Постійно перебуваючи у вирі подій, намагаючись зрушити важку корупційну рутину, що гирею лежить на нашій державі, іноді щиро дивуюся франківським новітнім «батькам міста». Не зважаючи ні на що, вони й далі діють за старими, вузько-егоїстичними, прогнилими схемами і, напевне, майбутнє бачать виключно крізь згадані схеми. Навіть в особистих розмовах ці «батьки міста» кажуть мені здавалося б неймовірне: «Ну, розумієте, ми ж виграли вибори в Івано-Франківську – тому ми повинні «заробляти»…
Здавалося б: місто взяло активну участь в Революції Гідності, місто гідне того, щоби до нього підходили не як до корита, а як до однієї з найкомфортніших колисок новітньої української культури і цивілізації. Але ж…
FIDIC – ЦЕ НЕ МЕНШ ВАЖЛИВО, НІЖ ProZorro
На всіх зустрічах з мешканцями Івано-Франківська на питання – як нам здійснити прорив до кращого життя, як в місті, так і в державі, даю завжди відповідь: «Вигнати дурнів з влади і збудувати дороги».
Дурні при владі і відсутність доріг унеможливлюють прихід інвестицій. Інвестор просто не доїде до нас по тому бездоріжжю, а ті одиниці, які й доїдуть, після спілкування з «дурнями» у владі, що одразу ж обумовлюють роботу інвестора необхідними хабарами, відмовляться від інвестиційних проектів.
Відповідно в нас не створюються конкурентні високооплачувані робочі місця, до бюджету не надходять кошти, які громада могла б використати на соціальний розвиток та підвищення життєвих стандартів…
В цій статті я хотів би торкнутися теми доріг. Хоча і без дурнів з влади тут не обійдеться.
У сфері українського дорожнього будівництва традиційно існує низка проблем. Серед них: відсутність перспективного планування розвитку шляхової інфраструктури, повсюдне розбазарювання бюджетних коштів, недотримання графіків будівництва об'єктів. Дріб’язкова «опіка» галузі з боку чиновників автоматично викликає корупцію.
Переконаний, що одним з ефективних шляхів вирішення даної проблеми є входження України до системи Міжнародної федерації інженерів-консультантів (FIDIC) та впровадження у нас типових контрактів і приведення галузевої нормативної бази у відповідність з прийнятими в ЄС та решті цивілізованих країн нормами. Дана робота ведеться в Україні з 2006 року, проте завжди влада відкладала впровадження стандартів FIDIC«на потім». Адже ці стандарти різко звужують корупційну складову в дорожньому будівництві. Всі розуміють, що FIDIC – це добре, але мислять стандартно – «от ще трішки покрадемо… і за рік-два перейдемо на прозору міжнародну систему».
Переконаний, що зараз настав час діяти більш рішуче.
Що ж таке FIDIC? Впровадження FIDIC в сфері будівництва, в тому числі доріг, це не менш важливе для держави завдання, аніж впровадження майданчика для закупівель за кошти бюджетів – системи ProZorro, про як мова йтиме нижче.
Система працює з 1913 року. Форми контрактів Міжнародної федерації інженерів-консультантів (FIDIC) успішно застосовуються в більш ніж сімдесяти п’яти країнах. Впровадження типових контрактів FIDIC в Україні дозволить спростити управління фінансами в сфері будівництва, підвищить привабливість країни для серйозних інвесторів (як внутрішніх так і зовнішніх). Серед іншого, контракт FIDIC розумно розподіляє відповідальність і ризики сторін.
На даний час впровадження міжнародних норм будівництва гальмується через відому недосконалість українського законодавства, а також вперте небажання українських влади та підрядчиків відмовлятися від зручних для корупційних дій форм співпраці з замовниками, котрі, у свою чергу, також зацікавлені в непрозорості контрактів. Ці схеми треба негайно і жорстко ламати.
Впровадження системи приведе до уніфікації вимог цінової політики в ремонті доріг, стандартів, страхування гарантій за виконані роботи, будуть уніфіковані вимоги до фірм, які будуть мати можливість брати участь в тендерах на ремонт автомагістралей. В такому випадку фірмочки-«шляхбудліми» без досвіду, техніки, досвідчених працівників не матимуть шансів.
