Один чоловік вирішив іти шукати Бога. На порозі дому його сумління запитало:
- Хто прикував мене до порогу цієї оселі?
- Я, - відповів Бог.Та голос розуму заглушив кволий шепіт сумління.
Вродлива дружина, тулячи до грудей маля, благала чоловіка зостатися. Але той відсторонив її твердою рукою:
- Хто ця немудра жінка, що присягає на вірність і зваблює красою?
- Це я, - знову заговорив Бог.
І знову не почув чоловік тихого голосу Божого.
Чоловік гаряче підніс руки до Сходу:
- Де Ти, Всевишній? Я здолаю усі перепони, знаду Тебе у сніжних Гімалаях. Моя воля і рішучість не знають меж!
- Як же Ти знайдеш мене в Індії, коли я зостаюся тут, у Тебе вдома.
Але чоловік знову не почув цих слів і ступив у темну ніч.