Домбровський кар’єр. Хто знешкодить екологічну бомбу уповільненої дії?

Чому понад 10 років слухань, бюджетних вливань та політичного піару не дозволили розв’язати одну з найбільших проблем довкілля на Прикарпатті дізнавайтесь на сторінках Фіртки.

Наш регіон, як і країна в цілому, став свідком багатьох прикладів промислового занепаду. Не завжди деіндустріалізація – це просто порожні цехи чи покинута техніка, часом закинутий об’єкт – це ще й серйозна загроза довкіллю.

Один з таких прикладів – Домбровський кар’єр, що у Калуші. Його експлуатацію зупинили 2006-го року, відтоді з виробіток не відкачують воду, тож вона почала заповнювати порожнини.

Як наслідок утворилось солоне озеро. У 2020 році під час повені стався прорив вод річки Сівка до Домбровського кар’єру, нині його орієнтовна глибина становить: на північній ділянці 45 м, на південній – 105 м, утворюються розсоли із різною концентрацією солей – на сьогодні їх понад 26 млн м3!

«Розмивання відвалів несе ризик забруднення водоносного горизонту. Наявні там соляні породи, які були неконденційними, чи з різних причин не використовувалися (наприклад кам’яна сіль) при нашому кліматі розмиваються атмосферними опадами і як наслідок розсолами високої мінералізації постійно потрапляють і в річкову мережу басейну Дністра, і в водоносний горизонт.

Якщо в річковій мережі нові порції розсолів розбавляються і втрачають шкідливу концентрацію, то водоносний горизонт в межах Калуша – наголошу, саме в межах міста, втрачає свою цінність і не може використовуватись людьми для побутових потреб. Мова йде про криниці та використання підземних вод для централізованого водозабору. Навколо Калуша лише один водоносний горизонт: скільки б ми не бурили глибше - чистої води не дістанемо.

З огляду на це Домбровський кар’єр несе велику загрозу для населення, яке питну воду отримує з криниць», - пояснив у коментарі «Фіртці» заступник директора ДП «Науково-дослідний інститут галургії» Юрій Садовий.

Розсоли – це пряма загроза довкіллю. Хоча самі солі, розчинені у водах кар’єру, є корисними, і можуть використовуватись для потреб: одні складають основу мінеральних добрив і лікарських препаратів, а інші – є звичайною кухонною сіллю. Однак їхня концентрація у кар’єрі небезпечна, якщо вони потраплять у ґрунтові води та місцеві річки, то можуть завдати чималої шкоди для навколишнього середовища і здоров’я людей.

Ці ризики науковці розрахували ще у 2008-му, на державному рівні було визнано потенційну загрозу, якої необхідно уникнути та знайти ефективні шляхи розв'язання проблеми.  Домбровський кар’єр указом Президента визначили на певний час зоною надзвичайного стану та створили групу по моніторингу ситуації,  до вивчення проблеми залучили міжнародні інституції. Науковці активно почали проводити спільні конференції, круглі столи для пошуку оптимальних шляхів розв’язання проблеми, куди запрошували посадовців різних рівнів, які компетентні у питаннях екології. 


Витрати без ефекту

Далі справа пішла відомим в Україні бюрократичним шляхом. Тема Домбровського кар’єру стала «хайповою». Кожен "новий" службовець чи високопосадовець зчиняють навколо неї певний ажіотаж, говорять про значну загрозу та крайню потребу у розв'язку цього питання, про значні, великі, величезні, неймовірні суми коштів, які він доб’ється/змусить виділити з державного бюджету, щоб закрити цю проблему один раз і назавжди. Держава кожен раз виділяє кошти на розв'язання проблеми, а проблема – не вирішуються. Протягом останніх двох місяців лунають ті самі гасла, що й 10 років до того. Суми із бюджету обіцяють виділити цього разу не менші ніж, у 2010 році (1 млрд грн), але можна уже зараз сказати, що ця кампанія зазнає фіаско, як і попередні.

Є дві причини, які пояснюють таке становище. Причина перша – масштаб робіт. Усі робочі групи науковців прийшли до одного беззастережного висновку: без комплексного перероблення розсолів, які утворились, будь-які заходи зі стабілізації, рекультивації, протистояння чи перешкоджання поширенню явища засолення, - носять виключно тимчасовий, швидкоплинний характер і проблему не вирішують взагалі, скільки б коштів туди не було скеровано, а відтак – для пересічного громадянина все буде виглядати так, як він звик: ніби кошти вкрадені, оскільки вони виділені, а результату немає.

Нинішня робоча виїзна комісія посадовців, які чомусь не закликали представників комісії обласної ради з питань екології, та інших осіб, які вивчали ситуацію протягом багатьох років і мають достеменну інформацію, що твориться на кар’єрі та варіанти розв'язку проблеми, - не прийняла вочевидь нічого нового. З виступів у ЗМІ лунає основна теза: ми стабілізуємо, а потім будемо шукати інвесторів, які згодом перероблятимуть розсоли.

27 травня 2021 відбулося засідання міжвідомчої комісії для розв'язання питання нормалізації ситуації у Калуському гірничопромисловому районі, яка створена Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України. Захід відбувся за участю голови обласної державної адміністрації Андрія Бойчука представників органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, провідних екологів, науковців, представників громадськості та засобів масової інформації.

Крім того, питання техногенно-екологічного характеру Калуського гірничопромислового району обговорювалося з 10.06. по 11.06.2021 на виїзному засіданні Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування. Заходи відбувалися за участю керівництва обласної державної адміністрації, заступників міністра захисту довкілля та природних ресурсів України, народних депутатів України, представників органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, провідних екологів, науковців, представників громадськості та засобів масової інформації.

В ході засідання прийняли рішення: проаналізувати реальний стан справ у Калуському гірничопромисловому районі; забезпечити постійний моніторинг техногенно-екологічної ситуації.

Такі заяви уже звучали з вуст посадовців протягом десяти років, і виглядають як добре відоме прислів’я: спочатку попхаємо воза, а потім за ним – і коня.  Щоб по-справжньому розв'язати питання Домбровського кар’єру та всіх супутніх  і похідних проблем, необхідно  насамперед   почати комплексне перероблення, яке є ключовим механізмом у розв'язанні цієї проблеми.

Професійна розробка Домбровського кар’єру та інших родовищ на Калущині допомогла б Україні зменшити залежність від імпорту калійних добрив, зокрема з таких "токсичних" в дипломатичному сенсі країн як Білорусь.

«Кожного року Україна закуповує калійні добрива на суму близько 200 млн доларів і це при тому, що в нас калійна промисловість зародилась значно раніше ніж в наших сусідів. На Калущині добрива, які є стратегічним ресурсом для аграріїв видобувають з 1867 року. Прикарпаття б реально могло забезпечити потреби ринку у цих добривах. Окрім Калуша на Франківщині існує ще близько 20 перспективних ділянок, що могли б стати сировинною базою для роботи майбутніх підприємств», - говорить Юрій Садовий.


Технологія, як ключ до розв’язку

Друга глобальна причина, що не дає розв'язати питання кар’єру раз і назавжди полягає в тому, що ще донедавна жодна особа чи група осіб не змогли надати технологію, за якої перероблення цих розсолів не буде різко збитковим із подальшою необхідністю захоронення добутих речовин, що ще більш суттєво підняло б затрати (й екологічні ризики). У разі початку перероблення без ефективної технології з доцільною економічною складовою, цей процес перетворюється просто на серйозну фінансову діру для бюджету в десятки, а то й сотні мільярдів гривень, які за рівнем збитковості можна порівняти хіба що із простим спалюванням на вогнищі державних коштів з метою обігріву.

Проте, у 2017 році з’явилось підприємство, яке розробило ефективну технологію, при застосуванні котрої  можна здійснити перероблення розсолів без викачування грошей з бюджету. Це питання вивчене та відповідним чином схвалене, підприємству юридично надали «зелену дорогу», та воно мало б приступити до перероблення.

Здавалось би проблема – вирішена, вихід – знайдено. Але… Нова міжвідомча комісія справедливо вказала, що перероблення не здійснюється, а проблема – залишається. Проте, в роботі комісії підприємства, які володіли б належними технологіями чомусь участі не брали. Проте з вуст посадовців звучить, що «потім вони будуть шукати інвестора», при тому, що підприємства з необхідними технологіями вже запропонували свою допомогу.

І щоб розв'язати цю проблему один раз і назавжди, як ми уже говорили, необхідний комплексний підхід, із цілим арсеналом заходів з певним алгоритмом дій, в основі якого є перероблення. Не має перероблення іти уже після якихось заходів. Бо всі вони в єдиному комплексі можуть сприяти переробленню, а перероблення – піднімати ефективність заходів. І якраз тільки держава може забезпечити таку комплексність та сприяти всім складовим цієї системи здійснювати заходи із ліквідації загрози. 

І маючи поряд із наявною проблемою таке підприємство, яке може розв'язати цю проблему, яке володіє технологією, що виводить розв'язання проблеми за межі бюджетних надвитрат із невидимими результатами, держава б мала пошукати шляхи співпраці із ним та змалювати спільно із ним програму дій із чітким розподілом функцій, та завданнями, хто, яке відомство, кому і чим мали б допомогти. Тим більше, що на засіданнях робочих груп за участю цього підприємства, звучало, що воно розробило і має в наявності програму і комплекс заходів із послідовністю дій, яка дасть змогу вирішити повністю проблему та дасть можливість зекономити державні кошти

Також, при зустрічах на круглих столах, представники потенційних інвесторів неодноразово заявляли, що посадові особи міської мерії, різних служб своїми діями чи бездіяльністю шкодять процесу розв'язання проблеми, мотивуючи, що вони керуються тими чи іншими відомчими підзаконними актами. Відтак очевидно, що нинішні комісії, не зустрівшись із всіма фахівцями та представниками підприємств, які спроможні якісно й ефективно працювати на цьому об’єкті, не врахувавши їх думок, - в черговий раз наражають проблему із Домбровським кар’єром на фіаско.


Ситуація нагадує броунівський рух: кожна група відомчих органів та територіальних громад чимось займаються порізно, роблять якісь свої окремі різноспрямовані кроки, намагаються потягнути ковдру у свій бік, а  Домбровський кар’єр зі своїми 26,89 млн м3 розсолів залишається бомбою уповільненої дії. Хоча спільна взаємодія і синергія зусиль допомогли б її знешкодити: професійно, безпечно, технологічно, без зайвих ризиків і надвитрат.

Андрій Левкович,
 депутат Івано-Франківської обласної ради, член комісії обласної ради з питань екології, раціонального природокористування та розвитку туризму, керівник Івано-Франківської торгово-промислової палати

Фотогалерея


Коментарі ()

24.09.2021
Ілона Шевченко

Швеція регулярно потрапляє в першу десятку країн, де проживають найщасливіші люди. Рейтинг щастя визначається за рівнем доходів, тривалістю життя, якістю освіти та медицини. Та чи справді, переїхавши до Скандинавії, вас чекає щастя? Чи все так чарівно і прекрасно в реальності? Й взагалі, чи реально це?

564
22.09.2021
Тетяна Дармограй

Попри усю грандіозність заходу, кількість людей у порівнянні з минулими роками помітно зменшилась. Видавці скаржаться на низькі продажі, а відвідувачі обурені високими цінами на книжки.  

876
16.09.2021
Тіна Любчик

Про особливості підготовки, анонімну сторінку в Інстаграмі, що надихало та мотивувало, як вплинула "дистанційка" та чи отримала обіцяні від уряду преміальні 100 тисяч гривень Світлана Джус розповіла журналістці Фіртки. 

5825
14.09.2021
Микола Юрків

Завершились XVI Літні Паралімпійські ігри у Токіо. Єдину медаль серед спортсменів, які представляли Івано-Франківщину виборола легкоатлетка Юлія Шуляр у бігу на 400 метрів. Про підготовку, враження від змагань та атмосферу, яка там панувала, журналісту Фіртки розповіли чемпіонка та її тренер.

2126
12.09.2021
Тіна Любчик

Щороку, 12 вересня, вшановують День пам'яті українців – жертв примусового виселення з Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Південного Підляшшя, Любачівщини та Західної Бойківщини у 1944 – 1951 роках. Цьогоріч виповнюється 77 років від початку депортації автохтонних українців цих регіонів, повідомляє Фіртка.  

4005
11.09.2021
Олег Ущенко

Українське кіно тривалий час перебувало на узбіччі світового контексту. Воно було особливим. Наше кіно знімалося у себе вдома, у сюжетах була своя історія, знімали свої режисери. Але все це робилося під в’їдливим наглядом не завжди прихильних до України людей. Проте, серед українських стрічок досить таких, якими будуть гоноруватися ще не одне покоління українців.

2367 1

Осінь - час для активного відновлення та допомоги шкірі після активного сонця. Час для реабілітації та підготовки до наступного агресивного сезону - зими.  

456

Як відомо, у порожні голови завжди залазять різні недобрі думки. А в дитячі голівки тим думкам ще і дуже легко пробитися. Батькам вирішувати, які саме думки мають роїтися навколо голів їх дітей – добрі чи погані?

1464

Кожна людина має або принаймні пам’ятає про бодай одну знакову річ, яка символізує певний відрізок прожитих нею років. Вони є навіть у тих,  хто вважає, що все це - не варті їх часу та уваги дурниці.

1744

Всесвітній день краси відзначають 9 вересня з цієї нагоди вирішила нагадати любим жінкам та їх коханим чоловікам, а якже змінювалось відношення до краси та її канони впродовж останніх ста років.

2707 1
29.07.2021

Що краще: консервувати, сушити чи морозити? Відповідь на це питання залежить від типу й кількості сировини і ваших ресурсів, як-от часу, грошей, та місця в морозилці і коморі.  

7615
18.06.2021

В Україні, за останні 12 місяців кількість пошукових запитів українських користувачів зі словом "рецепт" зросла на 29%.

12525
22.04.2021

Про це йдеться у звіті Міжнародної організації виноградарства і виноробства.

18625 1
19.07.2021

Предстоятель Православної церкви України Блаженніший Епіфаній освятив розписи кафедрального собору Преображення Господнього Коломийської єпархії.

8404
05.05.2021

У третій день Великодніх свят Архієпископ і Митрополит Івано-Франківський Владика Володимир Війтишин завітав на парафію святого Апостола Юди Тадея, що в Івано-Франківську, на вул. Стуса, 29.  

17391
03.05.2021

Поливаний понеділок у 2021 році відзначають 3 травня, на другий день після Великодня.  

17792
02.05.2021

На Христове Воскресіння, яке відзначається 2 травня, очільники Православної церкви України та Української греко-католицької церкви звернулися до українців зі святковими посланнями.  

17360
08.07.2021

Міністерство культури та інформаційної політики проведе конкурсний відбір патріотичних серіалів з нагоди 30-го Дня Незалежності України.

9660
23.09.2021

Законопроєкт № 5599, внесений на розгляд парламенту Президентом України, підтримали 279 народних обранців з 379 зареєстрованих у сесійній залі.

611
25.08.2021

У столиці правоохоронці затримали чоловіка, який облив зеленкою Петра Порошенка, п’ятого Президента України.

4345 2
16.08.2021

Міський голова Кривого Рогу Костянтин Павлов на момент своєї загибелі знаходився у відпустці та перебував проживав вдома один.

5258
05.08.2021

Сьогодні, 5 серпня, пішов із життя Євген Кирилович Марчук, український державний діяч, перший Голова Служби безпеки України.

6527