Як держава підвищує безпеку на українських дорогах?

Щодня на дорогах України гине понад 9 осіб, а щороку – майже 3,5 тисячі людей. Таку невтішну статистику дає Національна поліція і стверджує, що в багатьох випадках дорожньої пригоди можна було б уникнути, якби водії та пасажири дотримувались правил.

І це стосується як індивідуальних, так і комерційних учасників дорожнього руху. Які заходи вживає держава, щоб підвищити безпеку на дорозі, дізналися експерти Центру громадського моніторингу та контролю.


Чому трапляються ДТП?

Цього року поліцейські зафіксували вже понад 70 тисяч дорожніх аварій. Серед найпоширеніших причин у Міністерстві внутрішніх справ України називають п’ять: перевищення швидкості, порушення правил маневрування, недотримання безпечної дистанції, порушення правил переїзду перехрестя і керування у нетверезому стані. Тобто більшість – із вини самих водіїв.

Втім, є і хороші новини. Порівняно з минулим роком кількість дорожньо-транспортних пригод (ДТП) зменшилась на 10%.

«У минулому році на патрулювання доріг вийшли екіпажі патрульної поліції та групи реагування патрульної поліції. І ми вже маємо позитивні зрушення. Кількість ДТП порівняно з минулим роком зменшилася на 8 тисяч. Це – реальні результати роботи блоку превенції упродовж семи місяців цього року», – повідомив очільник Нацполіції Сергій Князєв.

Серед причин аварій, не пов’язаних із людським фактором, у відомстві називають поганий стан вітчизняних доріг. За офіційними даними, вибоїни та ями спричиняють близько в 10-15% випадків ДТП.

Щоб зменшити кількість дорожніх пригод, у квітні Кабмін виділив 2,6 млрд грн на програму «Безпечні дороги», яку уряд повинен реалізувати до 2020 року. Вона передбачає чотири вектори покращення безпеки руху: інфраструктура, нагляд і контроль, невідкладна допомога і просвіта. І якщо на облаштування пішохідних переходів та острівців безпеки, встановлення відеокамер та побудову безпечних розв’язок потрібен час та ресурси, то посилити контроль за водіями можна значно швидше і без особливих затрат.


Правила передусім

Дисциплінувати водіїв, а отже, зменшити кількість ДТП, планують чималою платою за порушення правил дорожнього руху. З 27 вересня штраф за перевищення швидкості на понад 50 км/год зростає з 510 грн до 3,4 тис. грн. Таку ж суму водій буде зобов’язаний заплатити, якщо втече з місця ДТП. Крім того, його зможуть позбавити права керування терміном до шести місяців. Якщо він порушить заборону, то змушений буде сплатити 20,4 тис. грн, а якщо зробить це ще раз, то аж удвічі більше.

Влітку депутати також ухвалили у першому читанні закон щодо криміналізації відповідальності за водіння у нетверезому стані. Тож, якщо документ пройде і друге читання, водіїв, які вжили алкоголь чи наркотики і сіли за кермо, зможуть саджати за ґрати на строк від 8 до 10 років. А за вчинення п’яним водієм ДТП, у якому загинули люди, – на строк до 15 років.

Крім того, Верховна Рада збільшила штрафи за невикористання ременів безпеки та мотошоломів з 51 грн до 850 грн. У Нацполіції сподіваються, що це допоможе зберегти життя людей. Адже за статистикою 70% водіїв, а також 80% пасажирів на задніх сидіннях могли б вижити в ДТП, якби були пристебнуті. Тим часом активісти кампанії «За безпечні дороги» зазначають, що наразі лише 15% водіїв користуються ременями безпеки.

«Неодноразово чув коментарі лікарів на місці ДТП, де вони чітко казали: якщо людина не пристебнута і спрацьовує подушка безпеки – це перелом шиї. А зверніть увагу на аварії зі смертельними наслідками, водії можуть і просто вилетіти з автомобіля», – прокоментував новий закон автоюрист Володимир Луньов.

З 27 вересня також зростають штрафи за неправильне паркування, при цьому інспектори зможуть штрафувати водіїв заочно. У березні Президент Петро Порошенко підписав закон, який узаконив фото та відеофіксацію порушень. У різних випадках за незаконне паркування доведеться сплатити від 255 до 1700 грн.


Відповідальні перевізники

Дисциплінованими повинні бути не лише звичайні автомобілісти, а й комерційні водії. Влітку в Україні сталося одразу кілька смертельних аварій за участі пасажирських автобусів, і це як ніколи актуалізувало питання відповідальності професійних водіїв.

У відповідь на події МВС розпочало широкомасштабну кампанію перевірки «Перевізник», і за два тижні інспектори оглянули майже 48,3 тисячі транспортних засобів.

«Серед них виявлено понад 1,2 тисячі технічно несправних автобусів, що становить близько 2,5 відсотків від усіх оглянутих транспортних засобів. З цієї кількості виявлено 214 одиниць, переобладнаних із порушенням відповідних правил, норм і стандартів», – наголосив перший заступник начальника Патрульної поліції Олексій Білошицький.

Більше того, патрульні зафіксували понад 9,6 тисяч порушень правил дорожнього руху  та правил перевезення пасажирів. Зокрема, 35 водіїв керували у стані сп’яніння, 357 – автобусами, які не пройшли обов’язковий технічний контроль, 301 – не мали необхідних документів.

