Зупиніть планету – я хочу поїсти цих сливок

Кожна людина має або принаймні пам’ятає про бодай одну знакову річ, яка символізує певний відрізок прожитих нею років. Вони є навіть у тих,  хто вважає, що все це - не варті їх часу та уваги дурниці. Найяскравіший шлейф спогадів тягнеться з нашого дитинства. Правда, його початок з роками все більше розмитий, бо на тому місці, звідки він починається, стіна туманів все густіша і густіша.

Ілон Маск каже, що люди перебільшують своє значення для планети та Всесвіту. Що вони так само кимось виготовлені і є банальними біороботами. Зрештою, він вважає все, що є навколо нас, штучного походження. Більше того, пророкує, що з часом людина навчиться виготовляти максимально схожих на себе біороботів і одного разу за потенціалом вони будуть переважати саму людину. Навіть,  якщо його твердження мають раціо, то треба подякувати Творцеві, що він так гармонійно облаштував світ.

Висловлюючись сучасною термінологією, брендом мого дитинства була невеличка сливка – далеко не найбільше деревце у саду моїх бабців. Не можу пригадати хто і коли привів мене вперше до цієї сливки, поняття не маю, як скуштував вперше її плоди, але пам’ять на все життя зберегла медовий смак тих білих плодів. На сонці вони світилися, ніби наповнені бурштиновим соком. Зрештою, складалося враження, що у цих сливках взагалі не має м’якоті. Ніби вони виключно з дуже солодкою соку, який витікав навіть від необережного дотику.

Виглядає, що окрім ІТ-технологій Ілон Маск захоплювався книгами Захарія Сітчин або схожими авторами. Там багато розповідається, як колись на планету, яку ми знаємо під назвою Земля, прилетіли прибульці. Вони тяжко працювали, добуваючи потрібні для них корисні копалини, а потім попросили свого Зверхника (спеціально використаємо таке меганейтральне слово) створити їм рабів. І він взявся до роботи. От правда Сітчин нічого не каже, що тут було створене спочатку – люди чи дерева?

Дуже тоненька шкірка була головною вадою сливок з мого дитинства. Звісно, якщо таку їх властивість можна назвати вадою. Аби їх поїсти, треба було мати багато щастя або терплячості. Ще краще того і того. Ми годинами сиділи на лавці під парканом, очікуючи, щоби бабусі кудись пішли, і можна було забігти у сад. Власне, ніде, крім як у саду, цих сливок з’їсти не вдавалося. Їх не можна було нарвати собі за майку, як звичайних кобильох – так називали на Галицькому Опіллі круглі фіолетові сливки – і поїсти на пасовиську. Всі спроби винести цих сливок на пасовисько або на ріку закінчувалися мокрими майками, футболками, навіть штанами та трусами і дуже липкими животами, по яких стікала майже готова бурштинова мармуляда.

Їх треба було спожити у перші години, коли принесли до хати, бо потім починали м’якнути та бродити. Мої спроби привезти цих сливок мамі і татові до Станіславова, як ви вже здогадалися, теж не мали успіху. Правда мама суміш з літрового слоїка виливала у банячок, додавала цукру і готувала конфітюр, якими можна було помастити булочки або рогалики, якщо вдавалося принести з магазину.

У Зверхника теж не все вдавалося відразу. За текстами Сітчина та інших авторів, перші спроби зі створення рабів одна за одною позакінчувалися фіаско. Роботи з’являлися з вадами, хоч і були схожі на самих прибульців. І лише з п’ятого чи сьомого разу з’явилося щось максимально схоже на теперішню людину. Благеньке читво для прихильників палеоконтакту та атеїстів. Зрештою все це у таких туманах, що можна фантазувати до безкінеччя, розроджуючись найнеймовірнішими «фактами».

Творець подарував нам весь максимум наших можливостей та властивостей, але найбільше хочеться подякувати за пам’ять. Вона наш екскурсовод. Коренева система з минувшини не лише допомагає жити, але і спонукає весь час розвиватися. Всі ми пам’ятаємо щось таке, що є знаком нашого дитинства, юності, студентства. Такі речі з поличок нашої пам’яті іноді називають культовими, магістральними, локомотивними. Але то вже залежно від їх важливості.

Зовсім недавно пощастило приїхати до столиці мого дитинства – село Нараївка у Галицькому районі. Здебільшого, такі візити обмежуються відвідуванням могил батьків, бабців та інших родичів. А тут заїхали до родини, побачили у неї на подвір’ї молоденьку рясну сливку. Родичка почала нарікати, що ці сливки не такі солодкі, як білі за хатою. Я поплентався за хату, зірвав одну сливку і був зненацька захоплений тим фактом, що цей смак мені знайомий. Ще кілька секунд у моїх мізках оброблялася інформація і згодом я пригадав, що це саме та сливка, про яку я так добре пам’ятаю, коли згадую про своє дитинство.

Та сама фактура, гіпертонка шкірка, через яку ці сливки неможливо транспортувати,  і запаморочливо-медовий смак соку. Щоразу, коли їв ці сливки, то пам’ять видавала клаптики спогадів з часу мого дитинства. Вони виринали і так само зникали дуже хаотично.

Стою, тримаючись за руку бабці Тоні, обабіч гостинця і махаю папа самоскидові, який лишив після себе шлейф куряви. Бабця вільною рукою розганяє біля свого обличчя пил, а мене так захопив проїзд великої автівки, що заслухався віддаленим гулом його мотору. А тут я у великому шафлику з водою. Розігнав каченят і окупував їх життєвий простір. Стережу гусей у потічку, який відділяв городи від пасовиська. Гонорово задерши голову, несу з лісу ціле дитяче відерко суниць. Навіть згадався цукерково-булочний запах у магазині, куди тільки у кедах і здоровенних чорних сімейних трусах бігали по хліб.

