У Верховній Раді України 28 квітня 2026 року ухвалили у першому читанні проєкт нового Цивільного кодексу України (№15150). Документ має замінити чинний Цивільний кодекс 2003 року та оновити норми, що регулюють сімейні відносини, право власності, спадкування й інші сфери приватного права.
Після голосування законопроєкт спричинив суспільну дискусію. Представники ЛГБТ+-спільноти та низка правозахисних організацій розкритикували окремі положення документа, зокрема ті, що стосуються визначення шлюбу, сім’ї та репродуктивних прав.
На їхню думку, проєкт потребує доопрацювання та ширшого громадського обговорення. Вони також заявляють, що окремі норми можуть суперечити принципам рівності та недискримінації.
Водночас прихильники традиційних сімейних цінностей підтримують низку положень законопроєкту. Зокрема, вони схвально оцінюють збереження норми про шлюб як союз чоловіка та жінки, вважаючи це таким, що відповідає Конституції України, культурним традиціям та релігійним переконанням частини суспільства.
Дискусія навколо нового Цивільного кодексу проявилася і на Прикарпатті. В Івано-Франківську громадські організації провели акції із закликом доопрацювати документ та врахувати права різних соціальних груп. Водночас відбулися й акції на підтримку традиційних сімейних цінностей.
Мітинги в Івано-Франківську: два погляди на майбутнє сім’ї
10 травня 2026 року в Івано-Франківську біля обласної військової адміністрації одночасно відбулися дві акції щодо проєкту Цивільного кодексу.
Близько 300 людей взяли участь в мітингу проти законопроєкту №15150. Учасники, серед яких були представники громадських організацій "Інсайт", "Марш жінок" та інших, висловили занепокоєння щодо окремих положень кодексу, які, на їхню думку, можуть обмежувати права жінок, ЛГБТ+-спільноти, військовослужбовців та людей з інвалідністю.
Протестувальники тримали плакати з написами "У мене забирають права", "Я проти 15150", "Любов не потребує дозволу" та іншими. Вони закликали до суттєвого доопрацювання законопроєкту перед другим читанням, називаючи його "повернення радянщини".
З іншого боку площі зібралося близько 50 учасників акції "За традиційні сімейні цінності". Вони підтримали закріплення в кодексі визначення шлюбу як союзу чоловіка і жінки та виступили проти будь-яких форм легалізації одностатевих партнерств.
Учасники цієї акції наголошували, що традиційна сім’я (батько, мати та діти) є основою українського суспільства і потребує захисту на законодавчому рівні.
Що передбачає проєкт нового Цивільного кодексу і чому це не влаштовує ЛГБТ+?
Проєкт Цивільного кодексу України №15150 чітко визначає шлюб як "сімейний союз жінки і чоловіка, зареєстрований у встановленому законом порядку".
Фактичний сімейний союз (аналог цивільного шлюбу) також обмежується виключно проживанням жінки і чоловіка однією сім’єю без реєстрації.
Шлюби, укладені за кордоном між особами однієї статі, в Україні не визнаються. Крім того, шлюб з особою, яка змінила стать, може бути визнаний недійсним.
Щодо репродуктивних прав — з проєкту прибрали пряме формулювання про право жінки на аборт за власним бажанням до 12 тижнів. Замість цього залишилися більш загальні норми про інформовану згоду та репродуктивний вибір. ЛГБТ+-організації та правозахисники розцінюють це як звуження гарантій.
ЛГБТ+-спільнота та їхні організації критикують ці положення за нібито дискримінаційний характер, відсутність будь-яких форм партнерства для одностатевих пар та невідповідність європейським стандартам і зобов’язанням України в межах євроінтеграції. На їхню думку, проєкт звужує можливість судового захисту сімейних прав для ЛГБТ+-людей.
Позиція прихильників традиційних сімейних цінностей
Прихильники традиційних цінностей, серед яких громадський рух "Всі разом!", церковні спільноти та консервативні громадяни, вважають, що проєкт Цивільного кодексу у частині визначення шлюбу та сім’ї загалом захищає "природну модель родини".
Вони позитивно оцінюють закріплення шлюбу виключно як союзу чоловіка і жінки, що відповідає ст. 51 Конституції України.
"Мораль, шлюб і сім'я були збережені в проєкті нового Цивільного кодексу", — наголошують представники руху "Всі разом!".
За їхніми словами, врахування зауважень громадськості дозволило не допустити "знищення інституту сім’ї" та зберегти моральні засади як важливий критерій правового регулювання.
Учасники акцій за традиційні цінності, зокрема в Івано-Франківську, переконані, що саме така редакція норм відповідає християнському світогляду та українській культурі.
Попередня "абортна" історія в Івано-Франківську
Конфлікт між громадськими організаціями руху ЛГБТ+ та прихильниками традиційних сімейних цінностей в Івано-Франківську проявився ще у 2025 році, задовго до мітингів щодо нового Цивільного кодексу. Про нього детально писала Фіртка. У центрі уваги знову були ті ж сили, які пізніше брали участь в акціях протесту.
27 червня 2025 року Івано-Франківська міська рада ухвалила рекомендаційне звернення до Президента, Верховної Ради та Кабінету Міністрів. Документ мав суто рекомендаційний, декларативний характер — це не закон, не наказ, не рішення, а лише вираження позиції місцевої громади в особі міськради.
У ньому йшлося про демографічні виклики (низька народжуваність 0,7 при необхідних 2,13), пропозиції щодо суттєвого збільшення виплат при народженні дітей (100, 200 та 300 тисяч гривень), відновлення Міністерства у справах сім’ї, запровадження шкільного курсу "Основи сім’ї" та інші заходи підтримки сімей.
Окремий блок стосувався "захисту життя ненароджених дітей" на законодавчому рівні з посиланням на Конституцію України та Конвенцію про права дитини (захист життя "як до, так і після народження").
Але це не влаштувало активістів руху феміністок та ЛГБТ+. Вони побачили в ньому дискримінацію.
29 жовтня 2025 року Івано-Франківський окружний адміністративний суд (суддя Андрій Могила) за позовом активістки скасував це звернення. Рішення ухвалили виключно з процесуальних підстав — нібито Івано-Франківська міськрада не могла такі рекомендаційні листи писати.
Суд не розглядав по суті питання абортів чи репродуктивних прав, і навіть прямо зазначив відсутність дискримінації у зверненні. Тобто підкреслимо: питання абортів не розглядалося взагалі.
Такий розгляд справи мав неоднозначний вигляд. Рекомендаційні звернення місцевих рад до центральної влади — поширена практика, яка не створює обов’язкових правових наслідків. Крім того, адміністративний суд взагалі не повинен приймати позов від окремої громадянки, коли її особисті права та інтереси безпосередньо не порушувалися.
Це якби ви подали до суду на думку якогось депутата, який сказав, що китайські авто кращі за німецькі. Інакше кажучи, взагалі ситуація, коли подібний позов міг би бути прийнятий, є неможливою. Але це сталося в реальності. Це створює враження ймовірного впливу на суддю та певної "домовленості", особливо з огляду на швидкість і характер рішення.
Після оприлюднення рішення окремі ЗМІ та громадські організації активно поширювали інформацію, що суд "захистив репродуктивні права жінок", "заборонив місцевій владі перешкоджати абортам" і навіть створив важливий прецедент.
Насправді суд не торкався змісту звернення по суті, а скасував його лише через формальні процедурні моменти. Така інтерпретація є яскравим прикладом маніпуляції суспільною думкою.
Подвійні стандарти судів та медійні маніпуляції навколо "одностатевого шлюбу"
Ще одним прикладом неоднозначної судової практики стала справа про визнання факту спільного проживання двох чоловіків, яка детально розбиралася на "Політарені".
У червні 2025 року Деснянський районний суд Києва встановив факт спільного проживання однією сім’єю між дипломатом Зоряном Кісем та громадським активістом Тимуром Левчуком. Суд визнав, що чоловіки з 2013 року вели спільний побут, мали спільний бюджет і фактично перебували у сімейних відносинах.
Зорян Кісь працює першим секретарем Посольства України в Ізраїлі. У 2021 році пара уклала онлайн-шлюб у штаті Юта (США), однак Україна офіційно не визнає одностатеві шлюби. Після направлення дипломата у довготермінове відрядження Міністерство закордонних справ відмовило Тимуру Левчуку у статусі члена сім’ї дипломата. Саме тому вони звернулися до суду.
Під час розгляду справи суд послався, зокрема, на положення Сімейного кодексу України, практику Європейського суду з прав людини та принцип недискримінації. Суд дійшов висновку, що заявники проживали однією сім’єю, попри відсутність офіційного визнання їхнього шлюбу в Україні.
Рішення викликало суспільну дискусію. Представники організації «Всі разом!» подали касаційну скаргу. Втім, 25 лютого 2026 року Верховний Суд відмовив у її задоволенні.
У рішенні суд зазначив, що громадська організація не є стороною спору, а її права безпосередньо не порушені, тому вона не має процесуального права на оскарження цього рішення.
Після цього низка медіа поширила заголовки про нібито «легалізацію одностатевих шлюбів» Верховним Судом. Водночас у самому рішенні Верховний Суд не змінював визначення шлюбу в українському законодавстві та не розглядав питання легалізації одностатевих шлюбів по суті. Суд лише ухвалив процесуальне рішення щодо права на подання касаційної скарги.
Перспективи змін до другого читання: позиція Стефанчука та офіційних осіб
Проєкт нового Цивільного кодексу №15150 ухвалений лише в першому читанні, тому спірні норми щодо визначення шлюбу, сім’ї та репродуктивних прав ще можуть бути скориговані. До другого читання робоча група планує розглянути всі подані правки та зауваження громадськості.
Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук неодноразово заявляв, що ключові положення про сім’ю та шлюб змінюватися не будуть, оскільки вони повністю відповідають Конституції.
"Цих хейтерів я хочу познайомити з книгою, яка називається "Конституція України", стаття 51, яка саме таку норму і містить: "Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки й чоловіка". Ніяких інших положень у новому Цивільному кодексі немає", — підкреслив Стефанчук.
Щодо репродуктивних прав та інших чутливих питань Стефанчук запевняє, що проєкт не вводить жодних нових заборон, а окремі формулювання є технічними і не звужують чинні права громадян. Він також зазначив, що всі критичні зауваження від громадського сектору розглянуть перед другим читанням.
Процес доопрацювання триває. Консервативні організації закликають повністю зберегти чинні норми про традиційну сім’ю та мораль, тоді як правозахисники вимагають розширення захисту вразливих груп. Остаточне рішення щодо спірних статей стане відомо після голосування у другому читанні.
Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!
Читайте також:
