Європейський Союз планує перший масштабний редизайн банкнот

Мотив «відкритості» на євробанкнотах включає вікна, дверні прорізи та містки. Фото: Дадо Рувич/Reuters


Банкноти євро отримають перший великий редизайн за консультацією з 19 країнами. За словами Європейського Центрального Банку, нова тема прагне замінити поточний мотив «відкритості».

Про це пише Фіртка з посиланням на The Guardian.

Банкноти євро вперше з моменту їх запуску два десятиліття тому стикаються з редизайном, з планом зробити валюту «більш спорідненою для європейців різного віку та походження».

Європейський Центральний Банк (ЄЦБ) заявив, що розпочинає процес вибору нового дизайну банкнот за консультацією з громадянами з 19 країн, які їх використовують, остаточне рішення планують прийняти до 2024 року.

У процесі, який, як очікується, триватиме кілька років, передбачено, що група експертів з кожної країни-члена сформує консультативну групу, щоб розробити нову тему, щоб замінити поточну серію зображень на банкнотах.

Зараз на банкнотах зображені вікна, двері та мости – символи європейського духу відкритості та співпраці. Причому це не якісь конкретні пам'ятки європейської архітектури, це схематичні приклади з різних епох: класицизму, готики, бароко.

Група розпочне серію фокус-груп, які покликані зібрати думки людей з усієї єврозони щодо можливих тем для майбутніх зображень.

Крістін Лагард, президент ЄЦБ, заявила, що банкноти євро «тут залишилися», попри збільшення безготівкових розрахунків під час пандемії коронавірусу.

«Вони є відчутним і видимим символом того, що ми разом в Європі, особливо під час кризи, і на них все ще є великий попит», – сказала вона. «Через 20 років настав час переглянути зовнішній вигляд наших банкнот, щоб зробити їх ближчими для європейців різного віку та походження».

Цей процес стане першим великим переробленням зображень, які використовуються на банкнотах євро з того часу, як валюта почала циркулювати у фізичній формі у 2002 році, коли банкноти вартістю від 5 до 500 євро замінили валюти 12 країн-членів, включаючи французький франк, німецьку марку та італійську ліру.

На відміну від банкнот, монети євро мають стандартизовану лицьову сторону, а також реверс для кожної країни-члена зі специфічним національним зображенням – наприклад, Моцарт для Австрії, кельтська арфа для Ірландії та орел, оточений зірками Європи для Німеччини.

Процес зміни дизайну банкнот потребуватиме згоди керівної ради ЄЦБ, яка представляє кожну з 19 країн-членів, у потенційно тривалому процесі.

У ЄЦБ заявили, що консультативна група, якій поставили завдання розробити нові теми, призначена на основі пропозицій національних центральних банків єврозони та була залучена з різних галузей, таких як історія, природничі та соціальні науки, візуальне мистецтво та технології.

Після того, як висунуть пропозиції щодо нової теми, ЄЦБ закликає громадськість висловити свою думку щодо ідей з короткого списку. Після цього відбудеться конкурс дизайну нових банкнот, після якого ЄЦБ знову проведе консультації з громадськістю. Остаточне рішення прийме рада керівництва центрального банку.

«Ми хочемо розробити банкноти євро, з якими європейські громадяни зможуть ідентифікувати себе та з гордістю використовувати їх як свої гроші», – сказав Фабіо Панетта, член виконавчої ради ЄЦБ.

«Процес зміни дизайну банкнот євро буде проходити паралельно з нашим розробками цифрового євро. Обидва проєкти мають на меті виконати наш мандат щодо забезпечення безпечними та надійними грошима європейців».

Продовжити життя готівкового євро Два десятиліття євро – історія успіху, але вона не гарантує світлого майбутнього. За ці 20 років єврозона не втратила жодного члена, а навпаки, розширилася з 11 до 19 країн і кинула виклик найбільшій економіці планети - американській, поклавши край монополії долара як світової резервної валюти. У 19 країнах єврозони живуть 340 млн людей – це більше, ніж у США. До євро прив'язані валюти ще кількох країн, він відіграє ключову роль у житті пів мільярда людей та в подальшій інтеграції Європи.

З 27 країн Євросоюзу рано чи пізно перейти на євро зобов'язані всі, крім Данії - але її крона фактично прив'язана до єдиної європейської валюти.

Проте за цей час на горизонті з'явилася нова загроза монополії центробанків на емісію платіжних коштів – криптовалюти. Контратака ЄЦБ на біткоїн та її головне знаряддя – цифровий євро – поки що на стадії дуже попереднього планування.

Тим дивніше виявилося рішення провести редизайн грошових знаків в епоху буму безготівкових платежів, лише підігрітий пандемією коронавірусу.

