У рамках перегляду державного бюджету на 2020 рік були скорочені витрати практично на всі органи державної влади, зокрема на апарат Верховної ради, забезпечення діяльності Кабінету міністрів і Офісу президента.
Проте, забезпечення цих відомств обходиться бюджету «в копієчку». «Слово і діло» проаналізувало, скільки на вищі органи влади в 2014-2020 роках передбачали коштів у бюджеті, і в скільки це обійшлося працюючому українцю.
З кожним роком утримання органів влади обходиться все дорожче. Найменше грошей іде на Офіс президента (раніше Адміністрація президента). У бюджеті на 2014 рік на АПУ було закладено 293,1 млн грн, тобто працевлаштованому українцеві це обходилося в 16 грн. У 2015 році на АПУ виділили 444 млн грн (27 грн на українця), у 2016-му – 456,5 млн (28 грн), у 2017-му – 819,9 млн (51 грн), у 2018-му – 1 млрд 063,9 млн грн (65 грн), у 2019-му – 945,2 млн (57 грн). У поточному році на Офіс президента Зеленського виділили 912,4 млн грн, по 55 грн з працюючого українця.
Цьогоріч українцям дорожче за все обійдеться утримання Кабінету міністрів, у бюджеті передбачено 2 млрд 731,1 млн грн, це 165 грн для кожного працевлаштованого громадянина. У 2019 році було ще дорожче – 182 грн (3 млрд з бюджету), у 2018-му – 152 грн (2 млрд 484,9 млн грн з бюджету). При цьому в 2014 році утримання Кабміну обійшлося українцю всього в 14 грн.
Дорожчає й утримання Верховної ради. У 2014 році в бюджеті на Раду було передбачено 687,4 млн грн, це по 38 грн з працюючого українця. На цей рік у держбюджеті вже 1 млрд 989 млн грн, 120 грн з українця.
