Європейський Союз планує перший масштабний редизайн банкнот

Мотив «відкритості» на євробанкнотах включає вікна, дверні прорізи та містки. Фото: Дадо Рувич/Reuters


Банкноти євро отримають перший великий редизайн за консультацією з 19 країнами. За словами Європейського Центрального Банку, нова тема прагне замінити поточний мотив «відкритості».

Про це пише Фіртка з посиланням на The Guardian.

Банкноти євро вперше з моменту їх запуску два десятиліття тому стикаються з редизайном, з планом зробити валюту «більш спорідненою для європейців різного віку та походження».

Європейський Центральний Банк (ЄЦБ) заявив, що розпочинає процес вибору нового дизайну банкнот за консультацією з громадянами з 19 країн, які їх використовують, остаточне рішення планують прийняти до 2024 року.

У процесі, який, як очікується, триватиме кілька років, передбачено, що група експертів з кожної країни-члена сформує консультативну групу, щоб розробити нову тему, щоб замінити поточну серію зображень на банкнотах.

Зараз на банкнотах зображені вікна, двері та мости – символи європейського духу відкритості та співпраці. Причому це не якісь конкретні пам'ятки європейської архітектури, це схематичні приклади з різних епох: класицизму, готики, бароко.

Група розпочне серію фокус-груп, які покликані зібрати думки людей з усієї єврозони щодо можливих тем для майбутніх зображень.

Крістін Лагард, президент ЄЦБ, заявила, що банкноти євро «тут залишилися», попри збільшення безготівкових розрахунків під час пандемії коронавірусу.

«Вони є відчутним і видимим символом того, що ми разом в Європі, особливо під час кризи, і на них все ще є великий попит», – сказала вона. «Через 20 років настав час переглянути зовнішній вигляд наших банкнот, щоб зробити їх ближчими для європейців різного віку та походження».

Цей процес стане першим великим переробленням зображень, які використовуються на банкнотах євро з того часу, як валюта почала циркулювати у фізичній формі у 2002 році, коли банкноти вартістю від 5 до 500 євро замінили валюти 12 країн-членів, включаючи французький франк, німецьку марку та італійську ліру.

На відміну від банкнот, монети євро мають стандартизовану лицьову сторону, а також реверс для кожної країни-члена зі специфічним національним зображенням – наприклад, Моцарт для Австрії, кельтська арфа для Ірландії та орел, оточений зірками Європи для Німеччини.

Процес зміни дизайну банкнот потребуватиме згоди керівної ради ЄЦБ, яка представляє кожну з 19 країн-членів, у потенційно тривалому процесі.

У ЄЦБ заявили, що консультативна група, якій поставили завдання розробити нові теми, призначена на основі пропозицій національних центральних банків єврозони та була залучена з різних галузей, таких як історія, природничі та соціальні науки, візуальне мистецтво та технології.

Після того, як висунуть пропозиції щодо нової теми, ЄЦБ закликає громадськість висловити свою думку щодо ідей з короткого списку. Після цього відбудеться конкурс дизайну нових банкнот, після якого ЄЦБ знову проведе консультації з громадськістю. Остаточне рішення прийме рада керівництва центрального банку.

«Ми хочемо розробити банкноти євро, з якими європейські громадяни зможуть ідентифікувати себе та з гордістю використовувати їх як свої гроші», – сказав Фабіо Панетта, член виконавчої ради ЄЦБ.

«Процес зміни дизайну банкнот євро буде проходити паралельно з нашим розробками цифрового євро. Обидва проєкти мають на меті виконати наш мандат щодо забезпечення безпечними та надійними грошима європейців».

Продовжити життя готівкового євро Два десятиліття євро – історія успіху, але вона не гарантує світлого майбутнього. За ці 20 років єврозона не втратила жодного члена, а навпаки, розширилася з 11 до 19 країн і кинула виклик найбільшій економіці планети - американській, поклавши край монополії долара як світової резервної валюти. У 19 країнах єврозони живуть 340 млн людей – це більше, ніж у США. До євро прив'язані валюти ще кількох країн, він відіграє ключову роль у житті пів мільярда людей та в подальшій інтеграції Європи.

З 27 країн Євросоюзу рано чи пізно перейти на євро зобов'язані всі, крім Данії - але її крона фактично прив'язана до єдиної європейської валюти.

Проте за цей час на горизонті з'явилася нова загроза монополії центробанків на емісію платіжних коштів – криптовалюти. Контратака ЄЦБ на біткоїн та її головне знаряддя – цифровий євро – поки що на стадії дуже попереднього планування.

Тим дивніше виявилося рішення провести редизайн грошових знаків в епоху буму безготівкових платежів, лише підігрітий пандемією коронавірусу.

Проте ЄЦБ упевнений, що готівка залишиться платіжним засобом ще довго, тому вимагає уваги та оновлення. Опитування та статистика підтверджують це.

У 2019 році ЄЦБ провів масштабне дослідження платіжних звичок у 17 із 19 країн єврозони та з'ясував, що європейці не розлюбили готівку. У магазинах і між собою 73% розраховуються готівковими коштами, також 48% усіх платежів – готівка, 41% – картками.

У 2016 році 32% європейців воліли платити готівкою, до 2019-го таких розрахунків вже було 27%, тоді як популярність безготівкових платежів зросла до 49% із 43%.

