Лише за минулу добу на Прикарпатті зареєстровано 75 випадків загорянь сухої трави на відкритій території.
Локалізувати загоряння та гасити пожежу сухої трави на відкритих територіях непросто, оскільки швидкість поширення вогню висока, — кажуть рятувальники, пише Фіртка.
Коли ж таке трапляється поблизу населених пунктів, існує велика ймовірність перекидання полум’я на житлові та господарські споруди. Виїзди на гасіння загорянь сухої трави завдає чималих матеріальних втрат. Страждає від таких випадків і навколишнє середовище.
Ще один украй небезпечний фактор спалювання сухої трави – їдкий чорний дим. Для людей, схильних до алергій, опинитися у зоні згоряння сухостою дуже небезпечно. Та найстрашнішим випалювання трави є в зоні міста, де на ґрунті і рослинах осідають важкі метали. Вдихаючи дим, люди отруюють свій організм.
На сільських полях можуть вигоряти залишки отрутохімікатів, які використовують для обробки ґрунтів чи рослин. Небезпечні продукти згоряння вітер здатен переносити на великі відстані, відтак можуть постраждати не лише безпосередньо палії.
До речі, після спалювання трави життя рослин і комах на цій території може відновитися не раніше, ніж через 5-6 років.
Читайте також:
В Івано-Франківську кількість займань сухої трави збільшилась на понад 40%
