Серед свого народу не на своїй землі: історик розповів про трагічну долю примусово виселених українців-автохтонів в післявоєнний період

Щороку, 12 вересня, вшановують День пам'яті українців – жертв примусового виселення з Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Південного Підляшшя, Любачівщини та Західної Бойківщини у 1944 – 1951 роках.

Цьогоріч виповнюється 77 років від початку депортації автохтонних українців цих регіонів, повідомляє Фіртка.

У грудні 2019 року на засіданні 33-ї сесії Івано-Франківської обласної ради прийняли рішення «Про проголошення в області 2020-го року – Роком пам’яті депортацій українців у ХХ столітті». Однак на всеукраїнському рівні визнання депортованих Верховною Радою тривалий час залишається лише на стадії законопроєкту.

Відомо, що 9 вересня 1944-го року радянська та польська влади підписали угоду, яка призвела до масштабного виселення українців із прикордонних регіонів на територію сучасної України, цим самим зламали долі багатьох українських родин.

«Починаючи з другої половини ХХ століття, Лемківщина втратила цілісність як історико-етнографічний регіон, будучи ще більше пошматованою адміністративними кордонами. Явна регіональна катастрофа серйозного опору не викликала, причому як на локальному, так і на міжнародному рівні.

Загалом після виселення лемків із батьківських теренів можна впевнено стверджувати про втрату цілого своєрідного етнокультурного анклаву, де у попередні покоління відбувалася популяція колоритної лемківської культури. Депортація стала катастрофою всього лемківства новітньої доби, осмислити та пам’ятати яку маємо своїм обов’язком перед нащадками», - розповідає Ігор Любчик, історик та дослідник Лемківщини.

Науковець розповів, що проблема депортації свого часу торкнулася і його рідного села Липівка Тисменицької ОТГ. Саме воно у трагічні 1940-і роки стало другою батьківщиною для чисельної групи українських виселенців з Лемківщини.

Цікавим залишається той факт, що й до сьогодні південна околиця села, яка офіційно іменується як Нова Липівка, серед місцевого населення продовжує називатися “лемки”.

Серед цих, зморених нуждою та зневірою, виселенців, вигнаних із рідної хати та краю, була й сім’я Любові Ворони, бабусі Ігоря Любчика.

Відомо, що спочатку, у 1945 р., їх виселили у с. Шилівка Зіньківського району Полтавської області, однак там родина прожила всього рік. Оскільки вперше прибули на Полтавщину, то привезли з собою найцінніші раритети, зокрема Євангеліє, яке з рук старійшини родини Петра Прислопського передали на зберігання у місцеву церкву.

Світлина про цю подію зі спогадів збереглася серед родинних фото й до сьогодні. Кілька родичів на Полтавщині так і залишились, де досі проживають їхні діти та внуки.

Однак, за словами історика, як і більшість переселенців того часу,  його рідні щодня жили думкою про повернення, тому прагнули переїхати якомога ближче до польського кордону.

На території сучасної Польщі у них залишився новозбудований маєток, в якому прожили менше, ніж рік. Облаштоване господарство сім'ї примусово довелося обміняти на старенькі глиняні хатини, захаращене подвір’я та зневагу місцевих жителів, які відверто холодно сприйняли вимушених переселенців.

«Психологічно виснаженому сімейству довелося мандрувати ближче до заходу з надією перетнути кордон і жити таки в рідному домі. В результаті вони зупинилися у Липівці, де вже «багато було наших» (фраза, яку бабуся часто вживала). Але тут треба було починати все з початку: випрошувати прописки, шукати хату, вимолювати долю. Зі спогадів бабусі та її молодшої сестри, а згодом і численних архівних звітів, знаю, що місцева влада не бажала прописувати на постійне проживання тих, хто не прижився у місцях попереднього виселення», - розповідає дослідник.

Так і розпочались тяжкі післявоєнні будні й складна адаптація. Проте новими були тільки місцевість та обличчя - на новому місці переселенці знову зустрілись зі зневажливим ставленням односельців, облаштуванням житла та подвір’я фактично з нуля.

«За родинним столом, бабця мусила бодай словом згадати пережите, і то настільки емоційно, що без сліз розмови не обходились. Будь-що вона порівнювала із «як у нас вдома». Бо опинилися серед свого народу, але не на своїй землі», - продовжує історик.

Мрія Любов Ворони побувати на родинному подвір'ї таки здійснилась - у 1994 і 1995 роках вона побувала на рідній Лемківщині. За понад півстоліття, що минуло з часу депортації, місце, де вона провела своє дитинство дуже змінилось. 

На подвір’ї, вже господарювали польські ґазди, єдиним зв'язком з минулим залишився старенький горіх, який ще ріс під вікном хати.  

«До речі, навіть пояснивши, що моя родина не претендує на маєток, поляки прийняли їх не зовсім гостинно, запитуючи «Чому ви сюди приїхали? Це не ваше!»

Пам’ятаю, бабуся розповідала, що взяла з собою гілочку того горіха на пам’ять та трішки землі, які пізніше дуже берегла. З того часу практично постійними у бабці на столі стояли лемківська література (зокрема, «Церква в Руїні», «Історія с. Кам’яна») та лемківська періодика (журнали «Лемківщина» та «Дзвони Лемківщини»)», - ділиться дослідник.

Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram та читайте нас у Facebook. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!


Читайте також:

Давні пісні, ремесла та спомини минулого: лемки Прикарпаття взяли участь у фестивалях на Тернопільщині та Львівщині

Правдива історія: в Івано-Франківську презентували монографію "Лемківські долі: трагізм і пам'ять поколінь" (ФОТО)


12.09.2021 Тіна Любчик 10283 1
Коментарі (1)

22.07.2025
Дарина Кочержук-Слідак

Прокуратура бореться з незаконним захопленням лісів, але корупція гальмує справедливість.  

601
17.07.2025
Катерина Гришко

Родичі пробачили хлопцю, знаючи про «своєрідний характер» загиблої і його нелегке дитинство, і просили в суді застосувати менш суворе покарання.  

3171
13.07.2025
Вікторія Матіїв

Дружина полеглого воїна Любов Галько розповіла журналістці Фіртки, яким був Руслан Галько — у повсякденному житті, в родинному колі та на фронті.

21305
09.07.2025
Тетяна Дармограй

В інтерв’ю професорка кафедри судової медицини Івано-Франківського національного медичного університету Наталія Козань розповіла про процес та методи ідентифікації тіл загиблих військових, виклики, з якими стикаються фахівці та чому ця робота — це насамперед про гідність.  

2093
05.07.2025
Вікторія Косович

Про те, що таке фемінізм, як він розвивався в українському суспільстві та чому його не потрібно боятися, Фіртка поспілкувалася з журналісткою та письменницею, авторкою книги "Слово на літеру "Ф" Іриною Славінською.

1587 1
30.06.2025
Тетяна Ткаченко

Про актуальність проблеми больового синдрому в периопераційному періоді журналістці Фіртки розповів завідувач кафедри анестезіології та інтенсивної терапії Івано-Франківського національного медичного університету, професор Іван Тітов.  

2459

Найперше в цій історії із законом, що позбавив антикорурційні органи «незалежності», тішать молоді люди, які протестують. Щирі, світлі, небайдужі, впевнені своїй правоті…

373

Протягом своєї історії християнство завжди використовувало найсучасніші на той час технології для проповіді Євангелія.  

263

Я відкладаю роботу над перекладом книги. Виходжу з кабінету, де практикував Вольфганг Льох, засновник психоаналітичного об'єднання... Спускаюся повз книжковий магазин, де збиралися тюбінгенські філософи, і де Ернст Блох шукав світлі сторони соціалізму. Повертаю ліворуч і натрапляю на інший книжковий магазин, де працював і писав Герман Гессе...

849

По соцмережах пішла дискусія про зрізані кілька дерев (ялинок) на Івано-Франківській Площі Ринок. «Політично» мотивований ґвалт наростає. Аж до вимог «засадити» ринкову площу деревами та зробити парк.

2257
21.07.2025

Час останнього прийому їжі може впливати на здоров’я не менше, ніж її склад.  

275
13.07.2025

Першими жнива на Прикарпатті почали хлібороби Покуття.

549
10.07.2025

У сучасному ритмі життя готувати "здорову вечерю з трьох страв" щодня — радше мрія, ніж реальність. Але це не означає, що збалансоване харчування — лише для тих, хто має багато часу. Навпаки: з правильним підходом можна харчуватися повноцінно, навіть маючи 15–20 хвилин на день.  

1092
21.07.2025

У Святому Письмі є притча, що вчить милосердю і взаємодопомозі, яку часто наводять як приклад для сучасного суспільства.  

260
17.07.2025

На Прикарпатті готуються до щорічної Всеукраїнської Патріаршої прощі до Галицької Чудотворної ікони Матері Божої у Крилосі. Проща відбудеться 2-3 серпня.  

877
15.07.2025

Християнська родина — це не лише осередок любові й підтримки, а й «домашня Церква».  

843
11.07.2025

П'ятого серпня цього року в часі прощі з нагоди вшанування чудотворної ікони Гошівської Богородиці відбудеться презентація нової ікони тифлографічно-акустичного типу «Богородиця з Гошева».  

759
11.07.2025

Історія занепаду пам’ятки архітектури та боротьба за його повернення громаді.

8327
22.07.2025

Сенатор-республіканець Ліндсі Грем, який є ініціатором нових санкцій проти Росії, заявив, що президент США Дональд Трамп «надере зад» Володимиру Путіну, підписавши законопроєкт про вторинні санкції для країн-покупців російської нафти.  

415
15.07.2025

У понеділок, 14 липня, генсек НАТО Марк Рютте під час зустрічі із президентом США Дональдом Трампом у Білому домі нагадав президенту США, кого Росія відправила керівником делегації на переговори до Стамбула.

1185 5
10.07.2025

«Більдерберзький клуб» — одна із найбільш загадкових закритих «тусовок». Зустрічі клубу щороку тривають кілька днів щоразу в іншому місці.

2273 4
09.07.2025

Президент США Дональд Трамп, аби втримати пУтіна від вторгнення в Україну, погрожував російському диктатору «розбомбити Москву до бісової матері».

966