У Калуській громаді триває черговий етап екологічного моніторингу територій, що зазнали впливу діяльності калійної промисловості.
Польові дослідження виконують науковці Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу у межах угоди про співпрацю з Калуською міською радою.
Про це повідомили в Калуській міській раді, пише Фіртка.
Наразі роботи проводяться у селі Кропивник. За словами науковців, цього року вони включають два основні напрями геодезичних досліджень.
«Польові топографо-геодезичні роботи включають два види досліджень: геометричне нівелювання по ґрунтових реперах – для визначення просідань тих об'єктів, які ми досліджуємо, та лазерне сканування.
За допомогою сучасного лазерного сканера виконуємо сканування тієї частини села Кропивник, де минулого року виявили динаміку до збільшення просідання поверхні.
Таким чином отримаємо тривимірну модель зони просідання. Ці результати будемо порівнювати з наступними дослідженнями, запланованими на 2027 рік. Порівнюючи кілька 3D-моделей, можна робити висновки, яким чином просідає та чи інша споруда, об'єкт, територія», — пояснив завідувач кафедри геодезії та землеустрою ІФНТУНГ Микола Приходько.
Паралельно фахівці проводять гідрогеологічні дослідження, відбираючи проби підземних вод.
«Цього року ми відбираємо гідрогеологічні проби і проби води, щоб виміряти рівень мінералізації підземних вод. Якщо раніше такі роботи виконувалися епізодично, за рідкою сіткою, то тепер – за густішою, щоб повністю закрити площу і дати обґрунтовані висновки, куди поширюється мінералізована вода, де її очікувати, чи є загроза для річки Лімниці і, відповідно, для водозабору.
На щастя, на даний час такої загрози ми не бачимо. Але моніторинг цих процесів необхідно продовжувати постійно», — зазначив професор кафедри геодезії та землеустрою Едуард Кузьменко.
Також науковці досліджують співвідношення рівнів води у Домбровському кар'єрі та навколишньому середовищі.
«Маємо дати відповідь на питання щодо відповідності різних відміток у порівнянні з минулим роком. Зокрема, яка відмітка є в Домбровському кар'єрі, а яка – в оточуючому середовищі; чи піднімається рівень води в кар'єрі настільки, щоб забруднена вода могла потрапити у навколишнє середовище, чи ще ні.
Саме для цього ми виконуємо комплекс спостережень і порівнюємо нинішні показники з результатами попередніх років», — наголошують науковці.
Перший етап польових робіт триватиме до кінця липня. Після цього зібрані матеріали опрацюють, а результати представлять у вигляді звітів, картографічних матеріалів та графіків.
Вчені звертають увагу, що нині виконують лише мінімально необхідний комплекс досліджень, який має можливість профінансувати Калуська міська рада.
«Для повноцінного моніторингу всіх проблемних територій потрібно орієнтовно 2,5 мільйона гривень на рік. Це дозволило б охопити геодезичні, гідрогеологічні та геофізичні спостереження не лише у Кропивнику, а й на інших потенційно небезпечних територіях, зокрема у Сівці-Калуській, де також є шахтне поле і вже спостерігаються початкові процеси осідання», — додав виконувач обов'язків завідувача кафедри нафтогазової геофізики Сергій Багрій.
Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!
Читайте також:
«Вони в Монако сидять — їм до лампочки»: як власник «Карпатнафтохіму» веде регіон до катастрофи
