Коломию поділили на зони за 143 тисячі гривень

 

 

На минулій позачерговій сесії затвердили документ, відповідно до якого коломияни нарешті зможуть орендувати, купувати чи отримувати в приватну власність земельні ділянки, також міська рада зможе розв’язувати містобудівні питання – це план зонування території міста.

 

Роботу виконала за півтора місяця львівська фірма «Містопроект» (підприємець Лопушанський), для бюджету міста така карта коштувала 143 тисячі гривень. Архітектори кажуть, що київські проектувальники, які розробляли генеральний план Коломиї, хотіли за свої послуги понад 600 тисяч гривень, інформує Фіртка з посиланням на Дзеркало Коломиї.

 

Зонування було розроблене на основі генплану міста, що й викликало побоювання у присутніх щодо можливих неточностей. Також у депутатів були зауваження до якості виконаної роботи, запитання з приводу можливого неврахування інтересів усіх жителів міста, адже за цим документом Коломия відтепер будуватиметься завжди. В. о. начальника відділу архітектури Дмитро Кендзьор розповів, що усі 4070 гектарів міської землі на основі генплану, за даними містобудівного кадастру та земельно-кадастрових документів відтепер розподілено на такі зони: громадську, житлову, рекреаційну, комунально-складську, виробничу, зону спецземель тощо. Найважливіше, що потрібно знати коломиянам, це три види переваг забудови у відповідних зонах: супутна, допустима і можлива.

 

Відтепер кожен, хто захоче отримати ділянку чи розпочати будівництво, зможе на сайті міської ради розглянути карту зонування міста і відповідно до того планувати подальші дії. У плані передбачили нове кладовище, технопарк, залишили виробничу зону, нижче мікрорайону ресторану «Гомін» і біля вулиці Моцарта, де полігон, військова частина, виділено зони для багатоквартирної житлової забудови.

 

Архітектори кажуть, що в ході роботи врахували зауваження депутатів, у міру можливості. Деякі не врахували, бо перепланування зони тягне за собою і зміни в генеральному плані міста, а це – додаткові кошти із бюджету. Тож поки що буде так, як є. У рекреаційній зоні практично нічого не змінилося, межі парків ті ж, що й були, передбачили зону відпочинку в районі вулиці Довбуша, біля лікарні також будуть зелені насадження, там буде заборонено будувати.

 

Також біля цвинтаря залишили 300 метрів санітарної зони, поки цвинтар ще не закритий, цю землю не можуть виділяти для потреб громади. Але в майбутньому планують і там ділянки для будівництва міста. Якщо ж так сталося, що у рекреаційній зоні уже кілька років тому збудовано будівлю, як це владнати? І чи не муситимуть власники якось залагоджувати своє будівництво, якщо його місцезнаходження не відповідає щойно складеному плану? У відповідь на ці запитання Дмитро Кендзьор каже, що радикальних заходів вживати не будуть. Ось, наприклад, у парку ім. Трильовського є такий будиночок, власники ще давно хотіли узаконити його, але на це не отримали дозволу. Тож будівля, за словами працівників відділу, сама зруйнується через вік. Виробничі території будуть, як і в радянські часи, там, де знаходяться колишні заводи.

 

У середмісті виробничих зон не буде, колишня ткацька фабрика вже належатиме до житлової зони, також і приміщення взуттєвої фабрики не віддаватимуть для виробничої мети. Щодо будівництва розважальних центрів, супермаркетів, то архітектори кажуть, що коли розроблять детальний план території, то, враховуючи зонування і вимоги громади, даватимуть дозволи на таке будівництво.

 

Відомо, що таке можливо буде у громадській зоні. У районі об’їзної дороги відвели місце для інвестиційних ділянок, відповідно передбачили клас санітарної норми, тобто залежно від ступеня шкідливості діяльності майбутнього підприємства йому надають ділянку, розміщену за 300, 400, 500 і більше метрів від житла людей і від дороги. Фахівці стверджують, що план зонування не настільки важливий документ, його існування – лише щоб виконати усі вимоги законодавства.

 

Зонування ж – доволі приблизна схема, її зробили, поспішаючи, щоб місто нарешті мало змогу, після півторарічної перерви, вирішувати земельні питання. До слова, на наступній сесії вже заплановано цілу низку рішень про виділення земельних ділянок, багато депутатів теж поспішили подати відповідні документи, щоб 17 вересня отримати у власність ділянку.


12.09.2015 982 0
Коментарі (0)

16.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

784
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

572
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1043
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2316 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3406
24.06.2026
Тетяна Ткаченко

Коли у 2014 році загинув її двоюрідний брат Петро Остапчук, Надія Довганюк зрозуміла, що хоче бути поруч із тими, хто переживає біль війни. Попри стереотипи та недовіру, вона стала першою жінкою-капеланкою в Українській греко-католицькій церкві.

2837 2

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

704

Коли людина вперше заходить до православного або греко-католицького храму, тобто храму східного візантійського обряду, то її погляд майже завжди зупиняється на священникові.

875

З приходом у вересні 1939-го на Гуцульщину нової, ще не знаної робітничо-селянської влади почались нові проблеми. Точніше ті ж клопоти, що були й за Польщі, але які тепер вирішувані по-новому.

1347
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10232 2
08.07.2026

Багато людей під час застуди п'ють гарячий чай із медом, вважаючи його одним із найкращих домашніх засобів. Мед справді містить біологічно активні речовини, однак фахівці радять не додавати його в окріп.

8712
03.07.2026

У наші дні вуглеводи є "ворогом", а деякі "експерти" пропагують продукти з високим вмістом жирів. Якщо у вас високий кров'яний тиск, то не обов'язково жертвувати вуглеводами.  

11158
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

386
12.07.2026

Із 17 до 19 липня у Калуші відбудуться урочистості з нагоди перебування мощей святого Івана Хрестителя.

664
08.07.2026

У вівторок, сьомого липня, Хресто-Воздвиженський Манявський чоловічий монастир — Манявський скит — відзначив храмове свято, День пам’яті своїх засновників — преподобних Іова та Феодосія Манявських.

987
06.07.2026

У Погоні на Івано-Франківщині відбувся XVII Міжнародний з’їзд Апостольства Матері Божої Покровительки Доброї Смерті. Паломники зібралися на спільну молитву за мир в Україні, взяли участь в Архієрейській Божественній Літургії та вшанували пам'ять полеглих захисників.

794
11.07.2026

Театр не може оминути тему війни, однак не повинен буквально відтворювати її на сцені. Натомість сьогодні він має давати людям підтримку, надію та сили жити далі.  

519
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

956
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1387
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1343
18.06.2026

Ухвалені Верховною Радою зміни до Бюджету-2026 дозволять суттєво розширити програми соціального захисту для військовослужбовців.

1568