КП «Простір Інноваційних Креацій «Палац» продовжує розширювати коло своїх партнерів. Зокрема, вже підписано Меморандум про співпрацю з Палацом Потоцьких у Львові
За словами директора КП ПІК «Палац» Володимира Гайдара, під завершення минулого року вдалося налагодити контакти ще з одним історичним комплексом, що належав роду Потоцьких, з гілки Андрія Потоцького – засновника нашого міста, інформує Фіртка з посиланням на пресслужбу Палацу.
Замок Любомирських, Потоцьких у Ланьцуті – один з найцінніших палацово-паркових ансамблів у Польщі й один з найбільш відвідуваних, справжня скарбниця національної історії та культури. Резиденція Любомирських, Потоцьких розташована на 40 га землі в середмісті. Тут велика паркова зона, збережена і відреставрована палацова будівля з величезним фондом збережених артефактів.
"За результатами зустрічі ми вирішили подати заявку на 3-й Конкурс для мікропроєктів (проєктів з малим бюджетом) Програми Транскордонного Співробітництва Польща-Білорусь-Україна 2014-2020». Реалізація спільного проєкту буде заключатися в обміні виставками фотографій з історії обох міст. Хоча інфраструктурна складова цього грантового проєкту не є дуже великою (20% від бюджету проєкту) та все ж опісля його завершення у нас залишаться експозиційно-виставкові елементи. Цю інсталяцію ми зможемо використовувати і трансформувати під потреби паркового простору нашого Комплексу", - пояснює Володимир Гайдар.
За словами заступниці директора КП ПІК «Палац» Оксани Ковальчук, яка безпосередньо брала участь у підготовці заявки, розмір грантів у цьому конкурсі становить від 20 000 до 60 000 євро для обох сторін (головний бенефіціар та партнер). Очікуваний термін завершення оцінки проєктів і підбиття підсумків конкурсу – ІІ квартал 2020 року.
«Варто зауважити, що окрім першої спільної поданої грантової заявки, можемо окреслити кілька напрямків подальшої нашої співпраці: співпраця щодо опрацювання генеалогічного матеріалу на базі родинного дерева Потоцьких; співпраця по інфраструктурній складовій. Вона може бути побудована на проєктах розвитку публічних просторів у стислому форматі – як у нас, та у розширеному форматі – у Ланьцуті; стосовно інфраструктури безпосередньо палацових комплексів ще напрацьовуємо ідеї, адже в Ланьцуті комплекс був палацом безперервно і дійшов до сьогодні, як комплекс із музейними приміщеннями: зі збереженими інтер'єрами, меблями, предметами побуту. Натомість у нас вже понад 200 років життя палацового не було, як такого. Хоча у перспективі хотілося би відновити кілька приміщень в такому інтер’єрі як і палац Потоцьких у Ланьцуті і він міг би стати непоганим аналогом», – додає Володимир Гайдар.
