Переїхати у Швецію – реальність чи сім кіл пекла: власний досвід української журналістки (ФОТО)

Швеція регулярно потрапляє в першу десятку країн, де проживають найщасливіші люди. Рейтинг щастя визначається за рівнем доходів, тривалістю життя, якістю освіти та медицини. Та чи справді, переїхавши до Скандинавії, вас чекає щастя? Чи все так чарівно і прекрасно в реальності? Й взагалі, чи реально це?

Олена Мальована вже понад сім років живе в столиці Швеції – Стокгольмі. Жінка розповідає, що не вона обрала країну, а швидше Швеція обрала її.

«Я переїхала за своїм чоловіком - на той час він був аспірантом в університеті (експерт в галузі очищення стічних вод). Оскільки в Україні немає коштів для високого рівня оплати роботи у цій сфері, а його вищий навчальний заклад мав спільний проєкт зі Швецією, тому у 2014 році він запропонував поїхати у Стокгольм і знайти роботу там.

Ми спільно визначили для себе дедлайн пів року - якщо чоловіку вдасться там працевлаштуватися - ми переїдемо.  Він отримав візу на пів року і за дуже короткий термін знайшов роботу», - пригадує жінка.В Стокгольмі подружжя відпочивало безліч разів, проте жодного разу не думали про переїзд. В рідному Львові Олена працювала журналісткою в газеті, тому прийняти рішення залишити Україну і назавжди змінити країну було зовсім не легко.

«Я жила на дві країни шість років. Ми одружилися і через два тижні чоловік переїхав в Стокгольм вчитися. Я розуміла, що в Стокгольмі рівень життя набагато вищий та й більше можливостей. Проте, сумнівів було чимало.

По-перше, моя професія специфічна, адже зав’язана на українській системі. Журналіст в Україні - це далеко не журналіст-міжнародник. Одиниці кореспондентів пробилися в європейську журналістику завдяки додатковій освіті в університетах світу, а не завдяки знанням в Україні.

По-друге,  щоб працювати журналістом в іншій країні, як на мене, потрібно досконало знати та відчувати її. Мій університет дав хорошу базу, але не настільки, щоб переді мною відкрилися двері у міжнародну журналістику», - пояснює Олена.

Після тривалих роздумів і сумнівів жінка таки переїхала до Швеції. Проте, адаптація проходила складно:

«У мене була страшна депресія. Дуже допоміг мій чоловік, який дав перше завдання -  вивчити мову. Я почала це робити ще в Україні, тому вже в Стокгольмі на початкових курсах було не складно. Складно стало на інтенсивних заняттях в гімназії - щодня вчила великі обсяги матеріалу, літератури, писала тексти. І це далеко не те саме, що вчитися в Україні».

Загалом навчальні курси SFI (svenska för invandrare/шведська для емігрантів) для іноземців безкоштовні для тих, хто має легальний статус у Швеції.

До слова, на ці курси можуть записатись і прохачі притулку/біженці, студенти й навіть Au pair (учасники міжнародної культурно-освітньої програми для молоді). Навчання може тривати від двох місяців і до року або й більше. Вчитель визначає, чи готовий учень складати іспит.

Після успішно складеного іспиту студент переходить на наступний курс. Якщо учень його не складає, то продовжує навчатись поки не буде допущеним до нового екзамену.

Раніше великою мотивацією для студентів був грошовий бонус, який виплачували по закінченні останнього курсу. Востаннє бонус отримали зразкові студенти у 2014 році.

Загалом у Швеції діти йдуть вчитися в нульовий клас. Потім в молодшу школу (1-3 клас), середню (4-6 клас) і старшу (7-9 клас). Згідно з результатами навчання продовжують в гімназії (в Україні старша школа або коледж). Якщо дитина обирає гімназію із певним напрямком, то після закінчення в інститут може не вступати, а йти одразу на роботу.

Іноземцям свій диплом потрібно підтвердити: українські оцінки прирівнюють до шведської системи освіти.

