Під час карантину батьки багато часу проводять вдома зі своїми дітьми.
Як провести його з користю і максимальним комфортом для обох - у коментарі УНН розповідала психолог Олена Рихальська, передає Фіртка.
"Потрібно сказати, що для батьків це звичайно ж привід налагодити відносини з дітьми і зрозуміти їх внутрішній світ, тому що через те, що ми дуже зайняті на роботі - навіть якщо ми хочемо - нам просто ніколи. По-суті, на карантині ми стикаємося зі своєю дитиною і з її усіма потребами, проблемами, особливостями, які подобаються нам чи ні, але тим не менше. І ми дивимося на свою дитину, як у дзеркало. Якщо ми бачимо якісь проблеми - то це завжди було, є і буде. Проблеми дітей - це проблеми батьків", - сказала Олена Рихальська.
Вона зазначила, що якщо дитина гіперактивна - з нею треба посидіти і поговорити: про неї, про її захоплення, що їй подобається, як вона сприймає історію, фільм або ситуацію, ким би вона хотіла бути.
"Гіперактивну дитину потрібно трохи "погладити" емоційно і розкрити на рівні когнітивної інформації. Якщо дитина навпаки статична, замкнута, вона говорить "Я буду спати, я не хочу нічого робити", значить потрібно, звичайно ж, вводити, але не повчально, форми спілкування на рівні "Так, по телевізору психолог сказав: щогодини - десять присідань". Ми це робимо, тому що ми тоді опрацьовуємо свої м'язові затиски, це не обговорюється. Залучаємо кішку і собаку", - розповіла Олена Рихальська.
Психолог додала, що замкнуту дитину потрібно виводити на тілесно-орієнтовані форми спілкування.
За її словами, найчастіше батьки під час карантину стикаються з тим, що не можуть відірвати дітей від інтернету, а також відбувається псевдонавчання.
"Псевдонавчання дітей на рівні "Подивіться якусь лекцію, вчитель щось сказав" - не працює. Ні відмінники, ні двієчники не хочуть робити уроки. Вони розуміють, що їх перевіряти не будуть", - зазначила Олена Рихальська.
Вона додала, що діти розуміють, що відповідальності за це не буде, тільки перед батьками. Але батьки нервові і теж не хочуть робити уроки.
"І діти реально не вчаться. Вони сидять у гаджетах. Що робити в цьому випадку - звичайно, не потрібно дитині створювати додатковий стрес: "Я відключу інтернет або заберу у тебе гаджет". Просто потрібно домовитися, якщо у вас хороший контакт з дитиною - домовитися можливо. Тобто: "Давай так, Максим, розбиваємо наш час, який ми проводимо вдома, на години. 20 хвилин гаджетів, 20 хвилин ми займаємося якоюсь зарядкою або виводимо собаку, тобто, рухаємося, а 20 хвилин - ми просто спілкуємося", - сказала Олена Рихальська.
Психолог зазначила, що теми можуть бути будь-якими, і їх може пропонувати дитина. Якщо у дитини немає тем для спілкування - тоді їх може придумати дорослий, але першу тему придумує дитина. Також розмову можна замінити на дзвінок бабусі. Поділ же на 20 хвилин дозволяє підтримувати дитину в динаміці і не робити статично одне й те ж.
"На третій день дитина почне вам розповідати те, чого ніколи б не розповіла. Це формування довіри - останні 20 хвилин в годині", - додала Олена Рихальська.
За її словами, сучасні батьки не звикли багато часу проводити з дітьми, але в цьому немає нічого страшного.
"Потрібно вчитися із кожної складної ситуації витягувати висновки, вигоду для вашої родини. Якщо у вас раніше не виходило - вчіться, не будьте егоїстами. Я не знаю жодної психічно здорової дитини, яка б не хотіла більше проводити часу з батьками. Тільки це має бути якісний час. Нехай вона вам допомагає по кухні. Нехай ви нарешті покупаєте свого собаку, що його не купали пів року. Потрібно все робити разом, навіть якщо ви читаєте якусь книгу і вам здається, що вона занадто доросла, а дитина сидить поруч. Читайте її вголос", - сказала психолог.
Вона додала, що карантин - це можливість зайнятися собою і своїми дітьми.
"Скоро пройде карантин, і ви будете шкодувати про ці втрачені можливості. Потрібно сприймати ситуацію не як "Ой, по іншому неможливо, нас поставили в ситуацію безвиході". Ні, потрібно це сприймати як "Боже мій, це ж яка, насправді, дана нам можливість", - резюмувала Олена Рихальська.
