Щодня на межі ризику: сапер з Івано-Франківщини Євген Ткачук про будні піротехніків та небезпечні знахідки (ФОТО)

фото: Євген Ткачук/Головне управління ДСНС України в Івано-Франківській області


Сапери Івано-Франківської області щодня працюють із вибухонебезпечними предметами — від залишків Першої та Другої світових війн до сучасних боєприпасів, які залишили окупанти.

Для них це не лише фізичне навантаження, а й моральна відповідальність: від правильної підготовки та роботи в команді залежить життя не лише колег, а й цивільних.

Про практичну роботу саперів, підготовку, небезпечні знахідки та виклики, з якими стикаються у гірських районах та зоні бойових дій, журналістка Фіртки поспілкувалась із начальником відділення піротехнічних робіт частини піротехнічних робіт, підводного та гуманітарного розмінування Євгеном Ткачуком.

Чоловік служить із 2008 року і за цей час працював на різних посадах.

«Моя крайня посада була заступник начальника районного управління Калущини — розповідає Євген Ткачук.

Євген ділиться, його дружина спершу не вірила, що чоловік стане піротехніком. Для нього ж ця робота — щоденна відповідальність не лише за себе, а й за інших.

«Я завжди працюю в команді. Колектив важливий, ми щодня підтримуємо один одного».

Шестирічний син Євгена із захопленням слухає розповіді батька про службу та цікавиться його роботою, чекаючи повернення з ротацій.

Керівник піротехнічного відділення пояснює, що в Івано-Франківській області найчастіше знаходять вибухонебезпечні предмети, які виявляє місцеве населення. Більшість із них — залишки Першої та Другої світових війн.

«Враховуючи, що минуло близько 80 років, ми все ще виявляємо не малу кількість таких предметів».

Сучасні реалії також приносять нові загрози. Крім боєприпасів часів світових воєн, піротехніки знешкоджують елементи, що потрапляють на територію області під час обстрілів.

«Найчастіше це артилерійські снаряди та мінометні міни. На Сході ж асортимент значно ширший — там трапляються й інші типи вибухонебезпечних предметів».

Євген Ткачук розповідає про підготовку саперів:

«Кожен проходить спеціальне навчання. Після курсу навчальний заклад видає сертифікат, що підтверджує здатність виконувати завдання сапера.

У підрозділі проводиться стажування: вивчаються особливості роботи, тактико-технічні характеристики автомобілів та обладнання. Після завершення зборів сапери складають іспит і отримують допуск до самостійного виконання завдань із розмінування».

Перед виїздом сапери завжди знають, куди їдуть і чого очікувати. Особовий склад проходить інструктаж, одягає бронезахист і суворо дотримується заходів безпеки. На місці вони працюють злагоджено як команда — це ключ до безпечного виконання завдань.

«У цій професії, мабуть, найважче морально. Фізичну підготовку можна підтягнути: бронежилет і захисний шолом важать близько 20 кг, додаються засоби пошуку, лопати та інше обладнання. Є значне фізичне навантаження.

Але моральний тиск — постійна невизначеність і усвідомлення, що предмет може вибухнути будь-якої миті — переносити складніше. Під час першого виїзду це було особливо відчутно: фізична втома відійшла на другий план».

Більшість боєприпасів виготовлені з металу, тому їх легко виявити металодетекторами.

«Проте не рідко трапляються вибухонебезпечні предмети із мінімальною кількістю металу — їх набагато складніше виявити.

Металодетектор дозволяє визначати зону сигналу. Далі сапери обережно підкопуються, щоб з’ясувати: це справжній вибухонебезпечний предмет чи, наприклад, проста металева труба».

Станом на вересень [на момент запису інтерв'ю — ред.] зареєстрували 101 випадок виявлення застарілих боєприпасів після повідомлень від місцевого населення. Для порівняння: торік на ту саму дату їх було 140.

«Пік виявлень припадає на весну, літо та осінь — коли тривають польові та будівельні роботи і земля «викидає» предмети на поверхню. Часто знахідки трапляються й грибникам у лісі.

Іноді ми виїжджаємо на один предмет, а на місці виявляємо значно більше одиниць — це можуть бути залишки бліндажів чи позицій давніх часів».

Що роблять із виявленими боєприпасами, залежить від їхнього стану.

«Зазвичай, небезпечні знахідки ми знищуємо на місці виявлення. Якщо ж вони безпечні, тоді ми їх транспортуємо на спеціально відведені місця і підриваємо вже там».

