Бердичів – місто в Житомирській області України, розташоване на річці Гнилоп’ять (басейн Дніпра), в 43 км на південь від Житомира. Рік заснування: 1 546.
Місто-монастир, місто-фортеця, місто-анекдот, Волинський Єрусалим – все це в певні періоди історії можна було сказати про Бердичів.
Бердичів відомий з 1320 року, коли ця місцевість була подарована Великим князем Гедиміном родині Тишкевичів. Роком заснування Бердичева вважається 1546 рік. На початку ХVII століття воєвода князь Януш Тишкевич збудував у Бердичеві замок, а через деякий час, в 1627 році засновано перший монастир католицького жебракуючого ордена «Босих кармелітів».
Спочатку був побудований підземний костел з келіями, який зберігся до наших днів, а через 100 з гаком років над ним будується новий – надземний костел. Подальший розвиток Бердичева пов’язано з процвітанням монастиря, в якому знаходилася «Чудотворна ікона».
Після 1675 року, коли з дозволу польського короля Станіслава Августа в Бердичеві ввели щорічні ярмарки, містечко почало заселятися і через деякий час перетворилося на великий торговий центр.
У 1793 році Бердичів був приєднаний в склад Правобережної України до Російської держави. У грудні 1845 року царським указом Бердичеву було присвоєно статус міста. У 1864 році монастир був скасований.
Зараз економіку міста складають загальне і середнє машинобудування, верстатобудування, харчова і легка промисловість.
Населення Бердичева складає більше 78 000 чоловік, національний склад – українці, росіяни, поляки, євреї та ін. жителі.
Унікальні пам’ятки XV-XVIII століть представлені у Бердичівському історико-культурному заповіднику. Ще один пам’ятник архітектури – костел Святої Варвари, в якому 14 березня 1850 року вінчався великий французький письменник Оноре де Бальзак з графинею Евеліною Ганською. Бердичів – батьківщина відомого англійського письменника Джозефа Конрада.
