Гострі дебати навколо календарної реформи церкви лунали у 2022 році у контексті святкування Різдва: 7 січня чи 25 грудня? Тому почнемо з цього.
Прихильники святкування Різдва 7 січня зважають на такі аргументи:
- 7 січня Різдво святкували наші предки.
- Українцям неправильно відмовлятися від 7 січня лише тому, що так святкує росія, бо це святкування було по-перше ще до появи Московії, а по-друге святкується багатьма православними країнами світу.
- Зміна дати святкування Різдва тягне за собою зміну дат усіх нерухомих церковних свят на 13 днів назад, і це створює великі проблеми.
Тож розглянемо історичні факти таких аргументацій:
Аргумент 1
7 січня Різдво святкували наші предки, а 25 грудня – це польське (католицьке) різдво.
Коли народився Ісус Христос – невідомо, бо про це немає жодного документального підтвердження, тому будь-яка дата носить символічне значення і не має жодного догматичного змісту.
Стосовно святкування наших предків, то тут в різні часи теж не було якоїсь закономірності. Скажімо в певний час частина наших предків пов’язувала свято Різдва Ісуса зі святом різдва Всесвіту, яке святкували за Юліанським календарем навесні 25 березня, пояснюючи це пробудженням природи від зимового сну і поверненням з вирію птахів.
На знак цього існували язичницькі щедрівки, тому зараз багатьох дивують слова популярної обрядової пісні в обробці композитора Леонтовича під назвою «Щедрик»:
«Щедрик, щедрик, щедрівочка, прилетіла ластівочка…»
Тому спиратися на календарні традиції наших предків часів Київської Русі чи гетьманщини є невдалою аргументацією.
Різниця святкування у 14 днів пов’язана з різними календарями.
7 січня святкується за Юліанським календарем, а 25 грудня – за Григоріанським.
Юліанський називається так тому, що був розроблений ще до народження Ісуса в 46 р. до Р. Х. імператором Юлієм Цезарем за участю олександрійського астронома Созігена.
Юліанський рік був довшим за астрономічний на 11 хвилин 14 секунд і за півтори тисячі років відстав аж на цілих 10 днів.
Зробив це відкриття математик та астроном Алоізій Ліліус, тому виникла потреба створити більш точний календар, і його ініціатором у 1582 році був Папа Римський Григорій XIII.
Це найбільш точний і досконалий календар і ним сьогодні, як світським календарем, користується весь світ включно з Україною.
Частина православного світу не прийняла цей календар як церковний лише з огляду на те, що це відбулося вже після розколу християнства на православ’я і католицизм, а оскільки ініціатором календаря був Папа Римський, тому причинами відмови переходу на Григоріанський календар була ворожнеча і розкол християнства.
Григоріанський календар часто називають новим стилем, а юліанський – старим стилем.
Існує ще так званий новоюліанський календар як спроба вдосконалити юліанський і наблизити його до григоріанського. До 2800 року він буде повністю збігатися із григоріанським. За цим календарем зараз Різдво святкується 25 грудня.
Відзначати Різдво Христове 25 грудня вирішили не одразу. Всеправославний Собор в Константинополі "переніс" Різдво аж у 1923 році. На це погодилися майже усі країни світу.
Серед незгодних був Радянський Союз. З тих часів церква Московського патріархату, а за нею і Київського патріархату в Україні, зберігала вірність Юліанському календарю. А називати Різдво 25 грудня польським чи католицьким є грубою помилкою, про що буде пояснено нижче.
Аргумент 2
Українцям неправильно відмовлятися від 7 січня лише тому, що так святкує росія, бо це святкування було по-перше ще до появи Московії, а по-друге святкується багатьма православними країнами світу.
Бажання перейти на святкування 25 грудня зумовлена не лише цією причиною і стосується не лише України. 25 грудня на початках було пов’язано зі святом «Непереможного Сонця» в Римській імперії і це символізувалось тим, що в цей день починається збільшуватися світловий день, який започатковує новий річний цикл.
Саме тоді темрява відступала – світловий день ставав довшим, і щоб зменшити вплив язичницького свята, цього дня почали відзначати день народження «Правдивого сонця» – Ісуса Христа.
