Головний архітектор Івано-Франківська став на захист "толкієнівського" пам'ятника Шептицькому

 

 

27 серпян в Івано-Франіквськ освятять і відкриють пам'ятник митрополиту Андрею Шептицькому.

 

Привезена минулого тижні у місто скульптура викликала неоднозначні відгуки серед мешканців міста, пише Фіртка.

 

Так, головний архітектор Івано-Франківська Володимир Гайдар зазначив,що ам'ятник митрополиту Андрею Шептицькому виконаний у техніці, наближеній, до техніки традиційного українського іконопису. Відтак, присутність витягнутих форм - цілком притаманне даній техніці.

 

"В скульптурі, як і в інших мистецьких напрямках (образотворчому мистецтві, літературі і т.д.) існують відповідні поняття стилістики, та певні мистецькі прийоми для акцентування на основному і найбільш важливому елементі твору та створення відповідного для нього антуражу. Такими прийомами є композиційне рішення, гіпербола, метафора, алегорія і багато інших мистецьких та творчих прийомів. Такими прийомами користуються навіть у фотомистецтві, де, здавалося б, має все виглядати ідентично у відповідності до оригіналу. Пам'ятник митрополиту Андрею Шептицькому виконаний у техніці, наближеній, до техніки традиційного українського іконопису, де присутні дещо витягнуті пропорції фігур, акцентовано власне на скульптурному зображенні митрополита. Фігури дітей, представлені, як відповідний антураж для підкреслення духовного зв'язку між постаттю Андрея Шептицького і майбутніми поколіннями, актуальності його праць та способу мислення і життя. Скульптури діток - це ми сьогодні. Так, ми пропорційно значно менші. І теперішньому і майбутнім поколінням треба намагатись дорости до постаті митрополита Андрея Шептицького", - пояснив Гайдар.

 

За його словами, пам'ятник виконано досконало і зі скурпульозно проробленою деталізацією на такому рівні, який на даний час в сучасній скульптурі України є великою рідкістю.

 

"Попередньо, для визначення кращих пропозицій на влаштування пам'ятника було проведено три етапи конкурсу. Конкурс проводився абсолютно відкрито з залученням медіа. Рішення конкурсного журі було обгрунтованим і неодноразово надавались відповідні коментарі. Маємо достойний пам'ятний достойній постаті", - наголосив архітектор і порадив містянам формувати власне враження після відкриття пам'ятника, оглянувши його у різних ракурсах та з різних видових точок майдану, а не спираючись на викривлені враження тих, "хто позаглядав через паркан і поспішив бути почутим в коментарях".


25.08.2015 914 3
Коментарі (3)

Moises Fringsen 2015.08.25, 18:24
Хотілося би також почути думку архітектора про пам'ятник Шевченку у парку...Що за гіпербола була використана автором в цьому випадку?
Semen Pelag 2015.08.25, 22:21
у Станіславі якась біда,що не пам"ятник,то ""витвір""-який розуміє і вміє пояснити ТІЛЬКИ архітектор.ЧОМУ?Далеко не будемо йти:Львів памятник Франку,Шевченку,Шептицькому=ОКРАСА,ГОРДІСТЬ,за місто,їхніх митців і взагалі-розуміння майже всіх..........У нас як не пам"ятник,то мусить бути цілий захист дисертації,такі собі пояснення мудригеликів,які це розяснюють і тішаться самі собою.всьо!крапка......тішимося ніби!бо ніхто нічого не буде переробляти,але все це,що наваяли,має любитися громадянами без розяснень,прийшов,побачив і радієш від ???!Що собі думає Шевчнко в нашому парку ?і т.д.дуже мені любиться памятник А.Міцкевичу,а вам пане архітектор?????????????????
Michal Wituszynski 2015.08.26, 00:25
Коментар архітектора ніщо іншого як словоблудіння. Що варте тільки очей словесний зворот : « Пам'ятник митрополиту Андрею Шептицькому виконаний у техніці, наближеній, до техніки традиційного українського іконопису, Пане архітекторе, техніка у мистецькому розумінні є матеріал і спосіб вираження. У цьому випадку цей «твір» нічого немає спільного із традиційним українським живописом, тим більше із технікою наближеною до іконопису. Діти з непропорційними до дитячих фігур головами а також непропорційні до фігури Шептицького. Там немає ні образу ні духу - пам’ятник просто бездарний. Але гірша справа виглядає з паном архітектором з таким рівнем естетичного і мистецького смаку.
16.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

796
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

573
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1043
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2316 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3406
24.06.2026
Тетяна Ткаченко

Коли у 2014 році загинув її двоюрідний брат Петро Остапчук, Надія Довганюк зрозуміла, що хоче бути поруч із тими, хто переживає біль війни. Попри стереотипи та недовіру, вона стала першою жінкою-капеланкою в Українській греко-католицькій церкві.

2839 2

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

704

Коли людина вперше заходить до православного або греко-католицького храму, тобто храму східного візантійського обряду, то її погляд майже завжди зупиняється на священникові.

876

З приходом у вересні 1939-го на Гуцульщину нової, ще не знаної робітничо-селянської влади почались нові проблеми. Точніше ті ж клопоти, що були й за Польщі, але які тепер вирішувані по-новому.

1347
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10232 2
08.07.2026

Багато людей під час застуди п'ють гарячий чай із медом, вважаючи його одним із найкращих домашніх засобів. Мед справді містить біологічно активні речовини, однак фахівці радять не додавати його в окріп.

8712
03.07.2026

У наші дні вуглеводи є "ворогом", а деякі "експерти" пропагують продукти з високим вмістом жирів. Якщо у вас високий кров'яний тиск, то не обов'язково жертвувати вуглеводами.  

11158
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

393
12.07.2026

Із 17 до 19 липня у Калуші відбудуться урочистості з нагоди перебування мощей святого Івана Хрестителя.

668
08.07.2026

У вівторок, сьомого липня, Хресто-Воздвиженський Манявський чоловічий монастир — Манявський скит — відзначив храмове свято, День пам’яті своїх засновників — преподобних Іова та Феодосія Манявських.

987
06.07.2026

У Погоні на Івано-Франківщині відбувся XVII Міжнародний з’їзд Апостольства Матері Божої Покровительки Доброї Смерті. Паломники зібралися на спільну молитву за мир в Україні, взяли участь в Архієрейській Божественній Літургії та вшанували пам'ять полеглих захисників.

794
11.07.2026

Театр не може оминути тему війни, однак не повинен буквально відтворювати її на сцені. Натомість сьогодні він має давати людям підтримку, надію та сили жити далі.  

521
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

956
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1387
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1343
18.06.2026

Ухвалені Верховною Радою зміни до Бюджету-2026 дозволять суттєво розширити програми соціального захисту для військовослужбовців.

1569