Що приваблює іноземних бізнесменів на Прикарпатті?

 

Сьогодні в економіку Івано-Франківської області свої кошти вкладають представники більш ніж п’яти десятків країн світу: поляки, італійці, турки, німці, французи, американці, росіяни…

 

Вони засівають прикарпатські поля пшеницею та ріпаком, рубають і пиляють тутешній ліс, штампують пральні машини, відкривають розважальні заклади і навіть вирощують породистих голубів. Їхній бізнес часто-густо є стійкішим до криз та економічних перепадів, ніж вітчизняний, і  навіть на тлі поступового занепаду українського підприємництва іноземці продовжують вкладати гроші в нашу економіку. Кажуть, що вони ідуть на виправданий ризик, бо той, кому таки вдасться закріпити свій бізнес на українських землях, тут отримає суттєві переваги для його стрімкого розвитку.


Отож, які саме «молочні ріки» ваблять іноземних бізнесменів на Прикарпаття, чи справді іноземні інвестиції для нашої економіки – це суще благо та які перспективи таких капіталовкладень у регіон  – з’ясовував «ЗК».



Знайти інвестора – як вийти заміж
В управлінні зовнішньоекономічної діяльності ОДА жартують: сьогодні знайти іноземного інвестора – майже як заміж вийти, бо заморські капіталовкладники кожен бізнес-крок роблять виважено й обережно, а щоб залучити хоч одного, потрібно не менше року. Велике значення для потенційних інвесторів мають не тільки вигідні економічні умови, а й особисті відносини, які згодом зав’яжуться у них з тутешніми людьми. Якщо ані з владою, ані з громадою на місцях у іноземців «не клеїться», то ніякими калачами їх сюди не заманиш. Бояться.
Начальник управління зовнішньоекономічної діяльності та інвестицій ОДА Марія Ткачук інтерес іноземців до Прикарпатського регіону пояснює наявністю у нас недорогої і досить професійної робочої сили, нижчим, порівняно з європейським, рівнем життя і, відповідно, меншою собівартістю виробництва, а також відсутністю на українському ринку серйозної конкуренції.  

 

«Європейський ринок сьогодні майже повністю зайнятий, тому якщо там інвестор гарантовано отримає тільки п’ять відсотків прибутку від своєї справи, то в Україні – цілих 15», – пояснює начальник управління зовнішньоекономічної діяльності.


Доволі багаті природні ресурси Івано-Франківщини, на думку Марії Ткачук, теж відіграють для інвесторів не останню роль. Самі ж закордонні бізнесмени констатують: їх сюди вабить зовсім не чисте гірське повітря чи дешева робоча сила, а перспектива освоєння великого українського ринку (і використання його – як трамплін для виходу на практично необмежений російський ринок).

 

А чому інвестори з-поміж інших держав з великими ринками збуту та невисокою конкуренцією обирають саме Україну, спробуємо визначити за допомогою методу виключення. До прикладу, вкладати капітали у Росію європейці бояться, бо кажуть, що вона велика і непередбачувана. Білорусію, на чолі із «батьком» Лукашенком, не приймають майже ніде у світі, отож, у перспективі продати вироблені там товари буде нелегко. Польща уже повноцінний член Євросоюзу, тож і рівень конкуренції там «європейський». У підсумку, для іноземних інвесторів з Європи перспективними варіантами для бізнесу залишаються Україна та Китай. Але якщо Китай від Європи знаходиться «за тридев’ять земель», то Україна (зокрема західні області) – досить близько. Та і сам український народ іноземців зустрічає значно хлібосольніше, аніж  країни далекої Азії.



Італійці ідуть у ліс…
Які переваги для розвитку свого бізнесу в Україні вбачають самі іноземці, «ЗК» поцікавився безпосередньо у них.

 

До прикладу, італійська фірма «Серін», яка на вітчизняному ринку працює з 2003 року, інвестує у деревообробну промисловість. У кінці серпня цього року її представники підписали договір про співпрацю з Івано-Франківською ОДА, викупивши в області лісокомбінат з двома лісопунктами у селищі Делятин.
Генеральний директор підприємтва Клаудіо Паскуале каже, що вкладає у «дерево», бо бачить неабиякі перспективи для розвитку саме цієї галузі у світі. А рубати  власне прикарпатський ліс італійці вирішили тому, що, окрім непоганого лісфонду, тут у них  була можливість приватизувати вже готовий завод, а не потрібно було починати все з нуля.

 

Щодо «палиць у колесах» свого українського бізнесу, то гендиректор «Серіна» запевняє, що найбільша його проблема в Україні – це зовсім не податкова.

 

«Якщо зробити список пріоритетних для нашого виробництва проблем, то українські податки займуть десяте місце, – продовжує Клаудіо Паскуале. – Тут нам не вистачає в першу чергу стабільності, важко щось планувати. Також є різні незручності, пов’язані з бюрократією, наприклад, ми витрачаємо багато часу при відправленні вантажів на експорт. У Європі такого немає».