Проте ЄЦБ упевнений, що готівка залишиться платіжним засобом ще довго, тому вимагає уваги та оновлення. Опитування та статистика підтверджують це.

У 2019 році ЄЦБ провів масштабне дослідження платіжних звичок у 17 із 19 країн єврозони та з'ясував, що європейці не розлюбили готівку. У магазинах і між собою 73% розраховуються готівковими коштами, також 48% усіх платежів – готівка, 41% – картками.

У 2016 році 32% європейців воліли платити готівкою, до 2019-го таких розрахунків вже було 27%, тоді як популярність безготівкових платежів зросла до 49% із 43%.

"Попри зростання безготівкових платежів під час пандемії, попит на готівкову валюту збільшився через її критичну роль як засобів заощадження.

У рамках стратегії ми вживаємо заходів для того, щоб готівка була доступна і приймалася як засіб платежу в найближчому майбутньому - навіть після можливого запуску цифрового євро", – повідомили в ЄЦБ.


Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram та читайте нас у Facebook. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!


Читайте також:

Бюджет - 2021 в Івано-Франківську виконано на 105,2 відсотка

Жителі Івано-Франківської та ще чотирьох областей: відомо, хто найчастіше шукає роботу за кордоном

Ринок праці у листопаді: найоплачуваніші професії та середня зарплатня


07.12.2021 1214
11.08.2026

Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН знову опинилася в центрі уваги.  Ще у серпні 2025 року Фіртка публікувала розслідування про можливі зловживання із державними землями та діяльність посадовців установ НААН. 

445
31.07.2026
Вікторія Матіїв

Віталій Олійник на позивний «Грач» служив у 68-й окремій єгерській бригаді. Після мобілізації чоловік пройшов навчання, вирушив на Донеччину, а вже під час першого бойового виходу загинув. Понад рік сім'я жила між надією та невідомістю, поки не отримала остаточне підтвердження його загибелі.

2713
26.07.2026
Катерина Гришко

На Івано-Франківщині одночасно зростає кількість зареєстрованих безробітних і посилюється дефіцит працівників. Бізнес шукає людей для виробництва, будівництва, транспорту, медицини та сфери обслуговування, однак закрити вакансії стає дедалі складніше.

1566
19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

2817
16.07.2026
Павло Мінка

Як під шумок відставки уряду Рада переписала статтю 301 Кримінального кодексу, прибравши заборону на "доросле кіно".

1952
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

1993

Слабкі тіла завжди статистично переважали, і наша доба не є в тому винятком.

232

Іноді можна зустріти думку, начебто багатство та добробут людини — це благословення Бога, а бідність і нужда — навпаки.

659

Десь на початку місяця у 1991-му на проспекті Шевченка я випадково зустрівся з Сашком Кривенком і він, після короткого – «чим займаєшся?» - запропонував мені написати невелику статтю.

793

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

2034
06.08.2026

Війна та постійний стрес істотно впливають на харчову поведінку українців.  

29444
02.08.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

11333 2
28.07.2026

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

5332
09.08.2026

Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав восьмого серпня іменував трьох священнослужителів Коломийської єпархії митрофорними протоієреями.

1014
07.08.2026

У Ватикані повідомили про те, що Святіший Отець Лев XIV поблагословив рішення Синоду Єпископів УГКЦ про обрання отця Терентія Василя Цапчука, ієромонаха Чину святого Василія Великого, Єпископом-помічником Бучацької Єпархії УГКЦ.

1291
05.08.2026

Священник наголошує: християнство завжди існувало як спільнота, а не індивідуальна релігія.

23561
02.08.2026

Цьогоріч проща на Крилоську гору була особливою, адже вірні та духовенство відзначають 20-ліття відновлення акту коронації чудотворної ікони. Як і останні кілька років, основний намір паломництва — безперервна молитва про мир та перемогу України у війні.  

1781
11.08.2026

Сербський аналітик Орхан Драгаш у своїй статті на Хвилі стверджує, що прийом Зеленського в Сербії за кілька місяців до дострокових виборів коштував прем’єр-міністру Вучичу підтримки всередині країни. Прем’єр Сербії усвідомлював це, але все ж пішов на таку зустріч. Чому?

153
29.07.2026

Зеленський змінює настрій у Вашингтоні, — стверджує видання Politico. Такі висновки видання робить за результатами перебування в США президента України, де він зустрівся з Дональдом Трампом в Білому Домі, відвідав похорони сенатора Ліндсі Грема (автора закону про «пекельні санкції» США щодо Росії) та виступив перед сенаторам обох партій — республіканцями та демократами.

1023
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

1338
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

2313