План Маршала: чому відновлення економіки України буде економічним двигуном для Європи?

В ексклюзивному інтерв'ю для Фіртки Роман Ващук, колишній Надзвичайний Повноважний Посол Канади в Україні, а сьогодні голова Ради бізнес-омбудсмена в Україні поділився своїми думками щодо розвитку вітчизняного бізнесу, як виглядає співпраця України з Польщею, чого очікувати від імпорту та експорту і чому російське вторгнення в Україну можна порівняти з російсько-японською війною у 1905 році.


Романе,  ми з вами спілкувалися п’ять років тому, коли ви  працювали  Повноважним  і Надзвичайним Послом Канади в Україні, як трапилося,  що ви  повернулися в Україну та очолили Раду бізнес-омбудсмена ? І зовсім недавно  офіс  РБО  переїхав в Івано-Франківськ?


Коли я працював Послом Канади в Україні я думав, що цікавішого дипломатичного призначення вже не могло бути і маючи на той час вислугу років пішов на передчасну пенсію.

Я думав, що буду  по світі роз'їжджати, але прийшла пандемія і нікуди не роз’їжджав. Але слідкував за подіями  в Україні.  До мене звернулися із запитанням чи не цікаво мені взяти участь в конкурсі на  посаду бізнес-омбудсмена. І я вирішив повернутися. Думав, буде цікаво і спокійно, погодився.

Пройшов конкурс, за результатом якого мене призначили на цю посаду. РБО (консультативно – дорадча структура Уряду), яка  фінансується Європейським банком  та  Кабінетом Міністрів України. Я розпочав роботу  в Україні 10 січня і життя розпорядилося так, що робота  цікава,  але щоб було  спокійно, то я б так не сказав…


Рада бізнес-омбудсмена переїхала  у спокійніше місто до Івано-Франківська. Які довгострокові та короткострокові цілі РБО?


В нас завдання відповідати на конкретні запити бізнесу у зв’язку зі зловживанням державних органів чи органів самоврядування і їх полюбовно розв'язувати та  вказувати рекомендації як їх краще вирішити. На підставі цього досвіду формулювати конкретні рекомендації для української влади, щоб вона їх втілювала в життя і покращувала ситуацію в бізнес-середовищі.

Після 24 лютого оговтавшись від шоку, частина наших працівників поїхала на західну Україну, частина за кордон, декілька колег залишилися в територіальній обороні на околицях Києва, інші - волонтерять. Кожен вибрав для себе те, що найкраще може зробити в цей воєнний час для збереження самостійності України та економічної спроможності.

Одним із напрямків РБО є допомога щодо переорієнтації логістики з Чорноморських портів на Балтійське море. Ми з нашими польськими колегами у Кракові над цим працюємо, надаючи для українських виробників варіанти логістики, як залізничні, так і портові.

Йдеться про експорт соків та концентратів, експорт птиці у досить великих об’ємах. У Польщі працюють центри з логістичними компаніями світового рівня, які сьогодні безкорисно допомагають українському бізнесу.

Третій напрямок нашої роботи – це вдосконалення списку критичного імпорту.

Наприклад,  звернулася  фірма,  яка вказала, що деякі запасні частини, інструменти для ремонту тракторів не були в списку критичного імпорту. З одного боку це логічно, бо  ніхто не підозрював, що трактори будуть відігравати ключову роль навіть у військовій галузі, коли, тягаючи військову техніку трактористи здобудуть світову славу.  

Але і не слід забувати про потреби посівної кампанії. Ми попрацювали з Міністерством економіки України і вже є ряд кодів згідно з УКТЗЕД, які додали до списку критичного імпорту.

Це дозволить підтримувати в робочому стані трактори. Важливо, щоб в  Україні, де тільки дозволятимуть обставини, відбулася посівна кампанія, щоб сільськогосподарське виробництво могло продовжувати роботу. 


РБО теж активно допомагає  в  релокації бізнесу на захід України. Які бізнеси зараз найбільше потребують переїзду і з якими проблемами вони стикнулися?


Насамперед це бізнеси, де є реальне виробництво і потреба зберегти виробничі машини. Вивести техніку важко, але  їм це вдається і далі виникає питання, де її розмістити.  Ще однією проблемою є питання розірваних ланцюжків постачання і ті зв’язки, які вони мали у своїх містах. 

Я знаю, що UkraineInvest  також  сприяє переїзду, обласні адміністрації, міське самоврядування, яке найкраще знає про наявність вільних приміщень, які  б могли бути обжиті фірмами.


Чи можете розповісти про конкретні компанії та виробництва не озвучуючи їхні назви, які переїхали, наприклад, в Івано-Франківську  область  і вже розпочали тут свою діяльність?


