Наш край багатий на талановитих людей, зокрема і на найвищому рівні українського футболу приємно спостерігати за успіхами футболіста родом з Коломийщини Романа Дебелка, який зараз грає на позиції нападника ФК “Сталь”.
В інтерв’ю Роман розповів про команду, свій день, конкуренцію у футболі, мрії і про дівчину серця, з якою незабаром одружиться.
– Романе, найперше вітаю з чудовим голом у ворота “Зірки”. Кілька слів про цей матч…
– Дякую. Справді, матч із “Зіркою” запам’ятався, я вийшов в основному складі і забив третій гол. Дуже теплі емоції. Цей гол присвятив своїй коханій Оксанці.
– Розкажи трохи про свою теперішню команду української Прем’єр-ліги.
– Тепер виступаю за команду “Сталь” з Кам’янського (Дніпродзержинська) на позиції центрального нападника. Тобто, моє завдання – забивати голи. На даний момент наша команда базується в Києві у зв’язку з тим, що у Кам’янському реконструюють стадіон і готують поля для тренувань. Домашнім стадіоном є “Метеор” у Дніпрі.
– Чи пам’ятаєш свої найцікавіші голи? Що відчуваєш, коли, власне, влучив у ворота суперника?
– Звісно, пам’ятаю. Це дебютний гол у Вищій лізі України, і також запам’ятався гол Олександрії, коли я вийшов на заміну і через декілька секунд мені вдалося зрівняти рахунок. Гол – неперевершені почуття, емоції в той момент зашкалюють.
– Чому обрав саме футбол?
– Я був дуже енергійною дитиною, і мені подобалося грати з м’ячем на стадіоні з друзями, завжди мріяв стати професійним футболістом і грати за “Мілан”, як Шевченко.
– Як минає твій день?
– Я прокидаюсь о 8-ій, потім читаю (зараз Роман читає книгу “Можливо все” Джона Ейкена), пізніше планую день і роблю зарядку, після того снідаю і виїжджаю на тренування. Після нього їду додому і проводжу час з коханою, з друзями, ходимо в кіно, часто телефоную батькам в скайпі і головне стараюсь бути цілий день на позитиві (посміхається).
– Чи задоволений зараз своєю формою? Які маєш зріст і вагу?
– Намагаюся завжди тримати себе в тонусі і постійно роблю фізичні вправи. Окрім цього ми щодня тренуємось по 1,5 – 2 години, тому я себе прекрасно почуваю і вважаю, що маю наразі хорошу фізичну форму. Мій зріст – 185, вага – 75 кг.
– Чи важко конкурувати на найвищому рівні українського футболу? З якими труднощами стикаєшся?
– Конкуренція серйозна, але її не боюсь. Якщо завзято працювати і вірити в себе, то все виходить. Плюс коли є конкуренція, кожен старається довести, що він достойний грати в основному складі, таким чином кожний розвивається і прогресує як футболіст. Конкуренція змушує швидше вийти із зони комфорту, а це – один з основних пунктів у досягненні успіху.
– Як потрапив до складу “Сталі” і в якій команді грав до цього?
– Попереднім клубом був донецький “Металург”, потім я перейшов в ФК “Сталь”. Нічого особливого в переході не було, мене запросили – от і перейшов, підписав контракт.
– Що можеш сказати про футбол на рідному Прикарпатті, зокрема Коломийщині?
– Цікавлюсь і рідним Прикарпаттям, “Тепловик” з Івано-Франківська виступає у 2 лізі України, а коломийські “Карпати” зараз готуються до чемпіонату у Польщі. Коли бував дома, то часто відвідував матчі, і коломияни демонстрували дуже хороший і комбінаційний футбол.
– Про що сьогодні мріє Роман Дебелко?
– У мене є декілька заповітних мрій, але нехай вони залишуться в моїй голові, деякі з них уже здійснилися.
– Трохи про особисте. Ти вже одружений?
– Ми заручені і найближчим часом плануємо одружитись.
– Як майбутня дружина реагує на те, що тебе часто не буває вдома?
– Ми не разом тільки коли я на іграх, а так то увесь час вона поряд зі мною.
– Окрім футболу, що ще цікавить у житті?
– Люблю подорожувати, граю у настільний і великий теніс, також люблю хорошу музику і достойні фільми, останнім часом почав багато читати.
– Коли плануєш відвідати рідний Сопів?
– Коли буде 2 – 3 дні вихідних, точно не знаю.
– Кілька порад краянам-початківцям у футболі…
– На мою думку, перш за все треба здобути освіту, бо ніхто не застрахований від травм і т. п. Якщо є ціль стати хорошим футболістом, то вам потрібно зібрати всю волю та сили в кулак і працювати щодня над досягненням своєї мети, вірити в свою мрію і ніколи не здаватись… В один прекрасний момент ви опинитесь на вершині слави і не повірите тому, що вам вдалось усього досягти.
– Проведеш краянам майстер-клас?
– Звісно, без проблем проведу, якщо комусь буде цікаво.
Олександра ЩЕРБАКОВА-ОЛІЙНИК, Дзеркало Коломиї
