Традиційно у перший четвер місяця, 2 січня, о 18.00, за сприяння культурологічної Фундації "Цинамоновий Хрущ" Традиційний Філософський Квартирник "Під Абсент" зустрінеться на тему "Карма: механізм чи філософія".
Місце зібрання традиційне - меморіальна квартира художника академіка Володимира Чернявського.
Ка́рма, Ка́мма (санскр. कर्म, палі kamma — «Причина-наслідок, відплата», від санскр. कर्मन् карман «справа, дія, праця» ). Універсальний закон дії у дхармічних релігіях. Одне з центральних понять в індуїзм і філософії , всесвітній причинно - наслідковий закон , згідно з яким праведні або гріховні дії людини визначають його долю, страждання або насолоди, які він перенесе. Карма лежить в основі причинно-наслідкового ряду, званого Сансара і застосовується в основному для розуміння зв'язків, які виходять як в межах, так і за межі одного життя. У різних дхармічних релігіях даються дещо відмінні один від одного філософські тлумачення поняття карми. Виникнувши в стародавній Індії, карма є частиною філософії індуїзму, джайнізму, буддизму та сикхізму.
Карма в індуїзмі:
На санскриті карма означає «дія». Оскільки вся санскритська мова багатозначна, то і поняття карми не можна обмежити цим простим перекладом. Походячи від кореня кри «робити, планувати, виконувати», карма має подальше значення «того, що має причину та наслідок», що розуміється як «немає незалежних дій». Кожна дія або подія є складовою частиною великої сітки причин і стає причиною для майбутніх реакцій або подій. Ця сітка карми (дії) регулюється згідно із «законом карми» — законом дії та реакції.
Більшість непорозумінь виникає внаслідок помилкового ототожнення карми з напередвизначенністю. Карма — це не напередвизначенність. Ведичне розуміння карми містить в собі як напередвизначенність, так і свободу волі. Причина і наслідок є головною двоїстістю матеріального світу. Все, що відбувається, має причини та наслідки, прямі та непрямі. Випадковості не існує. Все є частиною високоорганізованої структури причин та наслідків. Причина та наслідок відноситься до принципу дії та реакції. Відповідно до Ведичного вчення, цей принцип прикладається і до фізичного і до метафізичного рівня.
Карма в Буддизмі:
У буддійській теорії карми це слово означає лише «навмисна дія», а не будь-яка дія. У буддійській термінології карма ніколи не означає своїх наслідків, її наслідки відомі як «плід» або «вихід» карми (камма-пхала або камма-віпака). Намір може бути відносно добрим чи поганим, так само як і бажання може бути відносно добрим чи поганим. Так що і карма може бути гарною чи поганою відносно. Гарна карма (кусала) виробляє хороші наслідки, а погана карма (акусала) виробляє погані наслідки.
Помилкові трактування:
Деякі західні критики доводять, що карма відноситься до принципу «око за око» та «зуб за зуб», який встановлений людиною та відкидається Богом. Прихильники лібералізму говорять про вільну людську волю, що кожен має право вирішувати де добро, а де зло, і що немає абсолютних стандартів, як, наприклад, ті що визначаються кармою. Помилкове трактування поняття карми призведе до крайнощів. Якщо думати, що карма це просто напередвизначеність, то все, що відбувається, не може бути зміненим, i все, що відбувається, було санкціоновано кармою. Це ніби дозволяє думати: "Я можу експлуатувати інших заради своїх корисних цілей, вбивати людей у таборах або тримати їх за рабів. І якщо я буду поводитися так, то така їх карма, але не моя, оскільки якщо це не було їх кармою, то я б так не робив. Тому мені дозволено зверхньо ставитись до них". Існує багато істот на Землі та поза нею, що думають так — і їх набагато більше, ніж люди можуть собі уявити.
І в такій логіці є дві великі помилки. Перша — наявність вільної волі і друга — карма не є верховним законом цього творіння. Інколи філософи вважають вільну волю безумовним визначальним фактором нашої долі, однак, при всій привабливості цієї ідеї, вона помилкова. Верховний Господь, Крішна, також має план творіння та інколи влаштовує масове знищення живих істот, що стали надто гріховними і від того непокоять решту істот на Землі.
Для розуміння причетності карми ми повинні спершу зрозуміти величний синтез напередвизначеності і вільної волі. Ці два аспекти присутні одночасно. Для усвідомлення цієї тонкої реальності, нам необхідно зрозуміти обидві сторони закону карми: погляд на дію і погляд на реакцію.
Для вивчення погляду на реакцію нам необхідно прийняти те, що все, що відбувається з нами напередвизначено і санкціоновано Верховним авторитетом Всесвіту (Богом, Вішну, Хто як Верховна душа присутній у всесвіті і в кожному серці живих істот як всюдисущий свідок і пам'ять Всесвіту). Приймаємо ми цю точку зору чи ні, фактом є те, що все, що відбулося, не може бути змінено. Ми можемо назвати це випадковістю, поганою або доброю вдачею, але тоді не дістанемо уроки, котрі повинні одержати.
