Нацметриця (народне історичне оповідання)

 

Тринька поводила себе дивно. Неньо це підмітив, дивлячись як вона хутко зодягається – раніше після кіберкоїтусу  вона ніколи не швидкувала  так. 

- Тринько, з тобою все гаразд ? Триню ? – стурбувався Неньо.

Вона застигла у позі викритого кролика. Неньо присунувся до монітора.

- Ти обраний, – стиха промовила вона. 

- Не врубався ?... 

- Ти обраний. - вже впевненіше сказала Тринька.  – Ну, розумієш, Неню, вже не тільки я одна в курсі, шо ти тіпа… ну, шо ти вдень  аптекар, а вночі жигало…  

- Шістьора ! Дура ! Бікса дурна-а !! Здалал-ла мене-е, ко-му-у ?!?

- Вгамуйся, прошу тебе, не вчиняй істерики – от побачиш, тобі невдовзі всі заздритимуть, - таємничо сказала Тринька. 

- Заздритимуть ??!! – проковтнув пів літри білої піни в роті Неньо. - Слухай, Тринько, котя, а давай може зустрінемось в реалі, ну давай, мала, не ламайся, га ? Ч-ю-єш, га-а ?

- Боюсь, що не вийде: я з обраними в реалі не контачу, 

- А чого я обраний ? Ким ? Куди ?

- А фіг його знає… Карочє, через п’ять секунд обернешся і сам все дізнаєшся. Ну всьо, Неню, я виходжу з чату, пака.

- «Обернешся» ?.. Яких нафік п’ять секунд ?.. Тринько, йов ! Тринько, зажди !

- «Дві секунди». – несподівано почув він стальний голос за спиною.

Напівживий, напівмертвий, обернувся на сто вісімдесят разом із табуретом, на якому сидів і ледь не випав з якого, з яким. Перед ним надвисала габаритна  постать  незнайомця у чорному шкіряному плащі, темних сонцезахисних окулярах, і теж чорних, і теж шкіряних рукавицях. Голова його була симетрично кругла і вщент поголена.  

« Душогуб, по мою душу… Чоловік, котроїсь із мною пердолених мамзелей  », - а що ще мав думати аптекар Неньо ?!

- Хто ви ? І як ви сюди потрапили ?..

- Називайте мене, Неню, паном Морф’яком. – солідним ушляхетненим  тоном відрекомендувався чолов’яга, і став галантно походжати кімнатою, ніби розвідуючи щось.    

- Що тобі потрібно, Морф’яче ? – Неньо забив на сполох і… на поштивість.

- … «Морф’яку»,

-  … Морф’яку ?..

-  Копнути тебе під сраку, юначе.., - здається, пан Мор’фяк трішки образився на Неня за  неввічливість.

- Навіщо ? За віщо ? Вона вас кохає…!

- Жартую. Батьківщина тебе кохає -  не жартую !

- Не поняв, Бігме. 

- І я також, Бігме, але що вдієш, Закони Вищості непідвладні Постановам Нижчості. Аби не затягувати і без зайвого пафосу скажу тобі і я, ще раз, що ти обраний. Здогадуєшся з трьох разів, задля чого ?

- ?

- ?

- ??

- !

- ???

- !!!

- ????

- Нє, то не буде так діла, - важко видихнув Морф’як, - фізіогноміка то не твоє. Зате в тебе більше – місія врятувати! визволити!  Свою Вкраїноньку  ! Нашу Вкраїноньку!! Ти розумієш, сучий сину, на що тебе уповноважили ? Ти розумієш, ти ж не бевзь ?!? – взяв його за барки і підважив.

- Потрібно когось трахнути ? – почервонів Неньо. -  Чи грохнути ?.. – зблід Неньо.

- Все потрібно ! – позеленів Морф’як. – Все для Батьківщини ! Все !!

- У вас все ?

- Ні, не все, - гаркнув Морф’як.

- Все рівно, покладіть мене, на місце, пане Все.

- Місць існує два, - знизив його Морф’як і зняв окуляри.                                                                                                 Неня впирали двійко сталевих очей людини, що безсумнівно кинула світу виклик. Від сканерів того Неневі стало ледь зовсім не кепсько, присів знову на табурет; розстібнув сорочку, аби духота відступила. Таки відступила.

- Так, місць два.., присядьте й ви.., присядьте на фотель, будь-ласка, - запропонував Неньо, втираючи рукавом рясний піт.

- Спасибі, я багато літ вже вимушено кочую, а тому стояти звик, ще й тому, що в задоволенні посидіти відмовляю не тобі одному. Перейду невідкладно  до діла, ти вмієш заговорити… Розкладки наступні. Світ, в якому ти живеш, в якому живуть мільйони твоїх земляків – то не справжній світ, то віртуальний світ, химера, то матриця, в яку ви – ми – поміщені, заперті машинами.

- Повсталими ? – багатозначно висвітилося обличчя Неня. 

- «Повсталими»… - іронічно скривися Морф’як. – Добро би їм було вже… шляк би їх трафив...  най би кров нагла їх заллєла… качка би їх копнула і пацє  зжувало…,  нічо, ше, курва, повстануть – на зоні. І їх бунт буде придушено, як тарганяче квартирування «Рейдом»  – на зуб даю, братело.  Є інша вимір – реальний, не той, в якому ти перебуваєш – там панує Світло, а не Темрява: вілли і пентхауси на п’ятсот, тисячу, дві тисячі  квадратів, джакузі і басейни, наповнені шампанським, шикарні жінки, глянцеві дівки, хтиві і соковиті, витончена кухня і витримані напої, елегантні і спортивні тачки. Там, власне, вікують машини !

- Не може бути !?

- Кажу тобі, чоловічку..,

- А за хліб, ковбасу, газ, воду, квартплату, дохтірам, податковій … – вони кіко платять ?

- Дурню, вони нічого не платять – платиш ти, платимо – ми. Платить вся країна, всі податки, манатки – все їм, а нам ні хріна, шариш ?!? Вони відкрито глузують із Ортеги-і-Гассета, Бердяєва та Ропке і насміхаються вони  з Лассуела, Ліпсета, Даля, вони  аніскілечки не розуміють Міллса з Мілібандом, вони ані за Штросса, ані за «Матроса» – вони Макіавеллісти, без Макіавеллі,  грьобані, хай їм грець, а нам Греція ... - а яких часів не скажу.  Yеs, Неньку ?

- Ну а чьо я зразу маю…? Я шо лєвий чи рижий, блін ?! Чьо я ??.. Я подібний на Більбо Бегінса, в кінці кінців ?.. Бабки хоча б платіть мені ! – запанікував Неньо.

- «Більбо Бегінс» ?? «Бабки» ?? Ти шо з Більбао, де непідробні, цілісні патріотичні почуття, бику  ?? Треба вряди-годи бути Бегіном, своїм рідненьким, автохтонним, курва, шо, все тобі за бабки і через бабки !?! – покартав Василь Едмундович Морф‘як, ще й пальцем помахав, а великим красномовно донизу. – Відмовляєшся ? – хижо з-під лоба подивився.

Оточили Неня думи, немов хмароньки, то білії, то чорнії. І де ж та райдуга ? І де ж то сонечко, ніжненьке  ?  Або вітрець, сизокрилий ?

- Лади. Пофік компік, пофік тєлік – Вкраїна понад усе. – вирішив Неньо. Непохитно. Таки направду.  

- Приємно чути і знати, що Україна має талант, - лагідна усмішка розплилася фейсаком  Морф‘яка. - Ось, тримай, козаче, - розплющує руку Морф‘як (дві пілюлі: жовтого і блакитного кольорів).

- What’s this ?

 

- Небесна пігулка – проведе і покаже тобі інший світ, світ машин, де ульотна житуха,  а кукурудзяна виведе назад, сюди,  де пацавата, факана-какана (как ана ?) житуха, поверне у Матрасницю. Світ лашедєй і ослів. 

- А я конькє не відкину ? Якісь больно ці таблєткі ніякі…принаймні на вигляд.  Я провізор, знаю про що говорю, - скособочився як середа на п’єтницю Неньо.

- Провізоре , а знаєш ти, що таке провіденціалізм ?

