Рентгенлаборант Центральної міської клінічної лікарні Василь Федорняк вступив до лав Збройних сил України на початку повномасштабного вторгнення.
Історією військового медика поділилися на сторінці ЦМКЛ, пише Фіртка.
Василь Федорняк розповідає: тоді формувалася бригада, якій були потрібні медики.
«Порадившись із дружиною, яка мене підтримала, я прийняв важливе рішення — направитися в зону бойових дій», — розповідає Василь Федорняк.
Як зазначили, майже весь час повномасштабної війни медик перебуває на передовій. У війську — на посаді санітарного інструктора одного з батальйонів. Додому приїжджає лише у відпустку.
«Ми працюємо на Запорізькому напрямку. Надаємо допомогу на медичному пункті військовослужбовцям та цивільним, які постраждали внаслідок обстрілів. Також працюю на стабілізаційному пункті, куди доставляють захисників з осколковими й кульовими пораненнями. Наше завдання — стабілізувати стан і доправити їх на наступний етап евакуації для подальшого лікування», — пояснює медик.
Василю Федорняку — 32 роки. Він родом із села Крилос Галицької громади. Одружений, має донечку Злату. За освітою — фельдшер. Каже, що колись мріяв про спортивну кар’єру, але зрештою обрав медицину, адже бабуся була фельдшером у селі, а двоюрідний брат також працював в медицині.
З 2014 року і до початку повномасштабної війни Василь Федорняк працював у рентгенологічному відділенні ЦМКЛ.
«Коли приїхав у зону бойових дій, спершу було дуже важко. Але з часом зрозумів, що багато чого навчаюся і справляюся. Починав фельдшером, нині — санітарний інструктор: надаю першу допомогу, організовую евакуацію поранених, навчаю особовий склад тактичній медицині.Постійно перебуваємо в зоні небезпеки.З часом з’являється певне звикання. Навіть “прильоти” стають буденністю. Хоча страх нікуди не зникає, є і втома. Багато військових, які воюють із 2022 року, мають проблеми зі здоров’ям саме через виснаження», — зізнається медик.
Чоловік каже: порівняно з 2022 роком війна дуже змінилась.
«З кінця 2024 ворог почав масово застосовувати FPV-дрони та керовані авіабомби. Якщо раніше більшість поранень були осколковими й кульовими, то зараз умови змінилися. Евакуація стала значно складнішою. На жаль, збільшилася кількість важких поранень і загиблих», — розповідає військовий медик.
Попри все, Василь Федорняк переконаний — відступати не можна:
«Дуже багато людей загинули за нашу незалежність. Ми не залишаємо своїх і продовжуємо робити свою справу».
У 2023 році Василя Федорняка нагородили почесною відзнакою — «Золотим хрестом» Головнокомандувача ЗСУ. Нагороду вручають за проявлену мужність та успішне виконання бойових завдань.
«Це було до Дня Незалежності. Перед тим тривав активний контрнаступ, було багато поранених. Ми з побратимами працювали практично без перепочинку — евакуація, стабілізаційні пункти. Для мене було несподіванкою отримати таку відзнаку», — пригадує військовий медик.
Мрії Василя Федорняка — про мир, перемогу і повернення додому:
«Найбільше хочу, щоб якнайшвидше закінчилася війна і настало мирне майбутнє для наших дітей. Щоб усе пережите залишилося страшним сном. Мрію про відновлення зруйнованих територій і повернення окупованих земель. І щоб кожен із нас повернувся до своїх сімей, батьків, рідних — і просто жив щасливо».