Більшість християн світу святкують саме цей день, раніше за юліанським календарем, пізніше за григоріанським. У 1918 році Українська Народна Республіка (УНР) перейшла на новий григоріанський календар. Російські більшовики теж запровадили його, але церква і надалі дотримувалася юліанського календаря.
В 1923 році Константинопольський патріарх Мелетій IV скликав Всеправославний конгрес, який рекомендував помісним церквам перейти на новий календар.
Реформований календар став поступово вводитися в багатьох помісних Церквах. Втім, православні керманичі через давні розбіжності з католиками не хотіли перейняти саме такий варіант, який запропонував Папа Римський, тому обрали календар, розроблений сербським астрономом Мілутіном Міланковичем, який назвали новоюліанським, за яким Різдво також святкується 25 грудня.
Єдина його особливість полягає в незначній зміні правила обрахунку високосних років: в новоюліанському календарі, на відміну від григоріанського, вилучаються не 3 доби за 400 років, а 7 за 900.
Проте на практиці ця різниця стане помітною аж в 2800 році, а до того усі свята збігатимуться в одних і інших, тому цей варіант також не є досконалим, і на нього спираються ті, яким принципово, щоб календар навіть формально не був пов’язаний з Папою Римським.
Отож, частина православних вірян у світському житті користується григоріанським календарем, але Різдво та інші церковні свята відзначає за юліанським.
Однак через похибку останнього різниця між календарями зараз складає вже 13 діб.
Відповідно, 25 грудня за юліанським календарем дорівнює 7 січня за григоріанським. Але це лише до 2101 року, бо тоді різниця між ними зросте до 14 діб, тобто Різдво доведеться святкувати вже 8 січня, якщо, звичайно, до того часу не перейти на новий стиль.
Цікаво, що серед перших православних церков, які перейшли на Григоріанський календар, могла бути і російська православна церква, яка сьогодні йому найбільше супротивиться.
В 1923 році московський патріарх Тихон погодився перейти на новий стиль, але згодом передумав через спротив російського духовенства, яке дотримувалося консервативних поглядів, та й до того ж, було небажання підкорятися атеїстам - більшовикам, що запровадили нову календарну реформу у світському житті.
Сьогодні ще одним аргументом відмови святкування Різдва 7 січня є той факт, що більшість християн, незалежно від конфесії чи церковного календаря, святкує Новий рік, і на практиці під час суворого посту займається застіллями, співами, танцями та веселощами, в той час як інші християни, завершивши піст 25 грудня, 1 січня роблять це зі спокійною душею.
До речі, стосовно 14 січня, - доволі абсурдним виглядає зміст слів «старий новий рік».
Аргумент 3
Зміна дати святкування Різдва тягне за собою зміну дат усіх нерухомих церковних свят і постів богослужбового кола, яке підв’язане під юліанський календар, на 13 днів назад, а це є великою проблемою.
Різдво 7 січня сьогодні часто називають православним, а 26 грудня – католицьким, і це є помилкою, оскільки 25 грудня Різдво святкують 75 % православних вірян світу: Вселенський патріархат Константинополя (крім Афону), Грецька православна церква Александрії, Грецька православна церква Антіохії, Румунська православна церква, Елладська православна церква, Болгарська православна церква, Церква Кіпру, Православна автокефальна церква Албанії, Православна церква Чеських земель і Словаччини та Православна церква Америки.
До них пізніше приєдналась Латвійська православна церква, яка підпорядковується Московському патріархату. Й лише ті церкви, на які віддавна впливала Москва, визнають 7 січня офіційним Різдвом.
Це стосується вірян російської, Української, Білоруської, Єрусалимської, Сербської і Грузинської церков, афонських монастирів, а також (до 2023 року) греко-католиків України.
Тому Різдво, яке святкують 25 грудня, треба перестати називати «католицьким», бо це ніщо інше, як пропаганда «русского мира» і розповсюджують цей фейк ті, які в цьому нічого не тямлять.
Отож, для більшості православних церков світу не складає жодних проблем питання богослужбового кола. Як сказав предстоятель УГКЦ, «ми маємо досвід календарної реформи багатьох країн світу».
А святкувати Різдво двічі теж є неправильно, адже Марія не народжувала Ісуса двічі. Якщо брати увесь християнський світ включно з протестантськими християнськими церквами, то 25 грудня Різдво святкують за різними статистичними даними від 75 до 95% християн.
І коли ми говоримо про християнську єдність, то логічно, щоб меншість зважала на аргументи більшості, а не навпаки. І тут нічого нового не треба вигадувати, а просто взяти схему богослужбового кола більшості християн світу.
18 жовтня 2022 року Православна церква України дозволила єпархіям проводити богослужіння на Різдво Христове 25 грудня.
За словами митрополита ПЦУ Епіфанія, українцям бажано перейти на григоріанський календар і святкувати Різдво 25 грудня, але він при цьому передбачає, що цей процес буде тривалим:
«Ми віримо в те, що в майбутньому, – але це питання часу – коли українці в більшості будуть бажати святкувати Різдво Христове за новим стилем, церква відгукнеться на цей запит українського суспільства".
"Ми покликані проводити, перш за все, просвітницьку роботу. Ми святкуємо 25-го, просто за різними календарями. Так, цю помилку треба буде виправити".
На його думку, перехід до святкування Різдва за новим стилем, тобто 25 грудня, повинен відбуватися з ініціативи мирян.
Але миряни часто заражені московитськими фейками про католицьке і православне Різдво.
Голова ПЦУ заявив, що святкування Різдва Христового в один день 25 грудня в Україні можливе тоді, коли церква та віряни «дозріють» до такого рішення.
Отож, виходить, треба почекати, доки меншість православних мирян світу, в тому числі і українських, «дозріють», щоб зрозуміти аргументацію більшості, а для цього важливо проводити відповідну аргументовану роз’яснювальну роботу.
***
Але питання стоїть не лише про дату святкування Різдва, а про календарну реформу церкви в цілому.
Для прикладу, предстоятель УГКЦ, Верховний архієпископ Святослав у грудні 2020 року заявив, що це питання не належить до догматичних, воно має долати церковні розколи, а не спричиняти нові.
Влітку 2021 року він детально прокоментував ідею переходу святкування Різдва на 25 грудня і розповів, що поза межами України УГКЦ у багатьох єпархіях і парафіях уже давно живе за григоріанським календарем.
Ще до початку вторгнення РФ він зауважував, що якщо час такої реформи прийде, то УГКЦ лише разом з ПЦУ переходитиме на новий календар — святкування Різдва та Великодня одночасно з більшістю світу.
Тим часом 1–2 лютого 2023 року відбулося засідання 93-ї сесії Архиєрейського Синоду УГКЦ в Україні, де у 5-ій постанові вказано наступне: Взявши до уваги численні прохання віруючих та провівши попередні консультації з духовенством і монашеством нашої церкви, а також зважаючи на душпастирські рації про назрілу потребу реформи літургійного календаря УГКЦ в Україні (далі йде цитата предстоятеля УГКЦ):
«Синод вирішив, що з 1 вересня 2023 року Українська греко-католицька церква перейде на григоріанський календар у святкуванні нерухомих свят. Це означає, що Різдво греко-католики зустрічатимуть 25 грудня, так само зміняться дні вшанування святих. Водночас дату святкування Великодня визначатимуть як зазвичай».
Пізніше відповідне рішення прийняли і синоди УГКЦ в Польщі та Австралії.
Отож, мова йде про реформу переходу церков на григоріанський календар, поки що крім святкування рухомих свят (наприклад Пасхи.) Вище духовенство наголошує, що питання, яке розє’днювало церкви, тепер стане об’єднавчим.
Стосовно зміни дат нерухомих свят, незвично буде лише перший період, і це неважливо, оскільки плюсів тут очевидно більше, ніж сумнівних «аргументів» противників реформи календаря.
Таким чином, це питання не є догматичним, і не є надто складним, як це хочуть показати противники григоріанського календаря. Їхні «аргументи» розбиваються не тільки об факти, логіку і здоровий глузд, але й об пояснення вищого духовенства.
https://www.youtube.com/watch?v=juYSephWgZw
***
Але у контексті переходу греко-католицької церкви на григоріанський календар, у багатьох вірян виникає питання: чому це стосується лише нерухомих свят, а не всіх церковних свят.
Питання слушне. Глава УГКЦ пояснив це таким чином, що календарна реформа матиме два етапи, і нерухомі свята є її першим етапом. Що стосується Пасхи, то день воскресіння Ісуса, на відміну від дня його народження, можна вичислити, і зроблено це на Першому вселенському соборі, скликаному імператором Костянтином у 325 році, оскільки згідно зі Святим Письмом, вокресіння відбулося у першу неділю після першого повного місяця, тобто після весняного рівнодення.
На І Вселенському Соборі в 325 році офіційно затвердили святкування Великодня у першу неділю після 14 нісана (єврейський весняний місяць), оскільки 14 нісана починався Песах (свято на честь виходу євреїв з єгипетського полону), таким чином і було встановлено правило святкування Воскресіння Христового у першу неділю після нього.
Також у так званих Правилах Святих Апостолів (орієнтовна дата формування тексту – кінець IV століття) вказано, що Великдень треба святкувати після весняного рівнодення, але не в один день з іудеями, тобто християнська Пасха не повинна збігатися з Песахом.
За григоріанським календарем рівнодення збігається з астрономічним, а за юліанським календарем рівнодення через похибку відстає на 13 днів, а повний місяць «настає» на 4 дні пізніше, ніж у реальності.
До того ж Перший Вселенський собор, крім іншого, вирішив, що всі християни святкуватимуть Великдень в один день. 1 вересня 2025 року виповниться 1700 років від Собору 325 року. Готуючись до ювілею, ведеться праця в діалозі між Римом і Константинополем, Апостольською столицею і Вселенською Патріархією над спільною оновленою Пасхалією, щоб християнам усього світу можна було святкувати Пасху в один день, тому владики УГКЦ з другим етапом реформи вирішили трішки зачекати.
Православна церква в різних країнах світу зробила те ж саме. Початок календарної реформи УГКЦ починається 1 (14 н.с.) вересня, оскільки згідно церковної традиції, починаючи від Першого вселенського собору, в цей день починається річне літургійне богослужбове коло, тобто церковний рік (церкви західного обряду розпочинають його першою неділею різдвяного посту).
Тим часом визріло відповідне ухвалення і у лоні ПЦУ. 24 травня 2023 року на Архієрейському Соборі ПЦУ прийнято рішення про перехід на новий календар з 1 вересня. Проти переходу проголосував лише один єпископ з 53, ще один утримався. Зазначено, що «парафії і монастирі, які бажають дотримуватися старого календаря, матимуть цю можливість – календарна реформа відбудеться без примусу, поступово і усвідомлено".
27 липня 2023р. відбувся помісний собор ПЦУ, на якому взяли участь 161 делегат. Цей собор остаточно затвердив перехід на новий стиль. 156 делегатів підтримали рішення, а проти проголосувало лише п'ятеро.
Святкування рухомого Великодня і прив'язаних до нього подій залишиться без змін. Трійцю святкуватимуть на 50-й день після Великодня. Таким календарем вже давно користуються більшість помісних православних церков.
У переході на новий календар вплинула не лише логіка його точності, зручності і розповсюдженості, але й рух «Геть від росії» після повномасштабного вторгнення РФ, тому не дивно, що і надалі категорично проти календарної реформи лише проросійська УПЦ.
***
Графік нерухомих свят згідно з реформою календаря:
Щедрий вечір (Маланки) буде 31 грудня замість 13 січня.
Василя буде 1 січня замість 14 січня.
Водохреща буде 6 січня замість 19 січня.
Вербна неділя пройде так само, оскільки прив'язана до Великодня.
Благовіщення буде 25 березня замість 7 квітня.
Великдень - святкується першої неділі після весняного повного місяця. Історично християнський Великдень, чи то Пасха, святкувався у неділю після єврейського Песаху – свята на честь виходу євреїв з єгипетського полону. Чому у неділю? Бо, відповідно до Євангелія, Ісус воскрес наступного дня після шабату, тобто суботи.
Юрія буде 23 квітня замість 6 травня.
Зелені свята не змінюються.
Різдво Іоанна Хрестителя буде 23 червня замість 7 липня.
Петра та Павла буде 29 червня замість 12 липня
Іллі буде 20 липня замість 2 серпня.
Маковея буде 1 серпня замість 14 серпня.
Преображення буде 6 серпня замість 19 серпня.
Перша Пречиста буде 15 серпня замість 28 серпня.
Друга Пречиста буде 8 вересня замість 21 вересня.
Покрова буде 1 жовтня замість 15 жовтня.
Андрія буде 30 листопада замість 13 грудня.
Миколая буде 6 грудня замість 19 грудня.
