Не роздумуючи, пішов добровольцем. Історія загиблого прикарпатського бійця Володимира Витошка

Повернувся з-за кордону, аби боронити Україну від окупантів. 5 листопада 2022 року під час ворожого мінометного обстрілу села Яковлівка біля Соледара загинув старший солдат 109 батальйону 10 гірсько-штурмової бригади з Івано-Франківщини Володимир Витошко.

Спогадами про чоловіка, сина, дядька та наставника із Суспільним поділилися рідні та близькі бійця, передає Фіртка.


Його важко було зупинити


Володимир Витошко народився 9 квітня 1991 року в селі Підгір'я на Івано-Франківщині. Мати бійця Наталія пригадує, її син пізно почав ходити та говорити, а коли пішов і заговорив — то його важко було зупинити.

Не роздумуючи, пішов добровольцем. Історія загиблого біля Соледару бійця Володимира Витошка
Володимир Витошко в дитинстві. Фото: Суспільне Івано-Франківськ

"То була чудова дитина — активна, весела, добра. Володя вмів жартувати від маленького.

Він брав участь у різних заходах, займався боротьбою та вчився грати на гітарі в музичній школі — словом, його всюди було повно", — розповідає Наталія Витошко.

Після закінчення військово-спортивного ліцею Володимир вступив на історичний факультет Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника.

Отримавши повістку в армію, Витошко пішов без вагань. Сестра Марія пригадує, що йому завжди боліло за Україну. Тому після початку російсько-української війни у 2014 році хлопець рвався у бій.

"Вони мали вже вирушати на передову, коли вийшов закон про заборону залучати до бойових дій строковиків. Багатьох хлопців-контрактників з його частини привозили мертвими.

Це його дуже засмутило. Якби він не був строковиком, то точно воював би", — каже сестра солдата.

Не роздумуючи, пішов добровольцем. Історія загиблого біля Соледару бійця Володимира Витошка
Володимир Витошко (крайній праворуч) — випускник Прикарпатського військово-спортивного ліцею. Фото: Суспільне Івано-Франківськ

Дядько Володимира — один із засновників професійного альпінізму на Прикарпатті Іван Мартинюк — змалку заохочував племінника до походів у гори. Тож Карпати до кінця життя залишилися його пристрастю.

Не роздумуючи, пішов добровольцем. Історія загиблого біля Соледару бійця Володимира Витошка
Володимир Витошко (крайній праворуч) з дядьком Іваном та другом Тарасом під час зимового походу. Фото: Христина Мельникович

"Поряд з дітьми він і сам ставав дитиною"


Під час навчання Володимир Витошко став постійним вожатим у спортивно-оздоровчому комплексі "Смерічка" від Прикарпатського національного університету. Наталія Витошко каже, що навіть після армії, працюючи за кордоном, її син щоліта повертався у табір.

Не роздумуючи, пішов добровольцем. Історія загиблого біля Соледару бійця Володимира Витошка
Володимир Витошко щороку працював вожатим у таборі "Смерічка". Фото: Суспільне Івано-Франківськ

"Не знаю, чи він би пов'язав своє життя з учителюванням у школі, але "Смерічку" він би ніколи не залишив.

Володя дуже любив дітей, вкладав у них душу. З ними він сам ставав дитиною. Казав, що діти — найкращі психологи.

Вони вірять тобі тоді, коли ти щирий", — говорить мати захисника.

Валерія Ковальчук познайомилася з вожатим Володимиром Витошком понад 10 років тому у таборі "Смерічка". Дівчина каже: назавжди запам'ятає його добрі очі, щире серце, неймовірне почуття гумору та усмішку на обличчі.

"Володимир Петрович — це Людина з великої букви, яка завжди кохала Україну.

Він завжди казав: "Життя цікаве, хоча й несправедливе". І ми всі, як ніколи, зрозуміли цю фразу", — ділиться Валерія Ковальчук.

Володимир Витошко тісно приятелював з двома іншими вожатими — Тарасом і Степаном. Дружина захисника Христина Мельникович пригадує, для дітей хлопці були уособленням трьох козаків з однойменного мультфільму Володимира Дахна. Після "Смерічки" друзі набили символічні татуювання з цими персонажами.

"Степан — високий та мужній хлопець, тому він відповідав найбільшому козаку. Тарас завжди був інтелігентом, як і середній козак.

А Вовчик — найменший і найвеселіший. Його друзі казали: "Ти — найменший, але ти — найсміливіший", — пригадує дружина полеглого воїна.


"Ми знали, що будемо чоловіком та дружиною"


З майбутньою дружиною Володимир Витошко познайомився у січні 2018 року в соцмережі. Христина Мельникович пригадує, першим повідомленням від нього було: "Юна леді, ми з вами незнайомі. Але я б дуже хотів з вами познайомитися".

"Всі його сюрпризи, приємності і подарунки були такими ж неординарними, як він. Ми знали, що будемо чоловіком та дружиною.