Євген Ткачук доповнює, що металодетектори реагують на будь-який метал. Іноді це просто труби чи інші металеві предмети, а іноді — справжні боєприпаси. Тому обов’язкова процедура перед остаточним визначенням характеру знахідки — уважна перевірка щупом і поступове підкопування.

Сапер розповів також про складнощі роботи в Карпатах та гірських населених пунктах.

«Карпати самі по собі ускладнюють роботу: круті схили, рельєф, густа рослинність. Погодні умови часто змінюються: внизу може бути сонячно й тепло, а на вершині раптово починається дощ або гроза.

Під час грози ми не працюємо, тож непередбачуваність гір додає додаткових ризиків».

Сапери з Івано-Франківської області працюють не лише в регіоні, а й на сході України, а також на звільненій Херсонщині, де щодня очищають території від боєприпасів, які залишили окупанти.

«Технічно робота однакова: ми знищуємо вибухонебезпечні предмети. Але на сході, окрім більшої кількості різних боєприпасів, додаються постійні ризики: обстріли, ворожі дрони. Атмосфера там зовсім інша.

Якщо вдома ми працюємо серед відносно мирного життя, то на Сході часто опиняємося в майже порожніх селах зі зруйнованими будинками. Це морально важко».

Євген Ткачук каже, що цього року вже брав участь у двох ротаціях: з кінця березня по травень і з липня до початку вересня, остання проходила на Херсонщині.

Сапери виїжджають або через одну, або через дві ротації, залежно від кількості особового складу.

За його словами, в Івано-Франківській області випадки самостійного знешкодження боєприпасів місцевими мешканцями поки не зафіксовані. Проте в масштабах України така проблема існує: через незнання люди беруть підозрілі предмети до рук і намагаються з ними щось робити, що часто призводить до каліцтв або загибелі.

«Під час моїх відряджень на Сході безпосередньо летальних випадків не було. Люди там частіше зустрічають вибухонебезпечні предмети й розуміють ризик.

Але трапляються випадки, коли вони не усвідомлюють небезпеки: наприклад, беруть до рук предмети, які можуть спрацювати при найменшому дотику. Такі знахідки іноді приносять до нас, навіть не знаючи про ризик».

Фахівець додає, що на Прикарпатті люди зазвичай повідомляють про знахідки й чекають на рятувальників після ворожих обстрілів.

«Страх і інстинкт самозбереження переважають, тому прикарпатці не намагаються самостійно піднімати чи переміщувати предмети. Навіть якщо пошкоджені будинки чи подвір’я, мешканці дотримуються обережності та не чіпають небезпечні об’єкти».

За його практикою, летальних випадків серед цивільних не траплялося.

«Єдиний відомий мені інцидент стався з туристами в гірській місцевості, які розкладали багаття на ділянці, де під землею знаходилися вибухонебезпечні предмети. Під дією високої температури вони здетонували».

Євген Ткачук зазначає, що серед саперів по Україні трапляються летальні випадки. Проте в його підрозділі на Прикарпатті таких інцидентів не було.

«Не рідко під час відряджень у зону бойових дій трапляються фатальні випадки. Причини різні: удари FPV- чи ударних дронів, небезпечні підриви боєприпасів, протитранспортні міни на дорогах, які спрацьовують після встановлення.

Навіть під час обслуговування техніки існують ризики, адже ворог може чекати на момент, коли поблизу автомобіля знаходяться кілька осіб, щоб завдати удару».

Керівник піротехнічного відділення дав рекомендації місцевим мешканцям щодо виявлення підозрілих предметів:

«Насамперед — не підходьте до знахідки. Вибухонебезпечні предмети можуть бути замасковані під будь-що: побутові речі, дитячі іграшки, м’ячі тощо.

Якщо є ознаки, що це може бути міна або снаряд, потрібно обмежити доступ до місця та негайно повідомити поліцію і ДСНС.

Поліція та наші фахівці виїжджають у захисних засобах, оглядають об’єкт і визначають, чи дійсно це вибухонебезпечний предмет, чи лише підозріла знахідка».

фото: Головне управління ДСНС України в Івано-Франківській області


Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!


Читайте також:

Виїжджають на прильоти: як змінилася робота прикарпатських рятувальників під час війни

Піротехніки з Прикарпаття продовжують розміновувати Херсонщину (ФОТО)

Знешкодили 82 вибухонебезпечні предмети: як прикарпатські сапери продовжують розміновувати Херсонщину (ФОТО)

Прикарпатські піротехніки знешкодили два артилерійські снаряди II Світової війни (ФОТОФАКТ)


Коментарі ()

10.02.2026
Вікторія Матіїв

Президентка обласної федерації шахів Наталія Палагіцька поділилася з Фірткою баченням розвитку шахів в умовах обмеженого фінансування, шляхами залучення дітей та роллю шахів у формуванні особистості.  

2507
06.02.2026
Павло Мінка

188 фактичних перевірок, 12, мільйонів штрафів, але фізичного закриття заправок не відбулося — проблема чекає на системне вирішення. 

1961
03.02.2026
Лука Головенський

Німецьке місто Ульм на березі Дунаю відоме своїм Собором, який довгий час вважався найвищим у світі. Поряд із Собором Ульма є велика площа, на яку сходяться міські вулички з багатьма кафе і ресторанами. Не виключено, що в одному з них бували в повоєнні роки український письменник і поет Іван Багряний, генерал армії УНР Андрій Вовк та багато інших українців, які мешкали в окрузі та про яких наша сьогоднішня розповідь.

2166
30.01.2026
Тетяна Ткаченко

Подружжя викладачів Юлія та Андрій Коцюбинські розповіли журналістці Фіртки про фронт і повернення до аудиторій, про студентів, які хочуть практики замість теорії, про професійне вигорання та потребу у внутрішній опорі.

9635 1
27.01.2026
Олександр Мізін

Електронні сигарети, або вейпи, набули значної популярності в Україні, особливо серед молоді. Багато споживачів сприймають їх як менш шкідливу альтернативу традиційним сигаретам, однак наукові дослідження свідчать про суттєві ризики для здоров’я.

2074
21.01.2026
Михайло Бойчук

Прокуратура знайшла лазівку: Фіртка розповідає, як через негаторні позови держава повертає ліси та заповідники, обходячи «закон про добросовісного набувача».

8753

У XXI столітті соціальні мережі стали не лише простором спілкування, розваг і самореалізації, але й новим середовищем для релігійного досвіду.

788

В той час, коли всі захоплюються виступами прем’єр-міністра Канади Марка Карні та Володимира Зеленського, насправді форум в Давосі зовсім не про це.

1493

Це світ, де століття інтелектуальної роботи пущені котам під хвости, де в центрах прийняття рішень волею глибиняк опиняються маразматики, психопати та безглузді популісти.

2525

І знову, як і щороку раніше, «журнал Ротшильдів» чи то передбачає, чи то кодує нас, конспірологічно-схвильовану публіку, своїм прогнозом на те, яким буде світ в 2026-му році. 

5893 7
07.02.2026

Найкраще, щоб у раціоні переважала так звана «груба» їжа — продукти, багаті на клітковину. Йдеться про буряк, капусту, моркву, гриби, фрукти, овочі та зелень.     

7590 1
03.02.2026

Час останнього прийому їжі може впливати на здоров’я не менше, ніж її склад.  

3108
28.01.2026

У грудні в області ціни на харчі та безалкогольні напої загалом знизилися на 0,1%. Найбільше подешевшали безалкогольні напої, м’ясо птиці, фрукти, свинина, кисломолочна продукція та рис — на 3,8–1,6%.

2047
06.02.2026

У Святому Письмі є притча, що вчить милосердю і взаємодопомозі, яку часто наводять як приклад для сучасного суспільства.  

2285
02.02.2026

Другого лютого християни відзначають Стрітення Господнє — свято, яке в церковній традиції вважають завершенням різдвяного періоду.

1872
30.01.2026

На переконання священника, без відповідальності стосунки стають тимчасовими й можуть залишити відчуття використаності.

9569
26.01.2026

Нерідко молодь стверджує, що можна вірити в Бога, втім не ходити до храму.  

14247
08.02.2026

Ростислав Держипільський розповів про трансформацію глядацької аудиторії за роки його керівництва.  

7056
10.02.2026

Словацька партія "Демократи" зібрала необхідні 350 тисяч підписів для оголошення референдуму щодо дострокових виборів у Словаччині.  

647
31.01.2026

Мін’юст США опублікував на своєму сайті мільйони нових файлів у справі покійного фінансиста Джеффрі Епштейна, якого звинувачували в торгівлі людьми.

1977
27.01.2026

Парламентські вибори в Угорщині відбудуться за два з половиною місяці — 12 квітня поточного року.

1896
22.01.2026

Згідно з даними Google Trends, який аналізує популярність пошукових запитів у Google та YouTube, кількість запитів за темою Гренландії, зокрема запит «переїзд до Гренландії», досягла рекордного рівня у січні поточного 2026 року.   

1601