціацію через проблеми з демократією в Україні.

В Євросоюзі сподіваються, що підписання стане можливим у листопаді 2013 року, проте для цього Україна має виконати низку умов, серед яких першою є вимога припинити вибіркове правосуддя.

Віктор Янукович заявив, що до підписання Угоди залишився один крок. "Переконаний, що за наявності політичної волі обох сторін ми зможемо його зробити", – сказав він.

 

Рішення Європейського суду щодо справи Тимошенко

Як очікується, наступного року Європейський суд з прав людини оголосить рішення у справі колишнього прем’єр-міністра Юлії Тимошенко. Сьогодні мало хто сумнівається, що рішення буде виправдальним. Тобто Тимошенко доведеться випустити із в’язниці. Однак не все так просто.

Досвід Білорусі свідчить, що рішення Євросуду не завжди виконуються. Як член Ради Європи, Україна мусить виконувати рішення її інституцій, однією з яких і є Європейський суд з прав людини.

Щоб Тимошенко вийшла на волю, треба щоб український суд прийняв відповідне рішення, керуючись постановою Євросуду. Однак Тимошенко на волі – це 100% переможець виборів президента 2015 року і теперішня влада це добре розуміє. То ж затягування виконання рішення Європейського суду буде відбуватися до останнього. Окрім того, щоб мати право балотуватися на посаду президента, треба мати погашену судимість, як у Віктора Януковича. До того ж нема гарантії, що після виправдання за однією справою на Тимошенко не "повісять" інший вирок, наприклад у справі про вбивство Щербаня. То ж сидіти у в’язниці Тимошенко може ще довго. Разом із тим є політична заява керівництва ЄС про те, що підписання Угоди про асоціацію без звільнення Тимошенко є неможливим. І з цією позицією ЄС треба рахуватися.

 

Біометричні паспорти

6 грудня цього року набрав чинності Закон України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус". Відповідно до цього Закону, розпочато процес поступового впровадження документів, що міститимуть безконтактний електронний носій із біометричними даними власника документу.

Поки ще невідомо, коли точно почнуть видавати нові чудо-паспорти, бо уряд досі не прийняв низку підзаконних актів, які б регламентували процес виготовлення і видачі цих документів. Наприклад, невідомо, які саме дані будуть використовувати у паспортах – відбитки пальців, вуха чи сітківку ока.

Українцям не варто панікувати – внутрішні і закордонні паспорти, які у них є сьогодні будуть чинними упродовж усього терміну їх дії. Але, якщо ЄС введе безвізовий режим з Україною, то паспорт буде обов'язковою умовою в'їзду до Європи. Варто пам'ятати, що біометричні паспорти - це не безвізовий режим, а лише ключ до його запровадження.

Будуть нововведення і у видачі внутрішніх паспортів. Так, наприклад, тепер паспорт видаватимуть навіть новонародженим малятам. Перший паспорт буде безкоштовний, а от за наступні треба буде платити. Міняти паспорт треба кожні десять років.

 

Підготовка до президентських виборів

Наближення виборів президента особливо відчуватиметься у парламенті. Політичні амбіції опозиційних лідерів будуть рости і, відповідно, буде рости градус політичної напруги.

У 2013 році можна буде неодноразово спостерігати ходіння по президії, бійки і блокування трибуни. Партія регіонів за будь-яку ціну намагатиметься утримати крихку більшість, яка вже сьогодні дає збій під час голосування. Чим буде займатися опозиція теж не важко спрогнозувати. Хоча, як свідчать дії найрадикальніших депутатів з фракції ВО "Свобода", нічим суттєвим перешкодити регіоналам і компанії вони не можуть.

Ближче до кінця року, коли чітко окресляться майбутні претенденти на посаду президента, у парламенті може початися міграція депутатів. Слабші побіжать до сильніших і навіть ті 250 голосів, які покірно голосували в перші дні роботи Ради через рік можуть вже голосувати геть інакше.

