Штучний інтелект поступово стає робочим інструментом не лише для ІТ-фахівців. Нейромережі та великі мовні моделі використовують у державному секторі для обробки даних, роботи з документами та підготовки аналітичних матеріалів.
Водночас використання ШІ відбувається на тлі змін у законодавстві. Європейський Союз уже запровадив Регламент про штучний інтелект (EU AI Act), який встановлює правила для використання таких технологій. Україна також формує власні підходи до регулювання штучного інтелекту — зокрема через напрацювання Мінцифри та зміни до цивільного законодавства.
Як ці технології вже використовують у роботі державних органів на Прикарпатті та як область готується до нових правил роботи зі штучним інтелектом — розбиралася Фіртка.
Впровадження технологій штучного інтелекту: реальна практика на Франківщині
Щоб з’ясувати деталі щодо використання штучного інтелекту в регіональному управлінні, ми звернулися з журналістським запитом до Івано-Франківської обласної державної адміністрації та отримали наступну інформацію.
За словами заступника голови ОДА з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації (CDTO) Ігоря Мандара, ШІ розглядають насамперед як аналітичний інструмент:
"Івано-Франківська обласна державна адміністрація активно вивчає та впроваджує сучасні цифрові інструменти для оптимізації рутинної роботи, глибокої аналітики та покращення якості управлінських рішень.
Наразі ми використовуємо рішення на основі ШІ переважно у сферах аналітики даних, документообігу та оптимізації внутрішніх процесів".
Ігор Мандар
Серед конкретних інструментів, які вже застосовують в роботі підрозділів ОВА — власні автоматизовані скрипти з інтеграцією через API. Це програмне забезпечення автоматично витягує сотні показників цифрової спроможності територіальних громад із вебпорталу "Дія. Цифрова громада" та передає їх мовній моделі штучного інтелекту.
ШІ аналізує "сухі" цифри та самостійно генерує розгорнуті управлінські профілі у вигляді готових текстових документів. Для кожної громади він формує висновки, виявляє слабкі місця та прописує індивідуальний покроковий план дій (Roadmap).
Крім того, фахівці ОВА застосовують Google Gemini для написання та оптимізації програмного коду скриптів автоматизації, а також Google NotebookLM для створення локальних баз знань за нормативно-правовими актами та стратегіями розвитку регіону. NotebookLM дозволяє миттєво знаходити потрібні норми без ризику "галюцинацій", адже спирається виключно на завантажені офіційні джерела.
Головне, за словами Ігоря Мандара, що це працює без додаткового навантаження на обласний бюджет.
У відповіді на запит нашого видання зазначається, що окремого фінансування на закупівлю чи розробку систем ШІ у 2025-2026 роках не передбачалося: усі розробки здійснюються власними силами фахівців із використанням доступних базових та безкоштовних версій продуктів.
Посадовці за партами: як ОДА вчить ШІ працювати на державу
Впровадження штучного інтелекту почалося не сьогодні: так, у червні 2025 року в Івано-Франківській обласній державній адміністрації відбулася серія тренінгів для посадовців. Головна мета полягала в тому, щоб довести: ШІ потрібен не тільки програмістам, але й звичайним державним службовцям.
Працівникам адміністрації презентували посібник із відповідального використання штучного інтелекту та показали, як практично застосовувати інструменти на кшталт ChatGPT, Gemini, Claude, NotebookLM чи ElevenLabs.
Під час навчальних сесій "Штучний інтелект: новий інструмент для цифрової трансформації" начальник профільного управління ОДА Ігор Фіняк розповів про базові принципи роботи з генеративними нейромережами. Посадовець наголосив, що використання цих алгоритмів дає змогу швидко створювати документи, аналізувати масиви інформації та позбутися виснажливої рутини.
За словами посадовця, штучний інтелект давно перестав бути інструментом виключно для IT-фахівців — сьогодні ним може легко послуговуватися будь-який держслужбовець, незалежно від посади, щоб працювати швидше та якісніше для людей.