- Не грузи… чуєш… я бачу, шо ти умняк звіздєц,  начитаний, краще просвітли на рахунок вживання пігулок: ковтати, кусати, смоктати, лизати… ?

- Ширкою. Шутка. Поклади, де взяв шприц, ложку, джут… Поклади. Звичайно, ковтати. Тільки за одним разом… і запивати – Pepsi ! - Морф‘як відступив, а за ним неждано виріс ящик Pepsi (!) в бляшанкових «баночках».

- А можна Кокою ? В смислі, Колою ?

- Ні !! В жодному разі. – прозвучало навіть погрозливо.

- Ок, не бачу проблеми, Pepsi, так Pepsi. І ролики рекламні в них крутіші, чувак… - ги-ги.

- І кожну пігулку, і кожного разу, запивати іншою пляшкою. Бажано. І ще бажано – в двох світах, принагідно, нахвалювати  продукцію, не скупитися на компліменти, чув чи нє ? І про наші води не забувай, особливо про ту… з дідом… - як її ? –  ну, шо сушняк з будуном шляхетно знімає… ти знаєш.., ну, як її там ?.. Але дивись, не перехвали наших, ше зарано, ше  новин ніяких з біржі не чув нині, - шоб я і ти не червоніли потім, ну сам розумієш… Ти все чув ?

- І чув і нє. Чув, чув, розслабся, чуваче, розслабся.  

- Коли я піду, можеш приступати до обов’язку. Спершу ще нічого складного – суща розвідка, ознайомлення – панти карочє. Надалі завдання ускладнюватиметься. Не шци – я інструктуватиму, консультуватиму тебе, я не покину тебе, синку мій – Синку Наш! Затям, Нене, ти це робиш заради Неї – Нені !!! – змочив око скупою сльозою  залізний Морф‘як.

- Я  не підішру, не можу. Я просто не маю права !!! – і зарида Неньо на могутньому плечі Морф‘яка, зарида, і залили Дніпрові кручі (і Дністрові, мєжду прочім)  от-кутюр Наставника, мєжду прочім.   

- Ну все, мені пора, - глянув на дзигарок Морф. – Не бикуй. А бабки – будуть, прийдуть-прискачуть на конику.., Більбо Бульба ти наш, патрійоте родовий і народний ! 

- Навуходоносоре ! – відходячи, свиснув тричі пан Морф‘як.

В під’їзді щось заржало несамовито, наче конина, лошадь здоровенна (а може аж машина-лошадь ??), а за хвильку почулося як з дев’ятого на перший.., по чавунних сходах, ревом і гуркотом копит,  спускалося ЩОСЬ ! І спустилося. Повибігали сусіди, зчинили нечуваний галас: ремствували, нарікали, одначе Неневі до лямпочки той люмпен  вузькочолий, скороминущий, - він держить таблєточки, він, НАЦМЕТРИК Великий, кайф ловить, від шляхетности, гордости і мужности !!! Ось-ось він задіє згідно з покладеної на нього Місії Визвольника, ось-ось спробує, апробує … голубу … І коли пілюля була на відстані цілунку, зрадливо зойкнуло серденько, защемило  непокірливе, трясця.  Опосіли думи тяжкії, непростії, незборні знов і знов бідолашного Неня, і знов він розійшовся, перебував на двох мостах, немов у двох світах водночас. Виглянув у віконце, заглянув у віконце – компа, – заглянув у дзеркало…  - і аж в люстерку усвідомив, Хто він є, Ким він є і Як він є.  Вкраїнець він, з першого по останнє коліно,  і чинити йому годиться як Вкраїнцеві, що як ніхто свідомий своїх колін ! Колірна Дільожка, Дільбан Нації – не по-вкраїнському, вперто шептали у два вуха, двох половин голови, приховані пані душа Золота Ложка і пан дух Дєрібан.   Взяв та й до писку кинув зараз дві. Та й запив Пепсі, та й Кока-Колою, та й ту «з дідом», та й перемішав,  та й з водою, та й з-під крана. А одна цупко прилипла, та й до піднебіння… 

 

 

Третю пігулку, незграбний, легковажний і забудькуватий Морф’як загубив, коли розчепірював руку. Пілюлю,  кольору…

 


01.08.2011 Яв Назар 2174 4
09.09.2025

Чому історичні скарби під загрозою?