Хочу сказати, що багатьох вищих керівників держави, міністрів, мені вдалося переконати в безальтернативності FIDIC. Але і спротив йде шалений…
ПОЗИТИВНИЙ ПРИКЛАД
Минулий рік для Івано-Франківщини став роком прориву в ремонті доріг.
Нова автомагістраль Івано-Франківськ-Львів була відремонтована буковелівською фірмою ПБС в рекордні терміни, про що відомо і «батькам міста» і його мешканцям. Тепер для того, щоби доїхати від Івано-Франківська до Львова потрібно не три і більше годин з ризиком втратити колеса на дорозі, як було до минулого року, а менше як півтори години. Зрештою, люди не мовчать, публічно підтверджуючи якість ремонту.
Наприклад, Віктор Романюк (відомий в Івано-Франківську телережисер), який нині мешкає у столиці, вперше проїхавши автомобілем щойно відремонтованою дорогою Івано-Франківськ-Львів, на своїй сторінці в соціальній інтернет-мережі написав: «Велике дякую тим, хто не вкрав гроші з ремонту дороги Івано-Франківськ–Львів! І одне питання, якщо такий ремонт триває кілька місяців, то чому його не зробили раніше?»
Зараз вже є надбанням історії те, як старі корупційні сили, що проникли в Івано-Франківську «Службу автомобільних доріг» та якими опікувалися деякі місцеві народні депутати, намагалися не дозволити показати нам приклад та підняти співвідношення ціна-якість в ремонті доріг на небачений для України рівень.
Можна було б вважати курйозним, але насправді сумний факт: львівська влада, приймаючи у ПБС ново відремонтовану автомагістраль на території Львівської області, відмовилася прийняти її з гарантією в десять років. Кажуть, що достатньо і «на п’ять років». Зрозуміло чому. Інакше треба буде пояснювати, - чому кишенькові фірми львівської обласної влади на «повний капітальний» ремонт дороги дають гарантію лише на три-п’ять років, а ПБС на «вибірковий капремонт» – аж десять.
Для того, щоби зрозуміти відмінність у підходах до ремонту доріг, достатньо порівняти ремонт згадуваної вище дороги Н-09 Івано-Франківськ-Львів з ремонтом тієї горезвісної траси Р-24 «Татарів-Косів», яку взялася ремонтувати сумнівна фірма з неоковирною назвою «Шляхбудлім».
Останню, як відомо, лобіював на тендері в Івано-Франківській «Службі автодоріг» один з місцевих народних депутатів. «Шляхбудлім» обрали не за досвідом виконання подібних підрядів (вони його не мають), не за наявність сучасного обладнання (вони його, певне й в очі не бачили), а лише «повіривши на слово» (скажімо так) народному депутатові, який, подейкують, має тісні стосунки з означеною фірмою.
Результат не розійшовся з тими прогнозами, які ми давали ще під час тендеру. «Щось пішло не так», - дипломатично прокоментував ситуацію Міністр інфраструктури Андрій Пивоварський. «Шляхбудлім» не лише вкрив трасу чимось не дуже стійким (дорогу вже треба переробляти), але й не зміг освоїти більшу частину з виділеної на минулий бюджетний рік суми на ремонт цієї дороги – порівняно невелику як для таких проектів суму у 77,5 мільйонів гривень. І якби не фірма ПБС та народний депутат України Анатолій Матвієнко, то неосвоєні кошти були б для області втрачені. Тут якраз доречно повернутися до системи Міжнародної федерації інженерів-консультантів (FIDIC).
Якби ця система працювала в Україні, ніякі «шляхбудліми», які є фактично «прокладками» для освоєння бюджетних коштів, і які разом з своїми субпідрядниками-автодорами (з їхнім досвідом виключно «ямково-чайникового ремонту») навіть поряд би «не стояли» з ремонтами автомагістралей.
