Юрій Марченко добровільно призвався до ТЦК, потім у складі стрілецького батальйону воював на авдіївському напрямку, після чого повернувся в Козельщину.
Юрій Марченко за освітою вчитель. Працював за фахом, потім — в органах місцевого самоврядування. Був заступником, а потім і головою районної ради.
На початку повномасштабної війни, 24 лютого 2022 року, пішов добровольцем до ТЦК та СП у Козельщині. На той час з військового досвіду мав лише строкову службу наприкінці 1980-х років.
На початку 2000-х пройшов навчання та здобув лейтенантське звання, військовий фах — офіцер з МПЗ.
"Мене спонукало, як і більшість добровольців, усвідомлення, що треба йти захищати свою Батьківщину, власну родину. Просто не міг залишитися осторонь тієї біди, що навалилася на нашу землю", — каже воїн.
Чоловік одразу був мобілізований до роти охорони ТЦК та СП в Козельщині. Був заступником командира з морально-психологічного забезпечення.
А за рік, 24 лютого 2023-го за власним бажанням записався до лав 407-го окремого стрілецького батальйону, який тоді якраз формувався. Призначений на посаду командира стрілецької роти, а за кілька місяців по тому переведений на посаду начальника групи розвідки штабу.
Після трьох місяців навчання та злагодження у травні 2023-го підрозділ вибув на місце виконання завдань. Харківська область, потім — Херсонська, Київська. Виконували завдання з охорони об'єктів на 2-3 лінії оборони.
Восени отримали нове завдання: висунутися на Донеччину на Авдіївський напрямок.
"Наприкінці жовтня потрапили на Авдіївський коксохім. Я був начальником військової розвідки, ми займалися плануванням.Основним було налагодження взаємодії з іншими підрозділами, планування розвідки та спостереження за противником та забезпечення інформацією командування", — розповідає капітан.
Позиції стрілецького батальйону ворог безперестанно атакував з різних видів озброєння — міномети, артилерія, танки, регулярно скидали з літаків КАБи. Важкі бої відбувалися, коли ворог зайшов у тил українським підрозділам — через розгалужену систему підземних комунікацій в районі "Царської охоти" наприкінці січня.
Тоді наступ вдалося відбити, були пропрацьовані усі комунікації на території заводу, щоб більше не допустити ворога цим шляхом на територію коксохіму, розповідає офіцер.
Основний особовий склад окремого стрілецького батальйону були виведені з території заводу 12-13 лютого 2024 року.
"Планувалося переміщення батальйону в іншу частину. Наш командний пункт залишався там на місці. Але так склалася ситуація, що ми отримали команду на вихід.15 числа виходили малими групами по п'ятеро — нас там залишалося 24. Далі нас підбирали автомобілі та вивозили в Мирноград", — згадує військовий.
Юрій ділиться, тоді виходили пішки по невідомій місцевості, під постійними обстрілами та між мінами. Тоді за два дні нарахував майже 250 КАБів по території заводу — ворожі літаки були в повітрі майже безперестанно.
Капітану Марченко вдалося вийти без поранень. Однак, зізнається, контузій було багато — їх у тих умовах ніхто не рахував. Хоча було важко, каже військовий, але тримався на вірі в те, що все буде добре. Підтримував зв'язок з рідними завдяки інтернету. Також з побратимами, які були поруч, підбадьорювали один одного.
З Мирнограда підрозділ вивели на відновлення на Черкащину. Юрій лікувався після отриманих контузій та згодом пройшов ВЛК і за його висновками був визнаний непридатним для служби в бойових частинах.
Узяв відношення та вже у квітні повернувся до рідного Четвертого відділу Кременчуцького ТЦК та СП в Козельщину. Очолив групу документального забезпечення.
Працює з документами, займається кадровими питаннями та матеріальним забезпеченням. Підкреслює, що для того, щоб здобути перемогу проти сильного ворога, Збройним Силам України потрібне вмотивоване поповнення.
"Якщо не нам, чоловікам, захищати свою Батьківщину, то кому? Бо інакше ворог дуже швидко прийде сюди. Ми вже бачили, як швидко він може просуватися, коли не зустрічає спротиву, — каже офіцер. — Я розумію, наскільки важлива робота територіальних центрів комплектування в питаннях поповнення Сил оборони.Однак, бачу і той інформаційний прес, який сьогодні йде проти ТЦК. Тому що завдання ворога — всілякими засобами зірвати мобілізації до лав ЗСУ. А ці ІПСО не лише лякають цивільних чоловіків, які в результаті всіляко намагаються уникнути мобілізації.Це також і демотивує воїнів, які б'ються за Україну — дехто і по три-чотири роки. Військовим теж потрібен час на відпочинок. Але ким їх замінити? Єдиний вихід — відкласти усі відмовки та кожному стати на захист України".
Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!
Читайте також:
Військовий облік: чи мобілізують всіх, хто оновив дані та що загрожує тим, хто цього не зробив
Рідні на війні: як підтримати себе, дитину та тих, хто боронить Україну
Ух, які ці партійні комісари безкомпромісні щодо захисту тцк і присоромлення інших. Напевно ті що пишуть ці тексти навіть з комсомолу не повиходили на всяк випадок. Звичайно, чому він у тцк прилаштувався, а не суп бійцям готувати, наприклад, промовчить. Треба ж "під пресом" бусифікатори людолови у балаклавах з пособництвом поліції блок постами по всій країні. І куди зникають сотні тис набусифікованих (200 тис з травня - десь проговорювали у ЗМІ) тцк "важливою роботою" ні слова. І про результати такого "захисту країни" теж "ні-ні". Щось ті люди не хочуть саме таке захищати і самі у бусик застрибувати. Чого б це... Розігнати і покарати тцкашників, нормальний рекрутинг і не має бути проблем. А оце і вся ця реклама тцк, яке з форми робить мало не прокажених, - це шкода країні на користь росії.
Ну і треба розуміти, що полтавські заклики захищати в умовах тцкашного пресу сприяють ловам хлопців 20-ти років і різних людей на Західній, а не ждунів Полтави, які без усякого тцк мали відганяти ворога від їх міста чи не першими і вимагати у влади зброї. Та за три роки це вже очевидно як і шкода від діяльності тцк поліції і влади у теперішньому виді коли їм шлях один до кримінального суду за військові злочини разом з москалями. Нічого так ставитись до людей ні під якими "добрими намірами".