Як держава підвищує безпеку на українських дорогах?

Щодня на дорогах України гине понад 9 осіб, а щороку – майже 3,5 тисячі людей. Таку невтішну статистику дає Національна поліція і стверджує, що в багатьох випадках дорожньої пригоди можна було б уникнути, якби водії та пасажири дотримувались правил.

І це стосується як індивідуальних, так і комерційних учасників дорожнього руху. Які заходи вживає держава, щоб підвищити безпеку на дорозі, дізналися експерти Центру громадського моніторингу та контролю.


Чому трапляються ДТП?

Цього року поліцейські зафіксували вже понад 70 тисяч дорожніх аварій. Серед найпоширеніших причин у Міністерстві внутрішніх справ України називають п’ять: перевищення швидкості, порушення правил маневрування, недотримання безпечної дистанції, порушення правил переїзду перехрестя і керування у нетверезому стані. Тобто більшість – із вини самих водіїв.

Втім, є і хороші новини. Порівняно з минулим роком кількість дорожньо-транспортних пригод (ДТП) зменшилась на 10%.

«У минулому році на патрулювання доріг вийшли екіпажі патрульної поліції та групи реагування патрульної поліції. І ми вже маємо позитивні зрушення. Кількість ДТП порівняно з минулим роком зменшилася на 8 тисяч. Це – реальні результати роботи блоку превенції упродовж семи місяців цього року», – повідомив очільник Нацполіції Сергій Князєв.

Серед причин аварій, не пов’язаних із людським фактором, у відомстві називають поганий стан вітчизняних доріг. За офіційними даними, вибоїни та ями спричиняють близько в 10-15% випадків ДТП.

Щоб зменшити кількість дорожніх пригод, у квітні Кабмін виділив 2,6 млрд грн на програму «Безпечні дороги», яку уряд повинен реалізувати до 2020 року. Вона передбачає чотири вектори покращення безпеки руху: інфраструктура, нагляд і контроль, невідкладна допомога і просвіта. І якщо на облаштування пішохідних переходів та острівців безпеки, встановлення відеокамер та побудову безпечних розв’язок потрібен час та ресурси, то посилити контроль за водіями можна значно швидше і без особливих затрат.


Правила передусім

Дисциплінувати водіїв, а отже, зменшити кількість ДТП, планують чималою платою за порушення правил дорожнього руху. З 27 вересня штраф за перевищення швидкості на понад 50 км/год зростає з 510 грн до 3,4 тис. грн. Таку ж суму водій буде зобов’язаний заплатити, якщо втече з місця ДТП. Крім того, його зможуть позбавити права керування терміном до шести місяців. Якщо він порушить заборону, то змушений буде сплатити 20,4 тис. грн, а якщо зробить це ще раз, то аж удвічі більше.

Влітку депутати також ухвалили у першому читанні закон щодо криміналізації відповідальності за водіння у нетверезому стані. Тож, якщо документ пройде і друге читання, водіїв, які вжили алкоголь чи наркотики і сіли за кермо, зможуть саджати за ґрати на строк від 8 до 10 років. А за вчинення п’яним водієм ДТП, у якому загинули люди, – на строк до 15 років.

Крім того, Верховна Рада збільшила штрафи за невикористання ременів безпеки та мотошоломів з 51 грн до 850 грн. У Нацполіції сподіваються, що це допоможе зберегти життя людей. Адже за статистикою 70% водіїв, а також 80% пасажирів на задніх сидіннях могли б вижити в ДТП, якби були пристебнуті. Тим часом активісти кампанії «За безпечні дороги» зазначають, що наразі лише 15% водіїв користуються ременями безпеки.

«Неодноразово чув коментарі лікарів на місці ДТП, де вони чітко казали: якщо людина не пристебнута і спрацьовує подушка безпеки – це перелом шиї. А зверніть увагу на аварії зі смертельними наслідками, водії можуть і просто вилетіти з автомобіля», – прокоментував новий закон автоюрист Володимир Луньов.

З 27 вересня також зростають штрафи за неправильне паркування, при цьому інспектори зможуть штрафувати водіїв заочно. У березні Президент Петро Порошенко підписав закон, який узаконив фото та відеофіксацію порушень. У різних випадках за незаконне паркування доведеться сплатити від 255 до 1700 грн.


Відповідальні перевізники

Дисциплінованими повинні бути не лише звичайні автомобілісти, а й комерційні водії. Влітку в Україні сталося одразу кілька смертельних аварій за участі пасажирських автобусів, і це як ніколи актуалізувало питання відповідальності професійних водіїв.

У відповідь на події МВС розпочало широкомасштабну кампанію перевірки «Перевізник», і за два тижні інспектори оглянули майже 48,3 тисячі транспортних засобів.

«Серед них виявлено понад 1,2 тисячі технічно несправних автобусів, що становить близько 2,5 відсотків від усіх оглянутих транспортних засобів. З цієї кількості виявлено 214 одиниць, переобладнаних із порушенням відповідних правил, норм і стандартів», – наголосив перший заступник начальника Патрульної поліції Олексій Білошицький.

Більше того, патрульні зафіксували понад 9,6 тисяч порушень правил дорожнього руху  та правил перевезення пасажирів. Зокрема, 35 водіїв керували у стані сп’яніння, 357 – автобусами, які не пройшли обов’язковий технічний контроль, 301 – не мали необхідних документів.

