Найсонячніший з усіх хлібів! (Хліб на овочах)

То було давно.

Тоді дуже страшно шипіли гуси, лячно було, коли за тобою, розчепіривши у боки крила, кидався качур, якщо ти допікав його качкам, а півень міг влучити момент і вибити з рук батон.

З двоюрідним братом так і трапилося.

І яблука були яблукішими, і грушки – грушкішими, суниці – суничнішими, сонце – сонячнішим, сніг - сніговішим. Тих незапам’ятних часів у Галицькому закапелку великого Опілля пекли хліб на овочах. Точніше напікали. Бо саме такий хліб довше зберігався свіжим і його готували багато. Такий хліб навіть не мав власної назви. А може мав? Хіба зараз все пригадаєш... Хліб на картоплі. Хліб на моркві. Так і казали.

Він смакував мені більше, ніж інші хліби, бо мав трохи вологості. А ще до нього додавали трішки горішків, родзинок, сушених вишень або слив. Небагато – виключно для винковатості. Могли спекти «дитячий» різновид такого хліба, наприклад, з соняхом. Нам такий смакував найбільше. Хоча, а що тоді не смакувало? Але то риторичне…

Йдеться саме про той хліб, з якого ми не лише виколупували родзинки, як з різних калачів на питльованому борошні. Цей хліб апетитно з’їдався весь. Здебільшого, такий хліб випікали з разового або непитльованого борошна. Термін цільнозернове борошно тоді ще не використовувався. Або, як сказали би на Опіллі, «тогди ще не був в пошьинівку».

Щоби не плутатися у різновидах помолу  борошна, розберемося з його назвами. Помол - це сукупність операцій з переробки зерна на борошно. Помоли є разові та багаторазові, які поділяються на прості та складні. Разове борошно – то є борошно з зерна, яке мелють один раз. У ньому залишаються всі плодові та насіннєві оболонки та зародки, що робить йому темним.

Пшеничне борошно, залежно від технології помолу, поділяють на ґатунки: вищий (питльоване), 1-й, 2-й і оббивне. Вищого ґатунку - з однорідних частинок і майже без висівок. У борошні 1-го ґатунку помол менш однорідний і частинки більші. Воно темніше, бо містить 3-4% висівок. Борошно 2-го ґатунку - з неоднорідних і порівняно великих частинок. Висівчані частинки можуть складати 80%. Оббивне (обойне) борошно за складом найближче до зерна, з якого виготовлене, бо висівки з нього не вилучають, а перетирають на дрібно. Інша його назва - цільнозернове борошно. Воно ще не може похвалитися лідерством у пекарстві, але, якщо ви дбаєте про своє, як кажуть на Опільщині, здоровля, то це ваше борошно. Цільнозерновим його називають тому, що зерно перемелюється разом з усіма його оболонками, де багато вітамінів, клітковини та мінеральних речовин.

Таке борошно допомагає очистити організм від токсинів, зміцнює імунітет, нормалізує вміст кремнію, корисне при цукровому діабеті і допомагає побороти зайву вагу.

Сучасні пекарні цільнозернове змішують з першим ґатунком. Вироби з такої суміші не є білими, як з вищого ґатунку, але стають здібнішими, м’якішими, зберігаючи свою користь.

Тому, коли вибираєте у магазинах цільнозерново борошно, то уважно стежте, щоби «цільнозернаве» не було написане саме так. Бо тоді ви купуєте борошно першого ґатунку з додаванням спеціально подрібнених для цього висівок. Хоча користі від такого борошна значно більше, ніж від борошна вищого ґатунку.

Якщо ми вияснили, чому саме цільнозернове, то переходимо до овочів. Найчастіше хліб замішують на картоплі, трохи рідше на моркві. Іноді на тому і тому. Практично хліб можна замісити на будь-яких овочах і навіть фруктах. На Півдні України випікають прекрасний хліб на персиках чи абрикосах. Виходить однозначно смачно.

Ми зваримо дві картоплини або дві морквини і поки теплі, зайву рідину зливаємо, а потрібну кількість доводимо разом зі звареними овочами до однорідного пюре. За консистенцією воно має нагадувати негусту сметану.

Змішуємо борошно, сіль та сухі дріжджі і вливаємо туди пюре. Замішуємо майже до однорідного стану і доливаємо олію. Старанно вимішуємо тісто. Щоби не прилипало до рук можна змащувати тісто олією. Вимішуємо не менше 10 хвилин.

Накриваємо  чистим рушником та залишаємо підійматися у теплому місці на годину.

Через годину вимішуємо ще раз. Можна додати родзинки, лен, сонях, горішки. Старанно вимішуємо не менше 3 хвилин. 

Викладаємо на змащену олією дошку і руками розтягуємо на квадрат приблизно 30х30 сантиметрів. Потім складаємо цей квадрат не менше , як у 4 шари щільно, але не притискаємо. Формуємо зі складеного тіста кульку або грубу ковбаску, - залежить від форми – і викладаємо на застелений пергамент.

Оскільки ми маємо справу з цілнозерновим тістом, то хай настоюється ще годину. За цей час ви будете насолоджуватися, як воно росте.

Духовку вмикаємо на 200 градусів і нехай прогріється не менше 10 хвилин. Хлібинка має вирости мінімум удвічі. Якщо вас хвилюють тріщини під час випікання, то зробіть зверху на хлібі будь-який надріз. Змащуємо хліб жовтком та посипаємо будь-яким насінням – соняху, маку, гарбуза, лену. Випікаємо 45 хвилин при температурі 200° С.

Прибігаєш зі школи, кидаєш портфель і поки роззуваєшся, ніздрі роздуваються від апетитної ароми свіжого хліба та соняху. Ага! Все ясно! Байду такого хліба можна було заточити за ті секунди, поки тобі наливали борщу.