Прикладу підприємства, що вже працює на новому місці ще немає. Це все в процесі – на етапі підписання угод, дискусій.


Настільки потенціал західної України (людський, природній, матеріально-технічний) здатен глобально  підтримати економіку  України?


Особливі можливості є  в менших містах, районних центрах.  Бо вважається, що підприємства і люди звідти виїхали давніше. Відтік робочої сили західної України спостерігався вже давно.

Тому зараз маленькі міста, районні центри зацікавлені в тому, щоб  деякі приміщення, які пустують могли заповнити нові фірми.

Рекомендую бізнесу бути проактивними зі своєю місцевою владою. В соціальних мережах розповідати про свої можливості, про вільні торгові складські приміщення, а також про середовище, яке готове прийняти бізнес.

читайте також: Як світові зірки підтримують Україну не лише словом, а й ділом


Як буде виглядати імпорт та експорт  України  в найближчі місяці? Товарообіг з країнами Європи? Що очікувати українцям?


Репертуар обмежений. З часом список критичного імпорту буде розширюватися. Але, наприклад, якщо ви замовили басейн в ЄС, то сумніваюся, що його отримають протягом наступних місяців - бо це для України не є життєво важливим.


Який «план Маршала» з відбудови  економіки можна очікувати?


Я думаю, що після перемоги ми будемо бачити щораз тісніший зв'язок України з сусідніми країнами та ЄС.

Цей процес запущений раніше, але тепер через переорієнтацію імпортно-експортних товарів в майбутньому буде ще тісніший зв'язок.

Я передбачаю, що ЄС буде відігравати важливу роль. Міжнародні організації та Світовий банк,  Європейські банки США, Канади також.

Відбудова України буде економічним двигуном для всієї Східної Європи, а можливо й для Європи загалом.


Які галузі будуть цими двигунами?


Це все, що потрібно для відновлення зруйнованої інфраструктури. Українське сталеваріння буде дуже потрібне і можливо по-новому буде кооперувати з ЄС.

В принципі ми зараз бачимо потребу, особливо в західній Україні в будівельних матеріалах. Аналогічний дефіцит спостерігається у Польщі та сусідніх країнах, де потрібно будувати приміщення для біженців. Тому зараз важливо збільшувати виробництво будівельних матеріалів.

читайте також: Каркасні будинки для переселенців: як Європа може врятувати себе від біженців з України 


Як виглядає співпраця з вашими польськими колегами в Кракові?


Коли українська фірма звертається і каже, що вони втратили вітчизняного постачальника і просить знайти  постачальника в Польщі чи  в ЄС, то ми з польськими колегами налагоджуємо ці зв'язки. Кілька разів  вдень обмінюємося такими проханнями від українського бізнесу і стараємося для них знаходити певних партнерів.


Скільки заяв вже  отримали?


Маємо 40 заяв. Не всі вони стосуються пошуку партнерів,  але й критичного імпорту. Працюємо не за старим регламентом, а стараємося відповідати потребам бізнесу на даний час в найближчі місяці.


Зараз війну в Україні  порівнюють з Другою світовою війною. Ви як історик і дипломат з досвідом, що можете сказати з приводу цього порівняння.


За рівнем жорстокості є порівняння гітлерівського нападу на Польщу і на інші країни. Але з політичного погляду вона дещо нагадує російсько-японську війну у  1905 році. Росія тоді теж планувала «коротеньку маленьку  війну», яка в результаті переросла у широку політичну катастрофу для держави агресора.

Я думаю, що  коаліція, яка створена на підтримку України та бажання долучитися до її відбудови  буде дуже великою і взаємно корисною для держав, що будуть залучені в цьому процесі.

Чи буде це аналог плану Маршала?  Точно, що це буде велика ініціатива - мова йтиме  можливо  про сотні мільярдів доларів...


Це зовнішня фінансова допомога, але чи витримає  удар економіка зсередини?


Інфляція зараз не є найбільшою проблемою.

Війна показала, що український бізнес має великий прихований ресурс і ті ресурси вийшли на верх, коли були потрібні.

Наприклад, підприємці, які не радо платили податки як тільки зрозуміли, що  державі загрожує небезпека і майбутнє може бути під  диктатурою москви, почали давати державі навіть більше, ніж держава від них вимагала.

Тепер бізнес розуміє для чого вона важлива і чому важливо підтримувати державу навіть коли нема великої військової загрози. Це колективне величезне героїчне зусилля українського суспільства буде мати позитивні наслідки і для відродження, і для відбудови економіки в майбутньому.


Що ще вас вразило в  українському бізнесі?


Підприємства продовжують здійснювати свою діяльність, банківська система  і валюта стабільні. У міжнародній пресі з’являються статті про «Укрзалізницю», як вона неймовірно ефективно працює в цей час.

Багато установ  і фірм, на які українці дуже нарікали у мирний період, зараз доводять  свою потрібність і ефективність. 


Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!


Читайте також:

Як світові зірки підтримують Україну не лише словом, а й ділом 

"Люди для України": онлайн платформа для оперативної допомоги ЗСУ

Чи існує інша росія? Чи існують інші росіяни?

Репортаж з оточеного Херсону: окупанти планують криваві провокації та зміну влади

ЖИТТЯ В ЧАСІ ВІЙНИ. Тиждень перший…

Дерматолог розповіла про вплив коронавірусу на стан шкіри 


Коментарі ()

17.08.2026
Вікторія Матіїв

Чому громадам важливо перетворювати екскурсантів на туристів, як штучний інтелект змінює галузь і чому майбутнє Прикарпаття може бути за Дністровським каньйоном — в інтерв’ю Фіртці розповів начальник відділу туризму Івано-Франківської обласної військової адміністрації Віталій Передерко.

994
15.08.2026
Олександр Мізін

Фіртка вже писала про схеми шахрайства та чорних рієлторів, детально аналізуючи, як аферисти обирають жертв серед самотніх чи вразливих верств населення. Утім, постає логічне запитання: як звичайному покупцеві захистити себе під час угоди як на первинному, так і на вторинному ринках нерухомості?

1176
11.08.2026

Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН знову опинилася в центрі уваги.  Ще у серпні 2025 року Фіртка публікувала розслідування про можливі зловживання із державними землями та діяльність посадовців установ НААН. 

1095
31.07.2026
Вікторія Матіїв

Віталій Олійник на позивний «Грач» служив у 68-й окремій єгерській бригаді. Після мобілізації чоловік пройшов навчання, вирушив на Донеччину, а вже під час першого бойового виходу загинув. Понад рік сім'я жила між надією та невідомістю, поки не отримала остаточне підтвердження його загибелі.

3229
26.07.2026
Катерина Гришко

На Івано-Франківщині одночасно зростає кількість зареєстрованих безробітних і посилюється дефіцит працівників. Бізнес шукає людей для виробництва, будівництва, транспорту, медицини та сфери обслуговування, однак закрити вакансії стає дедалі складніше.

2047
19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

3228

Слабкі тіла завжди статистично переважали, і наша доба не є в тому винятком.

751

Іноді можна зустріти думку, начебто багатство та добробут людини — це благословення Бога, а бідність і нужда — навпаки.

1082

Десь на початку місяця у 1991-му на проспекті Шевченка я випадково зустрівся з Сашком Кривенком і він, після короткого – «чим займаєшся?» - запропонував мені написати невелику статтю.

1163

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

2448
16.08.2026

Цукор — один із найбільш суперечливих інгредієнтів у нашому харчуванні. Його звинувачують у розвитку ожиріння, діабету, “залежності” та навіть депресії. Але чи справді потрібно повністю уникати цукру? Або ж питання лише у його кількості?  

6053
12.08.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

6082
06.08.2026

Війна та постійний стрес істотно впливають на харчову поведінку українців.  

29808
14.08.2026

Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав 13 серпня вдруге відвідав Івано-Франківську обласну дитячу клінічну лікарню. Він поспілкувався з медиками, відвідав маленьких пацієнтів та Центр ментального здоров’я при лікарні.  

647
09.08.2026

Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав восьмого серпня іменував трьох священнослужителів Коломийської єпархії митрофорними протоієреями.

1509
07.08.2026

У Ватикані повідомили про те, що Святіший Отець Лев XIV поблагословив рішення Синоду Єпископів УГКЦ про обрання отця Терентія Василя Цапчука, ієромонаха Чину святого Василія Великого, Єпископом-помічником Бучацької Єпархії УГКЦ.

1726
05.08.2026

Священник наголошує: християнство завжди існувало як спільнота, а не індивідуальна релігія.

23948
15.08.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

16449
11.08.2026

Сербський аналітик Орхан Драгаш у своїй статті на Хвилі стверджує, що прийом Зеленського в Сербії за кілька місяців до дострокових виборів коштував прем’єр-міністру Вучичу підтримки всередині країни. Прем’єр Сербії усвідомлював це, але все ж пішов на таку зустріч. Чому?

768
29.07.2026

Зеленський змінює настрій у Вашингтоні, — стверджує видання Politico. Такі висновки видання робить за результатами перебування в США президента України, де він зустрівся з Дональдом Трампом в Білому Домі, відвідав похорони сенатора Ліндсі Грема (автора закону про «пекельні санкції» США щодо Росії) та виступив перед сенаторам обох партій — республіканцями та демократами.

1437
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

1712
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

2708