РІК 2016-й
Показавши добрий приклад та отримавши кредит довіри Уряду, і на поточний рік нам вдалося залучити на ремонт доріг на Івано-Франківщині суми не менші, як в році минулому. Тішить те, що попри різні політичні вподобання та конкурентну партійну приналежність, попри, можливо, якісь тактичні розбіжності, стратегічно і концептуально всі депутати від Івано-Франківщини єдині у відстоювання інтересів краю. Особлива роль в лобіюванні інтересів області належить моєму колезі Анатолію Матвієнку.
Області вже виділено кошти на ремонт дороги Стрий-Чернівці.
Зараз йде боротьба за виділення коштів на ремонт траси Івано-Франківськ-Чоп. Кошти на це може виділити Європейський банк реконструкції і розвитку (ЄБРР). Будемо боротись за те, щоби Кабмін дав кошти на якісний ремонт цієї стратегічної траси. Багатьох з владних мужів у столиці вдалося переконати, але справа гальмується політичною кризою та загальною невизначеністю щодо майбутнього уряду.
Якщо ж все вдасться, то перший крок з проблематики «дурнів і доріг» буде фактично виконаний. Івано-Франківськ, маючи якісне автодорожнє сполучення з Львовом, Ужгородом та Чернівцями отримає притік гостей, туристів з багатьох країн Європи, які раніше боялися місцевого бездоріжжя.
Серед гостей до нас прийдуть і потенційні інвестори… Але тут вони зіштовхнуться з проблемою «номер два» - дурнями (націонал-комуністами корупційного спрямування) в іванофранківській владі.
КЛАНИ ЗА КОРИТО ПРОТИ ДОРІГ
Є наріжний факт: основою міської транспортної системи є вулиці. Від їхньої якості безпосередньо залежить якість міського життя, добробут кожного мешканця міста. Відповідно, влада у першу чергу повинна дбати про вулиці, дорожнє покриття, тротуари, розмітку, озеленення, освітлення, систему безпеки, тощо.
За нашою партійною соціологією якість доріг є другою за рейтингом проблемою, що хвилює мешканців Івано-Франківська. 21% їх стурбовані незадовільним станом доріг. А пріоритетною проблемою 48% франківців вважають «корупцію та розкрадання бюджетних коштів в міській владі».
На перший погляд, міські владні клани, яких нині об’єднує єдина монопольно правляча в місті політична сила – ВО «Свобода», це розуміють. І кладуть асфальт та бруківку. Але ж ми не діти, щоби тішитися самим лише фактом того, що грунт абияк покрито чимось твердішим за бруд. Люди прагнуть не шампанського, розпитого біля бульдозерів, а відсутності ям і «хвиль» на дорогах і гарантій і якості виконаних ремонтів.
В ефірі телеканалу РАІ, присвяченому першим 100 дням новообраної влади в Івано-Франківську за участі міського голови Франківська Руслана Марцінківа, депутатів міськради та громадських активістів, у «нарізці» думок жителів щодо змін в місті після приходу «нових-старих» кланів, яку підготували журналісти телеканалу, чи не єдиним реальним позитивом нової влади одна з франківчанок назвала якісний ремонт вулиці Тичини. До слова, в звітній за перших 100 днів нової влади партійній газеті вулиця Тичини також чомусь вказана як здобуток нової влади.
Адже ця нова влада, як і стара, якраз робили все можливе і неможливе, щоб перешкоджати ремонту вулиці Тичини буковелівською фірмою ПБС, яка практично 50 на 50 відсотків відремонтована за кошти міського бюджету та власні кошти ПБС. Так само як це продовжується з ремонтом вулиці Набережної ім. Василя Стефаника, яку влада не фінансує і не планує фінансувати.
Вулиці Тичини і Набережна були відремонтовані не фірмами, які влада підсовувала громаді в якості підрядників, а тими, хто (всупереч владі, під свист її медіа-наймитів) намагався продемонструвати взірець справжньої роботи з гарантією на багато років. Як підсумок: місто має дві якісно зроблені вулиці, котрі гарантовано служитимуть його жителям десять років. Тим часом вулиці, відремонтовані як «передвиборні об’єкти», вже вкриті ямами і «хвилями».
І цю халтуру продовжують робити й далі!
Нагадаю, що в минулому році наш Інститут розвитку міста «Новий Івано-Франківськ» звернувся до ліцензованої структури – кафедри «Автомобільні шляхи» Львівського політехнічного університету, яка займається і оцінюванням якості доріг, з проханням провести експертизи ново відремонтованих вулиць в Івано-Франківську… І отримав відповідь, яка зовсім не потішила. Документ складний, але висновок однозначний – під час «ремонту» доріг в місті Івано-Франківську в більшості випадків асфальт, перепрошую, кладуть «на лайно».
Серед доріг, які були відремонтовані на той час лише Набережна імені Василя Стефаника витримувала норми по модулю пружності дорожнього покриття (тут стався навіть курйозний випадок - на деяких ділянках прилад "зашкалив", оскільки модуль пружності був вищим, аніж робоча шкала прилада!)). Дороги ж, які не без пафосу рекламуються чи не на кожному стовпі, як «зроблені Свободою», - «Вовчинецька, Сагайдачного Гарбарська, Василіянок не відповідають інтенсивності і складу транспортного потоку», - стверджується у Заключенні Львівської політехніки.
В перекладі на зрозумілу мову – наші гроші викинуті на вітер. Кілька місяців, можливо й рік, вони простоять, але що буде далі – гарантії ніхто не дасть.
Запрошені експерти, озброєні спеціальними вимірювальними приладами, провели тоді дослідження за показником модуля пружності на різних ділянках, а саме на дорогах вулиць відремонтованих ТзОВ «Івано-ФранківськАвтоДор», а також, для наочного порівняння, дороги на Набережній імені Василя Стефаника, ремонт якої здійснювала фірма «ПБС».
В результаті досліджень відзначено, що показники приладу на Набережній дали значення 282-346 МПа при оптимальному модулі пружності 300 Мпа. А от показники шляхового покриття зроблених «ідейними хлопцями» вулиць Хіміків, Тролейбусної, Василіянок, Галицької, Гетьмана Сагайдачного виявились нижчими за норму.
Якщо точніше:
хвалена вулиця Хіміків – 113-120 МПа,
вулиця Тролейбусна – 210 – 282 МПа,
вулиця Галицька – 98 -275 МПа,
Василіянок, Гарбарська, Гетьмана Сагайдачного, Берегова – 81 – 268 МПа.
У висновку науковців чітко записано, що дані характеристики не відповідають завантаженості даних вулиць транспортом.
До прикладу, якщо взяти показник модулю пружності 100 МПа (Мегапаскаль), - звучить наче й солідно, однак насправді це означає, що за кілька місяців покриття «попливе» або викришиться.
По відремонтованій вулиці Тичини таких експертиз ще немає, але можу запевнити франківців, що ця дорога відповідає всім вимогам якості та гарантії…
Здавалося б міська влада мала б тішитися з того, що в місті є підприємство, як має добрий досвід в ремонті доріг, роботи виконує за конкурентними цінами та з найбільшою гарантією. Проте – ні.
Фірма ПБС в минулому році виграла кілька тендерів на ремонт міських доріг. Зокрема на ремонт дорожнього покриття вулиць Кармелюка та Ленкавського… Вже багато років ці дороги франківці вважають пріоритетними для ремонту, оскільки зв’язують Набережну з центром міста.
Але так чомусь не вважає свободівська влада в Івано-Франківську.
Вже в поточному році фірма ПБС, яка, нагадаємо, виграла тендери і заключила Угоди з містом на їх ремонт (!!), отримала листи від директора Департаменту УЖКГ з вимогою розірвати заключені угоди (!!!) з мотивацією «відсутності бюджетних призначень» на 2016 рік.
Зауважимо, що при «відсутності коштів», міськрада в бюджеті на 2016 рік (нагадаємо, що сам бюджет приймався з грубими порушеннями процедури та Регламенту ради, оскільки навіть депутати не мали змоги ознайомитися з його проектом) передбачила 44 мільйони 683 тисячі гривень на Бюджет розвитку, в якому значна частина коштів виділена саме на ремонт доріг. Але пріоритети влади із зрозумілих причин змінилися.
Відомо, що фірма ПБС запропонувала міській владі виконати ремонт всього "пулу" доріг, які заплановані на 2016 рік, за загальною ціною нижчою на 10 мільйонів, аніж будь-яка інша фірма, і з гарантією на 10 років, - відповіді немає вже кілька тижнів. Очевидно, владі не потрібні додаткові 10 мільйонів гривень, які можна викориистати на доплати вчителям чи на харчування школярів...
Мешканці вулиць Кармелюка і Ленкавського тим часом збирають підписи з вимогою до влади відремонтувати ці дороги. В те, що влада почує франківців є великий сумнів.
Цікавим, на що звертають увагу фахівці, є так званий додаток номер 8 до міського бюджету-2015, в якому є ціла низка видатків на капітальні ремонти міських доріг, кожен з яких оцінений трішки дешевше за півтора мільйони гривень. Що це за магічне число, спитаєте – 1 500 000 грн? – Це верхня межа суми підряду, при якій не вимагається робити тендер. Тобто, ці ремонти можна легко (після «наради» з однопартійцями) спрямувати на свої кланові фірми для непублічного освоєння (а точніше – нахабного дерибану) наших з вами грошей, стягнених до бюджету з наших з вами податків.
Останнім часом громадські активісти вимагають у міської влади перевести всі закупівлі включно з вартістю меншою за 1,5 млн гривень на систему ProZorro, як це вже зробило багато міст України. Ціна питання для міста – десятки мільйонів зекономлених коштів. Але для влади в Івано-Франківську ця ситуація нагадує проблему FIDIC для розкрадачів загальноукраїнського рівня. «От ще в цьому році, ще раз, розкрадемо поміж своїми фірмами останні десятки мільйонів, а з наступного року запрацюємо «чесно» (бо ж з липня перехід на відкритий майданчик закупівель вимагатиме закон)», - думає собі влада.
Ще один потічок до кишень розкрадачів, про який хочу згадати, формується з процесу прибирання та обслуговування вулиць.
Вже зараз, обслуговуючи за власні кошти Набережну, ми можемо оцінити ефективність комунальних підприємств, які «освоюють» багатомільйонні суми з бюджету Івано-Франківська, в тому числі під виглядом поповнення Статутних фондів. Мова йде про розкрадання чи не 80% виділених коштів на обслуговування доріг. Невдовзі ми проведемо повний аналіз і представимо громаді реальні цифри, що базуються на реальному досвіді фірми ПБС, яка обслуговує Набережну. Масштаби розкрадання бюджету лише на цьому одному пункті видатків, не сумніваюся, вразять франківців.
Що далі?
Нещодавно ми розпочали плідну і перспективну співпрацю з Громадською радою по контролю за якістю ремонтів міських доріг при Івано-Франківському міськвиконкому. Напрацьовуємо співпрацю з новою Патрульною поліцією міста та громадськими активістами, в царині безпеки дорожнього руху. Переконаний, що саме «небайдужі», саме громадські актвісти є тією основою і опорою, з якими наш шлях до розвитку, прогресу стане незворотнім.
Пропоную також і керівникам Івано-Франківська відкинути меркантильні схеми, припинити дерибан і, врешті-решт, поставити інтереси держави і громади вище за коритні інтереси кланів та власних кишень. Коли представники УКРОПу запропонували Руслану Марцинківу провести спільну інспекцію ремонтів Набережної та вулиці Тичини, які виконала буковелівська фірма ПБС, і ремонтів вулиць з пулу «передвиборчих проектів» фірм, наближених до ВО «Свобода» - Хіміків, Целевича, Галицької та інших, а також асфальтного заводу в Хриплині, - міський голова Івано-Франківська погодився.
Можливо, це буде першою ластівкою продуктивної співпраці в ім’я майбутнього розвитку нашого чудового міста?
Олександр Шевченко,
Народний депутат України
