Записки мандрівника: чому варто відвідати найстаріший у світі музей під відкритим небом

Влітку, а особливо після пандемії чимало охочих поскоріше з головою поринути у мандри. Турція, Греція, Єгипет і Чорногорія, як на мене, найпопулярніші курорти. Проте, вже вкотре переконуюся, що не для мене. Тому, пропоную всім читачам Фіртки разом зі мною відправитись у віртуальну подорож Швецією, а саме її столицею, Стокгольмом.

Окрім суворих законів, ідеального порядку і чистоти, холодного Балтійського моря і гірських пейзажів, тут так багато красивої, помпезної і справді королівської архітектури. Про неї і природу піде мова далі. 

Скансен - найстаріший у світі музей під відкритим небом. У ньому представлені будинки з усіх кінців Швеції. Засновником музею-села, як ще часто називають Скансен, є Артур Хазеліус

Все почалося з того, що у 1810 році на острові Юргорден торговець Йон Бургман побудував літній павільйон з видом на місто. Тут же він заклав сад. Маєток Бургмана назвали «Скансен», оскільки поряд розташовувалася невелика фортеця (шведською «skans» означає «укріплення»), де навчалися військової майстерності ччлени королівської родини.

Під час однієї з поїздок в провінцію Даларна Артур Хазеліус звернув увагу на те, що більша частина старої сільської культури зникає перед новим індустріальним суспільством.  Враження, отримані ним в поїздці, остаточно переконали його: потрібно колекціонувати старі речі та предмети, щоб зберегти пам'ять для нащадків. 

Ще в 1873 році Артур Хазеліус відкрив музей в Стокгольмі, який він назвав «Скандинавська Етнографічна Колекція».  Там були предмети інтер'єру житлових будинків з провінції Даларна і такі собі сцени, що в реальності відображали життя шведів в ті часи.  Деякі сцени з музею Хазеліус показав на Всесвітній індустріальної виставці в Парижі в 1878 році.


Наступним кроком на шляху створення Скансена стало будівництво будівлі - музею Північних країн на острові Юргорден.  Тут Хазеліус отримав можливість купити ділянку землі на пагорбі Скансен, де він розмістив будинки, які купив і привіз в музей  з різних куточків Швеції. 

Сьогодні ж тут проводять різні святкові заходи: влітку - концерти за участі хорового співу і народних танців, а взимку- різдвяний ярмарок, танці навколо ялинки і концерт в церкві Сеглура.


Коли вперше потрапляєш на територію Скансена - губишся, бо так багато всього навколо. Тішить те, що є багато вказівників.

Не можу не сказати про природу - так як музей під відкритим небом, протягом усього часу відвідувачі насолоджуються нею: навколо ліс, пташки співають, запах свіжості. 

Якщо умовно поділити Скансен на дві частини, то перша -  будинки з різних регіонів країни, що демонструють життя шведів протягом кількох століть. Ловиш себе на думці, що хатки дуже схожі на ті, які можна побачити в українських селах: ось тільки в Швеції це вже історія, а у нас люди досі так живуть. 

Кожен куточок Скансена має свою історію і розповідає про тих, хто жив і працював тут раніше, а також про традиції та звичаї, пов'язаних з буднями і святами.

Ось ремісники, які працюють в своїх майстернях, фермерши з прядками перед відкритим вогнищем, пекарі, випікають коржі і булочки з корицею - все так, наче дивишся фільм, але з власною участю. 

Є в музеї і куточок, де живуть дикі тварини Скандинавії: вовк, лось, рись, росомаха, тюлень і видра. Біля кожного вольєра табличка, де розповідь про значення домашніх тварини для господарства за минулих часів. Це також допомагає зрозуміти, яким було життя  в той чи інший період.  Мисливство та рибальство були важливою складовою господарства.  Хижі тварини розглядалися і як конкуренти, і як могутні істоти.

Впринципі, диких тварин можна зустріти і просто гуляючи околицею Стокгольма, присутність поруч людей їх не лякає.  

За моїми спостереженнями біля приватних обійсть шведи часто залишають ящики із яблуками для косуль - і вони справді їх їдять (на власні очі бачила). На відміну від України тварини тут не бояться людей, а скоріше чудово співіснують і ладнають. 

Є й в Скансені кілька сільських порід, що представляють історичний інтерес і занесені в проспекти з охорони природи: зелена жаба, прудка ящірка, річковий рак, зубр, видра і росомаха.  

У вольєрі для птахів живуть гірські лорі, а на території можна побачити, як гуляють павичі і купи.

У стайнях -  коні великих і дрібних порід, - від Шотландських поні до рослих Арденських коней.  Тут їх використовують для прогулянок верхи по території музею.

Варто зазначити, що територія Скансена настільки велика, що важко співставляється із словом «музей». Я б скоріше назвала це заповідник, бо з того, що побачила, тварини тут живуть в чудових умовах. 