Я усвідомила це трошки пізніше. А він казав, що знав це з першого дня, як тільки мене побачив", — розповідає Христина.

Через рік закохані почали жити разом. Дружина бійця каже, у цей період щовихідних вони ходили в гори — незалежно від того, яка була пора року.

"Як не дивно, чоловік мені освідчився в горах. Ми з друзями піднялися пофотографуватися на вершині — позували, дуріли й жартували.

Я задивилася на захід сонця, а повернувшись, побачила, що Вовчик стоїть на коліні з обручкою", — пригадує Христина.

У травні 2021 року Христина та Володимир одружилися. Опісля чоловік ненадовго поїхав працювати за кордон.


Дев'ять днів без зв'язку


Після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну Володимир Витошко повернувся з-за кордону. Попри відмовляння рідних, 4 березня чоловік пішов воювати добровольцем.

"Коли проводжала його, він сказав, що знає, куди й на що йде. А я цього не усвідомлювала. Піддалася ейфорії, як і всі, що ще тиждень або місяць — і все має закінчитися.

Моментами досі не вірю, що це все зараз відбувається з нами", — ділиться дружина Володимира.

У складі 10 гірсько-штурмової бригади Володимир Витошко обороняв від російських окупантів Київщину. У період деокупації Бучі та Ірпеня військовослужбовець дев'ять днів не виходив на зв'язок.

"Ці дні були дуже страшні. На дев'ятий я приїхала вранці на роботу, виходжу і бачу на заставці Вовчика.

Коли він телефонував, то завжди казав: "Привіт, моє коханнячко". А тоді декілька секунд ні він, ні я не могли розмовляти", — розповідає Христина Мельникович.

Після звільнення Київської області бійців "десятки" ненадовго відпустили додому. Христина каже, відчувала, що її чоловік теж повернеться.

"15 травня, перед річницею нашого одруження, він зателефонував і попросив впустити друга, який мав передати мені квіти.

Я відчинила двері і побачила Вову з букетом бузку. Він сказав: "Вибач, то вже пізно, ніде не міг купити квіти", — пригадує Христина.


"Поранення не завадить мені захищати Україну"


У травні після триденної відпустки військовослужбовець поїхав воювати на Донеччину. 1 червня його позиції обстріляли з ворожого міномету. Володимир Витошко отримав уламкове поранення в руку та груди.

Після двох операцій боєць місяць перебував на реабілітації.

"Тоді ми розмовляли про те, йти йому чи не йти. Хоча у нього завжди було "йти". Він сказав, що поранення не завадить йому виконувати свій обов'язок. Він був упертим.

Його неможливо було переконати, тим паче в такому питанні", — каже дружина Володимира Витошка.


"Були моменти, коли вони з побратимами між собою прощалися"


У вересні Володимир Витошко повернувся до побратимів на Бахмутський напрямок. Бойовий медик його роти, який з міркувань безпеки не назвався, згадує, як воїн відрізнявся допитливістю під час занять з медицини.

"Найбільше приємно — це коли ти навчив людину і вона з цими знаннями рятує життя.

Під час бойового завдання наш побратим отримав поранення і Вовчик не розгубився. Згадав, чого я його навчав, і врятував життя", — пригадує військовослужбовець.

Востаннє перед загибеллю захисник розмовляв з батьками 22 жовтня — у річницю їхнього весілля.

"Він, як завжди, сказав, що у нього все добре: "Мамо, все є. Нічого не треба. Мені тепло. Подивіться, яка в мене борода вже!" Щоб підбадьорити, сказав: "Я повернуся. Думаю, до квітня все закінчиться і буде День перемоги на мій день народження", — пригадує матір бійця Наталія Витошко.

Остання телефонна розмова між Володимиром та його дружиною Христиною відбулася напередодні мінометного обстрілу, який став останнім у житті захисника.

"Ми трішки довше говорили, як зазвичай. В його голосі відчувалося, що йому важко. Вовчик сказав, що багато його побратимів загинули і ситуація складна, тому він не знав, як все складеться.

Він сказав, що дуже мене любить, і завершив словами: "Якщо щось, не плач". Поки що це я не можу виконати", — каже Христина Мельникович.

З її слів, побратими, які прийшли попрощатися із Володимиром, розповідали про його добру вдачу та жартівливу натуру.

"Він завжди підтримував бойовий дух, хоча насправді важких ситуацій було дуже багато.

І були моменти, коли вони між собою прощалися, бо думали, що ніхто звідти живим не вибереться", — каже дружина полеглого воїна. 

10 листопада 2022 року Володимира Витошка провели в останню путь. Захисника поховали в рідному селі Підгір'я.

"Найбільше, чого хочеться зараз, щоб він мені приснився. Він сниться всім друзям та знайомим і уві сні каже, що в нього все добре, сміється.

Я так хочу з ними поговорити, почути його", — говорить Христина Мельникович.