Такі спогади додають сили любити життя, навіть, якщо на якомусь етапі не все вдається. Хочеться подякувати Творцеві за пам’ять. Якщо цим даром навчитися правильно користуватися, то він стає для нас навіть цілющим. Хай воно прозвучить трохи банально, але наші спогади – ще один факт, що життя триває. Змінюються епохи, часи, технології, покоління, але для Універсуму всі ці події, як пісок крізь пальці. Ну створять люди колись схожих на себе роботів? А вони їх точно створять. Ну і, що від того зміниться? Пісок далі збігатиме крізь пальці Універсуму. А може люди колись довідаються, що вони самі роботи? Це теж ніяк не вплине на пісок.

А от сливки будуть далі рости і робити щасливими інших людей. Якщо не ми, то інші біороботи чи люди (хай називають себе, як хочуть) будуть захоплюватися їх смаком. Назвуть їх золотими, бурштиновими, медовими. З’являться інші прикметники. Але то буде потім…


15.09.2021 Ущенко Олег 12794
17.10.2025
Тетяна Дармограй

Після багаторічних суперечок і судових процесів місто й бізнес, схоже, знайшли спільну мову. Журналістка Фіртки поспілкувалась з директором комунального підприємства «Муніципальні ринки» Мар’яном Слюзаром та співвласником товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий сервіс» Володимиром Добровольським, щоб почути позиції обох сторін.

7091
14.10.2025
Павло Мінка

Ексклюзивний звіт для Фіртки від обласного начальника аудиторів.  

3622
11.10.2025
Тетяна Ткаченко

Благодійний фонд «Волонтери Добра» від початку повномасштабної війни допомагає військовим. За три роки роботи команда передала сотні дронів, тепловізори, техніку та тонни їжі.  

10296
10.10.2025
Вікторія Матіїв

Напередодні відкриття сезону міського театру журналістка Фіртки поспілкувалася з Тарасом Бенюком, керівником Івано-Франківського театру драми і комедії про історію створення та розвиток міського комунального театру, про фінансування та незалежність, режисерські мрії та бачення майбутнього.

2149
08.10.2025
Катерина Гришко

На Івано-Франківщині звалища твердих побутових відходів давно перестали бути лише екологічною проблемою. Вони перетворилися на осередки судових суперечок, соціальних драм і тендерних скандалів.    

1590
02.10.2025
Тетяна Дармограй

Представник Уповноваженого з прав людини в Івано-Франківській області Віталій Вербовий в інтерв'ю Фіртці розповів про роботу інституції, візити у громади та проблеми, з якими стикаються ветерани.  

3180

Терміни отримають нові функціональні значення. До прикладу, агресія - експансія. Або, скажімо, архетип - ресентимент, лобізм - резильєнтність, об'єктивність - голізм, мистецтво - війна...Мистецтво - це війна. Це говорить колективна пам'ять. Чому?

647

Доволі поширеною є думка серед практикуючих християн начебто «жінці в дні менструації не можна заходити до церкви, цілувати ікони та причащатися». Ця ідея настільки довго існує, що багато хто вважає  це каноном. І насправді дуже сумно кол

795

Сьогодні ми є посеред переломного моменту в історії. Нові правила гри не просто формулюються, сама гра передефіньовує себе, дає собі нове означення і сенс.

1045

«Наталка Полтавка» в стилі «реп» і «рок» від Івано-Франківського облмуздрамтеатру. Правда, круто, як на Бродвеї, світовий рівень? Чи ви за класику?

3477
16.10.2025

За даними експертів, те, що одночасне споживання їжі й води негативно впливає на травлення, є міфом.

9642
12.10.2025

Здорове харчування не лише підтримує фізичний стан, а й допомагає залишатись стійкими перед труднощами та випробуваннями.  

3248
09.10.2025

На ярмарку буде представлено широкий асортимент продукції: сири та мед, овочі, фрукти та вироби з них, м’ясну, хлібобулочну продукцію, живу рибу та багато іншого.    

1148
16.10.2025

Вінчання — особливий релігійний обряд, який символізує об'єднання двох людей в шлюбі перед Богом.  

8049
12.10.2025

У сучасному світі християнські цінності, зокрема — вчення про чистоту до шлюбу, нерідко стають предметом дискусій. Але християнство залишається послідовним у своїй позиції: дошлюбні статеві стосунки — гріх.

3410
09.10.2025

Нічні чування відбудуться з 12 на 13 жовтня в Погінському монастирі, що на Івано-Франківщині.

836
04.10.2025

Реліквію зберігатимуть у Відпустовому центрі блаженного священномученика Симеона Лукача, що в селі Старуня.

2073
15.10.2025

Виставу створили в жанрі «інтроспективна драма» — як розмову про внутрішній біль, травму та відновлення після війни.

934
12.10.2025

Після позачергових парламентських виборів влітку 2024 року, які ініціював президент Еммануель Макрон, Франція опинилася у стані хронічної політичної нестабільності. Новообраний парламент розділився на три майже рівні табори.  

858
09.10.2025

Федеральне Бюро Розслідувань США оприлюднило документи, які стосуються корупційних схем за участю Петра Порошенка та кума путіна Віктора Медведчука.

1565
07.10.2025

Вкотре вибори в Чехії стали по суті вибором між минулим і майбутнім.  

1006
02.10.2025

І Україна, і Європа спостерігали за передвиборчими перегонами в Молдові, які завершилися власне виборами минулої неділі, 28 вересня, з певною тривогою.

1244