 

ipress.ua


01.01.2013 2049 0
Коментарі (0)

05.06.2025
Олег Головенський

Про сучасні загрози, що потребують нової парадигми підготовки управлінців і фахівців та про нову освітню програму «Національна безпека», Фіртка поспілкувалася з куратором програми, професором кафедри публічного управління та адміністрування Василем Остап’яком.

1320
02.06.2025
Лука Головенський

Про репресії радянською системою українських науковців та лідерів визвольних змагань, про навчання і наукові дослідження Українського Вільного Університету в Мюнхені та його місію української культурної дипломатії Фіртка поспілкувалася з Ларисою Дідковською.  

1983 4
28.05.2025
Вікторія Матіїв

Фіртка порозмовляла з Сергієм Галкіним — колишнім морським піхотинуем Феодосійського батальйону. Після окупації Криму Росією у 2014 році, медики виявили в нього пухлину. Чоловіка визнали непридатним до служби. Відтоді він активно займається волонтерством: допомагає українським військовим та надає юридичні консультації.  

1174
25.05.2025
Олег Головенський

Фіртка підготувала «змішаний» рейтинг задекларованих зарплат місцевих посадовців, в який входять керівники рад та державних (військових) адміністрацій Івано-Франківщини та районів області.  

3803
23.05.2025
Вікторія Косович

Про методи викладання, сучасну школу історії та виклики професії Володимир Половський розповів журналістці Фіртки.

3445 7
21.05.2025
Тетяна Ткаченко

Про долю Центрального ринку, судові процеси, стихійну торгівлю та майбутні плани, журналістка Фіртки поспілкувалася з директором КП «Муніципальні Ринки» Мар’яном Слюзаром.

2814 1

Світ змінився до невпізнаваності зі стрімким розвитком технологій ми наче живемо у майбутньому. І водночас існують традиції, яким сотні років. Одна з таких  релігійних традицій — це шанування мощей святих у християнстві.

399

Ані висока освіченість, ані шляхетна спадковість, ані залучення до незлобивих віровчень не породжують усвідомленого гуманізму «просто так».

517

Звичайно знаковою подією у християнській сім`ї є перша сповідь і причастя дитини, але  цю важливу сакральну подію  батьки часто нівелюють, зміщуючи акценти з важливого на другорядне.  

1055

Поділ народів на «історичні» та «неісторичні» є ідейним спадком позаминулого століття. Історики кажуть, що методологічно він застарів. Певне, мають рацію. Попри це прихід Трампа продемонстрував, що певні історично «застарілі» та «архаїчні» речі здатні досить бадьоро та свіжо випірнати з минувшини.

1618
02.06.2025

На Прикарпатті завершується весняна посівна кампанія.  

1129
26.05.2025

На Івано-Франківщині триває посівна кампанія.  

1144
20.05.2025

Фіртка ділиться порадами та лайфхаками, які допоможуть зробити раціон більш корисним та збалансованим.

838
01.06.2025

У селі Гошів, що на Івано-Франківщині, на Ясній Горі розташований монастир Чину святого Василія Великого. Зокрема, на дзвіниці Гошівського монастиря знаходиться один з чотирьох карильйонів України.  

6697
29.05.2025

У четвер, 29 травня, християни відзначають Вознесіння Христове.  

803
25.05.2025

У Біблії немає вичерпного пояснення природи людської душі. Але вивчивши, як використовується у Святому Письмі слово «душа», ми можемо зробити певні висновки.

44127
19.05.2025

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

3414
07.06.2025

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

35776 1
06.06.2025

В усьому світі санкції, накладені на Росію через її агресію в Україні, стали потужним інструментом, спрямованим на ізоляцію Кремля. Однак, як і у випадку з багатьма іншими, ці заходи не стали перепоною для всіх.  

344
01.06.2025

Другий тур виборів президента Польщі відбувається після того, як жоден з 13 кандидатів у першому турі 18 травня не здобув більше половини чинних голосів.  

443
27.05.2025

Німеччина, а також Франція, Велика Британія та США більше не мають обмежень щодо далекобійної зброї для України.  

720
22.05.2025

Держсекретар США Марко Рубіо відмовився назвати лідера Кремля володимира путіна воєнним злочинцем.  

795