Щоб зігрівати військових у холодну пору, прикарпатські студенти власноруч виготовляють грілки для бійців.
Про це йдеться у сюжеті обласного телебачення «Галичина», пише Фіртка.
У навчальній лабораторії студенти залишаються після пар, аби створювати грілки. Ініціативу започаткувала першокурсниця з Сум Катерина, у якої на фронті воює дядько.
«Я нещодавно була в Сумах — там досі сніг. Тут вже весна, але на сході все ще холодно, тож грілки залишаються важливими», — розповіла Катерина.
Студенти кажуть, що рецепт «кишенькового тепла» доволі простий.
«Компоненти легкодоступні: звичайна стружка, купрум сульфат, алюмінієва стружка та кухонна сіль. Ці інгредієнти використовуються для одноразової грілки.
Суть реакції — взаємодія купруму з алюмінієвою стружкою, що виділяє тепло. Це екзотермічна реакція», — пояснила студентка першого курсу спеціальності «Біохімія та біотехнології» КНУВС Віталія Богданович.
Студентка Богдана Галичко додає, що інгредієнти необхідно точно зважити та змішати у певній пропорції, після чого додають 50 мл води і закривають суміш, залишаючи невеликий зазор для активації.
«До цього ми у певній пропорції їх відважуємо та перемішуємо в одній посудині. У нас є готовий рецепт, і за ним, власне, розраховуємо необхідну масу», — каже Богдана Галичко.
Багаторазові грілки студенти виготовляють за технологією випускниці вишу Ірини Старко.
«Спочатку думали, у що запакувати грілку. Ідея прийшла від місцевого підприємця: використали пружинки на розтяг і термоусадку.
Грілка нагрівається приблизно до 54 градусів і зберігає тепло до чотирьох годин. Для повторного використання достатньо прокип’ятити», — розповіла Ірина Старко.
Після активації така велика багаторазова грілка зберігає тепло до чотирьох годин. Для повторного використання її достатньо прокип’ятити — і виріб знову готовий до застосування.
Ірина Старко зауважує, що вартість такої грілки в магазинах інколи становить від 160 гривень.
«Зробити її власноруч інколи можна навіть до десяти гривень — залежно від рецептури та типу грілки. Якщо це багаторазова грілка, то максимально близько 60 гривень», — каже Ірина Старко.
Викладачі зазначають, що для студентів це не лише волонтерство, а й виховання свідомих громадян через професію.
«Вони вкладають знання та час у технологічний процес для потреб військових», — каже кандидатка біологічних наук, доцентка, заступниця декана факультету природничих наук КНУВС Олександра Абрат.
З потеплінням студенти планують виготовляти інші вироби для військових: розпалювачі на основі парафіну та репеленти від комах.
Закупівлю матеріалів для виробництва грілок забезпечують студенти та викладачі, допомогти можуть усі охочі.
Читайте також:
