Серед свого народу не на своїй землі: історик розповів про трагічну долю примусово виселених українців-автохтонів в післявоєнний період

Щороку, 12 вересня, вшановують День пам'яті українців – жертв примусового виселення з Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Південного Підляшшя, Любачівщини та Західної Бойківщини у 1944 – 1951 роках.

Цьогоріч виповнюється 77 років від початку депортації автохтонних українців цих регіонів, повідомляє Фіртка.

У грудні 2019 року на засіданні 33-ї сесії Івано-Франківської обласної ради прийняли рішення «Про проголошення в області 2020-го року – Роком пам’яті депортацій українців у ХХ столітті». Однак на всеукраїнському рівні визнання депортованих Верховною Радою тривалий час залишається лише на стадії законопроєкту.

Відомо, що 9 вересня 1944-го року радянська та польська влади підписали угоду, яка призвела до масштабного виселення українців із прикордонних регіонів на територію сучасної України, цим самим зламали долі багатьох українських родин.

«Починаючи з другої половини ХХ століття, Лемківщина втратила цілісність як історико-етнографічний регіон, будучи ще більше пошматованою адміністративними кордонами. Явна регіональна катастрофа серйозного опору не викликала, причому як на локальному, так і на міжнародному рівні.

Загалом після виселення лемків із батьківських теренів можна впевнено стверджувати про втрату цілого своєрідного етнокультурного анклаву, де у попередні покоління відбувалася популяція колоритної лемківської культури. Депортація стала катастрофою всього лемківства новітньої доби, осмислити та пам’ятати яку маємо своїм обов’язком перед нащадками», - розповідає Ігор Любчик, історик та дослідник Лемківщини.

Науковець розповів, що проблема депортації свого часу торкнулася і його рідного села Липівка Тисменицької ОТГ. Саме воно у трагічні 1940-і роки стало другою батьківщиною для чисельної групи українських виселенців з Лемківщини.

Цікавим залишається той факт, що й до сьогодні південна околиця села, яка офіційно іменується як Нова Липівка, серед місцевого населення продовжує називатися “лемки”.

Серед цих, зморених нуждою та зневірою, виселенців, вигнаних із рідної хати та краю, була й сім’я Любові Ворони, бабусі Ігоря Любчика.

Відомо, що спочатку, у 1945 р., їх виселили у с. Шилівка Зіньківського району Полтавської області, однак там родина прожила всього рік. Оскільки вперше прибули на Полтавщину, то привезли з собою найцінніші раритети, зокрема Євангеліє, яке з рук старійшини родини Петра Прислопського передали на зберігання у місцеву церкву.

Світлина про цю подію зі спогадів збереглася серед родинних фото й до сьогодні. Кілька родичів на Полтавщині так і залишились, де досі проживають їхні діти та внуки.

Однак, за словами історика, як і більшість переселенців того часу,  його рідні щодня жили думкою про повернення, тому прагнули переїхати якомога ближче до польського кордону.

На території сучасної Польщі у них залишився новозбудований маєток, в якому прожили менше, ніж рік. Облаштоване господарство сім'ї примусово довелося обміняти на старенькі глиняні хатини, захаращене подвір’я та зневагу місцевих жителів, які відверто холодно сприйняли вимушених переселенців.

«Психологічно виснаженому сімейству довелося мандрувати ближче до заходу з надією перетнути кордон і жити таки в рідному домі. В результаті вони зупинилися у Липівці, де вже «багато було наших» (фраза, яку бабуся часто вживала). Але тут треба було починати все з початку: випрошувати прописки, шукати хату, вимолювати долю. Зі спогадів бабусі та її молодшої сестри, а згодом і численних архівних звітів, знаю, що місцева влада не бажала прописувати на постійне проживання тих, хто не прижився у місцях попереднього виселення», - розповідає дослідник.

Так і розпочались тяжкі післявоєнні будні й складна адаптація. Проте новими були тільки місцевість та обличчя - на новому місці переселенці знову зустрілись зі зневажливим ставленням односельців, облаштуванням житла та подвір’я фактично з нуля.

«За родинним столом, бабця мусила бодай словом згадати пережите, і то настільки емоційно, що без сліз розмови не обходились. Будь-що вона порівнювала із «як у нас вдома». Бо опинилися серед свого народу, але не на своїй землі», - продовжує історик.

Мрія Любов Ворони побувати на родинному подвір'ї таки здійснилась - у 1994 і 1995 роках вона побувала на рідній Лемківщині. За понад півстоліття, що минуло з часу депортації, місце, де вона провела своє дитинство дуже змінилось. 

На подвір’ї, вже господарювали польські ґазди, єдиним зв'язком з минулим залишився старенький горіх, який ще ріс під вікном хати.  

«До речі, навіть пояснивши, що моя родина не претендує на маєток, поляки прийняли їх не зовсім гостинно, запитуючи «Чому ви сюди приїхали? Це не ваше!»

Пам’ятаю, бабуся розповідала, що взяла з собою гілочку того горіха на пам’ять та трішки землі, які пізніше дуже берегла. З того часу практично постійними у бабці на столі стояли лемківська література (зокрема, «Церква в Руїні», «Історія с. Кам’яна») та лемківська періодика (журнали «Лемківщина» та «Дзвони Лемківщини»)», - ділиться дослідник.

Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram та читайте нас у Facebook. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!


Читайте також:

Давні пісні, ремесла та спомини минулого: лемки Прикарпаття взяли участь у фестивалях на Тернопільщині та Львівщині

Правдива історія: в Івано-Франківську презентували монографію "Лемківські долі: трагізм і пам'ять поколінь" (ФОТО)


12.09.2021 Тіна Любчик 9337 1
Коментарі (1)

17.08.2022
Мар'яна Цимбалюк

Працівники історико-просвітницьких установ розповіли Фіртці, що наплив у їхні заклади був настільки великий, що часто музейники проводили екскурсії без перерви.

258
10.08.2022
Тіна Любчик

Журналістка Фіртки поспілкувалася зі Святославом Балакою, головою Асоціації інтервенційних онкологів України, який приїхав в Івано-Франківськ із Харкова. 

1867
04.08.2022
Тетяна Дармограй

Повномасштабне російське вторгнення майже повністю витіснило коронавірусну хворобу з інформаційного простору України. Проте, як констатують медики, українці продовжують хворіти та помирати через цю недугу.

1500
31.07.2022
Тіна Любчик

Про пережите внаслідок російського вторгнення журналістці Фіртки розповіла киянка, яка працює дитячою психологинею, Ксенія Дичко. У перші дні повномасштабної війни жінка переїхала із сім’єю до Івано-Франківська.

2553 4
28.07.2022
Уляна Мокринчук

Журналістка Фіртки розпитала у психологині, як війна впливає на стосунки, як зберегти шлюб в умовах постійного стресу чи тривалої розлуки та чому сьогодні особливо важлива підтримка та щира розмова.  

1862
22.07.2022
Тетяна Дармограй

В Україні вже 144-й день триває повномасштабна війна. Через російську агресію процес загальної мобілізації продовжили до 23 серпня.

5959

На щастя, переважна більшість держав світу розуміє справжню ситуацію в російсько-українській війні. Хто на кого напав, хто обороняє по праву свою територію, і де тут світла й темна сторона. Але в міжнародному праві та відносинах самого розуміння мало.

172

Яблуневий чи Медовий Спас? Доволі, часто народні назви християнських свят відривають нас від суті та розуміння глибини свята. Яскравим прикладом цього є «Яблуневий Спас» та «Маковія», що це, про кого це?

255

Неодноразово доводилось зустрічатися з бабусями або жіночками в церкві, на невеликих парафіях різних конфесій, які знають все і навіть деколи більше за священника. А потім священники дивуються: «чому в храмі немає молоді?». А вони і не знали, що молодь не витримала прискіпливих зауважень «церковного менеджменту».  

305

Коли люди стикаються із Національною Хокейною Лігою, вони, в першу чергу, дивляться крізь призму інших турнірів та видів спорту. Наприклад, футбол й Англійська Прем’єр Ліга, Чемпіонат Світу чи Європи, Ліга Чемпіонів та інші. 

606
09.08.2022

Перш за все фахівець радить виключити із щоденного раціону жирну та смажену їжу.

464
30.07.2022

Літо – та пора року, коли потрібно їсти максимально корисні та насичені вітамінами продукти  

1218
27.07.2022

В літній період радять пити теплу воду, вона краще засвоюється організмом.  

1228
15.08.2022

В Івано-Франківську представники УПЦ Московського патріархату через суд намагаються повернути храм Різдва Христового, що на вулиці Довженка.

1063
11.08.2022

Для вирішення та недопущення різноманітних конфліктних ситуацій та непорозумінь, в Івано-Франківську створять Раду церков.  

332
09.08.2022

Після православ’я найбільше респондентів із Заходу України ідентифікували себе як греко-католиків (26%), протестантів та атеїстів (4%) і. Інші релігії та конфесії називалися рідше.  

430
05.06.2022

У Храмі Царя Христа (відомому, як церква на Майзлях) Святу літургію провів Архієпископ і Митрополит Івано-Франківський Владика Володимир Війтишин.

4675
05.08.2022

Першого липня на п'ятому позачерговому засіданні Міжурядового комітету з охорони нематеріальної культурної спадщини за зверненням Міністерства культури та інформаційної політики України внесено елемент “Культура приготування українського б

615
15.08.2022

Президент Володимир Зеленський усунув начальників управлінь Служби безпеки України у трьох областях.

348
12.08.2022

На запитання, чи підтримують українці дії президента Володимира Зеленського, 59% відповіли, що рішуче підтримують та 32% — скоріше підтримують.  

266
11.08.2022

Рішення про подовження мобілізації ухвалює парламент.

367
09.08.2022

Президент Володимир Зеленський закликає країна Заходу заборонити в’їзд всім громадянам росії на тлі її агресії проти України.  

421