"Ми бігли, а нас крили фосфором": історія нацгвардійця з Івано-Франківщини, який лікується після поранення (ФОТО)

Калушанин, колишній страйкболіст, Євген Просяновський став на захист України на початку повномасштабної війни, 25-го лютого 2022 року.

Про шлях на війні, поранення та лікування, воїн розповів журналістці Фіртки.

«Я пішов на війну 25 лютого 2022 року. У військовому квитку стоїть, що 26 лютого — дата прийняття присяги.

Можу сказати, що мій шлях почався ще задовго до відкритого конфлікту. Я вчився в класі з історичним нахилом і підсвідомо бачив, яка ж історія циклічна. Я грав страйкбол і, напевно, підсвідомо готувався, бо за станом здоров’я я не підходив для армії.

Утім, коли почалась велика війна хотів бути корисний, принаймні передати ті знання, які мав на той час. Ну й власне все так і сталось.

Коли відчувалась вся та напруга, я думав йти в ТРО, але війна все вирішила за мене. Я та мій брат пішли в Національну гвардію України, в 50 полк», — каже боєць.

«Іноді було бажання піти. Чесно, воно виникало неодноразово, особливо коли на всі груди "вдихнув совка". Це про деякі рішення командирів — "квадратне котимо, а кругле несемо". 

І воно проявлялось майже у всьому. Неодноразово виникало враження, що війна для всіх закінчилась й почалась строкова служба для людей, які вже побачили життя.

Втім, безперечно, бойові командири круті», — додає захисник. 

«Чесно, бути ветераном у 25 — це відстій. Я відчуваю себе, як старий дід. І поводжусь відповідно. Мені було забагато людей й забагато відповідальності за них. Я зараз став затвірником.

Мені болить, коли заходжу в Інтернет. Болить за те, що мої нагороди — це з розряду: "Служи «дурачок» і на тобі значок". Я шокований від своєї сивої голови, своїх шрамів як фізичних, так і моральних.

Посттравматичний стресовий розлад — страшна річ. Болить, коли дивишся історії у соцмережах друзів, які далі живуть своє найкраще життя.

Не дивлюсь історії колишньої дружини, яка вже має іншого. І відбиваюсь від повідомлень, коли питають, що в тебе нового. А я не маю, що сказати.

Дивлюсь, як життя проходить повз. А ще бачу, як болить тим, кому я не байдужий».

На війні Євген Просяновський отримав важке поранення.

«Те, що найбільше залишило слід — це, безперечно, коли мене поранили, а декілька днів перед тим, коли у нас була нічна вилазка.

Нам протермінували евакуацію на п'ять годин й ми бігли до машини, а нас крили фосфором. Я біг останній, щоб бачити всіх своїх.

І коли я вже не мав сили бігти, то просто чув, як снаряди лягають ближче й ближче. Мої хлопці зачекали мене й дотягнули до машини, в якій нікого не було.

Ми ще чекали та шукали водія. І якось виїхали з того «лісу чудес». Це я не забуду ніколи», — ділиться воїн.

 

Після поранення військовослужбовець зіштовхнувся з чималою кількістю викликів.

«Перші труднощі були з транспортуванням в Німеччину. Наша бюрократична машина протримала мене в Україні зайвий місяць.

Складні операції, багато болю, який ще не відступив і до якого неможливо звикнути».

Згодом Євгеній Просяновський зіштовхнувся з німецькою бюрократією.

«Зараз труднощі з німецькою бюрократією. Можна сказати, що все своїми силами. Моє життя зараз — це спортзал, заняття і ще раз заняття. Оплачує все наразі Німеччина.

Але найбільші труднощі — це була смерть дідуся, загибель побратимів, боротьба з самим собою, і, напевно, розлучення».

За словами Євгена Просяновського, ветеранів сприймають добре ті, хто має до них відношення. Сьогодні у суспільстві, на думку військовослужбовця, не вистачає інклюзивності, реабілітаційних хабів, способів розв'язання проблем ветеранів для максимального відновлення.

«Державі варто звернути увагу на інвестування в армію та програми реабілітації, протезування і кіберпротезування».

До сучасних методів мобілізації військовослужбовець ставиться негативно.

«Теперішня мобілізація — це цирк на дроті, працівникам ТЦК варто вдаватись до інших методів. Бо те, як вони іноді працюють, це — неправильна політика.

Люди, які доєднались до війська на початку великої війни та, на жаль, загинули, добре, що вони не бачать цього всього. А решта, які не пішли одразу, побачили, що якщо з тобою щось станеться, то крім твоєї сім’ї, до тебе нікому не буде діла.

Тільки у випадках, коли командири — це ті люди, що на своїх місцях, тоді все складається так, як має бути», — зазначає захисник.

На думку ветерана війни, мобілізація повинна бути добровільною.

«Мобілізація зараз має бути мало того, що добровільна, так ще й за рекрутинговою формою, коли людина точно усвідомлює, в який рід військ йде. З повним соціальним пакетом та гарантіями.

А не корупційний рай, в якому зараз кожного місяця щось нове та ще цікавіше. Зараз сама країна себе топить і її політика. Особливо щодо бізнесу, людей, військових.

Для перемоги не вистачає критичного мислення та єдності, адекватності в політиці».

Ветеран каже, сьогодні сумує за спокоєм, який був до великої війни, а також за друзями, які загинули. 

«До початку великої війни я працював продавцем-консультантом три роки, дружив з технікою, а рік до війни працював у страйкбольному магазині, де постійно спілкувався з військовими.

Дуже сумую за спокоєм, за банальними проблемами та за друзями, яких вже немає».

Найбільшою підтримкою для ветерана стала його мама Галина, яка весь час була поруч. А також друзі з попередньої роботи та психолог, який наразі працює з ним.

«Після перемоги, напевно, наплачусь, міцно вип’ю, а потім в мене буде паломництво по могилах друзів».


Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!


Читайте також:


10.10.2024 Тетяна Сорока 769 1
Коментарі (1)

читач 2024.10.11, 10:07

Правильний нерадянський хлопець. Нове покоління. Бо історію знає тому і розуміє що веде до перемоги, а що заважає. Все описав як є. Швидшого одужання йому і емоційного спокою.

02.11.2024
Тетяна Дармограй

Про службу в АТО/ООС, перший день повномасштабного нападу, найважчий бій, одруження під час війни та що зробить першим після перемоги України, Артем Ткаченко розповів в інтерв’ю журналістці Фіртки.

1139
28.10.2024
Олег Головенський

Коли у своїй перевиборчій компанії Дональд Трамп успішно використав фактор криптовалют (а в США з 336 мільйонів американців, за різними оцінками, ними володіють від 50 до 100 мільйонів — тобто чи не кожна родина), то це значно додало як рейтингу кандидату в президенти, так і цікавості до теми головної криптовалюти – біткоїна, який ще називають «цифровим золотом».  

737
19.10.2024
Микола Сторожовий

600 мільйонів гривень — саме стільки Івано-Франківська громада спрямувала на підтримку захисників у 2024 році. На що насправді спрямували ці 600 мільйонів і яку допомогу можуть отримати військовослужбовці, ветерани та їхні родини в Івано-Франківську?

1107
11.10.2024
Вікторія Матіїв

Про роботу поліціянтів під час повномасштабної війни, найчастіші правопорушення, патрулювання із працівниками ТЦК та СП та ситуацію зі зброєю і наркотиками, дізнавалась журналістка Фіртки.

4138 12
07.10.2024
Тетяна Сорока

Про те, як змінилося життя після повномасштабного нападу окупантів у 2022 році, мету встановлення світового рекорду та ставлення до сучасних методів мобілізації, ветеран Степан Савчук поділився з журналісткою Фіртки.

3136
04.10.2024
Микола Сторожовий

Підприємство продали з молотка за рекордні 2,6 мільярда гривень. Але в місті майже одразу ж почались розмови про помилку та зайву цифру у виграшній пропозиції, змову задля анулювання результатів торгів і розчищення землі в центрі Франківська під нову грандіозну забудову.

7313 7

Російські історики вважають Одесу російським містом, оскільки, за їх твердженням, місто було засноване російською імператрицею Єкатєріною II.  Їм і в голову не приходить той факт, що заснування міста, і зміна його назви – це різні речі.

307

Дискурс Гіпермодерну спирається на уподобання та смаки багатомільйонних «мережевих» мас, а не на естетичні ігри еліт, як дідусь-Постмодерн. Відповідно, культурні, мистецькі, політичні, тусовкові та комунікаційні практики Гіпермодерну більш «плебейські» та більш розраховані на швидку емоційну реакцію.

339

І це ж нас жахають Хеловіном ті самі люди, які водять Маланку і Вертепи, заводячи чорта до церкви на Різдво, скачуть через багаття і запускають віночки в ніч на Івана Купала, святять яйця і ковбасу на Пасху і яблука на Спаса?

911

«Співвідношення людського знання і незнання в різні епохи залишається тим самим, змінюються лише сфери знання і незнання…»

558
01.11.2024

У наші дні вуглеводи є "ворогом", а деякі "експерти" пропагують продукти з високим вмістом жирів. Якщо у вас високий кров'яний тиск, то не обов'язково жертвувати вуглеводами.  

253
25.10.2024

Суші — це не просто їжа, це справжня філософія, яка об'єднує смак, естетику та майстерність. З давніх часів японці вважали суші витвором мистецтва, і сьогодні цей кулінарний шедевр завойовує все більше шанувальників по всьому світу.  

407
23.10.2024

Харчування під час війни немає відрізнятись від звичного раціону, який був у мирний час, та обов'язково повинне бути збалансованим. 

17437
31.10.2024

Подружжя — окреме святе таїнство, нерозривний союз, який заснований самим Господом.  

8752 4
26.10.2024

Гелловін відзначають 31 жовтня. Це свято передує Дню всіх святих, який відзначають 1 листопада.  

8228 1
23.10.2024

Після початку повномасштабної війни з росією капеланська служба стала невіддільною частиною Збройних Сил України.  

675
18.10.2024

В Україні набув чинності закон "Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій" № 3894-IX, який передбачає припинення діяльності на території України релігійних організацій, пов’язаних з Російською православною церквою.    

1079
04.11.2024

Фільм "Медовий місяць" режисерки Жанни Озірної здобув Ґран-прі на 53 Київському міжнародному кінофестивалі "Молодість" і приніс авторці почесну статуетку "Скіфський олень".

122
30.10.2024

Верховна Рада 29 жовтня ухвалила в цілому законопроєкт №11225 щодо вдосконалення процедур проведення медико-соціальної експертизи.  

872
29.10.2024

Поїздка генерального секретаря ООН Антоніу Гутерреша в Казань на зібрання лідерів БРІКС викликала бурхливу критику з боку України та її союзників.  

596
25.10.2024

У Східному регіоні частки тих, хто з цим хоче, і тих, хто не хоче перемовин, статистично значуще не відрізняються від інших регіонів (відповідно 39% і 43%).  

597
22.10.2024

В органах прокуратури може бути в три рази більше осіб з інвалідністю, ніж в середньому серед населення, а серед начальників – 38%.

1017