Щоб підвищити безпеку пасажирів автобусів, Міністерство інфраструктури розробило проект, який пропонує із січня 2019 року заборонити рейси з автобусами без ременів безпеки. Самі перевізники не проти таких нововведень. Наприклад, у корпорації «Богдан» заявили, що підтримують міністерську ініціативу і готові обладнувати автобуси ременями безпеки.

До речі, кожен громадянин може перевірити ліцензію перевізника в онлайн-реєстрі за адресою e-services.dsbt.gov.ua. Щоб отримати дані, варто ввести номер автомобіля, ЄДРПОУ чи ІПН власника.

Варто зауважити, що наступного року національні пасажирські та вантажоперевезення можуть наблизитись до стандартів ЄС. Оскільки Україна підписала Угоду про Асоціацію з ЄС, то повинна слідувати Директиві ЄС у сфері транспорту. Згідно з нею, водій, який обслуговує комерційні пасажирські чи вантажні рейси, зобов’язаний пройти спеціальне навчання та отримати сертифікат професійної компетентності. Експерти сподіваються, що європейський підхід і жорсткіший державний контроль за водіями допоможуть зробити українські дороги безпечнішими.

Матеріал Центру громадського моніторингу та контролю


27.09.2018 1847
Коментарі ()

05.06.2025
Олег Головенський

Про сучасні загрози, що потребують нової парадигми підготовки управлінців і фахівців та про нову освітню програму «Національна безпека», Фіртка поспілкувалася з куратором програми, професором кафедри публічного управління та адміністрування Василем Остап’яком.

1135
02.06.2025
Лука Головенський

Про репресії радянською системою українських науковців та лідерів визвольних змагань, про навчання і наукові дослідження Українського Вільного Університету в Мюнхені та його місію української культурної дипломатії Фіртка поспілкувалася з Ларисою Дідковською.  

1773 2
28.05.2025
Вікторія Матіїв

Фіртка порозмовляла з Сергієм Галкіним — колишнім морським піхотинуем Феодосійського батальйону. Після окупації Криму Росією у 2014 році, медики виявили в нього пухлину. Чоловіка визнали непридатним до служби. Відтоді він активно займається волонтерством: допомагає українським військовим та надає юридичні консультації.  

1118
25.05.2025
Олег Головенський

Фіртка підготувала «змішаний» рейтинг задекларованих зарплат місцевих посадовців, в який входять керівники рад та державних (військових) адміністрацій Івано-Франківщини та районів області.  

3685
23.05.2025
Вікторія Косович

Про методи викладання, сучасну школу історії та виклики професії Володимир Половський розповів журналістці Фіртки.

3403 7
21.05.2025
Тетяна Ткаченко

Про долю Центрального ринку, судові процеси, стихійну торгівлю та майбутні плани, журналістка Фіртки поспілкувалася з директором КП «Муніципальні Ринки» Мар’яном Слюзаром.

2756 1

Світ змінився до невпізнаваності зі стрімким розвитком технологій ми наче живемо у майбутньому. І водночас існують традиції, яким сотні років. Одна з таких  релігійних традицій — це шанування мощей святих у християнстві.

347

Ані висока освіченість, ані шляхетна спадковість, ані залучення до незлобивих віровчень не породжують усвідомленого гуманізму «просто так».

466

Звичайно знаковою подією у християнській сім`ї є перша сповідь і причастя дитини, але  цю важливу сакральну подію  батьки часто нівелюють, зміщуючи акценти з важливого на другорядне.  

1007

Поділ народів на «історичні» та «неісторичні» є ідейним спадком позаминулого століття. Історики кажуть, що методологічно він застарів. Певне, мають рацію. Попри це прихід Трампа продемонстрував, що певні історично «застарілі» та «архаїчні» речі здатні досить бадьоро та свіжо випірнати з минувшини.

1576
02.06.2025

На Прикарпатті завершується весняна посівна кампанія.  

1076
26.05.2025

На Івано-Франківщині триває посівна кампанія.  

1104
20.05.2025

Фіртка ділиться порадами та лайфхаками, які допоможуть зробити раціон більш корисним та збалансованим.

795
01.06.2025

У селі Гошів, що на Івано-Франківщині, на Ясній Горі розташований монастир Чину святого Василія Великого. Зокрема, на дзвіниці Гошівського монастиря знаходиться один з чотирьох карильйонів України.  

6593
29.05.2025

У четвер, 29 травня, християни відзначають Вознесіння Христове.  

736
25.05.2025

У Біблії немає вичерпного пояснення природи людської душі. Але вивчивши, як використовується у Святому Письмі слово «душа», ми можемо зробити певні висновки.

44072
19.05.2025

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

3399
25.05.2025

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

35733 1
01.06.2025

Другий тур виборів президента Польщі відбувається після того, як жоден з 13 кандидатів у першому турі 18 травня не здобув більше половини чинних голосів.  

402
27.05.2025

Німеччина, а також Франція, Велика Британія та США більше не мають обмежень щодо далекобійної зброї для України.  

676
22.05.2025

Держсекретар США Марко Рубіо відмовився назвати лідера Кремля володимира путіна воєнним злочинцем.  

758
17.05.2025

Президент України Володимир Зеленський говорив з Президентом США Дональдом Трампом разом із Президентом Макроном, Федеральним канцлером Мерцом, прем’єр-міністрами Стармером і Туском.  

969