Серед практичних кейсів, які розібрали на тренінгу:
- автоматичне опрацювання документації;
- використання чат-ботів у щоденних завданнях;
- швидкий аналіз великих обсягів даних;
- підготовка проєктів управлінських рішень за допомогою алгоритмів.
Головне завдання подібних навчань — сформувати нову культуру держслужби, де гнучкість, відкритість до інновацій та ефективність стають базовими стандартами роботи завдяки сучасним цифровим навичкам.
Освіта майбутнього: в Івано-Франківську готуватимуть унікальних фахівців із ШІ
Стрімкий розвиток технологій вимагає нових кадрів. У березні 2026 року в Івано-Франківському національному технічному університеті нафти і газу (ІФНТУНГ) презентували нову бакалаврську програму — "Технології штучного інтелекту в інформаційно-аналітичній діяльності".
Вона стала першою в області та однією з перших в Україні, яка поєднує технічну та гуманітарну сфери. Студентів вчитимуть аналізувати великі обсяги даних, працювати з ШІ-інструментами, а також дбати про інформаційну безпеку.
Ректор ІФНТУНГ Ігор Чудик зазначив, що запуск програми — це відповідь на сучасні виклики та потреби ринку праці, де є великий запит на фахівців, які вміють працювати з даними. А завідувачка кафедри документознавства та інформаційної діяльності Юлія Романишин пояснила, що студенти вивчатимуть як аналітику та комунікації, так і технології ШІ:
"Це дає можливість підготувати універсальних фахівців". Загалом випускники зможуть працювати аналітиками, дата-менеджерами чи спеціалістами зі штучного інтелекту — як у приватному бізнесі, так і в органах державного управління та публічних установах".
Навчання у громадах: кейс Коломиї
Зміни торкаються не лише обласного центру. Місцеве самоврядування в районах теж підтягує цифрові навички.
Наприклад, Коломийська міська рада ухвалила рішення про обов'язкове навчання своїх працівників. У червні 2025 року виконком міськради затвердив план, за яким посадовці мають пройти онлайн-курси на порталі "Дія. Освіта". Серед обов'язкових тем — не лише кібергігієна та відкриті дані, а й практична робота зі штучним інтелектом.
Отже, Івано-Франківська область показує здоровий і практичний підхід до інновацій. Штучний інтелект у регіоні не намагаються впровадити "заради галочки". Його використовують там, де він реально дає користь: спрощує документообіг посадовцям, готує нове покоління управлінців та підвищує грамотність у громадах.
Юридичний фундамент в Україні: ШІ та закон
Поки регіональні адміністрації експериментують із доступними інструментами, в Україні формується правова рамка для використання штучного інтелекту. Єдиного спеціального закону про ШІ у нашій державі поки немає — нормативний контроль здійснюється через стратегічні документи та окремі положення в кодексах. Основу державної політики становить Концепція розвитку штучного інтелекту в Україні, схвалена розпорядженням Кабміну №1556-р.
В її межах уряд затвердив План заходів на 2025-2026 роки. До кінця 2026 року Мінцифри має підготувати та подати до Верховної Ради повноцінний законопроєкт про правове врегулювання ШІ. А поки що держава застосовує "м’який" підхід: розробляє рекомендації з кібербезпеки, запускає регуляторні "пісочниці" для тестування систем та формує методички для освітян.
Проте важливий крок уже зроблено у сфері інтелектуальної власності. Стаття 33 нового Закону України "Про авторське право і суміжні права" (набув чинності у 2023 році) вперше врегулювала питання неоригінальних об'єктів, згенерованих комп'ютерними програмами без безпосередньої творчої участі людини. На такі об'єкти поширюється право особливого роду (sui generis) строком на 25 років. А Закон України "Про академічну доброчесність" тепер вимагає обов'язково вказувати використання ШІ в наукових та академічних роботах.
