Зараз у Верховній раді 12,5% жінок. Це більше, ніж у всіх парламентах попередніх скликань, але значно менше, ніж у середньому в європейських парламентах, де жінки представляють чверть депутатів. «Слово і Діло» подивилося, скільки жінок-кандидаток у нардепи входять до списків партій, які балотуються на дострокових виборах до Ради й, за даними соціології, набирають більш ніж один відсоток голосів.
Нагадаємо, гендерні квоти передбачають, що до списків партій має входити не менш ніж 30% жінок, але оскільки виборче законодавство депутати так і не встигли ухвалити зі всіма належними змінами, квоти поки залишаються добровільними.
Найбільше жінок наразі входить до списку Радикальної партії Олега Ляшка. Загалом у виборчому списку зафіксовано 217 кандидатів у нардепи, серед яких налічується 90 жінок (41%).
Далі йде «Опозиційний блок», який із 223 кандидатів включив до списку 85 жінок (38%).
На третьому місці – «Українська стратегія Гройсмана», яка включила до свого списку 63 кандидати, серед них 22 жінки (35%).
Але картинка дещо змінюється, якщо подивитися, скільки жінок входить до топ-10 за списками партій. Наприклад, у партії Ляшка, яка за загальною чисельністю кандидатів наразі лідирує за кількістю жінок, у першій десятці є лише 2 жінки – Інга Маковецька та Альона Кошелєва.
У «Слуги народу» в першій десятці списку на 7 чоловіків припадають 3 жінки: Ірина Венедиктова, Галина Янченко та Анастасія Красносільська.
Наразі прохідна до парламенту «Опозиційна платформа – За життя» має лише одну жінку на 9 чоловіків у першій десятці.
Єдина партія, в якої в першій десятці списку половина жінок, – це «Голос». Завдяки такій стратегії може створюватися враження, що політсила виступає за гендерну рівність, але до загального списку вона включила лише 27% жінок.
