Переїхати у Швецію – реальність чи сім кіл пекла: власний досвід української журналістки (ФОТО)

Швеція регулярно потрапляє в першу десятку країн, де проживають найщасливіші люди. Рейтинг щастя визначається за рівнем доходів, тривалістю життя, якістю освіти та медицини. Та чи справді, переїхавши до Скандинавії, вас чекає щастя? Чи все так чарівно і прекрасно в реальності? Й взагалі, чи реально це?

Олена Мальована вже понад сім років живе в столиці Швеції – Стокгольмі. Жінка розповідає, що не вона обрала країну, а швидше Швеція обрала її.

«Я переїхала за своїм чоловіком - на той час він був аспірантом в університеті (експерт в галузі очищення стічних вод). Оскільки в Україні немає коштів для високого рівня оплати роботи у цій сфері, а його вищий навчальний заклад мав спільний проєкт зі Швецією, тому у 2014 році він запропонував поїхати у Стокгольм і знайти роботу там.

Ми спільно визначили для себе дедлайн пів року - якщо чоловіку вдасться там працевлаштуватися - ми переїдемо.  Він отримав візу на пів року і за дуже короткий термін знайшов роботу», - пригадує жінка.В Стокгольмі подружжя відпочивало безліч разів, проте жодного разу не думали про переїзд. В рідному Львові Олена працювала журналісткою в газеті, тому прийняти рішення залишити Україну і назавжди змінити країну було зовсім не легко.

«Я жила на дві країни шість років. Ми одружилися і через два тижні чоловік переїхав в Стокгольм вчитися. Я розуміла, що в Стокгольмі рівень життя набагато вищий та й більше можливостей. Проте, сумнівів було чимало.

По-перше, моя професія специфічна, адже зав’язана на українській системі. Журналіст в Україні - це далеко не журналіст-міжнародник. Одиниці кореспондентів пробилися в європейську журналістику завдяки додатковій освіті в університетах світу, а не завдяки знанням в Україні.

По-друге,  щоб працювати журналістом в іншій країні, як на мене, потрібно досконало знати та відчувати її. Мій університет дав хорошу базу, але не настільки, щоб переді мною відкрилися двері у міжнародну журналістику», - пояснює Олена.

Після тривалих роздумів і сумнівів жінка таки переїхала до Швеції. Проте, адаптація проходила складно:

«У мене була страшна депресія. Дуже допоміг мій чоловік, який дав перше завдання -  вивчити мову. Я почала це робити ще в Україні, тому вже в Стокгольмі на початкових курсах було не складно. Складно стало на інтенсивних заняттях в гімназії - щодня вчила великі обсяги матеріалу, літератури, писала тексти. І це далеко не те саме, що вчитися в Україні».

Загалом навчальні курси SFI (svenska för invandrare/шведська для емігрантів) для іноземців безкоштовні для тих, хто має легальний статус у Швеції.

До слова, на ці курси можуть записатись і прохачі притулку/біженці, студенти й навіть Au pair (учасники міжнародної культурно-освітньої програми для молоді). Навчання може тривати від двох місяців і до року або й більше. Вчитель визначає, чи готовий учень складати іспит.

Після успішно складеного іспиту студент переходить на наступний курс. Якщо учень його не складає, то продовжує навчатись поки не буде допущеним до нового екзамену.

Раніше великою мотивацією для студентів був грошовий бонус, який виплачували по закінченні останнього курсу. Востаннє бонус отримали зразкові студенти у 2014 році.

Загалом у Швеції діти йдуть вчитися в нульовий клас. Потім в молодшу школу (1-3 клас), середню (4-6 клас) і старшу (7-9 клас). Згідно з результатами навчання продовжують в гімназії (в Україні старша школа або коледж). Якщо дитина обирає гімназію із певним напрямком, то після закінчення в інститут може не вступати, а йти одразу на роботу.

Іноземцям свій диплом потрібно підтвердити: українські оцінки прирівнюють до шведської системи освіти.

«В гімназії для дорослих, де навчалася я після курсів, окрім іноземців були і шведи, які у свій час не отримали оцінок із певних предметів. Якщо в Україні учитель ставить четвірку із думкою «та йди вже з богом», то тут такого немає», - каже Олена.

Щоб знайти роботу у Швеції, варто переглядати найпопулярніший сайт із вакансіями (Arbetsförmedlingen, шведська біржа праці), де усі державні структури публікують оголошення.  Завдання компанії - ефективно звести працедавця і шукача роботи. Біржа праці також проводить курси для безробітних, шукає практичні заняття, допомагає написати резюме тощо.

«Коли я  тільки переїхала в Стокгольм і почала вчитися, то думала, що буду робити із чудовим знанням української мови тут. Десь тоді ж прочитала статтю про вчительку зі Львова, яка викладає рідну мову у Швеції (в школах є предмет «Рідна мова», щоб діти з інших країн мали змогу вивчати й свою мову).

Тоді зрозуміла, що це те, чим можу займатися в Стокгольмі. Я почала читати статті про багатомовність: як працювати з дітьми, щоб зберегти дві мови одночасно. І перш ніж викладати, почала практикувати навички на своїй дитині, яка теж вивчала шведську», - пригадує жінка.

Проте подача резюме відрізняється від української системи: в резюме людина вказує коротку інформацію про навчання і досвід роботи. Також пише лист, де вже детально описує себе, свої вміння й здібності.

«Мене покликали на співбесіду (на той час я жила у Швеції тільки 10 місяців), дико переживала, заїкалася і не могла зв’язати до купи два слова.

Але через кілька тижнів мені зателефонували та сказали, що мене беруть на роботу. Оформлятися я прийшла хвора, з температурою під 40, чхала і кашляла.

Почала працювати - один день в тиждень (20% роботи, чотири години викладання). А вже за кілька років мала 60% роботи.

Взагалі дуже люблю і учнів, і роботу. З теплом згадую своїх учнів, навіть тих, які не хотіли вчитися. Пам’ятаю історію кожної дитини - батьків можу не згадати, але учнів пам’ятаю. Свого першого учня я вела аж до закінчення школи. З ним пройшла і Крим, і Рим, і все на світі. На жаль, діти часто не розуміють, для чого вчити рідну мову. І тут велике завдання лежить на плечах батьків», - каже Олена.

Загалом, щоб залишитися легально працювати у Швеції, потрібно або навчатися тут, або бути мегакрутим експертом у своїй галузі.

«Якщо людині, яка в’їхала в країну нелегально, пощастило знайти роботу, виникне запитання: «а як ти сюди потрапив?». Зрозуміло, що люди викручуються, але я, думаючи про свій комфорт і комфорт своєї родини, можу сказати, що не пішла б на таке», - розповідає жінка.

У Швеції життя чітко структуроване, організоване та прагматичне.

«Мене завжди дратувало, що в Україні до церкви на свято ти мусиш купити новий одяг. Для чого новий? Чому не можна купити просто щось красиве? Люди живуть в обгортці нового, яке доступне тільки на свято. Така ж ситуація зі святковим столом: чим більше, тим краще. В Стокгольмі до мене теж приходять гості, але я не витрачаю весь день на приготування їжі», - ділиться Олена.

Окрім того, за словами жінки, в Стокгольмі люди живуть у своє задоволення. Стереотип «Всі так роблять, і ти маєш» не стосується шведів.

«Ти мусиш йти в університет, бо ж, що люди скажуть. У Швеції є повага до особистості: ми всі різні, але мусимо шануватися. Дітей теж сприймають серйозно. Немає такого, щоб їх били чи не рахувалися з ними. Але й серед моїх знайомих шведів є скептичне ставлення до емігрантів. Вони їх наче і поважають, але з позиції «ти не ображайся, але…», - каже Олена.

Що стосується медицини, то у Швеції складна система, але знову ж таки чітка та структурована. Якщо людина має загальне державне соціальне страхування, то лікування безкоштовне, оплатити варто тільки адміністративний платіж.

До лікаря тут потрапити складно: спочатку телефонуєш сімейному лікарю. Якщо він не бачить проблему, то просто випишуть рецепт на препарат. Щоб приїхала швидка медична допомога, людина має бути в надскладному стані.

«Ніхто не буде їхати на виклик, якщо навіть у людини температура 40 градусів. Навіть народжувати в лікарню швидка доставляти не буде – все своїм ходом.

До 21 тижня ніхто жінку на зберігання класти не буде – виживає сильніший. Якщо після пологів все гаразд, то через 5 годин жінку відпускають додому.

Була історія, коли мій чоловік розбив ніс. Він заклеїв рану пластиром і поїхав в приймальне відділення. Там просидів кілька годин в черзі і аж потім його прийняли та зашили рану. Тому що навіть в черзі на швидкій приймають по ступеню важкості стану пацієнта», - пригадує жінка.

Якщо у вас таки з’явилася нагода чи можливість переїхати жити у Швецію, то варто подбати про фінансову складову. За словами Олени Мальованої, найбільше коштів потрібно на житло (мінімальна ціна за оренду однокімнатної квартири 1000 євро). Проте, можна зменшити ціну, якщо знімати кімнату в будинку з іншими людьми (в середньому від 350 євро). На харчування варто відкласти мінімум 500 євро на двох людей. 

Якщо ви їдете у Швецію і точно впевнені, що матимете стабільний дохід – можна вижити на 1000 євро, до першої зарплати.

Проте, якщо поки роботи немає – варто зважити всі за і проти, прорахувати ризики, щоб не залишитися ні з чим.

Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram та читайте нас у Facebook. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!