Революційні зміни готуються і в приватному праві. У проєкті Цивільного кодексу України №15150 діяльність, пов'язана з автономними системами ШІ, визнається джерелом підвищеної небезпеки (ст. 1429). Це означає, що володілець системи нестиме відповідальність за завдану шкоду майже автоматично, без доведення його вини. Також проєкт деталізує правила аналізу даних для тренування моделей (ст. 637) і посилює захист від створення дипфейків померлих людей (ст. 325).
На міжнародному рівні Україна підтвердила прагнення дотримуватися високих стандартів, підписавши Рамкову конвенцію Ради Європи про штучний інтелект, права людини, демократію та верховенство права.
Європейський орієнтир: чого вимагає EU AI Act і як це реально вплине на регіони
Головним дороговказом для України залишається Регламент Європейського Союзу про штучний інтелект (EU AI Act), ухвалений у 2024 році. Документ будується на оцінці ризиків і ділить усі системи ШІ на категорії — від безпечних до категорично заборонених.
Закон ЄС категорично забороняє використовувати штучний інтелект у сферах, де він створює неприйнятний ризик для гідності та свобод людини. Під табу потрапили:
- приховане маніпулювання свідомістю: алгоритми, які непомітно підштовхують людей до небезпечних рішень чи дій;
- "соціальний скоринг": створення державних чи приватних рейтингових систем, які оцінюють "послушність" або поведінку громадян і на основі цього обмежують їх у правах;
- передбачення злочинів на основі стереотипів (predictive policing): спроби поліції заздалегідь оголосити людину потенційним злочинцем лише через аналіз її характеру, походження, статусу чи профілю в соцмережах, а не на основі реальних доказів чи фактів;
- зчитування емоцій на роботі та в навчальних закладах: сканування виразу обличчя, голосу чи міміки працівників або студентів для оцінки їхнього настрою, лояльності чи стресу;
- масове біометричне стеження: автоматичне сканування облич у громадських місцях та створення баз даних із фотографій з інтернету або камер спостереження без ордера суду.
Для систем високого ризику (у медицині, освіті, кадровій роботі, кредитуванні чи держуправлінні) встановлені жорсткі вимоги: автоматичне ведення логів, прозорість та обов'язковий людський контроль. Штрафи за порушення вражають — до 35 мільйонів євро або 7% річного світового обороту компанії.
Як європейські правила можуть змінити роботу на Прикарпатті?
Оскільки Україна адаптує своє законодавство до норм ЄС, європейський підхід уже незабаром диктуватиме нові правила для місцевої влади, лікарень та підприємств Івано-Франківщини:
- прозорість при ухваленні рішень про громади: якщо ОДА чи міські ради використовуватимуть ШІ для аналізу "Дія. Цифрова громада" чи розподілу субвенцій і грантів, вони не зможуть покладатися лише на "закритий алгоритм". Посадовці зобов'язані будуть пояснювати громадянам і керівникам громад, за якими критеріями ШІ сформував той чи інший висновок або план дій;
- перевірка впливу на права людини (Fundamental Rights Impact Assessment): перед впровадженням будь-якої ШІ-системи в публічному секторі (наприклад, алгоритмів для черг у дитсадки, аналізу соціальних виплат чи розподілу житла) обласна та місцева влада муситимуть проводити попередній аудит – чи не дискримінує алгоритм певні категорії людей;
- суворий контроль в медицині та освіті: медичні та навчальні заклади області будуть зобов'язані вести автоматичні журнали дій (логи) ШІ-систем і залишати остаточне рішення виключно за лікарем чи педагогом. ШІ зможе виступати лише підказчиком, але не "суддею";
- попередження людей: громадяни Прикарпаття матимуть законне право знати, коли вони спілкуються з чат-ботом міськради або коли наданий їм документ чи довідку згенеровано за допомогою штучного інтелекту.
Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!
Читайте також:
