Минулого четверга був у справах біля лісу неподалік від Радчі і так чогось закортіло пройтися березняком, мабудь навіяли спогади про минулорічний багаті грибні улови. Чесно кажучи, надії на якусь знахідку було мало, бо посуха та, за досвідом, і зарано для грибів.
Однак, наперекір усьому, прямо на перших кроках знайшов красеня підберезника, а потім - ще два. І що дивно: нечервачливі, тільки білочкою надгрижені.
Того всіх вітаю з відкриттям «тихого полювання»!
А гриби досить таки смакували, як приправа до гречаної каші.
Для допитливих хочу привести витяг з довідника «Гриби Карпат»(С.П.Вассер):
«…Гриби містять якісний білок, який засвоюється організмом на 70-80%...У 1 кг сушених грибів таких білків у 2 рази більше ніж у яловичині, і у 3 білише ніж у рибі. Оцінюючи харчову цінність грибів слід враховувати не тільки значення цих білків, але й вільних амінокислот. Саме вони у поєднанні з екстрактивними та специфічними ароматичними речовинами зумовлюють стимуляцію секреторної діяльності в організмі людини.»
Мабудь цим можно пояснити такі несподівані та дивні для нашого брата вчинки гостя з Італії, якого декілька років тому взяв у гори «на гриби». І цей поважний чоловік став на коліна біля першого знайденого мною біленького грибочка, почистив і з словами «Унге, беніссімо» згриз його сирим. Те саме було і з другим , і з третім. Неможливо передати подив москвичів, які теж були в компанії. Правда потім він і з неменшим захопленням їв і підсмажені на решітці гриби та стейки під нашу "рідну", яку він чомусь називав «грапою».
Так, що, друзі, гриби пішли! І нехай вам щастить!