1194
05.09.2025
Вікторія Косович

Як в Івано-Франківську справляються з викликами в умовах війни, які інфраструктурні проєкти реалізовують та що планують після перемоги, Фіртка поспілкувалася з заступником мера, директором департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міської ради Михайлом Смушаком.

942
01.09.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки розпитала шкільну практичну психологиню Віталію Саламащак про те, як війна впливає на емоційний стан учнів, які методи допомагають дітям впоратись зі стресом та тривожністю і що батькам і вчителям варто знати, щоб підтримати дітей у цей непростий час.

1052
30.08.2025

Кримінальний шлейф компанії-переможця «Коста-Проект» викликає занепокоєння щодо прозорості будівництва системи лінійної телемеханіки.  

7083
29.08.2025
Олег Головенський

Рівно рік тому чимало експертів та аналітиків як крайній сценарій прогнозували перемир’я у війні та вибори президента, Верховної та місцевих рад на весну або на осінь вже поточного 2025 року.  

1723
27.08.2025

Формальний аудит і кримінальний шлейф компанії-переможця змушують задуматися.

2494

Некромантія — це про культуру. Культура, яка по суті є рекультивацією, стає просто культом смерті. Ніби логічно — чим більше мудрості, тим більше любови до смерті. Або ж сили й наснаги її прийняти. Це культ або ж ритуал.

269

Ще недавно приналежність до певної конфесії визначали також за однією ознакою, вважаючи, що православний священник має бороду, а католицький — з поголеним обличчям.

562

Цього дня, рівно 148 років тому, 22 серпня 1877 року народився мій прапрадід Самійло Головенський. Він був козацького роду, заможним, володів 30-ма гектарами поля та млином. В радянські часи його назвали «куркулем».

1591

Східне християнство — найпоширеніша релігійна традиція в Україні. Православна церква України і Українська греко-католицька церква мають подібний устав і обряди, і вони глибоко вкорінені в українську культуру.  

845
10.09.2025

Час останнього прийому їжі може впливати на здоров’я не менше, ніж її склад.  

1067
06.09.2025

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

554
02.09.2025

Завдяки сприятливим погодним умовам та щоденній праці аграріїв завершили збирання ранніх зернових культур.  

915
09.09.2025

Християнська родина — це не лише осередок любові й підтримки, а й «домашня Церква».  

1233
05.09.2025

Вірян запрошують на прощу до Погінського монастиря, що на Прикарпатті.  

794
03.09.2025

Мер Івано-Франківська Руслан Марцінків підтримав позицію Українського католицького університету щодо враховування світоглядних критеріїв при відборі студентів на програму з проживанням у колегіумі.  

1356 1
30.08.2025

У Святому Письмі є притча, що вчить милосердю і взаємодопомозі, яку часто наводять як приклад для сучасного суспільства.  

939
09.09.2025

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

37280 1
04.09.2025

В Пекіні відбувся найбільший в історії Китаю військовий парад, присвячений 80-літтю завершення Другої Світової війни.

1030
01.09.2025

FP-5 «Фламі́нго» — українська крилата ракета великої дальності. Перші фотографії ракети опубліковані 17 серпня 2025 року. Пізніше оприлюднені її технічні дані свідчать, що українська ракета вдвічі перевищує як дальність, так і вагу бойової частини знаменитих американських «Томагавків». При цьому вона приблизно вдвічі дешевша за американські ракети.  

1276
23.08.2025

Лише в серпні поточного року українськими дронами були вражені, деякі по кілька разів, сім великих нафтопереробних підприємств Росії та інша інфраструктура. Загалом враженими виявилися підприємства, які забезпечують 14% ринку пального Росії.  

774
16.08.2025

Так виглядає, що Трамп принижений путіним. Трамп ризикнув, поставивши на кон хоч і не все, але багато. І програв. Перед самітом на Алясці він заявляв, що якщо не досягне за результатами особистої зустрічі припинення вогню в Україні, то буде незадоволеним. Припинення вогню він не отримав. Але після тригодинних переговорів заявив, що оцінка зустрічі — «десять з десяти».  

2995 13