Як держава підвищує безпеку на українських дорогах?

Щодня на дорогах України гине понад 9 осіб, а щороку – майже 3,5 тисячі людей. Таку невтішну статистику дає Національна поліція і стверджує, що в багатьох випадках дорожньої пригоди можна було б уникнути, якби водії та пасажири дотримувались правил.

І це стосується як індивідуальних, так і комерційних учасників дорожнього руху. Які заходи вживає держава, щоб підвищити безпеку на дорозі, дізналися експерти Центру громадського моніторингу та контролю.


Чому трапляються ДТП?

Цього року поліцейські зафіксували вже понад 70 тисяч дорожніх аварій. Серед найпоширеніших причин у Міністерстві внутрішніх справ України називають п’ять: перевищення швидкості, порушення правил маневрування, недотримання безпечної дистанції, порушення правил переїзду перехрестя і керування у нетверезому стані. Тобто більшість – із вини самих водіїв.

Втім, є і хороші новини. Порівняно з минулим роком кількість дорожньо-транспортних пригод (ДТП) зменшилась на 10%.

«У минулому році на патрулювання доріг вийшли екіпажі патрульної поліції та групи реагування патрульної поліції. І ми вже маємо позитивні зрушення. Кількість ДТП порівняно з минулим роком зменшилася на 8 тисяч. Це – реальні результати роботи блоку превенції упродовж семи місяців цього року», – повідомив очільник Нацполіції Сергій Князєв.

Серед причин аварій, не пов’язаних із людським фактором, у відомстві називають поганий стан вітчизняних доріг. За офіційними даними, вибоїни та ями спричиняють близько в 10-15% випадків ДТП.

Щоб зменшити кількість дорожніх пригод, у квітні Кабмін виділив 2,6 млрд грн на програму «Безпечні дороги», яку уряд повинен реалізувати до 2020 року. Вона передбачає чотири вектори покращення безпеки руху: інфраструктура, нагляд і контроль, невідкладна допомога і просвіта. І якщо на облаштування пішохідних переходів та острівців безпеки, встановлення відеокамер та побудову безпечних розв’язок потрібен час та ресурси, то посилити контроль за водіями можна значно швидше і без особливих затрат.


Правила передусім

Дисциплінувати водіїв, а отже, зменшити кількість ДТП, планують чималою платою за порушення правил дорожнього руху. З 27 вересня штраф за перевищення швидкості на понад 50 км/год зростає з 510 грн до 3,4 тис. грн. Таку ж суму водій буде зобов’язаний заплатити, якщо втече з місця ДТП. Крім того, його зможуть позбавити права керування терміном до шести місяців. Якщо він порушить заборону, то змушений буде сплатити 20,4 тис. грн, а якщо зробить це ще раз, то аж удвічі більше.

Влітку депутати також ухвалили у першому читанні закон щодо криміналізації відповідальності за водіння у нетверезому стані. Тож, якщо документ пройде і друге читання, водіїв, які вжили алкоголь чи наркотики і сіли за кермо, зможуть саджати за ґрати на строк від 8 до 10 років. А за вчинення п’яним водієм ДТП, у якому загинули люди, – на строк до 15 років.

Крім того, Верховна Рада збільшила штрафи за невикористання ременів безпеки та мотошоломів з 51 грн до 850 грн. У Нацполіції сподіваються, що це допоможе зберегти життя людей. Адже за статистикою 70% водіїв, а також 80% пасажирів на задніх сидіннях могли б вижити в ДТП, якби були пристебнуті. Тим часом активісти кампанії «За безпечні дороги» зазначають, що наразі лише 15% водіїв користуються ременями безпеки.

«Неодноразово чув коментарі лікарів на місці ДТП, де вони чітко казали: якщо людина не пристебнута і спрацьовує подушка безпеки – це перелом шиї. А зверніть увагу на аварії зі смертельними наслідками, водії можуть і просто вилетіти з автомобіля», – прокоментував новий закон автоюрист Володимир Луньов.

