Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, або просто Держпродспоживслужба — це ключовий державний орган, який стежить за тим, щоб харчові продукти були безпечними для здоров'я, а права покупців не порушувалися.
Служба об'єднала функції кількох інспекцій, включаючи ветеринарну, фітосанітарну та інспекцію із захисту споживачів. Її головне завдання — контролювати весь ланцюжок від виробництва до продажу харчових продуктів, щоб уникнути ризиків для людей, тварин і рослин. Зокрема, служба перевіряє якість їжі, умови її зберігання та маркування, а також реагує на скарги від громадян.
Захист прав споживачів — це система правил, які забезпечують, щоб покупці отримували чесну інформацію про товари, не переплачували і не ризикували здоров'ям. Наприклад, якщо продукт прострочений, погано маркований або вага не відповідає заявленій, це порушення.
Держпродспоживслужба тут грає роль "охоронця": вона приймає скарги, проводить перевірки (коли дозволено законом) і може вимагати від продавців виправити помилки чи повернути гроші. Під час воєнного стану багато планових перевірок призупинено, але служба все одно допомагає через консультації та рекомендації, щоб підтримувати порядок на ринку.
Окремий напрямок — контроль за ціноутворенням на соціально значущі продукти, як хліб, молоко, яйця чи курятина. Законодавство встановлює граничні надбавки, щоб ціни не "злітали" безпідставно, особливо в кризові часи.
Держпродспоживслужба стежить за цим, перевіряючи, чи не завищують продавці вартість, і може накладати штрафи за порушення. Саме тому, коли виникають питання про завищені ціни, неякісні продукти чи обман у торгівлі, журналісти та громадяни звертаються саме до цієї служби — вона має повноваження збирати дані, аналізувати скарги та забезпечувати дотримання законів.
Щоб зрозуміти, наскільки ефективно працює ця система захисту в реальному житті, особливо в умовах воєнного стану, коли багато перевірок обмежені, Фіртка вирішила звернутися безпосередньо до Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області з офіційним журналістським запитом.
Ми хотіли з’ясувати кілька ключових речей за 2025 рік:
- скільки планових і позапланових перевірок провели в магазинах, супермаркетах, на ринках та оптових базах саме з питань цін і захисту прав споживачів;
- які порушення виявили — особливо щодо державних регульованих цін на соціально значущі продукти (хліб, молоко, яйця, олія, цукор, курятина), якості та безпеки їжі (терміни придатності, маркування, умови зберігання), а також класичні обважування, обмірювання чи введення в оману;
- скільки штрафів наклали і яку суму стягнули;
- чи є в області динаміка цін на ці продукти і чи не перевищують вони дозволені надбавки;
- скільки скарг надійшло від людей і як їх розглянули (чи повернули гроші, скільки скарг задовольнили).
Відповідь, яку ми отримали, виявилася несподіваною і змусила поставити ще більше запитань.
Перша відповідь від Держпродспоживслужби: усе є, нічого немає
Отримана у січні 2026 року відповідь Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області виявилася досить стислою. У ній зазначалося, що через дію мораторію на планові та позапланові перевірки під час воєнного стану (згідно з Постановою Кабінету Міністрів України №303 від 13 березня 2022 року) жодних таких заходів щодо дотримання законодавства про ціноутворення та захист прав споживачів у магазинах, супермаркетах, на ринках чи оптових базах не проводилося.
Крім того, служба повідомила, що протягом 2025 року не надходило звернень від громадян стосовно можливих порушень у сфері встановлення регульованих цін на соціально значущі продукти харчування, якості та безпеки їжі (включаючи терміни придатності, маркування чи умови зберігання), а також обважування, обмірювання чи введення в оману. Відповідно, штрафів чи інших санкцій не накладалося.
Щодо динаміки середніх роздрібних цін на основні продукти з порівнянням до граничних торгівельних надбавок ГУ зазначило, що не є розпорядником такої інформації.
Аналізуючи цю відповідь, ми звернули увагу на певні розбіжності з даними з відкритих джерел. Наприклад, на офіційному сайті Держпродспоживслужби опубліковано інформацію про те, що впродовж 2025 року до фахівців служби в області надійшло понад 300 звернень, скарг та заяв від споживачів, за якими їм повернули 457 тисяч 630 гривень за неякісні товари та послуги, з акцентом на сферу торгівлі.
Аналогічні дані підтверджуються й на офіційній сторінці ГУ, де також згадується про понад 300 звернень і повернення коштів споживачам.
Щодо перевірок, хоча ГУ заперечувало їх проведення у сфері торгівлі, у відкритих джерелах є згадки про моніторингові заходи в контексті безпечності харчових продуктів. Зокрема, протягом 2025 року спеціалісти провели 273 позапланові заходи державного контролю, за результатами яких видали 171 припис, 12 розпоряджень та наклали 14 адміністративних стягнень на загальну суму понад 166 тисяч гривень (це стосується операторів ринку харчових продуктів загалом).
Це відрізняється від твердження про повну відсутність активності в контролі за безпечністю харчових продуктів у сфері торгівлі.
Стосовно динаміки цін, ГУ не надало даних, посилаючись на відсутність повноважень
Ці розбіжності між офіційною відповіддю та доступними даними змусили нас звернутися до служби за додатковими роз'ясненнями та поставити нові питання, аби отримати повнішу картину роботи органу у 2025 році.
Друга відповідь від Держпродспоживслужби: з'явилася конкретика щодо скарг та грошей
У відповіді на наш повторний запит, отриману в лютому 2026 року, Головне управління надало більш детальну інформацію за 2025 рік, структуровану за пунктами наших питань. Зокрема, служба повідомила, що протягом року надійшло 617 звернень від громадян, з розбивкою за темами:
- 86 стосувалися безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини,
- 82 — екології та санітарного стану,
- 354 — захисту прав споживачів,
- 7 — захисту рослин та фітосанітарії,
- 83 — контролю за регульованими цінами, а
- 5 — інших питань.
Ця статистика дещо відрізняється від раніше опублікованих даних про "понад 300 звернень" на офіційному сайті служби та її сторінці у Facebook, де акцент робився на загальній кількості та поверненні коштів, без детальної розбивки.
Щодо моніторингових відвідувань ГУ пояснило, що вони проводилися на підставі власних наказів і не вважаються заходами державного контролю, тому не підпадають під мораторій Постанови №303. Це узгоджується з доступними публікаціями, де згадуються подібні заходи в контексті безпечності харчових продуктів, хоча конкретні цифри в відповіді не наведено.
Стосовно штрафів та санкцій служба зазначила, що повернення 457,6 тисяч гривень споживачам відбулося завдяки консультаційній допомозі (підготовка претензій до суб'єктів господарювання), а не через адміністративні санкції. Тобто це не є штрафи.
У суміжних сферах, таких як реклама, розглянуто 74 справи з накладенням 196 тисяч гривень санкцій, а за антитютюнове законодавство — 69 тисяч гривень.
Водночас, за порушеннями в торгівлі продуктами харчування штрафів не було через відсутність планових чи позапланових перевірок.
Ці дані частково підтверджуються відкритими джерелами, де повернення коштів справді пов'язують із консультаціями, а штрафи згадуються в інших напрямках роботи служби.
Загалом, друга відповідь надала більше деталей, ніж перша, і допомогла уточнити деякі аспекти, хоча певні розбіжності з публічними даними, як-от загальна кількість звернень, залишилися. Це дозволило отримати чіткішу картину діяльності служби в умовах обмежень воєнного стану.
Додаткова статистика з офіційних джерел та висновки: НАССР та скарги на комунальні послуги
Хоча в офіційних відповідях на наші запити Головне управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області не надало повної детальної статистики щодо впровадження систем контролю та результатів перевірок, певна інформація доступна в опублікованих матеріалах на офіційних ресурсах служби.
Наприклад, станом на 1 січня 2026 року система НАССР (Hazard Analysis and Critical Control Points) була впроваджена у 2 989 операторів ринку харчових продуктів, включаючи виробників та операторів обігу.
НАССР — це міжнародно визнана система, яка допомагає виробникам і продавцям харчових продуктів запобігати небезпекам, а не просто виявляти їх уже в готовому товарі. Простіше кажучи, це набір правил і процедур, які дозволяють заздалегідь визначити, де саме у процесі виробництва, зберігання чи продажу може щось піти не так (наприклад, бактерії розмножаться, потрапить хімікат чи сторонній предмет), і взяти ці моменти під жорсткий контроль.
Система працює за принципом «попередити, а не лікувати»: спочатку аналізують усі можливі ризики для здоров’я (біологічні, хімічні, фізичні), потім виділяють критичні контрольні точки — місця, де ризик найвищий (наприклад, температура смаження, охолодження м’яса, час пастеризації чи чистота обладнання).
В Україні НАССР є обов’язковою для більшості операторів ринку харчових продуктів — від заводів і ферм до супермаркетів, ресторанів і шкільних їдалень.
Серед тих майже трьох тисяч операторів Франківщини, де впровадили НАССР:
- 364 виробники харчової продукції (186 — з сировиною тваринного походження, 179 — рослинного), а також
- 2 625 операторів обігу (з них 1 639 — заклади торгівлі та громадського харчування). Крім того, до державного реєстру потужностей внесено 1 775 відомостей щодо реєстрації, змін або припинення діяльності, та видано 23 експлуатаційні дозволи.
Щодо повернення коштів споживачам, детальна розбивка по сферах послуг включає:
- 96 тисяч 700 гривень за ненадані чи неякісно надані побутові послуги,
- 45 тисяч 800 гривень — за ненадані туристичні послуги та
- 2 тисячі 500 гривень — за неякісні житлово-комунальні послуги.
Ці деталі доповнюють загальну суму повернень у 457 тисяч 630 гривень, про яку згадувалося раніше.
Держпродспоживслужба регулярно публікує рекомендації щодо того, куди звертатися в разі порушення прав споживачів. Зокрема, заяви можна надсилати до Головного управління в Івано-Франківській області
- за адресою: вул. Берегова, 24, м. Івано-Франківськ;
- електронною поштою — ifdergprod@vetif.gov.ua;
- через веб-сайт управління — https://vetif.gov.ua/.
Держпродспоживслужба на Прикарпатті адаптувалася до обмежень воєнного стану: основний акцент — консультації, моніторинг та превентивні заходи, впровадження систем контролю, як НАССР. Хоча кількість штрафів за порушення у торгівлі продуктами харчування залишилася мінімальною, сотні звернень громадян опрацьовані, а кошти повернуті.
Водночас наявність розбіжностей між офіційними відповідями та відкритими даними підкреслює важливість прозорості для оцінки ефективності контролю за цінами та безпечністю продуктів.
Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!
Читайте також:
Психологічна допомога ветеранам та ВПО на Івано-Франківщині: як працюють центри та фахівці
Яким законом чи постановою регламентована обовязковість НАССР?Роблять це ті,хто експортує продукцію до Євросоюзу і інш.країн.