Колись, за декілька тисяч років до нашої ери Карпати були досить густонаселеним місцем, первісні люди створили тут в горах багато різних святилищ, де проводили обряди, приносили жертви богам, спостерігали за сонцем і зірками. Сьогодні помандруємо до календарного святилища на Лисині Космацькій.
Гора Лисина Космацька розташована за 9 кілометрів від автобусної зупинки в Космачі і має висоту 1466 метрів. Але вирушимо ми туди не з Космача а з Микуличина, заглянувши по дорозі ще в кілька цікавих місць.
В найвищому місці скелі мають висоту десь до 40 метрів
Подібні місця були сакральними для людей, тут вони відчували себе ближче до богів. Древні сліди обробки каменю на краю скелі.
А це вже свіжі
г.Рокита, ретранслятор.
На хребті розміщено багато об’єктів микуличинського нафтового родовища, часто їздить різний транспорт в наслідок чого дорога важкопрохідна.
Вечоріє, традиційна каша 
А на ранок все вкрилось густим інієм
Далі через бурові, полонини
І ось ми на вершині
Звідси добре видно Чорногору, Свидовець
Саме святилище знаходиться далі по хребту, трохи копіпасти
Кам’яний комплекс на горі Лисина Космацька ми відносмо до календарного святилища. Воно розташоване на південному схилі гори і займає площу близько 400 м2. Святилище являє собою видовжене (10×40 м) у напрямку схід-захід похиле нагромадження гігантських кам’яних плит. Верхні плити величезних розмірів утворюють повздовжній тунель завдовжки 6 м у напрямку північний схід – південний захід. При вході із західного боку його висота становить 1,2 м ширина – 80 см, на східному – висота 70 см, ширина – 50 см. Праву стінку тунелю становить гладка монолітна плита, ліву – дві підігнані одна до одної плити. Чотири верхні гігантських розмірів плити служать перекриттям тунелю. На святилищі висічено 12 чашоподібних заглиблень, які ймовірно символізують 12 місяців, 12 знаків зодіаку, сонячний цикл.
Астрономічний характер святилища на Лисині Космацькій підтверджується спостереженнями учасників етнологічно-археологічної експедиції « Карпати – Дністер»інституту історії і політології Прикарпатського національного університету під керівництвом проф. Когутяка під час літнього сонцестояння 21-22 червня 2007 року. 21 червня виявилося, що сонце, яке заходило з 20-ї години 40 хвилин до 21-ї години 25 хвилин освітлює по всій глибині жертовну яму. Проміння сонця було спрямоване точно в яму через верх гори, за яку воно заходило. 22 червня о 5 годині ранку було зафіксовано схід Сонця на лінії кам’яного тунелю.
Схема астрономічних спостережень на Лисині Космацькій збіглося з планом Стоунхенджу, важливим елементом якого є так звана алея і п’ятковий камінь, спрямовані на північний схід, тобто в напрямку сходу Сонця у день літнього сонцестояння. На Лисині Космацькій відповідником алеї у Стоунхенджі є кам’яний тунель. Захід Сонця в день літнього сонцестоянн у Стоунхенджі фіксував камінь, на Лисині Космацькій цю функцію виконувала жертовна яма.
Не менш цікавим виявилося і те, що візирна лінія, яка проходить через жертовну яму в південно-східному напрямку, спрямована на святилище у Завоєлах. Далі вона проходить біля гори Ґрегіт через Терношорське мегалітичне святилище, гору Ігрець і Писаний Камінь. Нагадаємо, що в цьому напрямку сходить Сонце в день зимового сонцестояння. Весь цей неповний перелік стародавніх святилищ і дохристиянських оронімів, розташованих на одній лінії, яка проходить з південного сходу на північний захід, не може бути випадковим і потребує детальнішого вивчення.
Чашоподібні заглиблення
Висічені в камені очі
“Тунель”
Дивиться чітко на Говерлу
А це вже сліди боротьби сучасної релігії з язичництвом, після приходу християнства це місце стали називати “місце ігрищ нечистої сили”
Жертовна яма
Голови птахів
Принаймі так думають науковці
Загалом досить позитивне місце, з якого відкриваються чудові краєвиди
exploration.if.ua
