Переїхати у Швецію – реальність чи сім кіл пекла: власний досвід української журналістки (ФОТО)

Швеція регулярно потрапляє в першу десятку країн, де проживають найщасливіші люди. Рейтинг щастя визначається за рівнем доходів, тривалістю життя, якістю освіти та медицини. Та чи справді, переїхавши до Скандинавії, вас чекає щастя? Чи все так чарівно і прекрасно в реальності? Й взагалі, чи реально це?

Олена Мальована вже понад сім років живе в столиці Швеції – Стокгольмі. Жінка розповідає, що не вона обрала країну, а швидше Швеція обрала її.

«Я переїхала за своїм чоловіком - на той час він був аспірантом в університеті (експерт в галузі очищення стічних вод). Оскільки в Україні немає коштів для високого рівня оплати роботи у цій сфері, а його вищий навчальний заклад мав спільний проєкт зі Швецією, тому у 2014 році він запропонував поїхати у Стокгольм і знайти роботу там.

Ми спільно визначили для себе дедлайн пів року - якщо чоловіку вдасться там працевлаштуватися - ми переїдемо.  Він отримав візу на пів року і за дуже короткий термін знайшов роботу», - пригадує жінка.В Стокгольмі подружжя відпочивало безліч разів, проте жодного разу не думали про переїзд. В рідному Львові Олена працювала журналісткою в газеті, тому прийняти рішення залишити Україну і назавжди змінити країну було зовсім не легко.

«Я жила на дві країни шість років. Ми одружилися і через два тижні чоловік переїхав в Стокгольм вчитися. Я розуміла, що в Стокгольмі рівень життя набагато вищий та й більше можливостей. Проте, сумнівів було чимало.

По-перше, моя професія специфічна, адже зав’язана на українській системі. Журналіст в Україні - це далеко не журналіст-міжнародник. Одиниці кореспондентів пробилися в європейську журналістику завдяки додатковій освіті в університетах світу, а не завдяки знанням в Україні.

По-друге,  щоб працювати журналістом в іншій країні, як на мене, потрібно досконало знати та відчувати її. Мій університет дав хорошу базу, але не настільки, щоб переді мною відкрилися двері у міжнародну журналістику», - пояснює Олена.

Після тривалих роздумів і сумнівів жінка таки переїхала до Швеції. Проте, адаптація проходила складно:

«У мене була страшна депресія. Дуже допоміг мій чоловік, який дав перше завдання -  вивчити мову. Я почала це робити ще в Україні, тому вже в Стокгольмі на початкових курсах було не складно. Складно стало на інтенсивних заняттях в гімназії - щодня вчила великі обсяги матеріалу, літератури, писала тексти. І це далеко не те саме, що вчитися в Україні».

Загалом навчальні курси SFI (svenska för invandrare/шведська для емігрантів) для іноземців безкоштовні для тих, хто має легальний статус у Швеції.

До слова, на ці курси можуть записатись і прохачі притулку/біженці, студенти й навіть Au pair (учасники міжнародної культурно-освітньої програми для молоді). Навчання може тривати від двох місяців і до року або й більше. Вчитель визначає, чи готовий учень складати іспит.

Після успішно складеного іспиту студент переходить на наступний курс. Якщо учень його не складає, то продовжує навчатись поки не буде допущеним до нового екзамену.

Раніше великою мотивацією для студентів був грошовий бонус, який виплачували по закінченні останнього курсу. Востаннє бонус отримали зразкові студенти у 2014 році.

Загалом у Швеції діти йдуть вчитися в нульовий клас. Потім в молодшу школу (1-3 клас), середню (4-6 клас) і старшу (7-9 клас). Згідно з результатами навчання продовжують в гімназії (в Україні старша школа або коледж). Якщо дитина обирає гімназію із певним напрямком, то після закінчення в інститут може не вступати, а йти одразу на роботу.

Іноземцям свій диплом потрібно підтвердити: українські оцінки прирівнюють до шведської системи освіти.

«В гімназії для дорослих, де навчалася я після курсів, окрім іноземців були і шведи, які у свій час не отримали оцінок із певних предметів. Якщо в Україні учитель ставить четвірку із думкою «та йди вже з богом», то тут такого немає», - каже Олена.

Щоб знайти роботу у Швеції, варто переглядати найпопулярніший сайт із вакансіями (Arbetsförmedlingen, шведська біржа праці), де усі державні структури публікують оголошення.  Завдання компанії - ефективно звести працедавця і шукача роботи. Біржа праці також проводить курси для безробітних, шукає практичні заняття, допомагає написати резюме тощо.

«Коли я  тільки переїхала в Стокгольм і почала вчитися, то думала, що буду робити із чудовим знанням української мови тут. Десь тоді ж прочитала статтю про вчительку зі Львова, яка викладає рідну мову у Швеції (в школах є предмет «Рідна мова», щоб діти з інших країн мали змогу вивчати й свою мову).

Тоді зрозуміла, що це те, чим можу займатися в Стокгольмі. Я почала читати статті про багатомовність: як працювати з дітьми, щоб зберегти дві мови одночасно. І перш ніж викладати, почала практикувати навички на своїй дитині, яка теж вивчала шведську», - пригадує жінка.

Проте подача резюме відрізняється від української системи: в резюме людина вказує коротку інформацію про навчання і досвід роботи. Також пише лист, де вже детально описує себе, свої вміння й здібності.

«Мене покликали на співбесіду (на той час я жила у Швеції тільки 10 місяців), дико переживала, заїкалася і не могла зв’язати до купи два слова.

Але через кілька тижнів мені зателефонували та сказали, що мене беруть на роботу. Оформлятися я прийшла хвора, з температурою під 40, чхала і кашляла.

Почала працювати - один день в тиждень (20% роботи, чотири години викладання). А вже за кілька років мала 60% роботи.

Взагалі дуже люблю і учнів, і роботу. З теплом згадую своїх учнів, навіть тих, які не хотіли вчитися. Пам’ятаю історію кожної дитини - батьків можу не згадати, але учнів пам’ятаю. Свого першого учня я вела аж до закінчення школи. З ним пройшла і Крим, і Рим, і все на світі. На жаль, діти часто не розуміють, для чого вчити рідну мову. І тут велике завдання лежить на плечах батьків», - каже Олена.

Загалом, щоб залишитися легально працювати у Швеції, потрібно або навчатися тут, або бути мегакрутим експертом у своїй галузі.

«Якщо людині, яка в’їхала в країну нелегально, пощастило знайти роботу, виникне запитання: «а як ти сюди потрапив?». Зрозуміло, що люди викручуються, але я, думаючи про свій комфорт і комфорт своєї родини, можу сказати, що не пішла б на таке», - розповідає жінка.

У Швеції життя чітко структуроване, організоване та прагматичне.

«Мене завжди дратувало, що в Україні до церкви на свято ти мусиш купити новий одяг. Для чого новий? Чому не можна купити просто щось красиве? Люди живуть в обгортці нового, яке доступне тільки на свято. Така ж ситуація зі святковим столом: чим більше, тим краще. В Стокгольмі до мене теж приходять гості, але я не витрачаю весь день на приготування їжі», - ділиться Олена.

Окрім того, за словами жінки, в Стокгольмі люди живуть у своє задоволення. Стереотип «Всі так роблять, і ти маєш» не стосується шведів.

«Ти мусиш йти в університет, бо ж, що люди скажуть. У Швеції є повага до особистості: ми всі різні, але мусимо шануватися. Дітей теж сприймають серйозно. Немає такого, щоб їх били чи не рахувалися з ними. Але й серед моїх знайомих шведів є скептичне ставлення до емігрантів. Вони їх наче і поважають, але з позиції «ти не ображайся, але…», - каже Олена.

Що стосується медицини, то у Швеції складна система, але знову ж таки чітка та структурована. Якщо людина має загальне державне соціальне страхування, то лікування безкоштовне, оплатити варто тільки адміністративний платіж.

До лікаря тут потрапити складно: спочатку телефонуєш сімейному лікарю. Якщо він не бачить проблему, то просто випишуть рецепт на препарат. Щоб приїхала швидка медична допомога, людина має бути в надскладному стані.

«Ніхто не буде їхати на виклик, якщо навіть у людини температура 40 градусів. Навіть народжувати в лікарню швидка доставляти не буде – все своїм ходом.

До 21 тижня ніхто жінку на зберігання класти не буде – виживає сильніший. Якщо після пологів все гаразд, то через 5 годин жінку відпускають додому.

Була історія, коли мій чоловік розбив ніс. Він заклеїв рану пластиром і поїхав в приймальне відділення. Там просидів кілька годин в черзі і аж потім його прийняли та зашили рану. Тому що навіть в черзі на швидкій приймають по ступеню важкості стану пацієнта», - пригадує жінка.

Якщо у вас таки з’явилася нагода чи можливість переїхати жити у Швецію, то варто подбати про фінансову складову. За словами Олени Мальованої, найбільше коштів потрібно на житло (мінімальна ціна за оренду однокімнатної квартири 1000 євро). Проте, можна зменшити ціну, якщо знімати кімнату в будинку з іншими людьми (в середньому від 350 євро). На харчування варто відкласти мінімум 500 євро на двох людей. 

Якщо ви їдете у Швецію і точно впевнені, що матимете стабільний дохід – можна вижити на 1000 євро, до першої зарплати.

Проте, якщо поки роботи немає – варто зважити всі за і проти, прорахувати ризики, щоб не залишитися ні з чим.

Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram та читайте нас у Facebook. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!


Читайте також:

Делегація посольства Швеції завітала до Івано-Франківська

Записки мандрівника: чому варто відвідати найстаріший у світі музей під відкритим небом

Готувалася до ЗНО без репетиторів: школярка з Івано-Франківська потрапила до рейтингу найрозумніших випускників України (ФОТО)


24.09.2021 Ілона Шевченко 8938
Коментарі ()

29.05.2023
Тетяна Дармограй

Як українським енергетикам вдалось оперативно відновити енергетичний баланс та забезпечити постачання електрики споживачам після руйнувань, здійснених Росією та чи можливі відключення світла влітку, як це було взимку — дізнавалась Фіртка. 

822
24.05.2023
Уляна Мокринчук

Як протидіяти домашньому насильству, які є різновиди насильства, куди звертатись жертві, як розпізнати кривдника та як допомогти пережити нелегкий час тому, хто постраждав, журналістка Фіртки дізналась у психологині Валерії Худзіцької.

639
14.05.2023
Тіна Любчик

Василь Стефурак, голова «Асоціації вівчарів» розповів Фіртці, чи легко сьогодні відновлювати промисли, що були популярні в горах ще пів століття тому та як на розвиток сільського господарства повпливала повномасштабна війна на території України. 

9809 7
03.05.2023
Тетяна Дармограй

На початку 2023 року у Міністерстві оборони України зазначали, що у масовій мобілізації немає потреби. Щоправда, із застереженням, що ситуація може змінитися.  

2740 1
19.04.2023
Тіна Любчик

В рамках відзначення Дня першої пластової присяги та програми «Івано-Франківськ — місто Героїв» відкрили та освятили анотаційну дошку Назарію Лугарєву, очільнику пластової станиці міста, який загинув у боях за незалежність України. 

2017
11.04.2023
Уляна Мокринчук

Про пережите внаслідок російського вторгнення та втрату сина на війні, журналістці Фіртки розповіла мешканка Енергодару — Любов Чабанюк. Жінка разом із дітьми евакуювалась на Прикарпаття 11 серпня 2022 року.

2521

Як московити крали історію наших предків.

329

Верхівка УПЦ(МП) послідовно перетворювала своїх вірян  на релігійних фанатиків, які зможуть в будь-який час захистити їхні інтереси.

212

До Путіна явився Голова конституційного суду РФ Валерій Зорькін, який приніс копію «сенсаційної» мапи Європи, на якій нібито нема України. Проаналізуємо, чи це так. 

754

Рання історія Білгороду, як поселення Київської Русі: думки, навіяні останніми подіями у Бєлгородській області РФ. 

781
06.06.2023

Василь Стефурак, голова громадської організації «Асоціація вівчарів», вже 10 років займається вівчарством на Коломийщині. Так, у його господарстві в селі Молодятин не лише вівці та барани. Тут розводять ще й кіз, з молока яких виготовляють крафтові сири.  

191
01.06.2023

В умовах війни та стресу харчові звички зазнають зміни. Нерідко — негативних.  

305
27.05.2023

Багато хто вважає, що перед варінням гречку промивати не треба, тому що ця процедура є "необов'язковою".  

518
06.06.2023

Журналістка Фіртки поговорила з отцем УГКЦ Іваном Жуком, чи є якісь вказівки стосовно одягу вірян та чи може священник зробити зауваження з цього приводу.

200
01.06.2023

Церква бачить шлюб як основу для створення сім'ї та продовження роду. Він передбачає народження та виховання дітей в дусі віри, сприяє їхньому духовному та моральному розвитку.  

453
27.05.2023

Священник – посередник і духовний провідник, що відіграє важливу роль у сповіді. Його присутність і служіння сприяють відкриттю, покаянню та духовному відновленню. Втім, нерідко запитання про збереження таємниці сповіді викликає роздуми.

531
23.05.2023

Серед молодих людей нерідко побутує думка, що можна вірити в Бога, проте не ходити до храму.  

674 1
05.06.2023

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

5783
04.06.2023

Відповідаючи на запитання про перспективи вступу України до НАТО, Воллес зазначив, що існують розбіжності щодо шляху Києва до вступу. Міністр сказав, що НАТО, як і ЄС, не має повторювати помилок минулого, надаючи багато обіцянок таким кандидатам, як Україна.

255
31.05.2023

Законопроєкт про виплати військовим, який парламент ухвалив у першому читанні 30 травня, остаточно можуть ухвалити в середині червня.  

423
26.05.2023

Президент Володимир Зеленський, коментуючи продовження "економічного безвізу" з ЄС, заявив, що у процесі просування України у Євросоюз таку лібералізацію потрібно буде зробити постійною.  

505
23.05.2023

Тема з контрнаступом була настільки обговорювана останніми місяцями на всіх рівнях, що в Україні почали побоюватися того, що його результат не виправдає очікувань.   

513