На Івано-Франківщині за підтримки німецької молоді та школярів триває проєкт «Шелтер»

Івано-Франківськ відвідали представники німецької благодійної організації «SHL Shüler Helfen Leben», зокрема її виконавчий директор Йонас Хекман та керівник проєкту Україні Міхаель Хільберт.

Німецькі благодійники підтримують в Україні два проєкти. Це — проєкт «Шелтер», який діє в багатьох українських містах, зокрема Івано-Франківську та Верховині, Полтаві, Чернівцях, Львові, Стрию, Києві та в Шептицькому.

«Шелтер» — це простори взаємодії та розвитку, які покликані надати підтримку людям, що опинилися в складних умовах, зокрема внутрішньо переміщеним особам, дітям з окупованих територій та зон бойових дій.

Інший проєкт має на меті підтримати молодих людей в реалізації різноманітних проєктів.

Про це кореспонденту Фіртки розповів виконавчий директор «SHL Shüler Helfen Leben» Йонас Хекман.

Йонас вперше в Україні:

«Я вражений Україною та українцями, їх вмінням підтримувати одні інших у важких ситуаціях. Коли ми приїхали до Львова, то я був також вражений таким красивим європейським містом.

Перед Івано-Франківськом ми відвідали окрім Львова ще Стрий, Шептицький, Верховину і Чернівці. І всюди ми відчували велику гостинність — це ще одна риса українців, яку я відчув».

Керівник «SHL Shüler Helfen Leben» розповів про географію проєктів, його організацію та діяльність.


Розкажіть про історію вашої організації та географію її діяльності?


Організація створена понад тридцять років тому, коли почалася війна на Балканах, в Югославії. Німецькими школярами був ініційований проєкт «школяр до школяра», або «молодь до молоді». І ця організація працює до сьогодні. Вона повністю керується молоддю. Є обраний керівний комітет, і саме молодь розв'язує питання підтримки проєктів.

Зараз ми й далі працюємо на Балканах. Ми дбаємо про сталість проєкту. Є офіси в Сербії, Албанії, Боснії. Була Хорватія, але зараз вона член Європейського Союзу, а наші проєкти працюють з країнами за межами ЄС.


У чому специфіка вашої роботи в Україні?


В перші години повномасштабної війни у 2022-му році, ми одразу ж вирішили почати працювати в Україні. Ми проводили консультації та збори. Ми працювали кілька днів без зупинок, коли приймали рішення.

На початку робота була іншою. Тоді ще були певні обмеження пов’язані з коронавірусом і ми почали працювали онлайн.

Ми тоді зібрали перші 100 тисяч євро на проєкти в Україні. Також ми працювали з Україною через Польщу і Молдову. На початку це була допомога першої потреби: їжа, медикаменти та інше.

Потім ми розпочали проєкт соціальної допомоги для внутрішньопереміщених осіб «Шелтер». Це і психологічна підтримка, і підтримки навчальних проєктів та активностей. Саме проєкт «Шелтер» розпочав підтримку саме такого плану.

Паралельно із «Шелтером» ми запустили ще один проєкт, який називається «Спроможність молоді» (Youth Empowerment Program Ukraine), яка має на меті підтримати молодь, дати знання і спонукати молодь стати активною, включеною в різні проєкти.


Які джерела фінансування ваших проєктів загалом та в Україні зокрема?


Джерела шукаємо різні, але основою нашої діяльності є так званий «соціальний день», коли школярі в Німеччині в цей день йдуть працювати в різні фірми та заклади, а заробіток віддають на проєкти нашої організації. 60 тисяч учнів шкіл та молодих людей беруть участь в такому «соціальному дні». Є декілька відділень нашої громадської організації. Там є волонтери, які займаються організацією цього соціального дня.


Шістдесят тисяч молодих людей — це дуже багато. Як ви їх знаходите, організовуєте, яка структура вашої організації?


Про структуру. Збори нашої організації обирають Раду з п’ятнадцяти осіб. В середньому вік Ради — 22 роки. Ця Рада обирає менеджера-управлінця, який керує проєктами. Він також набирає на роботу персонал, працівників, які відповідають за різні напрямки та різні проєкти.

Вони вже на щорічній основі набирають волонтерів, і ці волонтери мають однорічний етап стажування. Вони працюють в офісі та допомагають найманим менеджерам реалізовувати проєкти.

Крім того, в нас є дуже багато прихильників, які працюють як амбасадори, також як волонтери, — розповідають про нас і додають нам багато учасників.


Цікавий досвід. Чи є щось подібне в інших країнах?


Так, подібні організації є і в інших країнах Європи. Є 11 схожих до нашої організацій в інших країнах. І ми разом маємо таку «парасолькову» організацію, яка координує нашу мережу подібних громадських організацій в різних країнах.

Всі одинадцять організацій працюють незалежно в питаннях збору коштів, реалізації проєктів. Єдиною вимогою є те, що це мають бути молодіжні проєкти – робота скерована на активність молоді.

І ці одинадцять організацій з різних країн проводять спільний Форум, на якому збираються близько 150 учасників їх організацій

Мета форуму координуюча, щоб учасники з різних країн могли познайомитися, поділитися досвідом, налаштувати свої мережі для взаємодії.

У Форуму є аплікаційна форма, будь-хто з учасників наших проєктів може податися. І якщо його оберуть, то вся подорож і участь в форумі оплачується.

Також є форма, за якою можуть до нашої діяльності доєднатися волонтери. В останні три роки в нас є й учасники з України.

Ми дуже очікуємо миру в Україні. І коли він настане в нас вже зараз є дискусія про розширення нашої діяльності в Україні. Ми бачимо нашу майбутню діяльність. Вона так і буде спрямована на молодіжні проєкти.


Отже, проєкт «Шелтер» — це про простори для зустрічей, взаємодії, гуртків та активностей, для психологічної підтримки внутрішньопереміщених осіб. А який ваш інший проєкт в Україні?


Це проєкт також скерований на молодь. Ідея — підтримати реалізацію якихось своїх маленьких проєктів у своєму локальному середовищі, у своїх містах.

Молодь подається на грантові проєкти та реалізовує їх. Це проєкти для того, щоб молодь могла впливати на середовище навколо, щоб навчити молодь бути активними учасниками суспільства.

За нашої підтримки в різних містах України молодь реалізовувала екологічні, туристичні, навчальні та інші свої проєкти.

Це не політичні проєкти, вони більше націлені на дрібні напрямки, але їх суть в тому, щоб молодь генерувала проєкти та вчилася їх реалізовувати.

Гості з Німеччини відвідали Івано-Франківський простір «Шелтер»


Олександра Федорук, координатор проєкту «Шелтер» в Івано-Франківську, розповідає про діяльність осередку:

«Сімейна групова терапія, різноманітні майстер-класи, психологічна підтримка, гуртки та екскурсії, подорожі в Карпати, консультації та профорієнтація, робота з тренерами та різноманітні дитячі гуртки, зокрема клуб «Балакунчик» для дітей віком від п’яти до семи років, який відвідала найбільша кількість дітей, — це навіть неповний перелік наших активностей.

Багато українців опинилися в важких ситуаціях, вони через вторгнення російських військ, бойові дії та окупацію, руйнування міст і сіл, втрату житла і роботи, були змушені потрапити в категорію «внутрішньопереміщених осіб».

Для таких людей, родин, вже третій рік в Івано-Франківську діє простір для взаємодії та розвитку «Шелтер». А ще наш простір для тих людей, які можуть поділитися досвідом адаптації, підтримати морально та психологічно, допомогти соціалізуватися, розвиватися, знайти друзів, отримати фахову консультацію.

За весь період роботи наші заходи відвідали тисячі учасників.

До речі, для зацікавлених, інформацію про нас можна знайти в соціальних мережах Facebook або Instagram за нашою назвою.

Всі заходи та активності є безкоштовним для наших учасників, адже наш грантовий проєкт реалізується міжнародною неурядовою організацією Stiftung Schüler Helfen Leben (SHL) у співпраці з українською партнерською організацією «Альянс Розвитку». 

Цікаво, що проєкт, який підтримали німецькі партнери, стартував у селищі Верховина у 2022 році. Керівницею громадської організації  «Альянс Розвитку» і національною координаторкою проєкту «Шелтер» є Марія Маківничук, яка розповіла про історію його реалізації:

«Проєкт Shelter Ukraine розпочався у Верховині 1 травня 2022 року. Саме там ми зробили перші кроки, відкривши простір підтримки для людей, які постраждали від війни.

Потреба була настільки великою, що після Верховини ми продовжили діяльність в інших містах: Івано-Франківську, Львові, Стрию, Шептицькому, Києві, Полтаві та Чернівцях.

Станом на сьогодні ми працюємо вже у восьми містах України, і коли ми починали, ми навіть не очікували такого масштабу запиту від людей.

Дякуючи нашим німецьким партнерам, ми успішно завершили першу хвилю проєкту у січні 2025 року. У лютому 2025 року ми розпочали новий етап — продовження проєкту, що стало можливим саме тому, що партнери побачили реальну потребу у нашій роботі під час своїх візитів до наших локацій.

Коли ми говорили з партнерами про продовження, ми домовилися: якщо ситуація в країні зміниться, якщо закінчиться війна і потреба в наших активностях зменшиться, або якщо людям буде потрібна інша форма підтримки, — ми будемо адаптувати діяльність.

Поки ж ми продовжуємо працювати так, як працювали й раніше. Ми надаємо:

  • соціально-психологічну підтримку,
  • індивідуальні психологічні консультації,
  • спортивні активності,
  • креативні заняття,
  • активності на свіжому повітрі,
  • виїзні заходи та поїздки для спільнот.

Під час відвідування шелтерів і спілкування з людьми я щоразу переконуюся, що наші команди — це дуже сильні люди. Попри повітряні тривоги, обстріли та постійний стрес, вони щодня прокидаються і йдуть допомагати іншим. Вони кажуть просту фразу, яка для мене стала ключовою: «Допомагаючи іншим, ми допомагаємо собі».

Ще один важливий момент, про який постійно говорять українці в наших шелтерах: завдяки проєкту вони залишаються в Україні та не виїжджають. Для багатьох це не просто набір активностей — це підтримка, натхнення, відчуття спільноти та місце, де можна знайти сили жити далі».


Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!


Читайте також:

Розділений на два напрямки: як в Івано-Франківську працюватиме унікальний за функціональністю реабілітаційний центр (ФОТО)

Капітальні ремонти та сучасне медичне обладнання: на Івано-Франківщині відкрили реабілітаційне відділення (ФОТО) 


17.11.2025 1436
Коментарі ()

21.01.2026
Михайло Бойчук

Прокуратура знайшла лазівку: Фіртка розповідає, як через негаторні позови держава повертає ліси та заповідники, обходячи «закон про добросовісного набувача».

6439
17.01.2026
Вікторія Матіїв

«Я хочу, щоб його пам’ятали як Героя, як людину, яка не боялася. Він ішов з думкою, що війна закінчиться й він повернеться», — ділиться про полеглого військовослужбовця Василя Косовича його дружина, Марія Косович.

9248
14.01.2026
Вікторія Косович

Заступник міського голови Святослав Никорович розповів журналістці Фіртки, як місто перетворює власний потенціал на туристичну перевагу.

1455
10.01.2026
Тетяна Ткаченко

Волонтер Іван Перхалюк розповів про суми допомоги, яку вдалося зібрати у США українській діаспорі. За його словами, у 2023 році — 122 тисячі доларів, у 2024-му — 156 тисяч, а у 2025 році сума сягнула 185 тисяч.    