Недавно приїжджали з Києва гості і, щоби хоч якось здивувати людей, яких вже нічим не здивуєш, реанімував перепис хліба на картоплі. Правда перед тим мусів пообдзвонювати половину Опілля, поки все з'ясував.

Хліб вийшов, зі слів десятирічної киянки, найсонячніший з усіх хлібів. А устами дитини, як відомо, глаголить істина.


цільнозернове пшеничне борошно - 600 г;

сухі дріжджі - пачку;

рідке тепле овочеве пюре - 400 г;

яйце – 1 шт.;

олія - 100 мл;

цукор - 1 ч. л.;

сіль - 0,5 ч. л..

родзинки, сонях, горішки, лен - за бажанням.

Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram та читайте нас у Facebook. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!


Читайте також інші блоги автора:

Не час помирати! (У Бонда знайшли серце і тут же його розбили.)

Щоби серед дітей не було боїв без правил

Зупиніть планету – я хочу поїсти цих сливок

У пошуках ідеального стейку. (Чи намахують нас у дорогих рестораціях?)

Першого вересня у нас починалося з Ролика


22.10.2021 Ущенко Олег 10589
Коментарі ()

21.06.2025
Діана Струк

Нікіта Тітов — художник, плакатист, ілюстратор. Ще кілька десятиліть тому він називав себе «ватніком», а сьогодні його роботи — символи українського спротиву. Його плакати надихають, підтримують і попереджають: Україна — сильна, і вона не зламається.

201
19.06.2025
Катерина Гришко

На початку червня 2025 року провели тендерні конкурси на роботи в навчальних закладах на суму майже 40 мільйонів гривень. Фірми відомі та мають кримінальні справи.  

456 3
16.06.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалася з керівником Івано-Франківського театру Ростиславом Держипільським, щоб дізнатися, як театр живе і працює під час війни, як народжуються нові вистави, які міжнародні проєкти підтримують українське мистецтво, а також про виклики сучасності і непересічну силу мистецтва в непростий час.

1782
14.06.2025
Вікторія Матіїв

Напередодні Всесвітнього дня донора крові Фіртка поцікавилася, скільки прикарпатців регулярно здають кров, яка підготовка й процедура донації, розпитала у лікарки-трансфузіологині Прикарпатського обласного центру служби крові Марти Щирби, як на потреби крові вплинула війна.  

1220
12.06.2025
Тетяна Дармограй

У першому півріччі 2025 року мобілізацію на Івано-Франківщині проводили з використанням нових електронних систем та оновлених процедур. Які зміни в мобілізації діють та що ще планують удосконалити, розповідає Фіртка.

6839
10.06.2025
Павло Мінка

Калуш зіткнувся з енергетичною та екологічною кризою — мільйонні збитки та виснаження підземних вод загрожують питному водопостачанню міста.  

1854

Ніколи ідіотизм не стає більш очевидним, як у момент, коли починають його зводити у абсолют великі писарі сентиментально-переконливих текстів у редакційних кімнатах центрів, які «творять думки».

227

Глибше за інших пірнули гностики перших століть християнської ери. Вони дійшли принципового висновку: таємниця часу сусідить з таємницею Бога. Сусідить так близько, так щільно й невіддільно, що її пізнання майже напевно відкриває браму Творця, як найбільшої з таємниць.

262

Світ змінився до невпізнаваності зі стрімким розвитком технологій ми наче живемо у майбутньому. І водночас існують традиції, яким сотні років. Одна з таких  релігійних традицій — це шанування мощей святих у християнстві.

837

Ані висока освіченість, ані шляхетна спадковість, ані залучення до незлобивих віровчень не породжують усвідомленого гуманізму «просто так».

933
12.06.2025

Все більше людей відмовляються від дієт і переходять до інтуїтивного харчування — підходу, що вчить слухати тіло, а не рахувати калорії.  

598
08.06.2025

Здорове харчування не лише підтримує фізичний стан, а й допомагає залишатись стійкими перед труднощами та випробуваннями.  

1670
02.06.2025

На Прикарпатті завершується весняна посівна кампанія.  

1564
16.06.2025

У селі Гошів, що на Івано-Франківщині, на Ясній Горі розташований монастир Чину святого Василія Великого. Зокрема, на дзвіниці Гошівського монастиря знаходиться один з чотирьох карильйонів України.  

498
13.06.2025

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

3560
07.06.2025

Восьмого та дев'ятого червня християни відзначатимуть свято Трійці.  

3705
01.06.2025

У селі Гошів, що на Івано-Франківщині, на Ясній Горі розташований монастир Чину святого Василія Великого. Зокрема, на дзвіниці Гошівського монастиря знаходиться один з чотирьох карильйонів України.  

7280
16.06.2025

В Івано-Франківську з 15 по 20 червня відбуватиметься Шекспірівський фестиваль, організатором якого є Івано-Франківський національний академічний драматичний театр імені Івана Франка.   

507
19.06.2025

Депутати Верховної ради України 18 червня 2025 року підтримали в цілому законопроєкт № 11469 про множинне громадянство.   

332
16.06.2025

Більше довіряють Президенту мешканці Заходу — серед них 73% довіряють Володимиру Зеленському проти 61-63% в інших регіонах.  

1005
15.06.2025

На думку прем'єр-міністра Польщі Дональда Туска, протистояння між Ізраїлем та Іраном переростає в повномасштабну війну в регіоні.  

410
10.06.2025

Більшість мешканців західних областей — 60% — усе ще готові терпіти війну стільки, скільки буде потрібно. Утім, це на 19% менше, ніж у лютому 2024 року.  

622