Вивчити ці аспекти дуже важливо, оскільки кожна ситуація потребує нашого рішення. Це приводить до другого аспекту карми, погляду на дію. Хоча законом карми напередвизначені обставини, в яких ми зараз знаходимося, ми маємо вільну волю вирішувати, як повести себе в кожній ситуації. Але наявність вільної волі не робить нас «вільними» i незалежними. Вільна воля значить, що ми можемо вибрати, як повестися під впливом різноманітних обставин; однак ми не в силах контролювати результати наших дій, які приходять до нас відповідно до вищого закону карми.
Людині не заборонено вести себе так, як вона хоче. Вона має свободу волі. Проте з цією свободою волі межує відповідальність, оскільки вид наших вчинків визначає подальші наслідки. Тому ми вільні у виборі свого майбутнього, як індивідуального, так і колективного. І ми створюємо реакції, якими насолоджуємося або страждаємо. Ми постійно одержуємо реакції попередніх вчинків, які ми зробили, керуючись своєю вільною волею. Від того лише ми несемо відповідальність за нещастя або щастя, і матеріальна природа створює умови, всередині яких ми насолоджуємося або страждаємо. Колективна карма закладається із індивідуальних карм. Якщо багато людей поводяться схожим чином, підтримують якусь дію, то всі вони несуть колективну відповідальність за результати і одержують колективну реакцію, погану чи добру, в залежності від виконаної діяльності.
Хоча закон карми такий, що ми ніколи не виступаємо сліпою жертвою обставин або напередвизначенності, ми також ніколи не звільняємося від законів творіння, встановлених згідно з волею його Творця. Верховному Господу небайдужий стан речей у матеріальному світі. Він бажає бачити живі істоти щасливими і піднесеними у духовному знанні. Тому інколи Він влаштовує такі ситуації і події, над якими людина не владна.
Тому найкращий вихід — це жити згідно з волею Творця. Така основна відповідальність людської істоти — вчитися тому, що є Творець, і як використовувати все у гармонії з Його волею. Лише так ми зможемо звільнитися від втягнення в нескінченний ланцюг дій та реакцій. Наука про це звільнення із матеріальних пут описана у Ведичній літературі й називаєтьсяйога.
-----------
Деякі попередні теми:
1. Традиційний Філософський квартирник "Під Абсент" поламає голову над питаннями, які вводять "в ступор" не одне покоління філософів - "Ніщо і небуття".
2. Сьогодні - 1 річниця "Традиційного Філософського квартирника "Під Абсент". Квартирник розгляне тему "Метафізика від Арістотеля до Гайдеггера і Постмодерну"
3. Традиційний філософський квартирник "Під Абсент" поговорить про Егрегори
4. В Івано-Франківську Традиційний філософський квартирник "Під Абсент" розглянув 36 стратегем Сунь Цзи
5. Традиційний філософський квартирник "Під абсент" звернеться до "філософії барокко" Бенедикта Спінози
6. Традиційний філософський квартирник "Під Абсент" звернувся до філософії Карлоса Кастанеди. Цього разу "під текілу"
7. Напередодні 8 Березня в Івано-Франківську "Під абсент" говорили про жіноче начало світобудови (аудіофайли)
8. В Івано-Франківську на Традиційному філософському квартирнику «Під абсент» звернулися до індійської філософії
9. В Івано-Франківську "Під абсент" поговорили про Час та Різдво
10. Традиційцний філософський квартирник "Під абсент" повернеться до класики "жанру"
11. Екхарт Толле і його бачення Шляху
12. В Івано-Франківську на Традиційному філософському квартирнику "Під абсент" говорили про "hic et nunc". Дісталося і Фейсбуку
————
ЦІКАВА ЦИТАТА КОРЧИНСЬКОГО ЩОДО ВАЖЛИВОСТІ ФІЛОСОФІЇ:
Якось мені трапилася збірочка статей Хайдегера. У передмові було написано, що з цими статтями він виступав на баварському радіо у п’ятдесятих роках. Хайдегер належав до німецької філософської традиції. Всі німецькі філософи, будучи латентними нацистами, глибоко зневажали своїх читачів і писали так, щоб ті відчували свою неповноцінність. Сприймати ці тексти проблемно навіть на письмі, а баварці слухали це по радіо.
Тодішнім радіопродюсерам здавалося беззаперечним, що радіослухачів буття цікавить більше, аніж побут. Звісно, що тодішній рівень німецької публіки був трохи вищим, аніж теперішній рівень публіки української, проте можливо і нам не варто весь час сюсюкати за політику, мичати за економіку, але хоч іноді звертатися до справді важливих проблем?
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Традиційний філософський квартирник "Під абсент" звернеться до "філософії барокко" Бенедикта Спінози
Традиційний філософський квартирник "Під Абсент" звернувся до філософії Карлоса Кастанеди. Цього разу "під текілу"
Напередодні 8 Березня в Івано-Франківську "Під абсент" говорили про жіноче начало світобудови (аудіофайли)
В Івано-Франківську на Традиційному філософському квартирнику «Під абсент» звернулися до індійської філософії
В Івано-Франківську "Під абсент" поговорили про Час та Різдво
Традиційцний філософський квартирник "Під абсент" повернеться до класики "жанру"
Екхарт Толле і його бачення Шляху