3460
06.01.2026
Павло Мінка

Археологи Івано-Франківщини продовжують відкривати секрети минулого. Палац Потоцьких і «Давній Галич» стали центром найцікавіших розкопок 2025 року.  

13258 1
31.12.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки розпитала лікарку-кардіологиню Віталію Гутак про причини розвитку серцево-судинних хвороб, обстеження та підвищений тиск. 

3348

Це світ, де століття інтелектуальної роботи пущені котам під хвости, де в центрах прийняття рішень волею глибиняк опиняються маразматики, психопати та безглузді популісти.

611

Щось схоже було під час перегляду "Врятувати рядового Раяна" (пригадую 1999 рік в Бостоні), глядач залишав залу, з певних причин та переконань. Так і на 40 хвилині фільму "28 років по тому" несприйняття насилля глядачем сягало певної межі.

758

І знову, як і щороку раніше, «журнал Ротшильдів» чи то передбачає, чи то кодує нас, конспірологічно-схвильовану публіку, своїм прогнозом на те, яким буде світ в 2026-му році. 

2746

Історія неодноразово доводила: там, де церква служить не Богові, а владі, народ завжди платить за це свободою й кров’ю. Роками українцям нав’язували «пушкіних», «достоєвських» і «лєрмонтових» з одного боку, та «нєвських», «царів» і «муромців» — з іншого. Усе це стало ідеологічною підготовкою до війни, у якій ці ж наративи використовують для виправдання вбивств українців.

1014
19.01.2026

Зима — це час, коли наш організм потребує особливої підтримки, адже холодна погода, короткі дні та обмежений доступ до свіжих фруктів і овочів можуть знижувати наш імунітет.  

7794
15.01.2026

Люди часто звикли пов’язувати втому з недосипанням чи стресом, але не менш вагомим чинником є харчування. Те, що ми кладемо на тарілку, безпосередньо впливає на рівень енергії, концентрацію та працездатність.  

1635
11.01.2026

Найкраще, щоб у раціоні переважала так звана «груба» їжа — продукти, багаті на клітковину. Йдеться про буряк, капусту, моркву, гриби, фрукти, овочі та зелень.     

6962 1
17.01.2026

На недійсність впливає не те, що сталося після вінчання, а те, що було до складання шлюбу.    

7947
14.01.2026

Варто зазначити, що це вже не перший священнослужитель Івано-Франківської Архієпархії, який удостоївся звання Капелана Його Святості та титулу Монсеньйора.

2256
12.01.2026

Вірян запрошують на нічні чування в Погінський монастир.

1087
07.01.2026

У храмі Святих апостолів Петра і Павла ПЦУ в Космачі не було різдвяного богослужіння ні 25 грудня, ні 7 січня. Натомість 7 січня у церкві провели спільну молитву за мир та припинення війни. 

3551
18.01.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

12543
22.01.2026

Згідно з даними Google Trends, який аналізує популярність пошукових запитів у Google та YouTube, кількість запитів за темою Гренландії, зокрема запит «переїзд до Гренландії», досягла рекордного рівня у січні поточного 2026 року.   

48
20.01.2026

Президент США Дональд Трамп запросив 49 держав і Єврокомісію до "Ради миру" щодо Гази, серед запрошених є Україна, однак відповіді від неї поки немає.

875
14.01.2026

Новиною номер один ввечері 13 січня в українських медіа стала інформація про обшуки, а пізніше й повідомлення про підозру керівниці фракції «Батьківщина» у Верховній Раді Юлії Тимошенко.  

1130
10.01.2026

Кардинал Ватикану П'єтро Паролін зустрічався з послом США при Святому Престолі Браяном Берчем, і під час розмови він закликав, щоб Вашингтон дозволив президенту Венесуели Ніколасу Мадуро втекти до Росії.

825