Християни дотримуються чотирьох постів: Пилипового (40-денний піст перед Святом Різдва), Великого, Петрового (присвяченого святим рівноапостольним Петру і Павлу) та Успенського (двотижневий піст у серпні на честь Успіння Пресвятої Богородиці), інформує Фіртка з посиланням на Укрінформ.
Найважливішим і найсуворішим у цій ієрархії є Великий піст, що передує найбільшому християнському Святу Великодня. Під час цього посту, а його ще називають святою Чотиридесятницею, забороняється не лише вживання м’яса і будь-яких м’ясних продуктів, але й молока, яєць, риби. Послаблення буває тільки на великі свята – Благовіщення Пресвятої Богородиці (7 квітня) та на Лазареву суботу (тоді дозволяється ікра). Послаблювати піст дозволяється також дітям, вагітним жінкам, хворим.
читайте також: Календар Великодня на наступні 5 років
Великим він зветься не тільки через те, що триває аж сім тижнів, а й через своє значення в житті кожного православного християнина. Початок Великого посту символізує початок духовної боротьби з гріхами та злими намірами через покаяння, молитви та добрі вчинки.
Вважалося, що на час посту все повинно мати скромний вигляд. Тому українські жінки ховали у скрині яскравий одяг, прикраси, а чоловіки-курці (навіть найзатятіші) клали люльку і тютюн на полицю й не доторкалися до курива впродовж посту. Заборонені були під час святої Чотиридесятниці статеві взаємини, веселощі й забави.
Вельми популярним було в давнину під час посту давати якусь обітницю й суворо її дотримуватися. У цей час господиня мала готувати їжу пісну, але поживну: наприклад борщі, капусняки, горохові супи, заправлені олією, а також різні пиріжки, солодкі паляниці з маком і медом.
Дехто взагалі відмовлявся вживати в окремі дні будь-яку їжу, навіть воду, а від Чистого четверга і до Великодня голодували три дні поспіль.
Але ще важливішим був духовний піст, що мав очистити людину від грішних думок й підготувати до зустрічі Великодня – світлого Христового Воскресіння.