 

Сьогодні «Серін» вже знана в Україні фірма, яка, окрім підприємства у нашій області, має ще одне в Одесі. А до 2014 року італійці планують повністю модернізувати завод у Делятині та добудувати там кілька додаткових цехів.  

 

Але українські справи італійців не завжди йшли гладко. До прикладу, аби пережити кризу 2008-2009 років, «Серіну» довелося повністю змінити ринок збуту – з Європи на Китай.
Сьогодні, на думку Клаудіо Паскуале, для іноземного інвестора найважливіше бути прозорим перед громадою, з якою він працює, і цього правила його підприємство свято дотримується.
«Ми не є найкращою фірмою у світі, але не є і найгіршою. Ми – одна з можливостей для вашого регіону», – підкреслює італієць.



…А данці паяють дроти
Ще одним іноземним капіталовкладником в нашій області є данське підприємство «Дена Метал Україна», що через велику конкуренцію в Європі та загрозу банкрутства у 2004 році вирішило перенести своє виробництво з Данії в Україну, викупивши декілька цехів «стоячого» ямницького заводу «Барва».

 

«У наших данських керівників був вибір – перенести виробництво в Україну або у Китай, – розповідає директор фірми Галина Волошин. – Вони обрали Україну і, думаю, не пожалкували».

 

Основний вид діяльності цього підприємства – виробництво та оптовий продаж продукції з металевого дроту. Перші три роки «Дена Метал Україна» працювало виключно на експорт у Північну Європу, але згодом вийшло і на український ринок.

 

Проте самі данці своє підприємство в Україні ніколи не очолювали, а з самого початку довірили цю справу українцям. Свої інвестиції вони внесли у фірму тільки при її створенні – у 2004 році. Сьогодні «Дена Метал Україна» – це доволі самодостатнє підприємство, яке не потребує додаткових іноземних капіталів.
«З материнською компанією в Данії ми звісно співпрацюємо, вони є нашими мажоритарними акціонерами, – розповідає Галина Волошин. – Але сьогодні данці підтримують нас не грошима, а так званим «інтелектуальним інвестуванням» – кресленнями, розробками, маркетинговими ходами на ринку. А це теж немало важить».
За словами пані Галини, співпрацювати з іноземцями – справа вигідна, бо вивести продукт, вироблений в Україні, на ринок Європи самостійно зараз нелегко.

 

«Тим більше данці порядні і законослухняні, – продовжує Галина Волошин. – Вони дотримуються усіх норм українського закону, хоча це їм і не завжди до вподоби».

 

Зокрема, каже директор «Дена Метал Україна», не до душі іноземцям надмірний митний контроль нашої держави, особливості українського трудового законодавства з величезною кількістю відпусток та вихідних, а також те, що держава не завжди виконує свої зобов’язання перед підприємствами, зокрема щодо повернення ПДВ.

 

А як людина, що має великий досвід співпраці з іноземцями, Галина Волошин стверджує: головне у стосунках з європейцями – бути відкритими і працювати прозоро.  



І плюси, і мінуси
Для будь-якої області України іноземні інвестиції вигідні в першу чергу створенням нових робочих місць, податковими надходженнями, ну і, звичайно,  економічним досвідом країн-інвесторів. Варто зазначити, що серед українців робота на фірмах з європейськими інвестиціями користується популярністю, бо іноземці, на думку наших земляків, поважають законодавство (в тому числі податкове), легально працевлаштовують найманих робітників тощо.

 

Але є й недоліки, у першу чергу нестабільність, адже інвестор у будь-який момент може згорнути свій бізнес і звільнити усіх залучених у ньому людей, залишивши велику «діру» в економіці регіону і України загалом.
Якщо ж вкладник працює тільки на експорт, то для нашої країни в перспективі це загрожує дефіцитом, особливо це стосується продовольства.  


Існує ще й питання екології, бо гроші грошима, а природні ресурси, як то кажуть, «поверненню не підлягають».

 
А щодо прогнозів на 2013 рік, то у влади і у бізнесменів вони кардинально різні. Державні органи як завжди налаштовані оптимістично і запевняють, що незважаючи на європейську кризу, у наступному році іноземні інвестиції у регіон будуть зростати. Натомість обізнані підприємці кажуть: іноземному капіталу в Україні  буде не з медом через ряд факторів, зокрема політичну ситуацію та постійні коливання курсів валют. Також сьогодні у Європі Україну відносять до держав високого ризику, а тому комерційні кредити під бізнес на наших землях не дають, а страхові компанії своєю чергою відмовляються страхувати вантажі, направлені в Україну. А це інвесторів у 2013 році також може відлякати.



Держава – за,  люди вагаються
І на завершення. Якщо навіть на офіційному рівні держава і підтримує закордонні інвестиції, то самі прикарпатці до бізнесової активності «нетутешніх» ставляться по-різному. Хтось вважає, що в Україну іноземці вирушають з однією метою: максимально «витиснути соки» з наших надр, прикриваючись робочими місцями і економічною вигодою для області. Інша когорта іванофранківців дотримується думки, що тільки гроші іноземців і здатні врятувати нашу економіку від чергової кризи, і, можливо, навіть допомогти Україні швидше адаптуватися в СОТ, а отже, ще на крок наблизитися до Європи. Проте абсолютної правди нема ні в тих, ні в інших, бо іноземні інвестиції, як і все на світі, мають свої переваги і недоліки: на українську економіку загалом вони впливають благотворно, а от вітчизняним товаровиробникам дорогу на ринок загороджують.

