Серед свого народу не на своїй землі: історик розповів про трагічну долю примусово виселених українців-автохтонів в післявоєнний період

Щороку, 12 вересня, вшановують День пам'яті українців – жертв примусового виселення з Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Південного Підляшшя, Любачівщини та Західної Бойківщини у 1944 – 1951 роках.

Цьогоріч виповнюється 77 років від початку депортації автохтонних українців цих регіонів, повідомляє Фіртка.

У грудні 2019 року на засіданні 33-ї сесії Івано-Франківської обласної ради прийняли рішення «Про проголошення в області 2020-го року – Роком пам’яті депортацій українців у ХХ столітті». Однак на всеукраїнському рівні визнання депортованих Верховною Радою тривалий час залишається лише на стадії законопроєкту.

Відомо, що 9 вересня 1944-го року радянська та польська влади підписали угоду, яка призвела до масштабного виселення українців із прикордонних регіонів на територію сучасної України, цим самим зламали долі багатьох українських родин.

«Починаючи з другої половини ХХ століття, Лемківщина втратила цілісність як історико-етнографічний регіон, будучи ще більше пошматованою адміністративними кордонами. Явна регіональна катастрофа серйозного опору не викликала, причому як на локальному, так і на міжнародному рівні.

Загалом після виселення лемків із батьківських теренів можна впевнено стверджувати про втрату цілого своєрідного етнокультурного анклаву, де у попередні покоління відбувалася популяція колоритної лемківської культури. Депортація стала катастрофою всього лемківства новітньої доби, осмислити та пам’ятати яку маємо своїм обов’язком перед нащадками», - розповідає Ігор Любчик, історик та дослідник Лемківщини.

Науковець розповів, що проблема депортації свого часу торкнулася і його рідного села Липівка Тисменицької ОТГ. Саме воно у трагічні 1940-і роки стало другою батьківщиною для чисельної групи українських виселенців з Лемківщини.

Цікавим залишається той факт, що й до сьогодні південна околиця села, яка офіційно іменується як Нова Липівка, серед місцевого населення продовжує називатися “лемки”.

Серед цих, зморених нуждою та зневірою, виселенців, вигнаних із рідної хати та краю, була й сім’я Любові Ворони, бабусі Ігоря Любчика.

Відомо, що спочатку, у 1945 р., їх виселили у с. Шилівка Зіньківського району Полтавської області, однак там родина прожила всього рік. Оскільки вперше прибули на Полтавщину, то привезли з собою найцінніші раритети, зокрема Євангеліє, яке з рук старійшини родини Петра Прислопського передали на зберігання у місцеву церкву.

Світлина про цю подію зі спогадів збереглася серед родинних фото й до сьогодні. Кілька родичів на Полтавщині так і залишились, де досі проживають їхні діти та внуки.

Однак, за словами історика, як і більшість переселенців того часу,  його рідні щодня жили думкою про повернення, тому прагнули переїхати якомога ближче до польського кордону.

На території сучасної Польщі у них залишився новозбудований маєток, в якому прожили менше, ніж рік. Облаштоване господарство сім'ї примусово довелося обміняти на старенькі глиняні хатини, захаращене подвір’я та зневагу місцевих жителів, які відверто холодно сприйняли вимушених переселенців.

«Психологічно виснаженому сімейству довелося мандрувати ближче до заходу з надією перетнути кордон і жити таки в рідному домі. В результаті вони зупинилися у Липівці, де вже «багато було наших» (фраза, яку бабуся часто вживала). Але тут треба було починати все з початку: випрошувати прописки, шукати хату, вимолювати долю. Зі спогадів бабусі та її молодшої сестри, а згодом і численних архівних звітів, знаю, що місцева влада не бажала прописувати на постійне проживання тих, хто не прижився у місцях попереднього виселення», - розповідає дослідник.

Так і розпочались тяжкі післявоєнні будні й складна адаптація. Проте новими були тільки місцевість та обличчя - на новому місці переселенці знову зустрілись зі зневажливим ставленням односельців, облаштуванням житла та подвір’я фактично з нуля.

«За родинним столом, бабця мусила бодай словом згадати пережите, і то настільки емоційно, що без сліз розмови не обходились. Будь-що вона порівнювала із «як у нас вдома». Бо опинилися серед свого народу, але не на своїй землі», - продовжує історик.

Мрія Любов Ворони побувати на родинному подвір'ї таки здійснилась - у 1994 і 1995 роках вона побувала на рідній Лемківщині. За понад півстоліття, що минуло з часу депортації, місце, де вона провела своє дитинство дуже змінилось. 

На подвір’ї, вже господарювали польські ґазди, єдиним зв'язком з минулим залишився старенький горіх, який ще ріс під вікном хати.  

«До речі, навіть пояснивши, що моя родина не претендує на маєток, поляки прийняли їх не зовсім гостинно, запитуючи «Чому ви сюди приїхали? Це не ваше!»

Пам’ятаю, бабуся розповідала, що взяла з собою гілочку того горіха на пам’ять та трішки землі, які пізніше дуже берегла. З того часу практично постійними у бабці на столі стояли лемківська література (зокрема, «Церква в Руїні», «Історія с. Кам’яна») та лемківська періодика (журнали «Лемківщина» та «Дзвони Лемківщини»)», - ділиться дослідник.

Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram та читайте нас у Facebook. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!


Читайте також:

Давні пісні, ремесла та спомини минулого: лемки Прикарпаття взяли участь у фестивалях на Тернопільщині та Львівщині

Правдива історія: в Івано-Франківську презентували монографію "Лемківські долі: трагізм і пам'ять поколінь" (ФОТО)


12.09.2021 Тіна Любчик 2673
Коментарі ()

16.09.2021
Тіна Любчик

Про особливості підготовки, анонімну сторінку в Інстаграмі, що надихало та мотивувало, як вплинула "дистанційка" та чи отримала обіцяні від уряду преміальні 100 тисяч гривень Світлана Джус розповіла журналістці Фіртки. 

979
14.09.2021
Микола Юрків

Завершились XVI Літні Паралімпійські ігри у Токіо. Єдину медаль серед спортсменів, які представляли Івано-Франківщину виборола легкоатлетка Юлія Шуляр у бігу на 400 метрів. Про підготовку, враження від змагань та атмосферу, яка там панувала, журналісту Фіртки розповіли чемпіонка та її тренер.

1254
12.09.2021
Тіна Любчик

Щороку, 12 вересня, вшановують День пам'яті українців – жертв примусового виселення з Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Південного Підляшшя, Любачівщини та Західної Бойківщини у 1944 – 1951 роках. Цьогоріч виповнюється 77 років від початку депортації автохтонних українців цих регіонів, повідомляє Фіртка.  

2673
11.09.2021
Олег Ущенко

Українське кіно тривалий час перебувало на узбіччі світового контексту. Воно було особливим. Наше кіно знімалося у себе вдома, у сюжетах була своя історія, знімали свої режисери. Але все це робилося під в’їдливим наглядом не завжди прихильних до України людей. Проте, серед українських стрічок досить таких, якими будуть гоноруватися ще не одне покоління українців.

1566 1
10.09.2021
Уляна Мокринчук

Вже декілька тижнів в Івано-Франківську на території храму Зіслання Святого Духу діє майданчик, на якому людина, що опинилась у скруті може отримати благодійну допомогу. Акцію організували представники спільноти «Святого Миколая» Української греко-католицької церкви,  волонтери якої безкоштовно надають гуманітарну допомогу тим, хто опинився у біді.

3485 1
09.09.2021
Іван Муканик

Впродовж чотирьох днів, з 9 по 12 вересня, в Івано-Франківську проходитиме фестиваль-воркшоп «Прописи» від Українського ПЕН-клубу. У ці дні запланована професійна програма для авторів-дебютантів, які пройшли конкурсний відбір, та публічна – для всіх, хто цікавиться літературою. Журналіст Фіртки поспілкувався з деякими авторами-дебютантами, котрі пройшли конкурсний відбір фестивалю.

1781

Як відомо, у порожні голови завжди залазять різні недобрі думки. А в дитячі голівки тим думкам ще і дуже легко пробитися. Батькам вирішувати, які саме думки мають роїтися навколо голів їх дітей – добрі чи погані?

487

Кожна людина має або принаймні пам’ятає про бодай одну знакову річ, яка символізує певний відрізок прожитих нею років. Вони є навіть у тих,  хто вважає, що все це - не варті їх часу та уваги дурниці.

905

Всесвітній день краси відзначають 9 вересня з цієї нагоди вирішила нагадати любим жінкам та їх коханим чоловікам, а якже змінювалось відношення до краси та її канони впродовж останніх ста років.

1856 1

Іноді задумуєшся, чого більше у сучасн ому гастробізнесі: смаку чи маркетингу?Спробуємо розібратися і пофілософствувати про це на прикладі м'яса.

2767
29.07.2021

Що краще: консервувати, сушити чи морозити? Відповідь на це питання залежить від типу й кількості сировини і ваших ресурсів, як-от часу, грошей, та місця в морозилці і коморі.  

6815
18.06.2021

В Україні, за останні 12 місяців кількість пошукових запитів українських користувачів зі словом "рецепт" зросла на 29%.

11721
22.04.2021

Про це йдеться у звіті Міжнародної організації виноградарства і виноробства.

17856 1
19.07.2021

Предстоятель Православної церкви України Блаженніший Епіфаній освятив розписи кафедрального собору Преображення Господнього Коломийської єпархії.

7615
05.05.2021

У третій день Великодніх свят Архієпископ і Митрополит Івано-Франківський Владика Володимир Війтишин завітав на парафію святого Апостола Юди Тадея, що в Івано-Франківську, на вул. Стуса, 29.  

16610
03.05.2021

Поливаний понеділок у 2021 році відзначають 3 травня, на другий день після Великодня.  

17024
02.05.2021

На Христове Воскресіння, яке відзначається 2 травня, очільники Православної церкви України та Української греко-католицької церкви звернулися до українців зі святковими посланнями.  

16594
08.07.2021

Міністерство культури та інформаційної політики проведе конкурсний відбір патріотичних серіалів з нагоди 30-го Дня Незалежності України.

8881
25.08.2021

У столиці правоохоронці затримали чоловіка, який облив зеленкою Петра Порошенка, п’ятого Президента України.

3558 2
16.08.2021

Міський голова Кривого Рогу Костянтин Павлов на момент своєї загибелі знаходився у відпустці та перебував проживав вдома один.

4473
05.08.2021

Сьогодні, 5 серпня, пішов із життя Євген Кирилович Марчук, український державний діяч, перший Голова Служби безпеки України.

5726
04.08.2021

Кабінет Міністрів України звільнив Антона Геращенка з посади заступника Міністра внутрішніх справ України. Про це повідомляє Фіртка з посиланням на телеграм народного депутата Олексія Гончаренка. В той же час Кабмін призначив Мері Акопян та Богдана

5769