Потрібно Євробачення ?

 

 

Не запізніла післямова

 

Ще мудрі греки в давнину радили триматися міри і уникати крайнощів.  Природно   і дуже  приємно, що лунають звідусіль від українців слова гордості і радості за країну,  співачку і себе.

Однак ця безсумнівно велика перемога не повинна бути завісою до куди не менш важливих перемог нашої країни на аренах світу, що, віримо, попереду.  Політики-популісти, звичайно, спробує сховатися за будь-яке досягнення громадян України,  більше того видати, це мало не за своє чистеЄ.  А де ж РЕФОРМИ ? А ми заспіваємо про реформи стару добру пісеночку з тужливим приспівом.

Від УРА-Джамала-це-Наше-Всьо-і-нам-біше-не-треба-нічіво до Фаріоно-Свободівського «татари – не українці; наша раса , наша кров і наш рідний крій  - не дадуть нам у рідний дім перегній». А ось ще одне «свободне» вилізло, якийсь тобі Ігорко Татавенко (ледь не Татаренко) з конспірологічними фішками в дусі найліпших «явств»  рос-пропаганди про обмін результату Джамали на вибори на Донбасі від Європи. Ми ратуємо, щоби наші востоко-ватники не дивилися Пєрвий і Рассєю1/24, змінювалися, включалися в україноцентричний і західно-ліберальний контекст, а яка заглушка не дасть цього робити низці членів від ВО Свобода ?  Є антена – є свобода.

Правомірно трішки посперечатися з метром сучасної української літератури Юрієм Андруховичем (стаття на сайті Збруч «Теорії звуків») про те, що «в цій країні музика не змінюється десятиліттями». Звичайно, якщо ми увімкнемо муз-корито М1, то зауважимо лишень хіба що на мінливість трендів дівочих трусиків чи голубавато-пацанських зачісок.

Та навіть в тому М-кориті можна десь ближче до півночі надибати між кліпухою Баклажана і кліпцом Надєжди Мейхєр на відео українських The Hardkiss( що посіли друге місце на відборі на Є 2016, поступившись  майбутній переможниці ), а то й навіть на музикантку мультиінструменталістку Onuka. Теж роду українського без переводу.

Зате традиційно в Ютубі неважко віднайти багато цікавої української музики, як і сучасної, так і класичної, народної. Там є і  Colaars,  PurPur(ще одні учасники відбору цьогорічного на Євро), там  і Горгішелі, сестри Тельнюк, Квітка Цісик, записи Бориса Гмирі і Дмитра Гнатюка і ще багато цікавого та цінного.

За останні п’ять років українська музика істотно додала в смаковому розвитку жанрів, стилів і в цілому музичної естетики. Як правило Нова Хвиля укромузу англомовна і україномовна. Що ще раз є підтвердженням на користь вибору цивілізованого шляху.

Давні греки, особливо Піфагор, знали, що космос складається з музики і числа – в своїй творчій структурі. Чи маємо право дивуватися, що музика і технології це передове ремесло в руках людства, якими можна вершити великі справи, екзистенціальні.

Яка музика, такі й часи – а це вже, здається, афоризм від китайців. Щось схоже говорили перси в Ірані, награючи на своїх гітарах, передаючи цю традицію та ремесло  далі на захід грекам та масі народів. Арістотель ділив музику не тільки за естетичним впливом на аудиторію, а й за етичним і географічним. «Лідійські тони» або «модальності», «модуси», чи, як неправильно носійкою калькою, «лади», Арістотель зараховував до корисної мажорної музики(тепер корисна і мажорна у нас «гоца-гоца»).

Фрігійську тональність ( від назви території Фрігії за аналогією з Лідією) Арістотель, сперечаючись про це з Платоном, характеризував як надмірно екстатичну, діонісійську  і таку, що не благотворно впливає на людину, суспільство загалом, навіть планету...  В принципі повальна частина всієї сучасної музики це трансформації фрігійських модусів у гіпертрофованому вираженні. Більша частина пісеньок Євро 2016 це, звичайно, фрігійський лад.

А от що рекомендував філософський стовп західної цивілізації Арістотель до прослуховування – то це дорійський лад,  з ухилом в поміркований мінор, надає динаміки когніцій (розуму) і мужності; як такий, що умиротворяє і спонукає до  самозаглиблення, рефлексій, «безпечному плаванні в душах» і як такий, що найменш органічний для варварського вуха.

Без зайвої скромності і епатажу констатуємо, що пісня «1944» це  наглядна парадигма дорійськості, в якій присутні трагедійний драматизм, історія і гармонія. І надважливі священні біблійні слова про самопроголошення людей богами, що невідворотно веде до зла.

Залишитися абсолютно апатичним до «1944» і вокальних даних української співачки може хіба що глухий, безсердечний, тупий і кацаповатний чи просто хронічно байдужий песиміст. Іншої породи людей не існує. Середньостатистичний європеєць, якщо він де-не-де й мусульманин і найбільше стереотипно «домогосподарка» чи «веселковий», таки не виявився переважаюче глухим, тупим і пофігенним.  Значить, не все ще так погано у Західній Європі. Туди варто йти, лиш би брали бодай на останній потяг – непокоцанами поцами.

