Родина Іванових із Харкова перевезла на Івано-Франківщину два свої бізнеси — швейне виробництво та студію звукозапису. Поки що подружжю вдалося відновити роботу з пошиття одягу.
Про евакуацію бізнесу в іншу область та як облаштовувалися на новому місці, Вікторія та Денис розповіли кореспондентці Суспільного, передає Фіртка.
До повномасштабної війни родина Іванових у Харкові упродовж восьми років шила брендовий одяг: футболки, спортивні костюми, светри, куртки та аксесуари. Та з початком бойових дій подружжю довелося призупинити виробництво та роботу студії звукозапису. Вікторія розповідає, що упродовж 11 днів їхня сім’я жила в укритті. Тоді доводилося економити їжу, адже ніхто не знав, чи будуть у магазинах продукти.
"Саме та студія була нашим прихистком в перші дні війни. 24 лютого ми спустилися туди, бо це — підвальне приміщення у старій будівлі, яка відстояла ще Другу світову війну.
Так ми себе й втішали: ту війну відстояла і цю витримає, — розповідає Вікторія. — Увесь час над Харковом літали винищувачі. Ми сиділи, робили прогнози, але не знаєш, коли буде наступний авіаудар і де.
Студія звукозапису була в центрі, а в той час по центру авіаудари були майже кожного дня. Одного разу був поруч вибух, приблизно 500 м від нас. Ми його відчули дуже сильно".
На початку березня родина все ж наважилася їхати з Харкова. Допомогли з цим волонтери, каже Вікторія. Вони дистанційно прокладали безпечний маршрут та радили, де можна зупинитися.
Так подружжя опинилося на Івано-Франківщині. Два свої бізнеси до нового міста вони евакуювали поступово — Вікторія шукала приміщення, а Денис займався перевезенням.
Поки що подружжю вдалося повністю відновити лише швейне виробництво. Разом із Вікторією та Денисом з Харкова переїхали дві кравчині, які працювали у них.
Зараз, каже Вікторія, вони шиють одяг та допомагають українській армії. Зокрема, на виробництві виготовили приблизно 200 аптечок для військових. А для бійців тероборони та волонтерів у рідному Харкові передали вбрання.
"На другий день війни я потрапила в наш магазин. Тоді всі залишки штанів-карго, які у нас були, пішли для хлопців з тероборони. Ми розуміли, що це — зручний одяг для них.
Ми хочемо тримати баланс. Так собі думаємо: якщо не буде підсумок, аптечок для наших військових чи форми хорошої, то не буде сенсу і нам шити одяг для цивільних. Бо тоді все втрачає свій сенс. Тому ми зараз пробуємо робити щось корисне", — сказала Вікторія Іванова.
