Не роздумуючи, пішов добровольцем. Історія загиблого прикарпатського бійця Володимира Витошка

Повернувся з-за кордону, аби боронити Україну від окупантів. 5 листопада 2022 року під час ворожого мінометного обстрілу села Яковлівка біля Соледара загинув старший солдат 109 батальйону 10 гірсько-штурмової бригади з Івано-Франківщини Володимир Витошко.

Спогадами про чоловіка, сина, дядька та наставника із Суспільним поділилися рідні та близькі бійця, передає Фіртка.


Його важко було зупинити


Володимир Витошко народився 9 квітня 1991 року в селі Підгір'я на Івано-Франківщині. Мати бійця Наталія пригадує, її син пізно почав ходити та говорити, а коли пішов і заговорив — то його важко було зупинити.

Не роздумуючи, пішов добровольцем. Історія загиблого біля Соледару бійця Володимира Витошка
Володимир Витошко в дитинстві. Фото: Суспільне Івано-Франківськ

"То була чудова дитина — активна, весела, добра. Володя вмів жартувати від маленького.

Він брав участь у різних заходах, займався боротьбою та вчився грати на гітарі в музичній школі — словом, його всюди було повно", — розповідає Наталія Витошко.

Після закінчення військово-спортивного ліцею Володимир вступив на історичний факультет Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника.

Отримавши повістку в армію, Витошко пішов без вагань. Сестра Марія пригадує, що йому завжди боліло за Україну. Тому після початку російсько-української війни у 2014 році хлопець рвався у бій.

"Вони мали вже вирушати на передову, коли вийшов закон про заборону залучати до бойових дій строковиків. Багатьох хлопців-контрактників з його частини привозили мертвими.

Це його дуже засмутило. Якби він не був строковиком, то точно воював би", — каже сестра солдата.

Не роздумуючи, пішов добровольцем. Історія загиблого біля Соледару бійця Володимира Витошка
Володимир Витошко (крайній праворуч) — випускник Прикарпатського військово-спортивного ліцею. Фото: Суспільне Івано-Франківськ

Дядько Володимира — один із засновників професійного альпінізму на Прикарпатті Іван Мартинюк — змалку заохочував племінника до походів у гори. Тож Карпати до кінця життя залишилися його пристрастю.

Не роздумуючи, пішов добровольцем. Історія загиблого біля Соледару бійця Володимира Витошка
Володимир Витошко (крайній праворуч) з дядьком Іваном та другом Тарасом під час зимового походу. Фото: Христина Мельникович

"Поряд з дітьми він і сам ставав дитиною"


Під час навчання Володимир Витошко став постійним вожатим у спортивно-оздоровчому комплексі "Смерічка" від Прикарпатського національного університету. Наталія Витошко каже, що навіть після армії, працюючи за кордоном, її син щоліта повертався у табір.

Не роздумуючи, пішов добровольцем. Історія загиблого біля Соледару бійця Володимира Витошка
Володимир Витошко щороку працював вожатим у таборі "Смерічка". Фото: Суспільне Івано-Франківськ

"Не знаю, чи він би пов'язав своє життя з учителюванням у школі, але "Смерічку" він би ніколи не залишив.

Володя дуже любив дітей, вкладав у них душу. З ними він сам ставав дитиною. Казав, що діти — найкращі психологи.

Вони вірять тобі тоді, коли ти щирий", — говорить мати захисника.

Валерія Ковальчук познайомилася з вожатим Володимиром Витошком понад 10 років тому у таборі "Смерічка". Дівчина каже: назавжди запам'ятає його добрі очі, щире серце, неймовірне почуття гумору та усмішку на обличчі.

"Володимир Петрович — це Людина з великої букви, яка завжди кохала Україну.

Він завжди казав: "Життя цікаве, хоча й несправедливе". І ми всі, як ніколи, зрозуміли цю фразу", — ділиться Валерія Ковальчук.

Володимир Витошко тісно приятелював з двома іншими вожатими — Тарасом і Степаном. Дружина захисника Христина Мельникович пригадує, для дітей хлопці були уособленням трьох козаків з однойменного мультфільму Володимира Дахна. Після "Смерічки" друзі набили символічні татуювання з цими персонажами.

"Степан — високий та мужній хлопець, тому він відповідав найбільшому козаку. Тарас завжди був інтелігентом, як і середній козак.

А Вовчик — найменший і найвеселіший. Його друзі казали: "Ти — найменший, але ти — найсміливіший", — пригадує дружина полеглого воїна.


"Ми знали, що будемо чоловіком та дружиною"


З майбутньою дружиною Володимир Витошко познайомився у січні 2018 року в соцмережі. Христина Мельникович пригадує, першим повідомленням від нього було: "Юна леді, ми з вами незнайомі. Але я б дуже хотів з вами познайомитися".

