Івано-Франківськ формує туристичний хаб Прикарпаття: торік область відвідали близько 2,5 мільйона людей, а туристична галузь принесла громадам у середньому 30 мільйонів гривень податків.
Місто і регіон активно впроваджують цифрові інструменти для розвитку туризму та залучення коштів до місцевих бюджетів.
Про це зазначили на форумі, присвяченому розвитку цифровізації туристичної сфери, який відвідала журналістка Фіртки.
Участь у заході взяли міський голова, голови громад та представники туристичної галузі з різних регіонів України.
Під час форуму повідомили, що Івано-Франківськ уже другий рік поспіль очолює рейтинг туристичної діяльності в області. Такі дані надали в департаменті міжнародного співробітництва та євроінтеграції громад обласної державної адміністрації.
Міський голова Руслан Марцінків наголосив, що цифрові підходи стають ключовими для розвитку туризму та наповнення місцевих бюджетів. За його словами, внутрішній туризм залишається доступним для більшості людей, навіть в умовах війни.
«Навіть попри війну, кількість туристів не зменшилась, а в окремих регіонах зросла. Це робочі місця, податки та економічна активність. Основний акцент — як цифровізація може впливати на туристичні податки в межах чинного законодавства», — зазначив Руслан Марцінків.
До форуму долучилися також голови громад із Львівської та Закарпатської областей. За словами міського голови, ці три регіони мають спільну туристичну специфіку, особливо для гірських громад, які потребують додаткових механізмів залучення коштів.
«Говорячи про туристичну галузь, застосовувати тільки один показник — туристичний збір — усе ж замало. Але це легкий показник, де можна підвести риску, скільки коштів надійшло.У 2020 році я прийняв громаду зі 140 тисячами гривень туристичного збору, а на сьогодні вже є 1,6 мільйона. Хоча ми говоримо про те, що громада має мати 16 мільйонів гривень збору. Проте ріст у правильному напрямку є», — зазначив Андрій Делятинчук.
«Сьогодні це інструмент фізичного й ментального відновлення. Туристичний збір став індикатором активності громад. 2024 рік показав зростання кількості подорожей і збільшення надходжень у карпатських областях», — сказала Наталія Табака.
За її словами, місія агентства полягає у формуванні сталої та диджиталізованої системи туризму в Україні, заснованої на прозорості та якісному туристичному продукті.
«Ми фокусуємось над відновленням та стратегічною трансформацією галузі, аби підготувати її до відновлення іноземних туристичних потоків і повноцінного післявоєнного розвитку».
Наталія Табака також наголосила, що туристичний збір є поширеною світовою практикою. За її словами, він дозволяє регулювати надмірне туристичне навантаження на популярні громади.
«Це сплата за те, що туристи приїхали й користувалися ресурсами громади. Відповідно збір допомагає громаді в маркетингу чи інфраструктурних потребах», — пояснила голова агентства.
Державне агентство розвитку туризму України у вересні 2025 року провело опитування в 886 громадах. За його результатами, 72% громад встановили туристичний збір у межах від 0 до 5% мінімальної заробітної плати. За словами Наталії Табаки, для громадян України такий збір максимально становить близько 40 гривень за одну ночівлю, тоді як для іноземців він може сягати 400 гривень.
«Були випадки, коли туристичний збір був вищий за проживання у прикордонному містечку. Це оперативно виправляється завдяки правильній комунікації, тому ми вчасно реагували на це», — зазначила Наталія Табака.
Водночас лише 9% опитаних громад мали у 2024 році програми розвитку туризму з відповідним фінансуванням. За даними агентства, 72% громад не мали таких програм взагалі. При цьому 35% громад, навіть без програм розвитку туризму, отримували надходження до бюджету з туристичного збору.
«Фактично для більшості туристична привабливість і є серед пріоритетів стратегії. Це те, що допомагає місцевим мешканцям і громаді, створюючи робочі місця. На жаль, це не відображається в програмах чи в бюджетах через велику тінізацію доходів», — зазначила Наталія Табака.
Серед основних проблем, пов’язаних із туристичним збором, вона назвала неусталеність підходів — не всі громади ухвалили або довели до суб’єктів рішення щодо ставок і механізмів справляння збору.
Також, за її словами, залишається проблема непрозорості використання коштів, коли незрозуміло, куди спрямовуються зібрані надходження.
Окремо Наталія Табака звернула увагу на відсутність контролю з боку органів місцевого самоврядування, адже порушення з боку податкових агентів у засобах розміщення можуть фіксувати лише податкові органи. Додаткове навантаження створюють і адміністративні складнощі — повернення надміру сплаченого збору, авансовані платежі та звітність.
За словами голови агентства, передбачена відповідальність як за несплату туристичного збору, так і за неналежне інформування. Турист у такому разі може бути оштрафований на 850 гривень, а податковий агент — на суму від 1700 до 3400 гривень за кожного незареєстрованого туриста.
Серед ключових рішень для громад у Державному агентстві розвитку туризму України пропонують встановлювати місцеві податки та збори, визначати комунальне підприємство або інший уповноважений суб’єкт для справляння збору в об’єктах, що не є податковими агентами, а також закріплювати обов’язковий відсоток надходжень на програми розвитку туризму.
«Доречно врахувати при встановленні туристичного збору, що за потреби ставки можуть диференціюватися за населеними пунктами, за видами й категоріями тимчасового розміщення.
Водночас розмежування по вартості номера не рекомендоване. Також у рішенні місцевої ради має бути затверджено договір про уповноваження, критерії відбору та перелік документів для укладання договору.
Орган місцевої влади повинен вести й публікувати перелік податкових агентів, а турист має обов’язково інформуватися перед заселенням про ставки збору», — додала Наталія Табака.
Наталія Табака також повідомила, що Державне агентство розвитку туризму України працює над новою системою категоризації туристичних об’єктів, яка має забезпечити прозорість ринку.
На форумі обговорили й окремі доступні елементи для цифровізації туристичної галузі. Зокрема, керівник напрямку B2G компанії «Київстар» Павло Прохоренко розповів про використання неперсоналізованих і агрегованих даних для розвитку туризму.
Йдеться про великі дані, які дозволяють аналізувати профіль туристів, демографію та міграцію населення. Для цього компанія створила спеціальний геопортал для інтерактивного аналізу територій і цільової аудиторії.
«Це онлайн-платформа для аналізу певної території та аудиторії, яка на ній перебуває. Усі персональні дані абонентів захищені й не передаються третім особам», — зазначає Павло Прохоренко.
Портал дозволяє відстежувати відвідуваність туристичних локацій, форумів і виставок. Також можна досліджувати міграцію населення всередині країни та за кордоном, відстежувати, з яких регіонів та куди приїжджає найбільше туристів, а також міграцію за кордон. Компанія готова до співпраці з зацікавленими громадами.
Ще один інструмент цифровізації туризму представив директор Наукового парку «Львівська політехніка» Назар Подольчак. Йдеться про сервіс для сплати місцевих податків, який допомагає громадам контролювати надходження та підвищувати податкову культуру мешканців.
«Багато громад стикаються з низьким рівнем податкової культури, бо немає простого інструменту для вчасної сплати податків. Ми створили сервіс, який зрозумілий для мешканців, надає громаді контроль та аналітику. Кожного місяця можна бачити зміни по кожному податку», — пояснює Назар Подольчак.
На форумі також презентували платформу «Pay4Victory», яка дозволяє мешканцям перевіряти та сплачувати податки онлайн, у тому числі за інших осіб. Платформа також виступає адміністративною панеллю для працівників громад, що відповідають за збори, і забезпечує аналітику по оплатах та запитах мешканців.
Комунікація може відбуватися через сайти та боти в месенджерах, що пришвидшує взаємодію з громадянами.
«Суть «Pay4Victory» — підвищення відповідальності та податкової культури, коли люди не хочуть бути у відкритих списках боржників», — додає Подольчак.
Наразі платформу використовують близько 70 громад, а ще 30 ведуть перемовини про запуск додаткових продуктів, включно з ШІ-помічником для автоматизації запитів і нормативної документації.
Виконавчий директор Івано-Франківського регіонального відділення Асоціації міст України Юрій Стефанчук під час форуму повідомив, що Прикарпаття фактично сформувалося як туристичний хаб.
За його словами, упродовж минулого року область відвідали близько 2,5 мільйона людей. Туристична галузь забезпечила надходження до бюджетів громад у середньому на рівні 30 мільйонів гривень податків.
«Для більшості громад туризм є фундаментальною сферою розвитку. Ми працюємо над масштабуванням успішних кейсів — від візуалізації туристичних об’єктів до формування маршрутів, зокрема із залученням штучного інтелекту», — зазначив Юрій Стефанчук.
Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!
Читайте також:
