У зв’язку із черговою серією звірств Чупакабри та її знущань над безневинними кролями у Чернігівський області, не чекаючи відповідних документів від МЧС, МВС, СБУ та прокуратури, вважаю за потрібне забезпечити трударів Прикарпаття інструкцією для самочинного знищення антинародної потвори.
Поетапна логістика полювання:
1). Перед полюванням треба здійснити колективне моління. Моління має провадити чинний ксьондз (не менше як митрат, а краще принагідний владика) переважаючої на місцевості Церкви, а ті, які духовно готові до експедиції, мають молитись щиро і мати внутрішню пасиненцію;
2) Колектив мисливців має складатись із впевнених однодумців. Тому бажано очистити мисливські шереги від душевно нездорових, непитущих, носіїв окулярів та представників знаних меншин. Наявність у шерегах представниць феміністичних організацій відношу до питань дискурсивних;
3) Виходити треба до світанку;
4) Із собою брати не більше чотирьох літрів важкого алкоголю на одного духовно зрілого мисливця;
5) Зобачивши Чупакабру або звірину підозріло подібну на неї, не верещати і не робити пуда. Згуртовано співати гімни, оточувати і бистро наводити люфу межі очі потвори. Не вступати із Чупакаброю у перемовини і не висувати її до органів місцевого самоврядування. Рибальські сітки використовувати обережно, щоби самим не заплутатись в них. Арбалети, згідно Женевської конвенції 1925 року, не заряджати хімічними олівцями. Не кидати в Чупакабру порожні, а, особливо, напівпорожні пляшки. Не використовувати в якості приманки бомжів, працівників залізниці та правоохоронних органів;
6) У випадку, якщо поряд із Чупакаброю з’явиться народний депутат, не стріляти, а чекати, поки Чупакабра залишиться сама. Якщо потвора буде зволікати, намагатись привернути її увагу до народного депутата криками і знаками;
7) Застреливши Чупакабру (або ретельно добивши її довбнею), не влаштовувати відразу на місці етнографічного фестивалю, не продавати квитки і не домовлятись із місцевою владою про платне перейменування села у Чупакабрів. Зберігати гідність і гуманно відганяти журналістів.
8) Хутро і ратиці Чупакабри здати до краєзнавчого музею, замариновану у майонезі «провансаль» голову відправити міжнародним експертам, а м’ясо реалізувати через місцеву кооперацію (якщо така знайдеться).
9) У всіх реляціях та інтерв’ю мисливців згадування даної Інструкції є обов’язковим. Перебільшень уникати. Вагу Чупакабри не вказувати більшою за три тони і не плутати Чупакабру з велоцераптором, тиранозавром чи карнозавром, до роду яких вона жодного відношення не має.