То було давно.
Тоді дуже страшно шипіли гуси, лячно було, коли за тобою, розчепіривши у боки крила, кидався качур, якщо ти допікав його качкам, а півень міг влучити момент і вибити з рук батон.
З двоюрідним братом так і трапилося.
І яблука були яблукішими, і грушки – грушкішими, суниці – суничнішими, сонце – сонячнішим, сніг - сніговішим. Тих незапам’ятних часів у Галицькому закапелку великого Опілля пекли хліб на овочах. Точніше напікали. Бо саме такий хліб довше зберігався свіжим і його готували багато. Такий хліб навіть не мав власної назви. А може мав? Хіба зараз все пригадаєш... Хліб на картоплі. Хліб на моркві. Так і казали.
Він смакував мені більше, ніж інші хліби, бо мав трохи вологості. А ще до нього додавали трішки горішків, родзинок, сушених вишень або слив. Небагато – виключно для винковатості. Могли спекти «дитячий» різновид такого хліба, наприклад, з соняхом. Нам такий смакував найбільше. Хоча, а що тоді не смакувало? Але то риторичне…
Йдеться саме про той хліб, з якого ми не лише виколупували родзинки, як з різних калачів на питльованому борошні. Цей хліб апетитно з’їдався весь. Здебільшого, такий хліб випікали з разового або непитльованого борошна. Термін цільнозернове борошно тоді ще не використовувався. Або, як сказали би на Опіллі, «тогди ще не був в пошьинівку».
Щоби не плутатися у різновидах помолу борошна, розберемося з його назвами. Помол - це сукупність операцій з переробки зерна на борошно. Помоли є разові та багаторазові, які поділяються на прості та складні. Разове борошно – то є борошно з зерна, яке мелють один раз. У ньому залишаються всі плодові та насіннєві оболонки та зародки, що робить йому темним.
Пшеничне борошно, залежно від технології помолу, поділяють на ґатунки: вищий (питльоване), 1-й, 2-й і оббивне. Вищого ґатунку - з однорідних частинок і майже без висівок. У борошні 1-го ґатунку помол менш однорідний і частинки більші. Воно темніше, бо містить 3-4% висівок. Борошно 2-го ґатунку - з неоднорідних і порівняно великих частинок. Висівчані частинки можуть складати 80%. Оббивне (обойне) борошно за складом найближче до зерна, з якого виготовлене, бо висівки з нього не вилучають, а перетирають на дрібно. Інша його назва - цільнозернове борошно. Воно ще не може похвалитися лідерством у пекарстві, але, якщо ви дбаєте про своє, як кажуть на Опільщині, здоровля, то це ваше борошно. Цільнозерновим його називають тому, що зерно перемелюється разом з усіма його оболонками, де багато вітамінів, клітковини та мінеральних речовин.
Таке борошно допомагає очистити організм від токсинів, зміцнює імунітет, нормалізує вміст кремнію, корисне при цукровому діабеті і допомагає побороти зайву вагу.
Сучасні пекарні цільнозернове змішують з першим ґатунком. Вироби з такої суміші не є білими, як з вищого ґатунку, але стають здібнішими, м’якішими, зберігаючи свою користь.
Тому, коли вибираєте у магазинах цільнозерново борошно, то уважно стежте, щоби «цільнозернаве» не було написане саме так. Бо тоді ви купуєте борошно першого ґатунку з додаванням спеціально подрібнених для цього висівок. Хоча користі від такого борошна значно більше, ніж від борошна вищого ґатунку.
Якщо ми вияснили, чому саме цільнозернове, то переходимо до овочів. Найчастіше хліб замішують на картоплі, трохи рідше на моркві. Іноді на тому і тому. Практично хліб можна замісити на будь-яких овочах і навіть фруктах. На Півдні України випікають прекрасний хліб на персиках чи абрикосах. Виходить однозначно смачно.
Ми зваримо дві картоплини або дві морквини і поки теплі, зайву рідину зливаємо, а потрібну кількість доводимо разом зі звареними овочами до однорідного пюре. За консистенцією воно має нагадувати негусту сметану.
Змішуємо борошно, сіль та сухі дріжджі і вливаємо туди пюре. Замішуємо майже до однорідного стану і доливаємо олію. Старанно вимішуємо тісто. Щоби не прилипало до рук можна змащувати тісто олією. Вимішуємо не менше 10 хвилин.
Накриваємо чистим рушником та залишаємо підійматися у теплому місці на годину.
Через годину вимішуємо ще раз. Можна додати родзинки, лен, сонях, горішки. Старанно вимішуємо не менше 3 хвилин.
Викладаємо на змащену олією дошку і руками розтягуємо на квадрат приблизно 30х30 сантиметрів. Потім складаємо цей квадрат не менше , як у 4 шари щільно, але не притискаємо. Формуємо зі складеного тіста кульку або грубу ковбаску, - залежить від форми – і викладаємо на застелений пергамент.
Оскільки ми маємо справу з цілнозерновим тістом, то хай настоюється ще годину. За цей час ви будете насолоджуватися, як воно росте.
Духовку вмикаємо на 200 градусів і нехай прогріється не менше 10 хвилин. Хлібинка має вирости мінімум удвічі. Якщо вас хвилюють тріщини під час випікання, то зробіть зверху на хлібі будь-який надріз. Змащуємо хліб жовтком та посипаємо будь-яким насінням – соняху, маку, гарбуза, лену. Випікаємо 45 хвилин при температурі 200° С.
Прибігаєш зі школи, кидаєш портфель і поки роззуваєшся, ніздрі роздуваються від апетитної ароми свіжого хліба та соняху. Ага! Все ясно! Байду такого хліба можна було заточити за ті секунди, поки тобі наливали борщу.
Недавно приїжджали з Києва гості і, щоби хоч якось здивувати людей, яких вже нічим не здивуєш, реанімував перепис хліба на картоплі. Правда перед тим мусів пообдзвонювати половину Опілля, поки все з'ясував.
Хліб вийшов, зі слів десятирічної киянки, найсонячніший з усіх хлібів. А устами дитини, як відомо, глаголить істина.
цільнозернове пшеничне борошно - 600 г;
сухі дріжджі - пачку;
рідке тепле овочеве пюре - 400 г;
яйце – 1 шт.;
олія - 100 мл;
цукор - 1 ч. л.;
сіль - 0,5 ч. л..
родзинки, сонях, горішки, лен - за бажанням.
Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram та читайте нас у Facebook. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!
