Традиційний Філософський квартирник "Під Абсент" відновлює свою роботу після літньої відпустки.
В традиційний перший четвер місяця (3 вересня о 18.00) обговорить тему: "Філософія війни Мусасі".
Місце зібрання традиційне - Меморіальна квартира художника академіка Володимира Чернявського.
Традиційно за підтримки Культурологічної Фундації "Цинамоновий Хрущ".
_________________________________________________________________________________________
Мусасі народився в незаможній самурайській родині на заході регіону Тюґоку, ймовірно в провінції Харіма або Мімасака. З раннього дитинства він займався фехтуванням на мечах.
Коли Мусасі було 13 років, він вперше здобув перемогу в справжньому двобої, зарубавши насмерть Аріму Кіхея, фехтувальника школи Сінто. Прагнучи вдосконалювати техніку володіння мечем, юнак вирушив у подорож Японією. До 29 років він провів шістдесят поєдинків із найвідомішими фехтувальниками країни. В усіх сутчках молодий майстер виходив переможцем. Найбільшого розголосу Мусасі принесли розгром кіотської школи Йосіоки, а також двобій із Сасакі Кодзіро на безлюдному острові Ґанрю поблизу міста Кокура. Після смерті фехтувальника ці подвиги лягли в основу в багатьох японських історичних романів та п'єс.
У 30 — 40-річному віці Мусасі служив вчителем з фехтування в роді Оґасавара, що володів уділомАкасі в провінції Харіма. Після переїзду роду до уділу Кокура на острові Кюсю, майстер відмовився слідувати за ним. Він залишив замість себе на службі названого сина Іорі, а сам почав шукати роботу при дворах регіональних володарів, чиї землі простягалися між Наґоєю та Едо. Багаторічні пошуки закінчилися невдачею, тому фехтувальник повернувся назад до Оґасавари.
1638 року Мусасі та його син брали участь у поході кокурських військ для придушення Сімабарського повстання. Під час кампанії майстер зазнав важкого поранення в ногу.
Восени 1640 року Мусасі вирушив до Кумамото, де подарував місцевому володарю Хосокаві Тадатосі, поціновувачу військової літератури, свій трактат «Тридцять пять статей закону війни». Фехтувальник сподівався, що його приймуть на службу стратегом, однак Тадатосі за місяць помер і сподівання не справдилися.
До своєї смерті в 1648 році Мусасі мешкав у Кумамото. Він викладав фехтування місцевим самураям і приятелював із ченцями Дай'еном[10] і Сюндзаном[11], настоятелями монастиря Тайськодзі, усипальниці покійного Тадатосі. Мусасі вивчав дзен-буддизм, займався малюванням і створенням скульптур. Йому належить автобіографічний трактат «Книга п'яти кілець», в якому викладено основи оригінальної техніки фехтування на двох мечах — великому і малому. Трактат Мусасі належить до найкращих японських праць періоду Едо, присвячених військовій справі.
