Прикинувся мертвим після розстрілу. Як боєць НГУ Максим Гриник із трьома кулями у тілі врятувався з полону (ВІДЕО)

Військовослужбовець 50 полку імені полковника Семена Височана Нацгвардії України з Івано-Франківська Максим Гриник під час першого свого бойового завдання потрапив у російський полон, а відтак — під розстріл.

Однак із пораненнями він зумів утекти та вижити. Зараз боєць проходить реабілітацію та продовжує службу в лавах НГУ.

Про свій перший і єдиний бойовий вихід, загибель побратимів та власний порятунок Максим Гриник розповів Суспільному, пише Фіртка.


«З цього моменту ви забуваєте свої імена та прізвища». Як інженер-конструктор став нацгвардійцем

Максимові Гринику — 30 років. У цивільному житті він працював інженером-конструктором і створював проєкти будинків. Проте вже понад три роки чоловік носить однострій. До Національної гвардії України потрапив разом з другом: обом вручили повістки, наступного дня вони пройшли військово-лікарську комісію, а далі — служба.

Свій позивний Грін або Грінвіч Максим обрав під час військового злагодження.

«Нам сказали: "З цього моменту ви забуваєте свої імена та прізвища, маєте придумати позивні". Згадав, що колись мене так називала подруга у школі. Вирішив: нехай буде. "Грін" — це скорочено від "Грінвіч", так легше говорити по рації», — пригадує боєць.


Перший бойовий вихід і засідка

Перше бойове завдання на Донецькому напрямку стало випробуванням на межі життя і смерті, каже Максим. На початку, пригадує, він ще нічого не підозрював. Група з трьох бійців, у якій він був, мала доставити міни на одну позицію та ротувати побратимів на іншій.

«Настрій був бойовий. Ішов із серйозним наміром захищати країну, свою землю. Рухалися трійкою з дистанцією, аби не стати ціллю для дронів. Я йшов останнім. У першого і третього, тобто у мене, були рації», — розповідає Максим Гриник.

Далі нацгвардієць зненацька побачив попереду групу людей. Боєць говорить: його насторожила російська мова, але спершу подумав, що це — військові зі суміжного підрозділу, про який не попередили.

«Один із них каже російською: "Давай, підходи, дрони не сплять". Ми зайшли, і на нас одразу наставили зброю. Їх — семеро. Був шок і сильне розчарування. Як так могло статися? Звичайно, завжди кажуть, що треба бути готовим, що противник може бути будь-де. Але якось так склалося, що не очікували такого — між нашими позиціями все мало бути спокійно. Вони так пробралися, що ніхто не помітив», — говорить військовослужбовець.


Питали про золото та долари

Росіяни роззброїли нацгвардійців, забрали телефони й годинники, запитували, чи мають вони золото, срібло, долари або євро. Потім зв'язали їм руки скотчем, натягнули шапки на очі й посадили в окоп.

«Спершу вони дивилися, що у наших портфелях. Ми йшли так нормально споряджені. Було чути, як вони захоплено кажуть: "О, є павербанки, запасні батареї до рації, сигарети, їжа". Я ще помітив: форма у росіян була різною, тобто штани — з одним камуфляжем, а куртка — з іншим», — пригадує нацгвардієць.

Максим чув, як весь цей час українське командування виходило по рації до них на зв'язок і не отримувало жодної відповіді. Тож на завдання відправили бійця із суміжного підрозділу, щоб перевірити, що сталося. Він не дійшов — росіяни його розстріляли.

«Над нами з'явився український дрон. Мос**лі почали переживати, що зараз їх обстрілюватимуть, і вийшли по рації до свого командування: "Готуйте техніку, машину, щоб нас забрати". Почали прилітати наші дрони й летіти на них скиди. Також мінами працювали хлопці. Вони так точково, гарно били по противнику. Чути було, що росіяни бігають, метушаться, розбігаються», — розповідає Максим Гриник.

