Перше провалля земної поверхні в Калуші утворилося влітку 1987 року на колишній вулиці Пархоменка (нині — Вітовського).
Осідання тоді охопило 0,6 га площі. Глибина становила до 8,5 метра. Під загрозою опинилося майже два десятки будинків, пише Фіртка з посиланням на Вікна.
Тоді під землю пішло близько сорока тисяч метрів кубічних ґрунту разом із будинками, гаражами, господарськими будівлями та садами. Проте за 33 роки так і не придумали способу, як унеможливити небезпеку подальших просідань і проваль.
У 2008 році в цьому ж мікрорайоні сталося наступне провалля, а восени 2015-го — ще одне. Нова воронка утворилася практично за кілька метрів поруч зі старою. Згодом відбувся процес об’єднання цих воронок.
Їхня ліквідація звелася до засипання утворених проваль будівельним сміттям.
Як далі проходитимуть руйнівні процеси, спрогнозувати наразі неможливо. Для цього потрібно проводити постійний моніторинг та геофізичні дослідження зони шахтних виробок колишнього рудника "Калуш". Протяжність їх складає сім з половиною кілометрів від озера на вулиці Молодіжній до річки Лімниці у мікрорайоні Хотінь.
Світлини першого провалля з колекції провідного геолога Калуської галургійної лабораторії ДУ Державного науково-дослідного і проєктного інституту основної хімії "НІОХІМ" Юрія Садового оприлюднив у соцмережі головний спеціаліствідділу з питань інвестицій та міжнародної інтеграції управління економічного розвитку міста Калуської міської ради Віктор Павлів.
Читайте також:
Просіла земля: у селі на Калущині деформується гірничий масив
Динаміку просідання землі в селі на Калущині досліджуватимуть впродовж місяців