«В гімназії для дорослих, де навчалася я після курсів, окрім іноземців були і шведи, які у свій час не отримали оцінок із певних предметів. Якщо в Україні учитель ставить четвірку із думкою «та йди вже з богом», то тут такого немає», - каже Олена.

Щоб знайти роботу у Швеції, варто переглядати найпопулярніший сайт із вакансіями (Arbetsförmedlingen, шведська біржа праці), де усі державні структури публікують оголошення.  Завдання компанії - ефективно звести працедавця і шукача роботи. Біржа праці також проводить курси для безробітних, шукає практичні заняття, допомагає написати резюме тощо.

«Коли я  тільки переїхала в Стокгольм і почала вчитися, то думала, що буду робити із чудовим знанням української мови тут. Десь тоді ж прочитала статтю про вчительку зі Львова, яка викладає рідну мову у Швеції (в школах є предмет «Рідна мова», щоб діти з інших країн мали змогу вивчати й свою мову).

Тоді зрозуміла, що це те, чим можу займатися в Стокгольмі. Я почала читати статті про багатомовність: як працювати з дітьми, щоб зберегти дві мови одночасно. І перш ніж викладати, почала практикувати навички на своїй дитині, яка теж вивчала шведську», - пригадує жінка.

Проте подача резюме відрізняється від української системи: в резюме людина вказує коротку інформацію про навчання і досвід роботи. Також пише лист, де вже детально описує себе, свої вміння й здібності.

«Мене покликали на співбесіду (на той час я жила у Швеції тільки 10 місяців), дико переживала, заїкалася і не могла зв’язати до купи два слова.

Але через кілька тижнів мені зателефонували та сказали, що мене беруть на роботу. Оформлятися я прийшла хвора, з температурою під 40, чхала і кашляла.

Почала працювати - один день в тиждень (20% роботи, чотири години викладання). А вже за кілька років мала 60% роботи.

Взагалі дуже люблю і учнів, і роботу. З теплом згадую своїх учнів, навіть тих, які не хотіли вчитися. Пам’ятаю історію кожної дитини - батьків можу не згадати, але учнів пам’ятаю. Свого першого учня я вела аж до закінчення школи. З ним пройшла і Крим, і Рим, і все на світі. На жаль, діти часто не розуміють, для чого вчити рідну мову. І тут велике завдання лежить на плечах батьків», - каже Олена.

Загалом, щоб залишитися легально працювати у Швеції, потрібно або навчатися тут, або бути мегакрутим експертом у своїй галузі.

«Якщо людині, яка в’їхала в країну нелегально, пощастило знайти роботу, виникне запитання: «а як ти сюди потрапив?». Зрозуміло, що люди викручуються, але я, думаючи про свій комфорт і комфорт своєї родини, можу сказати, що не пішла б на таке», - розповідає жінка.

У Швеції життя чітко структуроване, організоване та прагматичне.

«Мене завжди дратувало, що в Україні до церкви на свято ти мусиш купити новий одяг. Для чого новий? Чому не можна купити просто щось красиве? Люди живуть в обгортці нового, яке доступне тільки на свято. Така ж ситуація зі святковим столом: чим більше, тим краще. В Стокгольмі до мене теж приходять гості, але я не витрачаю весь день на приготування їжі», - ділиться Олена.

Окрім того, за словами жінки, в Стокгольмі люди живуть у своє задоволення. Стереотип «Всі так роблять, і ти маєш» не стосується шведів.

«Ти мусиш йти в університет, бо ж, що люди скажуть. У Швеції є повага до особистості: ми всі різні, але мусимо шануватися. Дітей теж сприймають серйозно. Немає такого, щоб їх били чи не рахувалися з ними. Але й серед моїх знайомих шведів є скептичне ставлення до емігрантів. Вони їх наче і поважають, але з позиції «ти не ображайся, але…», - каже Олена.

Що стосується медицини, то у Швеції складна система, але знову ж таки чітка та структурована. Якщо людина має загальне державне соціальне страхування, то лікування безкоштовне, оплатити варто тільки адміністративний платіж.

