На Прикарпатті — катастрофа із передплатою періодики

 

У нашій області катастрофічно малі обсяги передплати періодики. Про це повідомив керівник Івано-Франківської дирекції УДППЗ «Укрпошта» Михайло Саковський під час селекторної наради із регіональними відділеннями.

 

На нараду були запрошені представники усіх регіональних видань Прикарпаття, щоб розробити спільний план дій зі збільшення передплатити.

 

Загалом, станом на початок грудня центр поштового зв’язку у Калуші виконав 47% від плану передплати періодичних видань. Показник передплати періодики по нашому місту — ще менший, і становить 37% від плану. Цей план доведений для Рожнятівського, Долинського районів, міста Болехів, а також — Калуша і Калуського району, які, власне, й обслуговує центральне відділення «Укрпошти» у Калуші.

 

Як зазначив перед початком наради начальник центру поштового зв’язку №2 Івано-Франківської дирекції «Укрпошти» Микола Войтановський, цьогорічний план по відділенні становить 140 тис. примірників. Для порівняння, минулого року мешканці території, яку обслуговує центр поштового зв’язку у Калуші, виписали, загалом, 153,5 тис. примірників.

 

Зокрема, Калуш — 36,5 тис. примірників, Долина — 63,7 тис. примірників, Рожнятів — 54,4 тис. примірників. Цьогоріч мешканці цих районів отримували, зокрема, 70,3 тис. примірників газет, 7,3 тис. примірників журналів, 52,5 тис. примірників обласних видань і 17,7 тис. примірників районних видань. Саме з передплатою останніх — обласних і районних видань — на думку поштовиків, наразі склалася незадовільна ситуація. По області у середньому виконано 48,6% від плану на передплату періодики на наступний рік. Тоді, коли станом на 1 грудня 2011 року цей показник становив 66%. Найгірша ситуація із періодикою — в Івано-Франківську, пишуть Вікна.

 

Там виконано тільки 22% від плану, Яремче виконало 36%, Калуш — 37%. Найгірша ситуація склалася із передплатою районних і обласних видань — 22% від плану. Що стосується загальноукраїнських видань, то їх передплатили на 37,7% від плану. Сподіваючись на поліпшення становища, термін для здійснення передплати періодичних видань продовжили до 25 грудня. Проте, присутні на нараді керівники обласних і районних засобів масової інформації вбачають таке суттєве зниження кількості передплатників не тільки зникненням культури читання періодики, але й стрімким поширенням інформаційних технологій. Нині переважна більшість молодих людей читає в інтернеті. Вірними передплатниками є, здебільшого, люди похилого віку. Крім того, під час наради поштовики звернули увагу на якість доставки періодики. Майже половина поштових шаф у під’їздах багатоповерхівок області — пошкоджені.

 

Наразі намічається тенденція, коли новобудови здають в експлуатацію взагалі без поштових скриньок. Тож, наголосили на необхідності включати у комісію з прийому в експлуатацію нових багатоповерхівок і представників поштового зв’язку — для контролю за встановленням шафок.

 

Ті громадяни, у кого пошкоджена шафка, можуть звернутися до відділення «Укрпошти», де їм допоможуть придбати скриньку. Можна також замовити на відділенням абонентські скриньки.


18.12.2012 2411 5
Коментарі (5)

Кук 2012.12.18, 13:29
В Україні - катастрофа з роботою монополіста Укрпошти, а передплата - то лише епізод в загальному бардаку.
Ага 2012.12.18, 13:32
І наскальних малюнків чомусь поменшало...
сергій 2012.12.18, 13:43
в наказовому порядку заставляють бюджеті організації оформляти передплату на макулатуру,що нікому не потрібна.для чого продовжувати агонію газет ,які ніхто не читає
Василь 2012.12.18, 14:11
Питання поштових скриньок - бажання пошти скинути свою проблему на інших. Чия це власність? ЖЕКу? То яке право має пошта класти періодику та кореспонденцію у чужу власність? Як пошта може гарантувати збереження кореспонденції, коли вона кладе її у чужу власність. У селі поштар у паркан засуне газету чи лист - і на тому клямка. Але то в селі. У місті такий варіант не проходить. Нема нормативно-правової бази врегулювання цієї проблеми.
нло 2012.12.18, 20:42
Навіщо ще й платити за те, що тебе обманюють. ЗМІ у нас брехливі.
19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

1928
16.07.2026
Павло Мінка

Як під шумок відставки уряду Рада переписала статтю 301 Кримінального кодексу, прибравши заборону на "доросле кіно".

1027
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

1195
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1632
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2829 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3923

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

1126

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

631

Як влада дає метастази від людини до інституцій і чому держава має вміти пережити своїх лідерів

436

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

1159
23.07.2026

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

5772
17.07.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

5324
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10720 2
25.07.2026

У відпустовому центрі в Погоні 19–20 вересня відбудеться Міжнародна проща вервиці. Для паломників підготували дводенну програму, яка включатиме спільну молитву, Хресну дорогу, архієрейські богослужіння, нічні чування та поклоніння Пресвятим Тайнам.

1453
23.07.2026

На початку серпня Івано-Франківщина прийматиме дві всеукраїнські прощі — до галицької чудотворної ікони Матері Божої у Крилосі та до відпустового центру блаженного священномученика Симеона Лукача у Старуні.  

1436
19.07.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

7632
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

1110
20.07.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

15955
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

526
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1524
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1976
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1866