 

Оксана ГЛУШКЕВИЧ, ЗК


Коментарі (0)

26.06.2025
Олег Головенський

Фіртка вже проаналізувала декларації нардепів, керівників рад, ОВА та голів громад Прикарпаття за 2024 рік. Сьогодні — фінальна частина: декларації керівників правоохоронних органів області.

2223
24.06.2025
Павло Мінка

19 червня 2025 року Івано-Франківська обласна прокуратура повідомила: судитимуть організатора злочинної групи торговців бурштином.

874
21.06.2025
Діана Струк

Нікіта Тітов — художник, плакатист, ілюстратор. Ще кілька десятиліть тому він називав себе «ватніком», а сьогодні його роботи — символи українського спротиву. Його плакати надихають, підтримують і попереджають: Україна — сильна, і вона не зламається.

927
19.06.2025
Катерина Гришко

На початку червня 2025 року провели тендерні конкурси на роботи в навчальних закладах на суму майже 40 мільйонів гривень. Фірми відомі та мають кримінальні справи.  

925 3
16.06.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалася з керівником Івано-Франківського театру Ростиславом Держипільським, щоб дізнатися, як театр живе і працює під час війни, як народжуються нові вистави, які міжнародні проєкти підтримують українське мистецтво, а також про виклики сучасності і непересічну силу мистецтва в непростий час.

2807 3
14.06.2025
Вікторія Матіїв

Напередодні Всесвітнього дня донора крові Фіртка поцікавилася, скільки прикарпатців регулярно здають кров, яка підготовка й процедура донації, розпитала у лікарки-трансфузіологині Прикарпатського обласного центру служби крові Марти Щирби, як на потреби крові вплинула війна.  

1481

Тема про заборону абортів, яку вчора запустила Івано-Франківська міськрада, не «від добра» і, звісно, «для піару». Якщо «піаром» вважати висловлення консервативної правої традиціоналістської політичної позиції.

492

Ніколи ідіотизм не стає більш очевидним, як у момент, коли починають його зводити у абсолют великі писарі сентиментально-переконливих текстів у редакційних кімнатах центрів, які «творять думки».

664

Глибше за інших пірнули гностики перших століть християнської ери. Вони дійшли принципового висновку: таємниця часу сусідить з таємницею Бога. Сусідить так близько, так щільно й невіддільно, що її пізнання майже напевно відкриває браму Творця, як найбільшої з таємниць.

347

Світ змінився до невпізнаваності зі стрімким розвитком технологій ми наче живемо у майбутньому. І водночас існують традиції, яким сотні років. Одна з таких  релігійних традицій — це шанування мощей святих у християнстві.

1021
26.06.2025

Мер зазначив, що це приватний бізнес, а тому місто не видає земельні ділянки чи майно для таких закладів.

2087
19.06.2025

Станом на 1 червня 2025 року на Івано-Франківщині зареєстрували 901 фермерське господарство. Загальна площа сільськогосподарських угідь у їх власності та користуванні становить 40 тисяч гектарів.  

1085
12.06.2025

Все більше людей відмовляються від дієт і переходять до інтуїтивного харчування — підходу, що вчить слухати тіло, а не рахувати калорії.  

809
27.06.2025

Сьогодні, 27 червня, віряни відзначають свято Найсолодшого Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа – Людинолюбця.  

327
24.06.2025

Один чоловік ходив по окрузі, проклинаючи священика та розповсюджуючи про нього по всій парафії брехливі, злісні чутки.

14992
20.06.2025

Священник розповів про ставлення Церкви до дошлюбних статевих стосунків. 

7305
16.06.2025

У селі Гошів, що на Івано-Франківщині, на Ясній Горі розташований монастир Чину святого Василія Великого. Зокрема, на дзвіниці Гошівського монастиря знаходиться один з чотирьох карильйонів України.  

741
26.06.2025

Роботи Нікіти Тітова стали символами українського спротиву. Його плакати підтримують, надихають і говорять мовою, яка зрозуміла кожному. Та попри публічне визнання, автор часто стикається з піратством власних робіт.  

297
26.06.2025

Рішення саміту НАТО, ухвалене у Гаазі за підтримки президента США Дональда Трампа, підтверджує статус росії як спільної загрози для всього Альянсу.  

207
23.06.2025

Прем’єр-міністр Британії Кір Стармер заявив, що ядерна програма Ірану — серйозна загроза, а США вжили заходів для усунення цієї загрози.  

301
19.06.2025

Депутати Верховної ради України 18 червня 2025 року підтримали в цілому законопроєкт № 11469 про множинне громадянство.   

586
18.06.2025

Україна готується до виборів після завершення воєнного стану, але це будуть не звичайні, а унікальні вибори, які потребуватимуть окремого закону.  

1040