Упродовж останніх десятиліть ставлення до людей з інвалідністю в Україні суттєво змінилося. Сьогодні вони дедалі активніше беруть участь у суспільному житті, працюють, займаються спортом та користуються державними сервісами нарівні з іншими громадянами.
Про це розповів представник Урядового уповноваженого з прав осіб з інвалідністю в Івано-Франківській ОДА Микола Макар у програмі «Про головне в деталях», пише Фіртка.
За його словами, зміни у питаннях доступності та безбар’єрності особливо помітні в останні роки.
«Я пересуваюся в кріслі з 1993 року. Я вже теж трошки побачив і можу чітко порівняти ті моменти, які були колись. Коли треба було виборювати свої права, то зараз є великі зміни в цьому плані. І я вам скажу, що зміни є суттєві», — зазначив Микола Макар.
Він наголосив, що сьогодні люди з інвалідністю вже не залишаються ізольованими у власних домівках, а стають активними учасниками суспільного життя.
«Люди з інвалідністю зараз не є десь закритими у своїх чотирьох стінах. Вони виходять на вулиці, приймають участь в активному, суспільному, корисному житті. Працюють, займаються спортом», — каже представник Урядового уповноваженого.
Окремо він звернув увагу на зміни у сфері безбар’єрності в Івано-Франківській області. За словами Миколи Макара, у громадах створені ради безбар’єрності, а також ухвалена обласна програма з цього напрямку.
«Практично змінився сам підхід, державна політика до питання доступності та безбар’єрності. Ми бачимо, що заклади громадського чи соціального призначення стають набагато доступнішими, ніж були колись», — зазначив він.
Микола Макар також пригадав, що раніше людям з інвалідністю часто доводилося просити сторонньої допомоги навіть для отримання базових послуг.
«Колись треба було когось просити, щоб допомогли. Ніхто на тебе не зважав, бо тебе ніхто не сприймав як людину. Зараз вже інші розуміння і питання отримання послуг від держави стоять на іншому рівні. І ти, як повноцінний член суспільства, можеш скористатися тим чи іншим сервісом і отримати ці послуги на рівні з іншими», — підсумував представник Урядового уповноваженого з прав осіб з інвалідністю.
«Безбар’єрність потрібна не лише людям з інвалідністю»
Безбар’єрність потрібна не лише людям з інвалідністю, а практично кожному. Йдеться про батьків із дитячими візками, людей старшого віку, військових, ветеранів, мандрівників із валізами та навіть пішоходів, які користуються телефонами на ходу.
Про це заявила членкиня Ради безбар’єрності при Кабінеті Міністрів України, голова ГО «Чернівецьке об’єднання "Захист"» Марія Нікітіна.
За її словами, тема безбар’єрності сьогодні дедалі активніше звучить у суспільстві, однак для реальних змін потрібна спільна робота.
«Зміни є. І це живий процес, який відбувається вже зараз і вже сьогодні. Але для того, аби цей процес живовіше відбувався, нам треба дуже багато докладати зусиль всім разом», — зазначила Марія Нікітіна.
Вона наголосила, що безбар’єрність є невід’ємною частиною прав людини, а особливо тішить зростання інтересу молоді до цієї теми.
«За останні три роки ми побачили прогресивну динаміку запитів саме від молоді про те, що вони хочуть знати більше, як взаємодіяти, як комунікувати, які слова можуть стигматизувати або дискримінувати їхнє оточення. І це дуже цінно», — каже вона.
Марія Нікітіна підкреслила, що безбар’єрні рішення необхідні значно ширшому колу людей, ніж заведено вважати.
«Безбар’єрність потрібна на сьогоднішній день 95% населення нашої країни. Це про людей старшого віку, про батьків, які супроводжують своїх дітей, про військових, ветеранів і ветеранок, про людей, які подорожують, або навіть вигулюють домашніх улюбленців», — пояснила вона.
За словами членкині Ради безбар’єрності, навіть незначні перешкоди можуть становити небезпеку для здоров’я та життя людей.
«Для когось ці два сантиметри бордюру можуть вирішити життя. Так само, як і кут нахилу пандуса», — наголосила Марія Нікітіна.
Водночас вона позитивно оцінила окремі приклади впровадження безбар’єрних рішень в Івано-Франківську. Зокрема, йдеться про підвищені пішохідні переходи.
«Мені дуже подобається, коли почали застосовувати принцип пішохідних переходів з підвищенням. Для мене це дуже безпечно як для пішохода. І коли я як водійка — це зменшує вірогідність того, що я не помічу пішохода», — зазначила вона.
Марія Нікітіна також додала, що під час впровадження безбар’єрних рішень важливо уникати формального підходу.
«Мені дуже хочеться, щоб це було не на вимогу активістів чи спільноти активістів, а коли це буде беззаперечною сталістю. Що б ми не робили — ми завжди враховуємо тему безбар’єрності без виключень», — підсумувала членкиня Ради безбар’єрності при Кабінеті Міністрів України.
Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!
Читайте також:
