Коломию поділили на зони за 143 тисячі гривень

 

 

На минулій позачерговій сесії затвердили документ, відповідно до якого коломияни нарешті зможуть орендувати, купувати чи отримувати в приватну власність земельні ділянки, також міська рада зможе розв’язувати містобудівні питання – це план зонування території міста.

 

Роботу виконала за півтора місяця львівська фірма «Містопроект» (підприємець Лопушанський), для бюджету міста така карта коштувала 143 тисячі гривень. Архітектори кажуть, що київські проектувальники, які розробляли генеральний план Коломиї, хотіли за свої послуги понад 600 тисяч гривень, інформує Фіртка з посиланням на Дзеркало Коломиї.

 

Зонування було розроблене на основі генплану міста, що й викликало побоювання у присутніх щодо можливих неточностей. Також у депутатів були зауваження до якості виконаної роботи, запитання з приводу можливого неврахування інтересів усіх жителів міста, адже за цим документом Коломия відтепер будуватиметься завжди. В. о. начальника відділу архітектури Дмитро Кендзьор розповів, що усі 4070 гектарів міської землі на основі генплану, за даними містобудівного кадастру та земельно-кадастрових документів відтепер розподілено на такі зони: громадську, житлову, рекреаційну, комунально-складську, виробничу, зону спецземель тощо. Найважливіше, що потрібно знати коломиянам, це три види переваг забудови у відповідних зонах: супутна, допустима і можлива.

 

Відтепер кожен, хто захоче отримати ділянку чи розпочати будівництво, зможе на сайті міської ради розглянути карту зонування міста і відповідно до того планувати подальші дії. У плані передбачили нове кладовище, технопарк, залишили виробничу зону, нижче мікрорайону ресторану «Гомін» і біля вулиці Моцарта, де полігон, військова частина, виділено зони для багатоквартирної житлової забудови.

 

Архітектори кажуть, що в ході роботи врахували зауваження депутатів, у міру можливості. Деякі не врахували, бо перепланування зони тягне за собою і зміни в генеральному плані міста, а це – додаткові кошти із бюджету. Тож поки що буде так, як є. У рекреаційній зоні практично нічого не змінилося, межі парків ті ж, що й були, передбачили зону відпочинку в районі вулиці Довбуша, біля лікарні також будуть зелені насадження, там буде заборонено будувати.

 

Також біля цвинтаря залишили 300 метрів санітарної зони, поки цвинтар ще не закритий, цю землю не можуть виділяти для потреб громади. Але в майбутньому планують і там ділянки для будівництва міста. Якщо ж так сталося, що у рекреаційній зоні уже кілька років тому збудовано будівлю, як це владнати? І чи не муситимуть власники якось залагоджувати своє будівництво, якщо його місцезнаходження не відповідає щойно складеному плану? У відповідь на ці запитання Дмитро Кендзьор каже, що радикальних заходів вживати не будуть. Ось, наприклад, у парку ім. Трильовського є такий будиночок, власники ще давно хотіли узаконити його, але на це не отримали дозволу. Тож будівля, за словами працівників відділу, сама зруйнується через вік. Виробничі території будуть, як і в радянські часи, там, де знаходяться колишні заводи.

 

У середмісті виробничих зон не буде, колишня ткацька фабрика вже належатиме до житлової зони, також і приміщення взуттєвої фабрики не віддаватимуть для виробничої мети. Щодо будівництва розважальних центрів, супермаркетів, то архітектори кажуть, що коли розроблять детальний план території, то, враховуючи зонування і вимоги громади, даватимуть дозволи на таке будівництво.

 

Відомо, що таке можливо буде у громадській зоні. У районі об’їзної дороги відвели місце для інвестиційних ділянок, відповідно передбачили клас санітарної норми, тобто залежно від ступеня шкідливості діяльності майбутнього підприємства йому надають ділянку, розміщену за 300, 400, 500 і більше метрів від житла людей і від дороги. Фахівці стверджують, що план зонування не настільки важливий документ, його існування – лише щоб виконати усі вимоги законодавства.

 

Зонування ж – доволі приблизна схема, її зробили, поспішаючи, щоб місто нарешті мало змогу, після півторарічної перерви, вирішувати земельні питання. До слова, на наступній сесії вже заплановано цілу низку рішень про виділення земельних ділянок, багато депутатів теж поспішили подати відповідні документи, щоб 17 вересня отримати у власність ділянку.


12.09.2015 688 0
Коментарі (0)

28.09.2024
Вікторія Матіїв

Про свій досвід еміграції у Сполучені Штати Америки журналістці Фіртки розповіла прикарпатка — 23-річна Тіна Любчик.  

673
19.09.2024
Вікторія Косович

Про те, як великі компанії й підприємства області розвивають свій бізнес, удосконалюють виробництво та експортують свій товар в Європу та інші країни в умовах повномасштабної війни, розповідає Фіртка.  

1098
10.09.2024
Вікторія Косович

Про те, чим живе притулок та як там рятують й піклуються про братів наших менших, журналістка Фіртки поспілкувалася з волонтеркою та працівницею прихистку "Рудий пес" Любов'ю Філь.

2181
01.09.2024
Діана Струк

Про те, як підготувалися до нового навчального року в Івано-Франківській громаді, журналістка Фіртки поспілкувалася з директоркою департаменту освіти та науки Івано-Франківської міської ради Вікторією Дротянко.

2037
23.08.2024

В умовах воєнних дій та масової міграції українців за кордон, багато дітей змушені навчатися у двох школах одночасно. Це створює значні психологічні та фізичні виклики, адже дитині доводиться пристосовуватися до двох різних навчальних програм і соціальних середовищ.

1981
14.08.2024
Тетяна Дармограй

Фіртка розповідає про популярні, та найважливіше — безпечні, місця для купання та основні правила поведінки на воді.  

5993

Усі ми хочемо бути здоровими та щасливими, але, на жаль, складовою людського життя є хвороби. Хвороби, які роблять людське життя складнішим і менш радісним, з'являються з різних причин.

1193

Роми таємничий народ, про який ми знаємо багато і водночас нічого. Здебільшого наші знання про ромів ґрунтуються на  стереотипах пов’язаних з ними: віщуни, гадання, конокради, прохачі, але все ж таки, що насправді ми про них знаємо?   

1926

Нова війна нагадує нам події минулих століть. Загарбники завжди руйнують і крадуть, Україна переживала це не один раз. Дві українські ікони за різних обставин покинули територію України, щоб прославитися у чужій. Ми повинні пам’ятати та цінувати те, що належало українському народові.  

2685

Багато християн протягом свого життя намагається потрапити в місця пов’язані із життям Ісуса Христа або Його учнями. Серед найважливіших місць займає Єрусалим — місто, в якому помер і Воскрес засновник християнства.  

2618
28.09.2024

Чи дозволені банани після видалення жовчного міхура? Дієтологи надають поради про особливості харчування після операції

134
23.09.2024

Зелений чай — найпопулярніший напій, попит на який щороку зростає у всьому світі. Його виготовляють з листочків чайного дерева Камелія, які готують на пару, або обсмажують, потім пресують і сушать.

372
20.09.2024

У серпні приріст споживчих цін до попереднього місяця на 0,2–1,2% зафіксували у всіх регіонах України.  

820
25.09.2024

Гошівський монастир — греко-католицький монастир Чину святого Василія Великого у селі Гошеві, що на Івано-Франківщині.  

15093
20.09.2024

Одним з ключових принципів християнського шлюбу є вірність. Адже саме вірність — ознака зрілих та відповідальних стосунків.   

2542
16.09.2024

Перший такий фестиваль на Міжнародному рівні відбувся вперше в Україні в Гошеві у 2015 році.  

842
14.09.2024

Про значення свята журналістка Фіртки поспілкувалася з отцем Миколаєм Микосовським, який служить у Василіянському монастирі УГКЦ на Ясній Горі у Гошеві.  

2792
25.09.2024

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

26288 1
24.09.2024

Національна рада Швейцарії визнала Голодомор 1932–1933 років в Україні актом геноциду. Про це повідомила пресслужба Музею Голодомору, пише Фіртка. Відповідну декларацію було схвалено у вівторок, 24 вересня, 123 голосами «за».

399
21.09.2024

"За" звернення проголосували 56 депутатів, один — утримався, семеро — не голосували.  

852
19.09.2024

Верховна Рада 19 вересня ухвалила постанову про перейменування понад 300 населених пунктів та районів.  

936
16.09.2024

Більшість опитаних (від майже 40% до 50%) має нейтральну оцінку схвалення діяльності місцевої влади.  

1155