Фіртка спробувала з'ясувати, чому понад десять років слухань, бюджетних вливань та політичного піару не дозволили розв’язати одну з найбільших проблем довкілля на Прикарпатті.
Зокрема, йдеться про Домбровський кар’єр, що у Калуші. Його експлуатацію зупинили 2006-го року, відтоді з виробіток не відкачують воду, тож вона почала заповнювати порожнини.
Як наслідок утворилось солоне озеро. У 2020 році під час повені стався прорив вод річки Сівка до Домбровського кар’єру, нині його орієнтовна глибина становить: на північній ділянці 45 м, на південній – 105 м, утворюються розсоли із різною концентрацією солей – на сьогодні їх понад 26 млн м3.
За словами заступника директора ДП «Науково-дослідний інститут галургії» Юрія Садового, розмивання відвалів несе ризик забруднення водоносного горизонту. Адже наявні там соляні породи, які були неконденційними, чи з різних причин не використовувалися (наприклад кам’яна сіль) при нашому кліматі розмиваються атмосферними опадами і як наслідок розсолами високої мінералізації постійно потрапляють і в річкову мережу басейну Дністра, і у водоносний горизонт.
"Якщо в річковій мережі нові порції розсолів розбавляються і втрачають шкідливу концентрацію, то водоносний горизонт в межах Калуша – наголошу, саме в межах міста, втрачає свою цінність і не може використовуватись людьми для побутових потреб. Мова йде про криниці та використання підземних вод для централізованого водозабору. Навколо Калуша лише один водоносний горизонт: скільки б ми не бурили глибше - чистої води не дістанемо. З огляду на це Домбровський кар’єр несе велику загрозу для населення, яке питну воду отримує з криниць», - пояснив Юрій Садовий.
Більше читайте у матеріалі: Домбровський кар’єр. Хто знешкодить екологічну бомбу уповільненої дії?
Читайте також:
На межі екокатастрофи: Домбровський кар'єр може забруднити підземні води Франківщини
Проєкт з ліквідації джерел засолення в Калуші реалізувати неможливо (ВІДЕО)