"Попри зростання безготівкових платежів під час пандемії, попит на готівкову валюту збільшився через її критичну роль як засобів заощадження.

У рамках стратегії ми вживаємо заходів для того, щоб готівка була доступна і приймалася як засіб платежу в найближчому майбутньому - навіть після можливого запуску цифрового євро", – повідомили в ЄЦБ.


Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram та читайте нас у Facebook. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!


Читайте також:

Бюджет - 2021 в Івано-Франківську виконано на 105,2 відсотка

Жителі Івано-Франківської та ще чотирьох областей: відомо, хто найчастіше шукає роботу за кордоном

Ринок праці у листопаді: найоплачуваніші професії та середня зарплатня


07.12.2021 1132
31.03.2026
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалися з ректором ІФНМУ Романом Яцишиним про те, як сьогодні мотивують молодь вступати до медичних закладів, які зміни відбулися у географії студентів, як університет працює над тим, щоб випускники залишалися працювати в Україні, а також про виклики, які стоятимуть перед українською медициною після завершення війни.

3149
27.03.2026
Павло Мінка

У публічних закупівлях за бюджетні кошти нерідко трапляються ситуації, коли тендери проводять лише формально. Компанії, які виглядають конкурентами, насправді можуть діяти за попередньою змовою.    

3013
23.03.2026
Тетяна Дармограй

В інтерв’ю журналістці Фіртки Руслан Павлов розповів про перші бої та втрати побратимів, мотивацію добровольців і мобілізованих, розрив між фронтом і тилом, а також про те, як війна змінює сприйняття життя і плани на майбутнє.

4315
18.03.2026
Тетяна Ткаченко

Студентку Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Яну Безуглу повномасштабне вторгнення застало в рідному місті Мирноград, що на Донеччині. Сьогодні дівчина проживає в Івано-Франківську та активно допомагає війську.  

2483
13.03.2026
Катерина Гришко

Лісова мафія та злочини проти природи: ексклюзивні дані від поліції та прокуратури — спеціально для Фіртки.  

3724 1
09.03.2026
Вікторія Матіїв

У розмові з Фірткою Надія Левченко розповіла про шлях до сцени, пам’ятні ролі, режисерський дебют та те, як війна змінила її творчість і ставлення до мистецтва.  

1899

Наближається пора, коли після зимової сплячки повилазять змії.

472

У 50-60-х рр. з’являється багато фільмів про Христа  як спроба протистояти секуляризації, а також як відповідь на запит надії людства у післявоєнний період. Зараз також хочеться відволіктися і подивитись щось дійсно важливе, що спонукає до роздумів.  

889

Згідно Книги Пророка Ієзеркіля (книги 38, 39) «Остання Битва Кінця» має відбутися між Ізраїлем та «Гогом з землі Магог (Півночі) та полчищами персів, ефіопів і лівійців при ньому».

3715

Конфесійні зміни у Красноїльській церкві почалися з поминання російського патріарха та розповсюдження нових, друкованих Церковних календарів.

2050
27.03.2026

Перекуси між основними прийомами їжі потрібні не лише для втамування голоду, а й для підтримки енергії, концентрації та загального самопочуття.

6204
22.03.2026

Все більше людей відмовляються від дієт і переходять до інтуїтивного харчування — підходу, що вчить слухати тіло, а не рахувати калорії.  

3349
17.03.2026

Фіртка ділиться порадами та лайфхаками, які допоможуть зробити раціон більш корисним та збалансованим.

3811
30.03.2026

Розважання над кожною стацією Хресної дороги були глибоко пов’язані з сучасними подіями в Україні та особливо відчувалися у контексті війни.  

1079
28.03.2026

Згромадження Сестер Пресвятої Родини, засноване в 911 році сестрою Теклею Юзефів, вже понад тисячу років працює з людьми, навчає дітей та підтримує громаду.  

7963
24.03.2026

Простий образ сіяча й зерна розкриває глибоку істину: від нас залежить, чи проросте й принесе плід те, що ми чуємо й сприймаємо.

2885
21.03.2026

На недійсність впливає не те, що сталося після вінчання, а те, що було до складання шлюбу.    

10465
30.03.2026

За словами Тараса Прохаська, уявлення про те, що письменник обов’язково «має щось сказати» і закласти чітке послання, — лише один із можливих підходів до літератури.

1023
30.03.2026

Нещодавно керівник німецького оборонного концерну, глава Rheinmetall Армін Паппергер назвав виготовлення українських дронів «грою в Lego домогосподарок з 3D-принтерами».

517
23.03.2026

Минулої неділі в німецькій Баварії пройшов другий тур муніципальних виборів, на яких обирали мерів міст та громад.

1320
18.03.2026

ВООЗ проводить інструктаж для своїх співробітників щодо дій у разі ядерного інциденту, зокрема надає консультації посадовцям щодо ризиків для громадського здоров'я та заходів, які люди повинні вживати для самозахисту.   

821
17.03.2026

Оскар вироджується. Про це можна було зробити висновок лише з того факту, коли чесна і жорстка документалка «2000 метрів до Андріївки» не проходить навіть в шорт-лист, а перемагає «Містер Ніхто проти Путіна».

1162