До лікаря тут потрапити складно: спочатку телефонуєш сімейному лікарю. Якщо він не бачить проблему, то просто випишуть рецепт на препарат. Щоб приїхала швидка медична допомога, людина має бути в надскладному стані.

«Ніхто не буде їхати на виклик, якщо навіть у людини температура 40 градусів. Навіть народжувати в лікарню швидка доставляти не буде – все своїм ходом.

До 21 тижня ніхто жінку на зберігання класти не буде – виживає сильніший. Якщо після пологів все гаразд, то через 5 годин жінку відпускають додому.

Була історія, коли мій чоловік розбив ніс. Він заклеїв рану пластиром і поїхав в приймальне відділення. Там просидів кілька годин в черзі і аж потім його прийняли та зашили рану. Тому що навіть в черзі на швидкій приймають по ступеню важкості стану пацієнта», - пригадує жінка.

Якщо у вас таки з’явилася нагода чи можливість переїхати жити у Швецію, то варто подбати про фінансову складову. За словами Олени Мальованої, найбільше коштів потрібно на житло (мінімальна ціна за оренду однокімнатної квартири 1000 євро). Проте, можна зменшити ціну, якщо знімати кімнату в будинку з іншими людьми (в середньому від 350 євро). На харчування варто відкласти мінімум 500 євро на двох людей. 

Якщо ви їдете у Швецію і точно впевнені, що матимете стабільний дохід – можна вижити на 1000 євро, до першої зарплати.

Проте, якщо поки роботи немає – варто зважити всі за і проти, прорахувати ризики, щоб не залишитися ні з чим.

Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram та читайте нас у Facebook. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!


Читайте також:

Делегація посольства Швеції завітала до Івано-Франківська

Записки мандрівника: чому варто відвідати найстаріший у світі музей під відкритим небом

Готувалася до ЗНО без репетиторів: школярка з Івано-Франківська потрапила до рейтингу найрозумніших випускників України (ФОТО)


24.09.2021 Ілона Шевченко 3296
Коментарі ()

26.10.2021
Ілона Шевченко

Друга половина осені - традиційний початок епідсезону грипу та ГРВІ, який триває з 40-го тижня поточного року по 20-й тиждень наступного року. Журналістка Фіртки з'ясувала, чи наявні вакцини від грипу в Івано-Франківську та чи готові містяни вакцинуватися? Окрім того, порівняла як відбувається процес вакцинації в Україні та Швеції.

97
25.10.2021
Тетяна Дармограй

Розповідаємо про тривожні «дзвоники», які свідчать про думки накласти на себе руки, куди звернутись за допомогою тим, у кого такі думки виникають, та як запобігти самогубству загалом.

575
21.10.2021
Тіна Любчик

На Коломийщині проживає та займається улюбленою справою перша дівчина-вівчар в Україні – Уляна Сулятицька. 26-річна господиня розповіла Фіртці, чому обрала саме таку діяльність та як справляється з кількома сотнями овець та кіз у господарстві.

1319
19.10.2021
Уляна Мокринчук

Літо закінчилося, а це означає, що деяких людей може турбувати осінній морок. Його часто називають осінньою «депресією», «хандрою», журналістка Фіртки поспілкувалась з людьми, які відчувають симптоми осінньої хандри та з психологинею, яка знає, як з нею боротись.

1370
17.10.2021
Христина Савчин

За підсумками 2020 року Івано-Франківська область зайняла друге місце в Україні за кількістю внутрішніх туристів та кількістю іноземних туристів, яких обслуговували туроператори та турагенти.

1453
16.10.2021
Олег Ущенко

З 2014 року, після агресії Росії в Україні заговорили про «патріотичне українське кіно». До того майже всі продакшини в Україні були орієнтовані на російський інформаційний простір. А те, що зрідка знімалося на українську тему, з багатьох причин не зачіпало глядача.

1329

З незапам’ятних часів у Галицькому закапелку великого Опілля пекли хліб на овочах. Точніше напікали. Бо саме такий хліб довше зберігався свіжим і його готували багато.