Українські військові росіянам також скинули дроном записку у консервній банці.

«Як мені пізніше хлопці розповідали, там було написано: "Відпустіть людей і будете жити, а як ні, то ми вас всіх вб'ємо», — каже нацгвардієць.


«Я впав і не ворушився. Думав: якщо побачать, що живий — доб’ють»

Коли росіяни усвідомили, що евакуації не буде і доведеться відходити пішки, вони вирішили розстріляти полонених.

«Я почув кроки, хтось підбіг впритул. Потім — автоматна черга. Перша куля пішла в руку. Я відчув, як перебило кістку. Наступна — у грудну клітку збоку, ще одна — в плече. Я впав і не ворушився. Думав: якщо побачать, що живий — доб'ють», — згадує "Грін".

Другий побратим теж залишився живим. Він розірвав скотч на руках і підняв Максима, але сам не зміг вибратися з окопної лінії.

«Я вже почав бігти й в один момент відчуваю, що позаду ніхто не біжить. Обернувся: побратим закинув одну руку і ногу на бруствер, і бачу, що він непритомніє. Я почав з ним говорити: друже, давай, борися, нам тут 300 метрів і тобі нададуть допомогу. Він каже: "Я не маю сили, біжи по допомогу сам". Він не вижив, але через певний час вдалося забрати його тіло», — говорить Максим.

З його слів, третій побратим, який був з ними у полоні, загинув на місці. Йому куля влучила в голову.


«Це був викид адреналіну. Я точно знав, куди бігти»

З перебитою плечовою кісткою Максим почав бігти до своїх побратимів під російськими мінометними обстрілами.

«Ворог прикривав свій відхід. Я бачив, як попереду вибухнула міна. Побіг прямо через ту вирву — знав, що снаряд двічі в одну яму не влучає. Це був викид адреналіну. Я точно знав, куди бігти», — пригадує Максим Гриник.

Коли боєць дістався до позицій суміжного підрозділу, його спершу не хотіли впускати — боялися, що за ним можуть зайти росіяни. Тільки після того, як дрон з повітря підтвердив, що «Грін» — один, його затягнули в бліндаж й надали медичну допомогу.


Стабілізаційний пункт і шлях до Франківська

Максим провів ніч у бліндажі під касетними обстрілами, очікуючи на евакуацію разом з іншими пораненими.

«Ми розуміли, що назад треба було йти обережно, бо ворог розкинув міни. Евакуація почалася о 4:30, у короткий проміжок "сірої години", коли не працюють ні нічні, ні денні дрони», — говорить "Грінвіч".

Коли військовослужбовці минули ще одну позицію, за ними приїхала броньована техніка. Далі — авто швидкої допомоги, стабілізаційний пункт та лікарня.


«Якщо тобі стане легше — ми їх вбили»

Максим Гриник каже: коли стан стабілізувався, йому пощастило потрапити на лікування до рідного Івано-Франківська. Там зустрів побратима, який розповів про подальшу долю росіян, які взяли його у полон.

«Він мені сказав: "Якщо тобі стане легше — ми їх всіх вбили: п'ятьох з них закидали з дронів, двом вдалося заховатися, але їх бачили й відправили туди групу наших хлопців. Вони їх "задвохсотили», — каже "Грін".

З часу поранення Максима минув рік. Наразі він продовжує службу в Нацгвардії та чекає на ще одну операцію на руці, де мають забирати металевий штифт.


Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!

Читайте також:


06.01.2026 2486
Коментарі ()

18.03.2026
Тетяна Ткаченко

Студентку Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Яну Безуглу повномасштабне вторгнення застало в рідному місті Мирноград, що на Донеччині. Сьогодні дівчина проживає в Івано-Франківську та активно допомагає війську.  

1806
13.03.2026
Павло Мінка

Лісова мафія та злочини проти природи: ексклюзивні дані від поліції та прокуратури — спеціально для Фіртки.  

3157 1
09.03.2026
Вікторія Матіїв

У розмові з Фірткою Надія Левченко розповіла про шлях до сцени, пам’ятні ролі, режисерський дебют та те, як війна змінила її творчість і ставлення до мистецтва.  

1504
04.03.2026
Вікторія Косович

Від оборони Києва до боїв на Донбасі, від поранень і втрат до психологічної реабілітації та роботи в Офісі Омбудсмана — ветеран Максим Кремінь в інтерв'ю розповів Фіртки про службу, труднощі повернення та те, що справді потрібно ветеранам після війни.

1801 1
01.03.2026
Вікторія Матіїв

«Він був неймовірно цілеспрямованим. За що б не брався — усе в нього виходило. Прекрасно малював, обожнював читати. Займався спортом», — згадує Наталія Погоріла свого чоловіка, полковника Повітряних сил Юрія Погорілого.  

2655
22.02.2026
Павло Мінка

Ексклюзивні дані поліції — спеціально для Фіртки.  

4228

У 50-60-х рр. з’являється багато фільмів про Христа  як спроба протистояти секуляризації, а також як відповідь на запит надії людства у післявоєнний період. Зараз також хочеться відволіктися і подивитись щось дійсно важливе, що спонукає до роздумів.  

474

Конфесійні зміни у Красноїльській церкві почалися з поминання російського патріарха та розповсюдження нових, друкованих Церковних календарів.

1468

Згідно Книги Пророка Ієзеркіля (книги 38, 39) «Остання Битва Кінця» має відбутися між Ізраїлем та «Гогом з землі Магог (Півночі) та полчищами персів, ефіопів і лівійців при ньому».

3207

Багато людей використовують мобільні застосунки, щоб підтримувати релігійні практики, молитися, читати священні тексти або отримувати духовну підтримку щодня. Кожна із відомих церков чи відомих релігій створює мобільні застосунки для своїх вірян.

1276
17.03.2026

Фіртка ділиться порадами та лайфхаками, які допоможуть зробити раціон більш корисним та збалансованим.

3503
14.03.2026

У наші дні вуглеводи є "ворогом", а деякі "експерти" пропагують продукти з високим вмістом жирів. Якщо у вас високий кров'яний тиск, то не обов'язково жертвувати вуглеводами.  

9249
10.03.2026

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

2746
19.03.2026

До спільної молитви запрошують, зокрема, родини захисників і захисниць, молодь та всіх небайдужих.

1034
17.03.2026

У питаннях одягу вірян в церкві різні релігійні традиції мають свої підходи та вимоги.  

4420
14.03.2026

У селі Гошів, що на Івано-Франківщині, на Ясній Горі розташований монастир Чину святого Василія Великого. Зокрема, на дзвіниці Гошівського монастиря знаходиться один з чотирьох карильйонів України.  

10290
10.03.2026

Священник наголошує: християнство завжди існувало як спільнота, а не індивідуальна релігія.

20249
18.03.2026

Коментуючи нагороду, Юрій Андрухович підкреслив важливість активної участі митців у суспільних і політичних дискусіях.  

760
18.03.2026

ВООЗ проводить інструктаж для своїх співробітників щодо дій у разі ядерного інциденту, зокрема надає консультації посадовцям щодо ризиків для громадського здоров'я та заходів, які люди повинні вживати для самозахисту.   

460
17.03.2026

Оскар вироджується. Про це можна було зробити висновок лише з того факту, коли чесна і жорстка документалка «2000 метрів до Андріївки» не проходить навіть в шорт-лист, а перемагає «Містер Ніхто проти Путіна».

766
12.03.2026

Опитування проводилося з 2 по 6 березня. В ньому взяли участь 1200 осіб.  

1185
09.03.2026

В Угорщині 12 квітня вибори до парламенту. Останні соціологічні дослідження свідчать, що партія антиукраїнського та антиєвропейського прем’єр-міністра Віктора Орбана «Фідес», яка багато років при владі, має реальні шанси вибори програти.

2452