"Всі його сюрпризи, приємності і подарунки були такими ж неординарними, як він. Ми знали, що будемо чоловіком та дружиною.

Я усвідомила це трошки пізніше. А він казав, що знав це з першого дня, як тільки мене побачив", — розповідає Христина.

Через рік закохані почали жити разом. Дружина бійця каже, у цей період щовихідних вони ходили в гори — незалежно від того, яка була пора року.

"Як не дивно, чоловік мені освідчився в горах. Ми з друзями піднялися пофотографуватися на вершині — позували, дуріли й жартували.

Я задивилася на захід сонця, а повернувшись, побачила, що Вовчик стоїть на коліні з обручкою", — пригадує Христина.

У травні 2021 року Христина та Володимир одружилися. Опісля чоловік ненадовго поїхав працювати за кордон.


Дев'ять днів без зв'язку


Після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну Володимир Витошко повернувся з-за кордону. Попри відмовляння рідних, 4 березня чоловік пішов воювати добровольцем.

"Коли проводжала його, він сказав, що знає, куди й на що йде. А я цього не усвідомлювала. Піддалася ейфорії, як і всі, що ще тиждень або місяць — і все має закінчитися.

Моментами досі не вірю, що це все зараз відбувається з нами", — ділиться дружина Володимира.

У складі 10 гірсько-штурмової бригади Володимир Витошко обороняв від російських окупантів Київщину. У період деокупації Бучі та Ірпеня військовослужбовець дев'ять днів не виходив на зв'язок.

"Ці дні були дуже страшні. На дев'ятий я приїхала вранці на роботу, виходжу і бачу на заставці Вовчика.

Коли він телефонував, то завжди казав: "Привіт, моє коханнячко". А тоді декілька секунд ні він, ні я не могли розмовляти", — розповідає Христина Мельникович.

Після звільнення Київської області бійців "десятки" ненадовго відпустили додому. Христина каже, відчувала, що її чоловік теж повернеться.

"15 травня, перед річницею нашого одруження, він зателефонував і попросив впустити друга, який мав передати мені квіти.

Я відчинила двері і побачила Вову з букетом бузку. Він сказав: "Вибач, то вже пізно, ніде не міг купити квіти", — пригадує Христина.


"Поранення не завадить мені захищати Україну"


У травні після триденної відпустки військовослужбовець поїхав воювати на Донеччину. 1 червня його позиції обстріляли з ворожого міномету. Володимир Витошко отримав уламкове поранення в руку та груди.

Після двох операцій боєць місяць перебував на реабілітації.

"Тоді ми розмовляли про те, йти йому чи не йти. Хоча у нього завжди було "йти". Він сказав, що поранення не завадить йому виконувати свій обов'язок. Він був упертим.

Його неможливо було переконати, тим паче в такому питанні", — каже дружина Володимира Витошка.


"Були моменти, коли вони з побратимами між собою прощалися"


У вересні Володимир Витошко повернувся до побратимів на Бахмутський напрямок. Бойовий медик його роти, який з міркувань безпеки не назвався, згадує, як воїн відрізнявся допитливістю під час занять з медицини.

"Найбільше приємно — це коли ти навчив людину і вона з цими знаннями рятує життя.

Під час бойового завдання наш побратим отримав поранення і Вовчик не розгубився. Згадав, чого я його навчав, і врятував життя", — пригадує військовослужбовець.

Востаннє перед загибеллю захисник розмовляв з батьками 22 жовтня — у річницю їхнього весілля.

"Він, як завжди, сказав, що у нього все добре: "Мамо, все є. Нічого не треба. Мені тепло. Подивіться, яка в мене борода вже!" Щоб підбадьорити, сказав: "Я повернуся. Думаю, до квітня все закінчиться і буде День перемоги на мій день народження", — пригадує матір бійця Наталія Витошко.

Остання телефонна розмова між Володимиром та його дружиною Христиною відбулася напередодні мінометного обстрілу, який став останнім у житті захисника.

"Ми трішки довше говорили, як зазвичай. В його голосі відчувалося, що йому важко. Вовчик сказав, що багато його побратимів загинули і ситуація складна, тому він не знав, як все складеться.

Він сказав, що дуже мене любить, і завершив словами: "Якщо щось, не плач". Поки що це я не можу виконати", — каже Христина Мельникович.

З її слів, побратими, які прийшли попрощатися із Володимиром, розповідали про його добру вдачу та жартівливу натуру.

"Він завжди підтримував бойовий дух, хоча насправді важких ситуацій було дуже багато.

І були моменти, коли вони між собою прощалися, бо думали, що ніхто звідти живим не вибереться", — каже дружина полеглого воїна. 

