Журналісти hromadske приїхали в Космач напередодні Різдва із запитаннями, чому найбільша релігійна парафія села вирішила не переходити на новоюліанський календар і святкувати народження Христа по-старому — 7 січня.
«Віру не міняють»
Після того як влітку 2023 року помісний собор Православної церкви України затвердив перехід на новоюліанський календар, громада найстарішої та найбільшої за кількістю парафіян у Космачі церкви Петра і Павла провела збори. Вона хоч і належить до ПЦУ, але рішення вищого церковного керівництва не сприйняла.
Люди проголосували за те, щоб залишитися зі старими датами відзначень релігійних свят. Основні аргументи: за таким календарем жили їхні батьки та діди, і Різдво вони відзначали 7 січня, а не 25 грудня.
«Віру не міняють. Ми як родились і як батьки нас навчили, так і має бути, і так дітей маємо вчити і йти до кінця (святкувати 7 січня — ред).
Бо інакше, це як переступати через свою віру й релігію», — каже Анна.
І додає, що дуже хотіла б особисто сказати главі ПЦУ Епіфанію, «аби він повернув свята на місце». Її іменини за новим стилем були 9 грудня, і цього дня її привітала онука. Жінка їй подякувала, але сказала, що святкувати буде 22 грудня.
На запитання, що ж вона робитиме, якщо до її хати завітають колядники 25 грудня, відповіла, що таки почастує і подякує за коляду, бо проганяти не пасує.
«Тут живуть нащадки сексотів»
Оскільки інші парафії таки перейшли на новоюліанський календар, то крім греко-католицької церкви (до якої ходять у рази менше людей), по-новому святкують у чотирьох православних храмах, розташованих далеко від центру села.
«Це мій особистий біль і біль усього села. Те, що зараз село так розділене», — каже в коментарі hromadske отець Ігор, настоятель храму Пресвятої трійці УГКЦ у Космачі.
Свою парафію до переходу календаря він готував давно, тому вони без застережень одразу перейшли на нові дати святкувань.
Причиною відмови сусідньої парафії ПЦУ від переходу на новоюліанський календар отець Ігор вважає не лише звичку парафіян, а й свідому маніпуляцію їхньою думкою.
«Підготовка до не переходу тривала щонайменше півтора року до того, коли про це заговорили. Це були спеціальні дописи в соцмережах, де маніпулювали суспільною думкою. Мені здається, для нашого ворога Космач — це ключове село.
Адже тут була Старшинська школа УПА. Тут було багато людей репресовано. Водночас тут було дуже багато сексотів. І їхні нащадки досі живуть і сповідують ті ідеї. Тут є багато людей, які, скажімо так, не за Україну», — каже він.
Натомість староста села, який є парафіянином найбільшої в селі православної церкви, каже, що просто ця зміна календаря не на часі під час війни.
«До переходу людей потрібно було підготовлювати. У нас і так купа проблем, а тепер іще маємо під час війни трошки непорозуміння між конфесіями», — каже староста Дмитро Мохначук.
Він шкодує, що другий рік поспіль на Водохреще в селі не відбуватиметься міжконфесійна хода до річки та спільний молебень там. Сам Мохначук святкує два Різдва. 25 грудня — в гостях у сватів, а 7 січня — зі своєю парафією.
Два Різдва в одній родині
Найдивніша ситуація зі святкуванням складалась у сімей, де члени родини ходять до різних церков. Так два Різдва має космацьке подружжя Кравчуків.
Ще з 90-х років щонеділі вони разом їдуть зі свого присілка до центру села, а там розходяться кожен по своїх церквах: Олена — до греко-католицької, а Василь — до православної.
«Конституція України каже, що жінка може вірувати в одну віру, а чоловік — в іншу. Але в нас одна християнська віра.Для простого християнина головне — це вислухати службу Божу, а немає значення, де і в якому храмі. А решта — то вже є релігійна політика», — з усмішкою каже Василь Кравчук.
Сам він зізнається, що волів, аби його парафія таки перейшла на новий календар. Але, за його версією, поки що там гучніший голос мають кілька «впертих» жінок, які за старий стиль, а решта людей просто не наважуються їм перечити.
Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!
В Івано-Франківську стартує XVI Міжнародний Різдвяний фестиваль «Коляда на Майзлях»