Щоб підвищити безпеку пасажирів автобусів, Міністерство інфраструктури розробило проект, який пропонує із січня 2019 року заборонити рейси з автобусами без ременів безпеки. Самі перевізники не проти таких нововведень. Наприклад, у корпорації «Богдан» заявили, що підтримують міністерську ініціативу і готові обладнувати автобуси ременями безпеки.

До речі, кожен громадянин може перевірити ліцензію перевізника в онлайн-реєстрі за адресою e-services.dsbt.gov.ua. Щоб отримати дані, варто ввести номер автомобіля, ЄДРПОУ чи ІПН власника.

Варто зауважити, що наступного року національні пасажирські та вантажоперевезення можуть наблизитись до стандартів ЄС. Оскільки Україна підписала Угоду про Асоціацію з ЄС, то повинна слідувати Директиві ЄС у сфері транспорту. Згідно з нею, водій, який обслуговує комерційні пасажирські чи вантажні рейси, зобов’язаний пройти спеціальне навчання та отримати сертифікат професійної компетентності. Експерти сподіваються, що європейський підхід і жорсткіший державний контроль за водіями допоможуть зробити українські дороги безпечнішими.

Матеріал Центру громадського моніторингу та контролю


27.09.2018 1907
Коментарі ()

09.09.2025

Чому історичні скарби під загрозою?

1156
05.09.2025
Вікторія Косович

Як в Івано-Франківську справляються з викликами в умовах війни, які інфраструктурні проєкти реалізовують та що планують після перемоги, Фіртка поспілкувалася з заступником мера, директором департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міської ради Михайлом Смушаком.

912
01.09.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки розпитала шкільну практичну психологиню Віталію Саламащак про те, як війна впливає на емоційний стан учнів, які методи допомагають дітям впоратись зі стресом та тривожністю і що батькам і вчителям варто знати, щоб підтримати дітей у цей непростий час.

1039
30.08.2025

Кримінальний шлейф компанії-переможця «Коста-Проект» викликає занепокоєння щодо прозорості будівництва системи лінійної телемеханіки.  

7061
29.08.2025
Олег Головенський

Рівно рік тому чимало експертів та аналітиків як крайній сценарій прогнозували перемир’я у війні та вибори президента, Верховної та місцевих рад на весну або на осінь вже поточного 2025 року.  

1698
27.08.2025

Формальний аудит і кримінальний шлейф компанії-переможця змушують задуматися.

2466

Некромантія — це про культуру. Культура, яка по суті є рекультивацією, стає просто культом смерті. Ніби логічно — чим більше мудрості, тим більше любови до смерті. Або ж сили й наснаги її прийняти. Це культ або ж ритуал.

227

Ще недавно приналежність до певної конфесії визначали також за однією ознакою, вважаючи, що православний священник має бороду, а католицький — з поголеним обличчям.

541

Цього дня, рівно 148 років тому, 22 серпня 1877 року народився мій прапрадід Самійло Головенський. Він був козацького роду, заможним, володів 30-ма гектарами поля та млином. В радянські часи його назвали «куркулем».

1573

Східне християнство — найпоширеніша релігійна традиція в Україні. Православна церква України і Українська греко-католицька церква мають подібний устав і обряди, і вони глибоко вкорінені в українську культуру.  

828
10.09.2025

Час останнього прийому їжі може впливати на здоров’я не менше, ніж її склад.  

1040
06.09.2025

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

543
02.09.2025

Завдяки сприятливим погодним умовам та щоденній праці аграріїв завершили збирання ранніх зернових культур.  

903
09.09.2025

Християнська родина — це не лише осередок любові й підтримки, а й «домашня Церква».  

1219
05.09.2025

Вірян запрошують на прощу до Погінського монастиря, що на Прикарпатті.  

779
03.09.2025

Мер Івано-Франківська Руслан Марцінків підтримав позицію Українського католицького університету щодо враховування світоглядних критеріїв при відборі студентів на програму з проживанням у колегіумі.  

1339 1
30.08.2025

У Святому Письмі є притча, що вчить милосердю і взаємодопомозі, яку часто наводять як приклад для сучасного суспільства.  

928
09.09.2025

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

37267 1
04.09.2025

В Пекіні відбувся найбільший в історії Китаю військовий парад, присвячений 80-літтю завершення Другої Світової війни.

997
01.09.2025

FP-5 «Фламі́нго» — українська крилата ракета великої дальності. Перші фотографії ракети опубліковані 17 серпня 2025 року. Пізніше оприлюднені її технічні дані свідчать, що українська ракета вдвічі перевищує як дальність, так і вагу бойової частини знаменитих американських «Томагавків». При цьому вона приблизно вдвічі дешевша за американські ракети.  

1263
23.08.2025

Лише в серпні поточного року українськими дронами були вражені, деякі по кілька разів, сім великих нафтопереробних підприємств Росії та інша інфраструктура. Загалом враженими виявилися підприємства, які забезпечують 14% ринку пального Росії.  

754
16.08.2025

Так виглядає, що Трамп принижений путіним. Трамп ризикнув, поставивши на кон хоч і не все, але багато. І програв. Перед самітом на Алясці він заявляв, що якщо не досягне за результатами особистої зустрічі припинення вогню в Україні, то буде незадоволеним. Припинення вогню він не отримав. Але після тригодинних переговорів заявив, що оцінка зустрічі — «десять з десяти».  

2919 13