Правда, як би не журі (за думкою членів від «Свободи» і Русского Міра вщент просмалене ЦРУ, Англійським Банком і Дейчебанком і іншими масонами), то би Сірьожка Лазарєв скакав по Стокгольмській стелі на коркошах у Кіркорова, а абичний расіянін з нєабичним пісяли кип’ятками побєдобєсія в Гейропах.  А так маємо нагоду переконатися, що «непряма демократія», якщо вона заповнена  компетентними і чесними людьми,  чудово вписується у те, що дещо призабуто називається –                         «Християнські Демократичні Цінності».

Вважаю глибоко символічним (і можливо провіденціальним ?), що ми перемогли у Швеції, а не деінде, як і тоді, коли ми перемогли з Русланою Лижичко 2004 в Стамбулі, Туреччина. Наші славетні предки – не лише доблесні світлоголові слов’яни, а й не менш світлоголові вікінги – предки сучасних шведів – не забуваймо – помогли нам побудувати велику державу Київська Русь, після серії невдалих спроб, не будемо вдаватися до мазохізму   - не питомо слов’янських потуг, тим неменше, хаотичних і анархічних.

Я не лише довіряю Нормандській теорії, а й доброчесним іноземцям в українській політиці і господарці, які там є, хоч либонь  є у нас теж різні іноземці. Спільними зусиллями на нашій землі очищуються й іноземці. Як би князь Володимир хазяйнував у Скандинавії, то навряд чи би охрестився і охрестив Русь, мабуть, би так і залишився блатним розбійником в армаді норманів.

Чим ми можемо помогти шведам, в яких вже давно процвітає модель соціалізму з людським обличчям – себто капіталістичним, –  і яка була би для нашої держави такою не зайвою ? Як би я був мирянином Русского і заяложеним прихожанином РПЦ – то сказав би без вагань: «Духовністю». Та думаю,що чимсь не вкрай прагматичним і матеріальним таки можемо. Може саме тому у наших батальйонах на Сході воюють шведські легіонери, а шведки у Львові – зі слів мого доброго знайомого – що там працюють на волонтерських засадах, одружуються з українцями і приймають греко-католицизм. Ось так.

Що стосується шведок зі Львова, то це якраз той варіант, коли українському чоловікові корисніше зв’язати своє життя з іноземкою, а їй ще більше. Поки міріади нашого жіноцтва вискакує заміж за арабів, африканців, турків, поляків, німців, всіх, крім ескімосів поки що, то доброю відповіддю сильнішої половини людства було б приструнчувати гордих скандинавок, прародичок, які у себе на Батьківщині іноді доходять до крайнощів емансипації, прикро.

Повірте, що пані Іванців-Андерсен залюбки вивчить українську мову, а ваші спільні діти тим паче. І генами передасться дисциплінованість, послідовність і активна спокійність, любов до природи і культури. Та не варто кидатися в крайнощі, бо все гарне і корисне в наших жінках теж присутнє, варто тільки захотіти розгледіти, напором і сперматозоїдами.

Це століття, поза всяким сумнівом, Жіноче, з половинчастими відчуттями стверджую. Недаремно жінки  зараз так багато і всюди перемагають, а в Україні поготів, і ще не за горами і не вечір…

Якщо подивитися на це питання глобально, то після серії збройних конфліктів у світі, що, можливо, ще не досягли свого піку, органічно і логічно на зміну руйнівному началу  - умовно чоловічому, має прийти споглядальне, продуктивне - умовно жіноче.  На Заході це виражається зараз все більшою втомою від маркетингізації  і конкурентизації людських цінностей  і на противагу цьому колосально зростає  потяг до всякого роду «Еко», озеленення простору і часу, смарт-спрощення життя.

І як би тільки могли до висоти піднести це «Інь» у себе дома, маючи і Карпати, і Дністер з Дніпром, Асканію-Нову, Олешківські піски, Дземброню і Одеські лимани, а в майбутньому знову Кримські гори – під веселі ноти Джамали. Тільки мінімально імовірно, що вже в наступному році.

Якщо українцям вдасться з себе викорени негативне жіноче, як у жінках, так і в чоловіках, - візантійщину, хитрожопість, постійну «кухонну»  конфліктність, сварки, чвари  і інтриги і  гармонійно поєднати в собі мужність, притаманну найбільше тим, хто воює зі зброєю в руках, з турботою про довкілля, упорядкування простору і прикрашання часу більше цінностями, ніж цінами, то у нас буде велика країна, в якій по-доброму гордо назвати себе українцями зможуть і етнічні українці, і кримські татари, грузини, шведи, поляки, литовці, американці, білоруси,  тощо  - всі на рівних правах і бажано частіше українською мовою. Так буде, милосердний Бог.

Передувати цьому має тотальна зміна музичних смаків і всеохопна любов до музики, без жартів. Український народ просто-таки природжений до музики і вроджений нею, що засвідчує фантастична кількість людей з талантом до музики.

Музика це колосальні згустки енергії, інформаційне поле з високою вібрацією, якщо хочете. Скажи мені, яку слухаєш ти музику чи на якій сформувався, скажу тобі, хто ти.

Яку музику, гадаєте, слухають люди нац-топ-рівня  ? Петру Порошенку подобається Оксана Білозір,  Ляшку Злата Огнієвіч, подобалася, Боря Мойсєєв і Пєнкін – все ще у фаворі. Колишній генеральний прокурор тащився під «Мурку», це бачила вся країна і більше.Теперішній ? Благо не повний строк і двісті книжок, а то би «Мурка» муркотіла далі прокурорськими коридорами. Для сміливості проти «мур-частих» йому можна рекомендувати  послухати двісті пісень Рамштайн в  ночі і на повний звук, якщо прокинеться, то прокинеться законність і справедливість в прокуратурі і країні в цілому.

Знаємо, що Ахмєтову подобається дзвінкий голос і ліричність Софії Ротару, але  знаємо не менше, що були часи, коли бикував  під Шуфутінського разом з Януковичем, інакше б на Софії Михайлівні він далеко би не заїхав з Батьою: драйву  малавата і золата. Те, що Коломойський захоплюється Хавою-Нагілою з перекладом на общєпанятний робить з нього «автоматично патріотом»…

Тут вже Андрухович на всі сто правий, країна тоді зміниться, коли зміниться в ній музика, або зміна музичних смаків – це перша ознака зміна психології суб’єктів, відтак спільнот. Вакарчук стверджує, що музика в нашій країні прогресує швидше, ніж реформи, і з цим метром ту теж не посперечаєшся.

Не уявляйте собі воділу франківської маршрутки рейсом через Бам чи Позітрон, який на всю котушку врубав би Нью-Орлеанський джеез, а з Стометрівських кафе, з яких  буде дзвеніти ораторія Генделя «Месія» чи 9 симфонія Бетгована  ?

Але якщо щось таке раптом станеться у дома чи в кабінетах, офісах перших і не останніх осіб, і на квартирах багатьох простих  українців, то, з великою долею вірогідності, таксист свій «владімірський централ» буде слухати у навушниках в обідній час у форматі ремікс.

21 травня у Франківську пройшов День вуличної музики. І непогано, як на мене. Чи ви коли-небудь зауважували, що час від часу на «Стометрівці» - принаймні раніше зустрічав –  «мандрівні музики» грають достатньо приємну і якісну музику, і навіть слухачів збирають зацікавлених, хоча більшість воліє проходити повз з сумно-кислою фейстурою і бронзовою статурою .  Меру Марцинківу варто теж долучитися до ініціатив Кличка і Садового провести Євробачення 2017 у своїх містах. Якшо біля Озера не вийде чи на Русі, можна в Буковелі…

P.S. Зараз пішов тренд серед радикалів – валити злочинний режим Порошенка до Євробачення 2017 чи вже після. Однозначно що –  після, треба заспокоювати нервових відчайдухів. Чому, думаю, детально пояснювати не варто. А от на місці відразу кількох міністерств я би запропонував не не пускати «чорносписочних» співаків до нас на конкурс наступного року, а висунути чітку умову: «Дует Кобзона і Віки Циганової». І хай їдуть.

Євробачення, яке б воно не було попсове і, за більшістю учасників, низькопробне Україні дало сильний сплав емоцій, націооб’єднавчих стимулів і, дай Боже, добрих символів і знаків на майбутнє. 

Слухайте тільки добру музику.

 

https://www.youtube.com/watch?v=O6t5rkg46kc

https://www.youtube.com/watch?v=B-rnM-MwRHY

https://www.youtube.com/watch?v=SWECVO81PlY

https://www.youtube.com/watch?v=oFdcJJyrIHE

https://www.youtube.com/watch?v=MMcoWsVGwz4

 

https://www.youtube.com/watch?v=QViD09GKBGY (з заголовком «філософія музики»)

 


26.05.2016 Яв Назар 2798 1
19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

1884
16.07.2026
Павло Мінка

Як під шумок відставки уряду Рада переписала статтю 301 Кримінального кодексу, прибравши заборону на "доросле кіно".

922
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

1169
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1602
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2800 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3895

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

1087

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

603

Як влада дає метастази від людини до інституцій і чому держава має вміти пережити своїх лідерів

427

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

1135
23.07.2026

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

5741
17.07.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

5295
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10693 2
23.07.2026

На початку серпня Івано-Франківщина прийматиме дві всеукраїнські прощі — до галицької чудотворної ікони Матері Божої у Крилосі та до відпустового центру блаженного священномученика Симеона Лукача у Старуні.  

1365
19.07.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

7617
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

1060
12.07.2026

Із 17 до 19 липня у Калуші відбудуться урочистості з нагоди перебування мощей святого Івана Хрестителя.

1178
20.07.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

15927
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

494
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1494
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1945
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1827