10 листопада 2022 року Володимира Витошка провели в останню путь. Захисника поховали в рідному селі Підгір'я.

"Найбільше, чого хочеться зараз, щоб він мені приснився. Він сниться всім друзям та знайомим і уві сні каже, що в нього все добре, сміється.

Я так хочу з ними поговорити, почути його", — говорить Христина Мельникович.

На сайті Президента України зареєстрували електронну петицію про присвоєння Володимиру Витошку звання Героя України посмертно.

 

Редакція Фіртки висловлює щирі співчуття сім’ї, родичам, близьким та друзям з приводу непоправної втрати. Світла пам'ять Героям України!


Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!


Читайте також:

Війна: як пережити смерть рідних


Коментарі ()

13.05.2025
Михайло Бойчук

У Верховній Раді запропоновані зміни державного нагляду за місцевим самоврядуванням, але чи відповідають вони європейським стандартам і не є «драконівськими»?  

146
09.05.2025
Діана Струк

Про створення заповідника "Давній Галич", пошук історичних скарбів та як сучасному Галичу повернути втрачену славу, Фіртка поспілкувалася з генеральним директором національного заповідника Володимиром Олійником.

13102 1
08.05.2025
Павло Мінка

Івано-Франківська прокуратура проти Долинського лісгоспу через серійні рубки.  Прокурори встановили, що лісгосп не подбав про належну охорону лісу, через що вирубки відбувалися щороку, починаючи з 2021-го.   

1488
07.05.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки розпитала в керівниці служби у справах дітей Івано-Франківської громади Ірини Рохман, які виклики стоять перед службою, як працюють в умовах повномасштабної війни та яку допомогу можуть отримати діти.  

815
30.04.2025
Олег Головенський

Рейтинг зарплат всіх 62-х міських, селищних та сільських голів Івано-Франківщини. Хто з мерів має банківські рахунки в США та нерухомість в Туреччині, чия дружина заробила в минулому році 20 мільйонів гривень та в кого найбільше автомобілів.

6014
28.04.2025
Катерина Гришко

Шахрайка отримала три роки позбавлення волі за те, що виманювала гроші в родичів зниклих воїнів ЗСУ, обіцяючи інформацію про їх місцеперебування. Фіртка вивчила матеріали слідства та судовий розгляд і ділиться з читачами ексклюзивними деталями.

1668

Забобони  або марновірство  — це ті  низинні вірування в певні сили чи предмети, які нібито мають здатність впливати на наше життя.  

589

Гори не знають політики. Живуть вони поза категоріями лівих і правих, в тих краях, де закінчується система політичних координат, і де розквітає гірський едельвейс, де живуть часи лицарської величі Німеччини, що лише чекають свого часу.

1410

Хто уникає позиції перед лицем зла — вже займає позицію. І не на боці добра.

1225

Нам фактично  все відомо про смерть Ісуса Христа. А як закінчилось життя його найближчих учнів відомо дуже мало. Хоча кожен з них суттєво доклався до проповіді християнської віри та її поширення.  

1123
10.05.2025

Здорове харчування не лише підтримує фізичний стан, а й допомагає залишатись стійкими перед труднощами та випробуваннями.  

475
05.05.2025

«Снідай як король» — знайома фраза? Протягом багатьох років сніданок вважали «найважливішим прийомом їжі», який запускає обмін речовин, допомагає худнути й тримає мозок у тонусі.  

600
08.05.2025

На площі Святого Петра зібралося близько 20 тисяч осіб, щоб зустріти нового, 267-го Папу Римського. Понтифіка обрали після четвертого туру голосування.

1520
05.05.2025

У питаннях одягу вірян в церкві різні релігійні традиції мають свої підходи та вимоги.  

548
02.05.2025

У житті кожної людини бувають моменти, коли вона звертається до Бога в надії на підтримку, відповідь чи знак.  

830
27.04.2025

Провідна неділя — перша неділя після святкування Великодня.  

5864
10.05.2025

Виконання танцю внесли до Національного реєстру рекордів України.  

13330
12.05.2025

Державний секретар США Марко Рубіо здійснить візит до Туреччини з 14 по 16 травня, щоб узяти участь у неформальній зустрічі міністрів закордонних справ країн НАТО.  

172
08.05.2025

Так, 387 депутатів у 2024 році задекларували вдвічі більші доходи, ніж у 2023, а середня зарплата зросла на 13%.  

485
07.05.2025

На заході України переважає оптимізм. Тут 43% опитаних вірять у позитивний вплив угоди, 20% — у негативний.  

434
01.05.2025

Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль повідомив, що Україна та США узгоджують "технічні деталі" перекладу тексту угоди про рідкісноземельні метали та корисні копалини, і вже "найближчої доби" угоду підпишуть.  

746 2