Читайте також:

Делегація посольства Швеції завітала до Івано-Франківська

Записки мандрівника: чому варто відвідати найстаріший у світі музей під відкритим небом

Готувалася до ЗНО без репетиторів: школярка з Івано-Франківська потрапила до рейтингу найрозумніших випускників України (ФОТО)


24.09.2021 Ілона Шевченко 8079
Коментарі ()

10.08.2022
Тіна Любчик

Журналістка Фіртки поспілкувалася зі Святославом Балакою, головою Асоціації інтервенційних онкологів України, який приїхав в Івано-Франківськ із Харкова. 

1848
04.08.2022
Тетяна Дармограй

Повномасштабне російське вторгнення майже повністю витіснило коронавірусну хворобу з інформаційного простору України. Проте, як констатують медики, українці продовжують хворіти та помирати через цю недугу.

1481
31.07.2022
Тіна Любчик

Про пережите внаслідок російського вторгнення журналістці Фіртки розповіла киянка, яка працює дитячою психологинею, Ксенія Дичко. У перші дні повномасштабної війни жінка переїхала із сім’єю до Івано-Франківська.

2469 4
28.07.2022
Уляна Мокринчук

Журналістка Фіртки розпитала у психологині, як війна впливає на стосунки, як зберегти шлюб в умовах постійного стресу чи тривалої розлуки та чому сьогодні особливо важлива підтримка та щира розмова.  

1853
22.07.2022
Тетяна Дармограй

В Україні вже 144-й день триває повномасштабна війна. Через російську агресію процес загальної мобілізації продовжили до 23 серпня.

5940
20.07.2022
Мар'яна Цимбалюк

У перші дні війни в село одразу зайшли російські війська, які розгорнули штаб неподалік їхнього дому. Ворожі солдати  використовували місцевих, як живий щит для захисту. Життя нагадувало сценарій фільму жахів. Як родині вдалося живими втекти на Прикарпаття, читайте в інтерв’ю для Фіртки.

2020 1

На щастя, переважна більшість держав світу розуміє справжню ситуацію в російсько-українській війні. Хто на кого напав, хто обороняє по праву свою територію, і де тут світла й темна сторона. Але в міжнародному праві та відносинах самого розуміння мало.

130

Яблуневий чи Медовий Спас? Доволі, часто народні назви християнських свят відривають нас від суті та розуміння глибини свята. Яскравим прикладом цього є «Яблуневий Спас» та «Маковія», що це, про кого це?

242

Неодноразово доводилось зустрічатися з бабусями або жіночками в церкві, на невеликих парафіях різних конфесій, які знають все і навіть деколи більше за священника. А потім священники дивуються: «чому в храмі немає молоді?». А вони і не знали, що молодь не витримала прискіпливих зауважень «церковного менеджменту».  

290

Коли люди стикаються із Національною Хокейною Лігою, вони, в першу чергу, дивляться крізь призму інших турнірів та видів спорту. Наприклад, футбол й Англійська Прем’єр Ліга, Чемпіонат Світу чи Європи, Ліга Чемпіонів та інші. 

595
09.08.2022

Перш за все фахівець радить виключити із щоденного раціону жирну та смажену їжу.

451
30.07.2022

Літо – та пора року, коли потрібно їсти максимально корисні та насичені вітамінами продукти  

1208
27.07.2022

В літній період радять пити теплу воду, вона краще засвоюється організмом.  

1216
15.08.2022

В Івано-Франківську представники УПЦ Московського патріархату через суд намагаються повернути храм Різдва Христового, що на вулиці Довженка.

1045
11.08.2022

Для вирішення та недопущення різноманітних конфліктних ситуацій та непорозумінь, в Івано-Франківську створять Раду церков.  

322
09.08.2022

Після православ’я найбільше респондентів із Заходу України ідентифікували себе як греко-католиків (26%), протестантів та атеїстів (4%) і. Інші релігії та конфесії називалися рідше.  

420
05.06.2022

У Храмі Царя Христа (відомому, як церква на Майзлях) Святу літургію провів Архієпископ і Митрополит Івано-Франківський Владика Володимир Війтишин.

4667
05.08.2022

Першого липня на п'ятому позачерговому засіданні Міжурядового комітету з охорони нематеріальної культурної спадщини за зверненням Міністерства культури та інформаційної політики України внесено елемент “Культура приготування українського б

607
15.08.2022

Президент Володимир Зеленський усунув начальників управлінь Служби безпеки України у трьох областях.

332
12.08.2022

На запитання, чи підтримують українці дії президента Володимира Зеленського, 59% відповіли, що рішуче підтримують та 32% — скоріше підтримують.  

254
11.08.2022

Рішення про подовження мобілізації ухвалює парламент.

358
09.08.2022

Президент Володимир Зеленський закликає країна Заходу заборонити в’їзд всім громадянам росії на тлі її агресії проти України.  

413