Ну і третя умовна частина музею - акваріум Скансена. Тут це окремий комплекс, де представлені деякі види екзотичних і рідкісних тварин - напівмавп, крокодилів і павуків. Тут є також безліч видів диких тварин, - білки, сірі чаплі, хижі птахи, дикі качки, чайки та інші.  Для багатьох грайлива руда білка стала символом Скансена.

Загалом, будучи в Стокгольмі це місце однозначно вартує уваги туристів. Проте виділити потрібно цілий день, адже кількох годин буде вкрай мало, щоб насолодитися пейзажами, поринути в атмосферу давніх часів і отримати задоволення від великої кількості тварин на території.


09.08.2021 Ілона Шевченко 7507
Коментарі ()

17.08.2026
Вікторія Матіїв

Чому громадам важливо перетворювати екскурсантів на туристів, як штучний інтелект змінює галузь і чому майбутнє Прикарпаття може бути за Дністровським каньйоном — в інтерв’ю Фіртці розповів начальник відділу туризму Івано-Франківської обласної військової адміністрації Віталій Передерко.

605
15.08.2026
Олександр Мізін

Фіртка вже писала про схеми шахрайства та чорних рієлторів, детально аналізуючи, як аферисти обирають жертв серед самотніх чи вразливих верств населення. Утім, постає логічне запитання: як звичайному покупцеві захистити себе під час угоди як на первинному, так і на вторинному ринках нерухомості?

1084
11.08.2026

Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН знову опинилася в центрі уваги.  Ще у серпні 2025 року Фіртка публікувала розслідування про можливі зловживання із державними землями та діяльність посадовців установ НААН. 

1030
31.07.2026
Вікторія Матіїв

Віталій Олійник на позивний «Грач» служив у 68-й окремій єгерській бригаді. Після мобілізації чоловік пройшов навчання, вирушив на Донеччину, а вже під час першого бойового виходу загинув. Понад рік сім'я жила між надією та невідомістю, поки не отримала остаточне підтвердження його загибелі.

3168
26.07.2026
Катерина Гришко

На Івано-Франківщині одночасно зростає кількість зареєстрованих безробітних і посилюється дефіцит працівників. Бізнес шукає людей для виробництва, будівництва, транспорту, медицини та сфери обслуговування, однак закрити вакансії стає дедалі складніше.

1988
19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

3172

Слабкі тіла завжди статистично переважали, і наша доба не є в тому винятком.

695

Іноді можна зустріти думку, начебто багатство та добробут людини — це благословення Бога, а бідність і нужда — навпаки.

1032

Десь на початку місяця у 1991-му на проспекті Шевченка я випадково зустрівся з Сашком Кривенком і він, після короткого – «чим займаєшся?» - запропонував мені написати невелику статтю.

1108

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

2402
16.08.2026

Цукор — один із найбільш суперечливих інгредієнтів у нашому харчуванні. Його звинувачують у розвитку ожиріння, діабету, “залежності” та навіть депресії. Але чи справді потрібно повністю уникати цукру? Або ж питання лише у його кількості?  

5996
12.08.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

6035
06.08.2026

Війна та постійний стрес істотно впливають на харчову поведінку українців.  

29762
14.08.2026

Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав 13 серпня вдруге відвідав Івано-Франківську обласну дитячу клінічну лікарню. Він поспілкувався з медиками, відвідав маленьких пацієнтів та Центр ментального здоров’я при лікарні.  

569
09.08.2026

Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав восьмого серпня іменував трьох священнослужителів Коломийської єпархії митрофорними протоієреями.

1453
07.08.2026

У Ватикані повідомили про те, що Святіший Отець Лев XIV поблагословив рішення Синоду Єпископів УГКЦ про обрання отця Терентія Василя Цапчука, ієромонаха Чину святого Василія Великого, Єпископом-помічником Бучацької Єпархії УГКЦ.

1675
05.08.2026

Священник наголошує: християнство завжди існувало як спільнота, а не індивідуальна релігія.

23902
15.08.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

16400
11.08.2026

Сербський аналітик Орхан Драгаш у своїй статті на Хвилі стверджує, що прийом Зеленського в Сербії за кілька місяців до дострокових виборів коштував прем’єр-міністру Вучичу підтримки всередині країни. Прем’єр Сербії усвідомлював це, але все ж пішов на таку зустріч. Чому?

711
29.07.2026

Зеленський змінює настрій у Вашингтоні, — стверджує видання Politico. Такі висновки видання робить за результатами перебування в США президента України, де він зустрівся з Дональдом Трампом в Білому Домі, відвідав похорони сенатора Ліндсі Грема (автора закону про «пекельні санкції» США щодо Росії) та виступив перед сенаторам обох партій — республіканцями та демократами.

1389
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

1668
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

2659