На сайті Президента України зареєстрували електронну петицію про присвоєння Володимиру Витошку звання Героя України посмертно.

 

Редакція Фіртки висловлює щирі співчуття сім’ї, родичам, близьким та друзям з приводу непоправної втрати. Світла пам'ять Героям України!


Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!


Читайте також:

Війна: як пережити смерть рідних


Коментарі ()

13.07.2025
Вікторія Матіїв

Дружина полеглого воїна Любов Галько розповіла журналістці Фіртки, яким був Руслан Галько — у повсякденному житті, в родинному колі та на фронті.

16148
09.07.2025
Тетяна Дармограй

В інтерв’ю професорка кафедри судової медицини Івано-Франківського національного медичного університету Наталія Козань розповіла про процес та методи ідентифікації тіл загиблих військових, виклики, з якими стикаються фахівці та чому ця робота — це насамперед про гідність.  

1537
05.07.2025
Вікторія Косович

Про те, що таке фемінізм, як він розвивався в українському суспільстві та чому його не потрібно боятися, Фіртка поспілкувалася з журналісткою та письменницею, авторкою книги "Слово на літеру "Ф" Іриною Славінською.

1108
30.06.2025
Тетяна Ткаченко

Про актуальність проблеми больового синдрому в периопераційному періоді журналістці Фіртки розповів завідувач кафедри анестезіології та інтенсивної терапії Івано-Франківського національного медичного університету, професор Іван Тітов.  

2137
26.06.2025
Олег Головенський

Фіртка вже проаналізувала декларації нардепів, керівників рад, ОВА та голів громад Прикарпаття за 2024 рік. Сьогодні — фінальна частина: декларації керівників правоохоронних органів області.

3677
24.06.2025
Павло Мінка

19 червня 2025 року Івано-Франківська обласна прокуратура повідомила: судитимуть організатора злочинної групи торговців бурштином.

1391

По соцмережах пішла дискусія про зрізані кілька дерев (ялинок) на Івано-Франківській Площі Ринок. «Політично» мотивований ґвалт наростає. Аж до вимог «засадити» ринкову площу деревами та зробити парк.

1800

Гадаю багато хто був свідком такої ситуації в церкві, коли дитина могла пробігтись у церкві, кудись заглядати, можливо щось голосно запитувати й одразу отримати зауваження або присоромлення від інших, часто старших, людей або бабусь.

573

Ніколи ідіотизм не стає більш очевидним, як у момент, коли починають його зводити у абсолют великі писарі сентиментально-переконливих текстів у редакційних кімнатах центрів, які «творять думки».

1196

Тема про заборону абортів, яку вчора запустила Івано-Франківська міськрада, не «від добра» і, звісно, «для піару». Якщо «піаром» вважати висловлення консервативної правої традиціоналістської політичної позиції.

1360
10.07.2025

У сучасному ритмі життя готувати "здорову вечерю з трьох страв" щодня — радше мрія, ніж реальність. Але це не означає, що збалансоване харчування — лише для тих, хто має багато часу. Навпаки: з правильним підходом можна харчуватися повноцінно, навіть маючи 15–20 хвилин на день.  

671
04.07.2025

Харчування під час війни немає відрізнятись від звичного раціону, який був у мирний час, та обов'язково повинне бути збалансованим. 

24307
30.06.2025

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

554
11.07.2025

П'ятого серпня цього року в часі прощі з нагоди вшанування чудотворної ікони Гошівської Богородиці відбудеться презентація нової ікони тифлографічно-акустичного типу «Богородиця з Гошева».  

522
05.07.2025

Протягом двох днів, 12-13 липня, у Погінському монастирі Успіння Матері Божої відбудеться XVI міжнародний з'їзд Апостольства страждальної Матері Божої покровительки доброї смерті.  

667
30.06.2025

У рамках цього благодійного заходу зібрали 78 тисяч 320 гривень на підтримку 10 окремої гірсько-штурмової бригади «Едельвейс».  

1560
27.06.2025

Сьогодні, 27 червня, віряни відзначають свято Найсолодшого Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа – Людинолюбця.  

722
11.07.2025

Історія занепаду пам’ятки архітектури та боротьба за його повернення громаді.

7453
09.07.2025

Президент США Дональд Трамп, аби втримати пУтіна від вторгнення в Україну, погрожував російському диктатору «розбомбити Москву до бісової матері».

673
04.07.2025

«Більдерберзький клуб» — одна із найбільш загадкових закритих «тусовок». Зустрічі клубу щороку тривають кілька днів щоразу в іншому місці.

1744 3
02.07.2025

Президент США Дональд Трамп оглянув новий центр утримання мігрантів "Алігатор Алькатрас" у Південній Флориді.  

659
26.06.2025

Рішення саміту НАТО, ухвалене у Гаазі за підтримки президента США Дональда Трампа, підтверджує статус росії як спільної загрози для всього Альянсу.  

564