658

Звернувся до СБУ, щодо діяльності Служби Безпеки Хлібних Інвестицій та Цархлібу, а також кримінального авторитета Сайрана (громадянин РФ із Криму), який очолює ці незаконні збройні формування та веде терористичну діяльність, зокрема 20 жовтня організував напад на моє помешкання.

1021

Українська Повстанська Армія нині - це ми всі - правдиві патріоти України, незалежно від партійно - політичної приналежності. Всі для кого понад усе Україна, а не " корито ". Хто не за зрадників, холуїв і пристосуванців, а за Коновальця, Бандеру й Шухевича, за Бога і Україну та українців.  

2006

То була епоха безкінечної студентської смути та оптимізму. При чому те і те існувало паралельно і, якщо бути до кінця чесним, то одне-одному абсолютно не заважало. У повітрі густо пахло революцією, духами студенток і їх губними помадами. А в гуртожитках і «на хатах» студентська молодь затирала головки тодішніх касетників (були за сивої давнини такі девайси) піснями «Бютифул Карпати», «Ми помрем не в Парижі» та «Франсуа».

2108
11.10.2021

Напередодні зими чимало господинь заморожують сезонні овочі та фрукти, щоб завжди мати під рукою необхідні інгредієнти для приготування страв, а особливо десертів. І якщо деякі продукти та після заморозки не втрачають свій звичний смак і вітаміни, як, наприклад, малина або полуниця, то інші, навпаки, стають непридатними до вживання. 

2086
29.07.2021

Що краще: консервувати, сушити чи морозити? Відповідь на це питання залежить від типу й кількості сировини та ваших ресурсів, як-от часу, грошей, та місця в морозилці та коморі.

11221
18.06.2021

В Україні, за останні 12 місяців кількість пошукових запитів українських користувачів зі словом "рецепт" зросла на 29%.

16182
19.10.2021

Понад 200 учасників із 12 парафій Івано-Франківської Архієпархії відвідали обласний з'їзд спільнот "Українська Молодь - Христові", який відбувся у суботу 16 жовтня, на парафії Введення в Храм Пресвятої Богородиці, що в с. Боднарів Боднарівського деканату. Цьогоріч подія присвячена 88-річниці від дня заснування спільноти.

939
17.10.2021

Церква у Новій Липівці – це реставрована дерев’яна німецька кірха, яку збудували у 1904 році. До 1939 року тут жили німці у тодішньому присілку Сітауеріка.  

2203 1
04.10.2021

Розпочалася зустріч із Божественної Літургії, яку очолив Архієпископ і Митрополит Івано-Франківський Владика Володимир Війтишин у співслужінні ректора семінарії прот. Олексія Данилюка та численного духовенства.    

2766
19.07.2021

Предстоятель Православної церкви України Блаженніший Епіфаній освятив розписи кафедрального собору Преображення Господнього Коломийської єпархії.

11943
25.10.2021

В Івано-Франківську на екрані кінотеатру «Люм’єр» показали прем’єру осені – фільм проєкту «Невідомий Бортнянський». Франківчани першими почули невідомі до сьогодні твори українського композитора – Дмитра Бортнянського, повідомляє Фіртка.

55
25.10.2021

Комітет з питань регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України рекомендував парламенту відсторонити народну депутатку Галину Третьякову від участі у пленарних засіданнях на п'ять днів.

208
18.10.2021

Причиною такого рішення стали протести біля штаб-квартири Місії в окупованому Донецьку, які стартували у суботу, 16 жовтня.

1061
10.10.2021

За результатами поіменного голосування про призначення Руслана Стефанчука новим спікером Верховної Ради лише один народний депутат виходець з Прикарпаття утримався, решта народних депутатів проголосували "за".

1966
03.10.2021

Другого жовтня керівництво фракції передало народним депутатам бланки для збирання підписів під коллективною ініціативою про відкликання Голови Верховної Ради України з займаної посади, а вже станом на 17.30 годину суботи під ініціативою зібрали понад 150 підписів народних обранців.

2787