З 27 вересня також зростають штрафи за неправильне паркування, при цьому інспектори зможуть штрафувати водіїв заочно. У березні Президент Петро Порошенко підписав закон, який узаконив фото та відеофіксацію порушень. У різних випадках за незаконне паркування доведеться сплатити від 255 до 1700 грн.


Відповідальні перевізники

Дисциплінованими повинні бути не лише звичайні автомобілісти, а й комерційні водії. Влітку в Україні сталося одразу кілька смертельних аварій за участі пасажирських автобусів, і це як ніколи актуалізувало питання відповідальності професійних водіїв.

У відповідь на події МВС розпочало широкомасштабну кампанію перевірки «Перевізник», і за два тижні інспектори оглянули майже 48,3 тисячі транспортних засобів.

«Серед них виявлено понад 1,2 тисячі технічно несправних автобусів, що становить близько 2,5 відсотків від усіх оглянутих транспортних засобів. З цієї кількості виявлено 214 одиниць, переобладнаних із порушенням відповідних правил, норм і стандартів», – наголосив перший заступник начальника Патрульної поліції Олексій Білошицький.

Більше того, патрульні зафіксували понад 9,6 тисяч порушень правил дорожнього руху  та правил перевезення пасажирів. Зокрема, 35 водіїв керували у стані сп’яніння, 357 – автобусами, які не пройшли обов’язковий технічний контроль, 301 – не мали необхідних документів.

Щоб підвищити безпеку пасажирів автобусів, Міністерство інфраструктури розробило проект, який пропонує із січня 2019 року заборонити рейси з автобусами без ременів безпеки. Самі перевізники не проти таких нововведень. Наприклад, у корпорації «Богдан» заявили, що підтримують міністерську ініціативу і готові обладнувати автобуси ременями безпеки.

До речі, кожен громадянин може перевірити ліцензію перевізника в онлайн-реєстрі за адресою e-services.dsbt.gov.ua. Щоб отримати дані, варто ввести номер автомобіля, ЄДРПОУ чи ІПН власника.

Варто зауважити, що наступного року національні пасажирські та вантажоперевезення можуть наблизитись до стандартів ЄС. Оскільки Україна підписала Угоду про Асоціацію з ЄС, то повинна слідувати Директиві ЄС у сфері транспорту. Згідно з нею, водій, який обслуговує комерційні пасажирські чи вантажні рейси, зобов’язаний пройти спеціальне навчання та отримати сертифікат професійної компетентності. Експерти сподіваються, що європейський підхід і жорсткіший державний контроль за водіями допоможуть зробити українські дороги безпечнішими.

Матеріал Центру громадського моніторингу та контролю


27.09.2018 2253
Коментарі ()

19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

1652
16.07.2026
Павло Мінка

Як під шумок відставки уряду Рада переписала статтю 301 Кримінального кодексу, прибравши заборону на "доросле кіно".

643
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

1003
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1438
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2655 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3746

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

801

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

438

Як влада дає метастази від людини до інституцій і чому держава має вміти пережити своїх лідерів

351

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

1003
17.07.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

5155
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10535 2
08.07.2026

Багато людей під час застуди п'ють гарячий чай із медом, вважаючи його одним із найкращих домашніх засобів. Мед справді містить біологічно активні речовини, однак фахівці радять не додавати його в окріп.

9005
19.07.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

7539
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

832
12.07.2026

Із 17 до 19 липня у Калуші відбудуться урочистості з нагоди перебування мощей святого Івана Хрестителя.

1026
08.07.2026

У вівторок, сьомого липня, Хресто-Воздвиженський Манявський чоловічий монастир — Манявський скит — відзначив храмове свято, День пам’яті своїх засновників — преподобних Іова та Феодосія Манявських.

1304
20.07.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

15786
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

207
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1352
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1760
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1661